Меню Закрити

Переїзд в Німеччину на постійне місце проживання


Німецька нація старіє: 20 % німців старше 65 років, рівень народжуваності падає. Німеччина зацікавлена в припливі молодих і активних громадян, які зможуть внести свій внесок у розвиток держави: успішно працювати, займатися бізнесом і наукою, народжувати дітей. В останні роки німецьке законодавство істотно спростило процес імміграції в країну для різних категорій громадян. Переїзд в Німеччину на ПМП у 2020 році продовжує зберігати привабливість, обіцяючи життя в країні зі стабільним зростанням економіки, високими життєвими стандартами та соціальним забезпеченням.

Переїзд російських громадян в Німеччину

Як отримати ПНП в Німеччині

Проживання у Німеччині понад 90 діб протягом півріччя можливе для іноземного громадянина при наявності посвідки на проживання (ПНП). Закон про перебування у Німеччині (AufenthaltsG) свідчить, що набуття статусу Aufenthaltstitel (ПНП) можливо тільки для тих іноземців, які в’їхали в країну з національної візи категорії D і звернулися з відповідною заявою у Відомство у справах іноземців.

ВНП видається на термін від півроку до двох — трьох років і при необхідності може продовжуватися. Приводом для отримання ПНП може стати навчання у виші або практика/стажування, відкриття власного бізнесу або робота за контрактом, шлюб з громадянином Німеччини.

Більш докладно про те, що необхідно для оформлення ПНП в Німеччині, про плюси та мінуси цього статусу, можна дізнатися зі статті «ПНП в Німеччині».

Слід пам’ятати, що ПНП автоматично не дає права на працевлаштування в Німеччині — кожен випадок повинен бути спеціально прописано. Посвідка на проживання дозволяє іноземному громадянинові претендувати надалі на отримання ПМП (Niederlassungserlaubnis) і в перспективі — німецького громадянства.

Основні умови для набуття статусу

Законні підстави для отримання іноземним громадянином права на постійне проживання та трудову діяльність (Niederlassungserlaubnis) у Німеччині викладені у § 9 Закону про перебування (AufenthG). Згідно з вимогами закону, для здобуття німецького постійного місця проживання іноземцю необхідно:

  • проживати на законних підставах в Німеччині не менше п’яти років;
  • володіти засобами до існування: мати на рахунку в німецькому банку від 130 тис. євро і більше на сім’ю або щомісячний дохід у 1200-1500 євро на людину;
  • вносити протягом 60 місяців добровільні чи обов’язкові внески (9,75 % від зарплати, ще 9,75 % вносить роботодавець) в державний пенсійний фонд;
  • дотримуватися закону, протягом останніх трьох років не залучатися до кримінальної та адміністративної відповідальності та не представляти небезпеку для навколишніх;
  • мати дозвіл на роботу (для тих, хто приїхав у ФРН по робочій візі) або здійснювати іншу легальну діяльність;
  • в достатній мірі володіти німецькою мовою (рівень А2, В1) та базовими знаннями про правовий і соціальний порядок, правила життя на території федеральної землі, в якій проживає резидент. В якості підтвердження знань резидента закон вимагає сертифікат про проходження іноземним громадянином інтеграційного курсу;
  • володіти житлом, площа якого достатня для проживання з ним членів сім’ї (за їх наявності).

Це базові вимоги, вони можуть уточнюватися, коректуватися, спрощуватися залежно від реальної ситуації. Підстави для цього викладені у відповідних параграфах Закону про перебування:

  • 19 і 42 — про фахівців високої кваліфікації;
  • 21, абзац 4 – про підприємницької діяльності;
  • 23, 26 – про політичні, гуманітарні та інші причини;
  • 28 – про возз’єднання сім’ї;
  • 35 – про неповнолітніх іноземців з п’ятирічною ПНП;
  • 38 – про колишніх громадян Німеччини;
  • 44 – про звільнення деяких категорій громадян від проходження інтеграційного курсу.

Способи та строки отримання

Існує понад тридцять способів домогтися статусу ПНП в Німеччині, але не всі вони можуть призвести до отримання статусу постійного жителя країни. Можливість здобуття ПМП в Німеччині для громадян України або будь-якої іншої держави СНД багато в чому залежить від того, за якою програмою відбувається імміграція, від особистих якостей претендента та інших умов.

