Західна держава з традиційно високим рівнем життя, стабільною економічною ситуацією, шанованою у світі позицією і величезним впливом на світову політику. Країна з високими соціальними стандартами, сталою політичною системою і розвиненою інфраструктурою. Так, це Німеччина – одна з найпривабливіших країн для імміграції, отримання громадянства і комфортного життя. Розглянемо, як можна отримати громадянство Німеччини у 2024 році, які варіанти можливі та в якому порядку це відбувається.
Кому і навіщо потрібен німецький паспорт
Німецьке законодавство завжди вважалося консервативним і традиційним. Чого вартий лише той факт, що всі пов’язані з громадянською належністю питання регулюються законом Німеччини «Про громадянство» (Staatsangehörigkeitsgesetz або StAG), прийнятому ще 22 липня 1913 року законодавчим органом Німецької імперії. Спочатку пропонуємо розібратися, хто може отримати громадянство Німеччини сьогодні.
За весь час існування німецької держави і аж до початку 90-х правом на оформлення громадянства, за невеликим винятком, наділялися лише так звані статусні німці – затверджена Конституцією ФРН категорія етнічних німців і членів їх сімей, що не мають німецьким паспортом.
Вперше можливість натуралізації була передбачена законом про іноземців від 01.10.1965 (у нинішній редакції – Закон про проживання, зайнятості та інтеграції іноземців у федеральній території): статус громадянина могли отримати лише нащадки прибулих у ФРН іноземців в наступних поколіннях.
Однак до початку 2000-х міграційне законодавство, як і раніше залишалося твердим, забороняючи будь-які форми біпатризму навіть у виняткових випадках. Однак з 01.01.2000 набрали чинності поправки в Staatsangehörigkeitsgesetz, які значно змінили чинні доти підхід держави до питань видачі німецького громадянства.
В результаті спрощення правил натуралізації, наприклад, у 2015 році німецькі документи отримали 107 тисяч іноземців, зокрема: 20 тис. громадян Туреччини, 6 тис. поляків, 4 201 громадянин України. Серед потенційних німецьких громадян тепер виявилися італійці, іранці, росіяни, афганці та багато інших, хто покинув рідну країну і відповідає вимогам закону «Про громадянство»: прожив у Німеччині необхідну кількість часу, не порушував закон, що має законний дохід.
Крім того, існує маса пільгових категорій, які прирівняні в правах до статусних німцям і отримують паспорт в спрощених умовах. Це, зокрема, пригноблені в період Другої світової війни євреї, нащадки насильно переселених, нащадки осіб, депортованих з окупованих Німеччиною територій.
Для тих, хто був насильно вивезений з країни, проводиться відновлення німецького громадянства.
Але незалежно від того, хто в даному випадку претендує на німецький паспорт, кожному громадянину він дає:
- громадянство Європейського союзу і можливість отримати громадянство будь-якої іншої країни ЄС на пільгових умовах;
- всі права, соціальні гарантії та зобов’язання, покладені на інших громадян Німеччини;
- право на постійне проживання в будь-якій з країн Європи;
- можливість безперешкодного пересування по території Шенгенської зони;
- безвізове пересування практично по всьому світу – віза буде потрібно не більше, ніж 10-15 країн.
Умови оформлення паспорта
Звичайно, умови отримання громадянства Німеччини в кожному випадку залежать від особливостей конкретної ситуації. Однак загальний порядок придбання паспорта ФРН іноземцями один – це натуралізація, правила якої визначені § 8-16 закону «Про громадянство». Так, мігранти з інших країн, якщо вони не мають права на пільгові умови отримання німецького паспорта, можуть оформити його за умови:
- досягнення віку процесуальної дієздатності (16 років);
- наявності легального статусу (виду на проживання, ПМЖ) та проживання в ньому не менше 8 років на території Німеччини;
- законослухняної поведінки протягом всього строку тимчасового або постійного проживання на території ФРН;
- наявності власного житла та легального джерела доходу, здатної прогодувати кандидата і його сім’ю;
- відмови від попередньої громадянської належності;
- повноцінного володіння німецькою мовою на побутовому рівні;
- проходження тесту на громадянство, який вимагає знання законів ФРН і її соціальних порядків;
- визнання цінностей вільно-демократичного ладу, закладеного в основу Конституції ФРН;
- додержання інших вимог, що дозволяють стати громадянином Німеччини.
Звернемо увагу, що вищезазначені умови мають загальний характер і застосовуються лише в загальних випадках, коли відсутні підстави для отримання паспорта на пільгових умовах. Зокрема, за спрощеною схемою паспорт ФРН можна отримати, відкривши бізнес, купивши об’єкт нерухомості, уклавши шлюб з громадянином країни та в інших випадках. Пропонуємо розібратися з основними способами отримання німецького паспорта.