Читайте також:  Фрідланд: життя переселенців і біженців

Розглянемо основні варіанти, за допомогою яких можна отримати статус Niederlassungserlaubnis:

  • робота в Німеччині. Висока кваліфікація, досконале знання німецької мови (У 2), володіння дефіцитної в Німеччині професією (IT-кадри, інженери, робочі спеціальності, будівельники, медперсонал середньої та нижчої ланки) — всі ці фактори дають можливість отримати ПНП з продовженням, а через п’ять років, маючи контракт на роботу, отримати ПМП. У власників «Блакитної карти» є можливість прискореного отримання — через 33 місяці безперервного стажу роботи в Німеччині за фахом. Цей термін може скоротитися до 21 місяця, якщо фахівець володіє німецькою мовою на рівні B1 і вище. Унікальні знання або високі досягнення в науці чи спорті можуть скоротити цей термін до мінімуму;
  • бізнес-імміграція один з найпопулярніших способів отримати ПНП, а потім і ПМП в Німеччині. Підприємець і члени його сім’ї отримують на один рік статус ПНП з правом продовження (за умови дотримання законодавства, стабільного та успішного функціонування бізнесу). Якщо протягом трьох років підприємство приносило прибуток, то ПНП продовжується відразу на два роки. На статус Niederlassungserlaubnis бізнес-іммігрант і члени його сім’ї можуть претендувати вже через три роки ПНП (при стабільних фінансових прибутках) або через п’ять років проживання в Німеччині, після здачі іспиту на знання німецької мови;
  • навчання в німецькому ВНЗ. У цьому випадку студент отримує ПНП на 1-2 року з правом продовження до закінчення навчання і, якщо він вирішив залишитися жити в Німеччині — ПНП для пошуку роботи (до 18 місяців), при укладенні контракту — ПМП;
  • возз’єднання сім’ї – шлюб з володарем громадянства або ПМП Німеччини, переїзд в країну подружжя та неповнолітніх дітей. Вимоги до дружини мінімальні — знання німецької мови на рівні А1 і досягнення нею 18 років. Дружина отримує ПНП з правом продовження, потім ПМП або німецьке громадянство, якщо шлюбу більше ніж три роки – за умови спільного проживання протягом двох останніх років у Німеччині.

Німецьке законодавство передбачає ще два варіанти прискореного отримання ПМП і громадянства.

Отримати ПМП в Німеччині громадянину можливо, якщо він є чоловіком так званого пізнього переселенця або громадянином колишнього Радянського Союзу єврейської національності.

У першому випадку громадяни, які не мають німецьких коренів, але є подружжям нащадків вихідців з Німеччини (повинні підтвердити наявність німецької крові у батьків, дідів чи прадідів), отримують ВНП на три роки, потім ПМП і громадянства. Самі ж нащадки та спільні діти набувають громадянство ФРН автоматично, без оформлення ПМП.

Другий варіант – єврейська імміграція – розрахований на осіб єврейського походження, які проживають в державах на території колишнього СРСР. Євреї та їхні дружини отримують відразу ПМП на шість років з подальшим наданням німецького громадянства, їх діти – посвідку на проживання.

Теоретичні шанси на отримання ПМП існують при зверненні у Відомство у справах мігрантів і біженців (BAMF) за наданням політичного притулку.

Німеччина

Процедура оформлення ПМП в Німеччині

Процедура оформлення ПМП в Німеччині відрізняється в залежності від того, хто претендує на цей статус. Тим, хто вже проживає у Німеччині зі статусом ПНП, слід звертатися із заявою до Відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde) за місцем проживання.

Процедура оформлення статусу пізнього переселенця для тих, хто бажає виїхати в Німеччину на ПМП, якщо є німецькі корені, складається з двох етапів. На першому з них претендент, перебуваючи в рідній країні, подає заяву (Antrag) та документи на отримання статусу. На другому етапі, у Німеччині, проходить процедуру оформлення в таборі Фрідланд. Тут переселенці зможуть пройти первинну адаптацію, отримати підтримку і почати оформлення свого громадянства Німеччини.

Читайте також:  Як перевезти дитину в Німеччину: що потрібно знати батькам

Докладніше дізнатися про те, за якою схемою діяти претендентів на отримання статусу пізніх переселенців.