Способи набуття громадянства
Основні способи отримання громадянства Німеччини визначені §3 закону «Про громадянство». Ними, однак, законодавство про отримання громадянства не обмежується. Так, до числа найбільш поширених способів і підстав для придбання паспорта Німеччини входять:
- право народження;
- укладення шлюбу з громадянином ФРН;
- ведення бізнесу;
- возз’єднання сімей;
- працевлаштування та отримання Blaue Karte;
- отримання в Німеччині статусу біженця чи іншого гуманітарного статусу;
- визнання в якості статусного німця або за іншим етнічним характеристикам.
Оскільки кожен з варіантів має свої особливості, слід розглянути підстави докладніше.
За народженням (durch Geburt)
Громадянство Німеччини за народженням набувається автоматично у випадках, передбачених § 4 StAG. Згідно з ним, дитина має право на німецький паспорт, якщо:
- його батьки або хоча б один з них має громадянство ФРН (у випадках, коли громадянство має тільки батько і батьківство не визнаватися, придбання дитиною громадянства можливе лише після визнання батьківства по німецькому законодавству) незалежно від місця народження;
- знайдений на території ФРН як підкидьок;
- народився на території ФРН від іноземних батьків, які прожили в країні не менше 8 років на законних підставах (наприклад, за ПМП). У такому разі він має право мати два громадянства – німецьке та батьків. Якщо дитина народилася в Німеччині від нелегальних мігрантів або осіб, що не прожили на легальних підставах 8 років, він не стає громадянином цієї країни;
- народився від іноземців, що володіють громадянством Швейцарії або будь-якої іншої країни Євросоюзу.
Якщо дитина народилася за кордоном від громадянина Німеччини, народженого за кордоном у 2000 році та пізніше, така дитина не набуває німецької цивільної приналежності, крім випадків, коли стає апатридом. Крім того, оскільки усиновлювачі прирівнюються у своїх правах до батьків, дитина-іноземець може отримати німецьке громадянство у разі її усиновлення німцями. Звернемо увагу, що, можливо, навіть громадянство Німеччини у спадок: наприклад, коли дитина народжується вже після смерті свого батька-німця.
У випадках придбання дитиною іноземців і німецької, і батьківського громадянської належності при досягненні 23 років він повинен буде зробити вибір на користь однієї з країн. Винятки становлять випадки, коли дитина прожила все життя в Німеччині або має другий паспорт країн ЄС або Швейцарії – в такому випадку він залишається біпатридом.
По шлюбу
Поширена думка, ніби шлюб з німцем надає якісь пільгові умови набуття громадянства. І в цьому дійсно є частка правди. Так, згідно з § 9 StAG, подружжя німців можуть бути натуралізовані за умови дотримання вимог, передбачених § 8 закону, якщо вони:
- відмовилися/втрачають своє колишнє громадянство або мають підстави для визнання як біпатриди;
- успішно інтегрувалися в умови життя в ФРН;
- знають німецьку мову на достатньому для побутового спілкування рівні.
При дотриманні зазначених умов і наявності законної підстави проживати на території країни право на надання громадянства може бути отримано вже після трьох років шлюбу. Прохання про видачу німецького паспорта можна подавати вже через 2 роки.
Більш того, згідно з § 28 Закону про проживання, зайнятості та інтеграції іноземців у федеральній території від 30.07.2004 (Aufenthaltsgesetz – AufenthG), шлюб з німцем дозволяє отримати вид на проживання на 3 роки з правом його продовження на постійній основі.
Більше про те, як оформити подружні стосунки з громадянами ФРН розповість стаття «Укладення шлюбу з німцем».
По бізнесу
Відмінною рисою ФРН є ліберальність законодавства, зокрема, промислового статуту (Gewerbeordnung), §1 якого дозволяє займатися підприємництвом будь-якій фізичній особі, незалежно від його громадянства. Головне – це наявність дозволу на здійснення комерційної діяльності на території ФРН.
При дотриманні певних умов підприємці, раніше оформили візу для ведення бізнесу, можуть швидко отримати ВНЖ (Aufenthaltserlaubnis), а по закінченні трьох років – постійний ВНП (Niederlasungerlaubnis).
Постійний вид на проживання через 4 роки дає дозвіл на отримання німецького паспорта. Аналогічним правом користуються й члени родини підприємця.
В результаті такої можливості широке поширення отримала модель оформлення на іноземців німецьких фірм. Громадянину з СНД досить відкрити Gesellschaft mit beschränkter Haftung (німецький аналог ТОВ) зі статутним капіталом від 1 € (раніше мінімальний поріг інвестування становив 250 тис. €).