Особливі умови діють також для імміграції євреїв. Щоб полетіти в Німеччину, претенденти на переселення повинні задовольняти вимогам:

  • мати єврейське походження (досить бабусі чи дідуся);
  • володіти німецькою мовою (мінімальна вимога — А1). Ця вимога не відноситься до дітей, які не досягли 15-річного віку;
  • бути громадянами або проживати в державах на території колишнього СРСР, включаючи Калінінград, крім Литви, Латвії та Естонії;
  • мати підтвердження того, що одна з єврейських громад ФРН прийме іммігрантів – ув’язнення від Благодійного комітету євреїв Zentralen Wohlfahrtsstelle der Juden або Союзу прогресивного іудаїзму Union der Progressiven Juden;
  • володіти інтеграційним потенціалом: професія, кваліфікація, досвід роботи, вік, знання мов.

Для євреїв, народжених до 01.01.1945, можуть бути зроблені винятки: не потрібні знання мови та інтеграційний потенціал. Натомість, їм необхідно довести факт їх переслідування.

Усіма питаннями переселення громадян єврейської національності відає Федеральне відомство міграції та біженців.

Процедура включає кілька етапів. На першому етапі необхідно отримати запрошення в німецьке консульство і подати заяву. Потім слід дочекатися прийняття рішень про розподіл і прийомі. Протягом року після винесення рішення про прийом заявник повинен оформити візу на 90 днів і виїхати в Німеччину.

Які документи необхідні

Існує кілька варіантів, які слід подавати документи на оформлення на ПМП до Німеччини. Перший стосується тих, хто прожив у країні 5 років і більше за ПНП і має необхідний дохід:

  • студентів, які навчалися у вищих навчальних закладах ФРН;
  • висококваліфікованих фахівців;
  • підприємців.

Для оформлення ПМП у Відомство у справах іноземців (Bundesverwaltungsamt, BVA) необхідно сплатити мито (135 євро) і подати наступний пакет документів:

  • заява;
  • закордонний паспорт;
  • 2 біометричних фото 35 х 45 мм;
  • довідку про доходи за останні три місяці;
  • підтвердження працевлаштування (довідку про заробітну плату з місця роботи);
  • довідку про прописку;
  • підтвердження наявності житла, яке відповідає встановленим нормам (договір купівлі-продажу, про оренду);
  • сертифікат про проходження інтеграційного курсу та його копію;
  • медичну страховку.

Другий варіант стосується пізніх переселенців:

  • анкета-заява (Antrag auf Aufnahme nach dem Bundesvertriebenengesetz);
  • довіреність (Vollmacht) на представника з Німеччини;
  • нотаріально завірені копії закордонних паспортів всіх членів сім’ї, які включені в Antrag;
  • нотаріально засвідчені копії свідоцтв членів сім’ї (про народження, про шлюб, розлучення, усиновлення/удочеріння);
  • копії свідоцтв про народження, смерть прабатьків;
  • довідка про відсутність судимості;
  • копії трудової книжки, дипломів, атестатів, документів про відкриття ВП.

Документи повинні бути перекладені на німецьку мову. Крім зазначених необхідно подати сертифікат Гете-інституту про володіння німецькою мовою не нижче рівня В1 (тільки для заявника).

Сертифікат Гете-інституту

Для членів сім’ї від 18 років і старше — сертифікат Start Deutsch 1 (А1). При наявності родичів, які вже скористалися програмою імміграції пізніх переселенців, потрібно додати копії їх паспортів та Aufnahmebescheid.

Третій варіант з комплектів паперів повинні підготувати євреї з колишнього СРСР, яким необхідна віза в Німеччину на ПМП.

Він включає оригінали та перекладені на німецьку копії документів:

  • закордонного паспорта;
  • свідоцтва про народження;
  • військового квитка;
  • атестата, диплома про освіту, трудової книжки;
  • свідоцтва про шлюб;
  • сертифікат про знання німецької мови не нижче рівня А1;
  • підтвердження єврейського походження (будь-які документи, які можуть служити доказами — свідоцтва про народження і смерть, старі паспорти, домові книги, довідки з архіву і інші);
  • два фото 35 х 45 мм;
  • анкету-заяву німецькою мовою.

Експертні висновки від єврейських організацій в Німеччині заявник не надає — вони будуть затребувані Федеральним відомством самостійно.

Німецьке громадянство як кінцева мета імміграції

Для багатьох іммігрантів кінцева мета інтеграції в німецьке суспільство — набуття громадянства (Einbürgerung) Німеччини. Цей статус наділяє всією повнотою прав і обов’язків, у тому числі виборчими правами, можливістю безвізового в’їзду в 145 країн, забороною депортації.

Читайте також:  Як отримати статус пізнього переселенця в Німеччині

Для отримання громадянства необхідно:

  • не менше 8 років прожити в Німеччині й мати статус ПМП;
  • отримати сертифікат про успішне проходження інтеграційного курсу, в тому числі й про здачу Einbürgerungstest – тесту на громадянство;
  • забезпечувати матеріально себе і свою сім’ю;
  • добре володіти німецькою мовою (від В1 і вище);
  • не мати судимості.

Необхідна умова для отримання німецького громадянства — відмова від попереднього громадянства. Це обставина зупиняє деяких іммігрантів на рівні статусу ПМП, який дає практично всі права німецьких громадян.

Після 15 років постійного резидентства в Німеччині володар ПМП має право перебувати за кордоном не обмежений час без загрози втрати.

Німецьке громадянство

Часті питання

Тема переїзду в Німеччину на ПМП викликає велику кількість запитань. На деякі з них ми постараємося дати коротку відповідь.

Багатьох іммігрантів хвилює питання про те, скільки потрібно грошей, щоб переїхати в Німеччину. Законодавчо це питання жодним чином не регулюється, проте можливість матеріально забезпечувати себе і свою сім’ю і не претендувати на державні допомоги — один з визначальних критеріїв для подання ПМП в Німеччині. Прожитковий мінімум для самотньої людини в Німеччині становить 646 євро. При самих приблизних розрахунках на витрати сім’ї з дитиною потрібно в місяць дві тисячі євро.

Для пізніх переселенців головною умовою буде наявність грошей на квиток до Фрідланда, де проживання та харчування безкоштовні. Головна умова — не боятися і не соромитися просити, подавати відповідні заяви: німці прекрасно розуміють, що важко почати жити в Німеччині з нуля. До початку виплат можна отримати аванс готівкою. Для більшої впевненості краще мати при собі суму 300-500 євро на людину.

Ще одне питання стосується осіб з обмеженими фізичними можливостями. Ця група громадян володіє такими ж правами, як і всі інші, і ніяких перешкод для переїзду в Німеччину для них немає.

Питання про те, в якій місто Німеччини краще переїхати на ПМП, також викликає великий інтерес. Пізні переселенці самі вибирають місце свого призначення. Це питання вирішується найчастіше в їх користь при наявності об’єктивних умов — наявності родичів, які згодні прописати у себе або надавати матеріальну допомогу. Для емігрантів-євреїв питання вирішується відповідно до наявності вільних квот в тій чи іншій федеральній землі. Для решти — по мірі їх працевлаштування чи особистих уподобань.

Цікавий факт. Процедура здачі в оренду нерухомості в Німеччині відпрацьована до дрібниць і настільки ефективно функціонує, що німецькі громадяни все життя живуть в знімних квартирах і будинках.

За статистикою, найбільш комфортні умови для проживання в Німеччині в Мюнхені та Баварії, менш дорога життя на території колишньої НДР – у Лейпцигу, Магдебурзі, Дрездені. Студенти найчастіше обирають Берлін, де більше можливостей отримати гарну освіту.

Замість висновку

Переїзд в Німеччину на ПМП має ряд плюсів і мінусів. Серед плюсів — проживання в політично стабільній європейській державі, країні сучасних технологій, високих соціальних і життєвих стандартів, демократичних свобод і великих можливостей.

Серед мінусів — висока конкуренція, необхідність гарного володіння німецькою мовою, відмову від попереднього громадянства у разі прийняття німецького. Перед тим як виїхати в Німеччину на ПМП, слід ґрунтовно зважити всі за і проти. Якщо ж ви німець по крові та замислюєтеся про майбутнє своїх дітей, слід відкинути сумніви та приступити до дій.

Як переїхати жити до Німеччини. Відео


Статті по темі