Возз’єднання сім’ї
Возз’єднання сім’ї – один з найпоширеніших варіантів легалізації в Німеччині, передбачених § 27-30 AufenthG. В цілях захисту конституційних принципів, про сім’ю і шлюб право на легалізацію членів сім’ї мають як самі німці, так і іноземці, які здобули право на легальне проживання (ВНЖ, ПМЖ) у ФРН.
Зокрема, згідно з § 28 AufenthG, вид на проживання видається:
- подружжю німців;
- неповнолітнім неодруженим дітям німців;
- одному з батьків німця, потребує догляду.
Якщо мова йде про возз’єднання сім’ї іноземця, то згідно § 29 AufenthG, перераховані члени його сім’ї також можуть бути легалізовані за умови, що у нього:
- оформлені ВНЖ, ПМЖ, постійний вид на проживання, Mobiler-ICT-Karte, блакитна карта ЄС й інші підстави для легального перебування в Німеччині;
- достатньо життєвого простору для членів сім’ї;
- є кошти, достатні для забезпечення прибула сім’ї.
Варто відзначити, що право на возз’єднання не є абсолютним і залежить від рішення федерального відомства у справах іноземців. Детальніше читайте в статті “Возз’єднання сім’ї в Німеччині“.
За Blaue Karte EU
Блакитна карта ЄС (Blaue Karte EU) – це, згідно з § 4 AufenthG, особлива форма виду на проживання, яка видається згідно з Директивою Ради ЄС № 2009/50 від 25.05.2009 лише іноземцям, які потрапляють в категорію висококваліфікованих фахівців, якщо вони:
- укладають з німецькою компанією трудовий контракт, займають по ньому посаду відповідної кваліфікації і мають по ній мінімум 5 років досвіду;
- мають німецький диплом або диплом університету, який можна порівняти за вагомістю з німецьким;
- отримує зарплату в розмірі не нижче, ніж 2/3 від верхньої межі розміру річного пенсійного страхування;
- мають дієвий дозвіл на легальне перебування на території Німеччини;
- володіють однією із затребуваних у ФРН професій.
Власники Blaue Karte EU отримують дозвіл на поселення (ПМП) після 33 місяців роботи у ФРН за умови сплати всіх податків і внесків та наявності базових знань німецької або після 21 місяця роботи – при достатньому знанні мови. Після цього вони мають право отримати громадянство за натуралізації.
Про особливості видачі Блакитної карти розповість стаття «Blue card в Німеччині».
Для біженців
Ще один міф – громадянство для біженців і осіб, що оформили у ФРН притулок. Річ у тому, що лише на підставі гуманітарного статусу отримати громадянство Німеччини неможливо.
Порядок надання притулку чи статусу біженця регулюється положеннями Закону «Про надання притулку» від 26.06.1992 (Asylgesetz). Згідно з ним, гуманітарний статус надається особам, які мають обґрунтовані побоювання за своє життя із-за переслідувань на території країни громадянської належності за расовими, національними, релігійними, політичними та іншими мотивами.
Отримання такого статусу дає безліч прав його власників, у тому числі право на проживання, переміщення, соціальну допомогу та безліч інших гарантій.
Крім того, відповідно до § 25 AufenthG, наявність гуманітарного статусу біженця або одержувача притулку дає іноземцю право отримати посвідку на проживання в Німеччині. Надалі вид на проживання дає право отримати постійний ВНП, оформити ПМЖ і громадянства, однак вже в порядку натуралізації, здійснюється на загальних засадах.
За етнічними зв’язками
Наявність етнічних зв’язків – напевно, найпростіша можливість оформити німецьке громадянство за предками. Річ у тім, що етнічні чи статусні німці визнаються Конституцією ФРН як особи, віднесені до німецької національності, а закон «Про справи переміщених осіб і біженців» від 19.05.1953 (Bundesvertriebenengesetz – BVFG) дозволяє наділяти їх статусом переселенців в Німеччину, автоматично надаючи німецьке громадянство.
Спочатку таким правом володіли лише німці за національністю або за паспортом, які під час Другої світової війни були вислані з країн Радянського союзу, Прибалтики, Китаю, Польщі, Чехословаччини та інших країн. Крім того, право на приймання до Німеччини в якості компенсації надавалося репресованим євреїв.
Більше про це дізнайтесь зі статті «Єврейська імміграція».
Після 1993 року в закон була введена категорія «пізніх переселенців» (Spätaussiedler), завдяки якій отримання німецького громадянства через етнічні корені стало можливо і для українських німців. Для цього вони повинні були:
- володіти приналежністю до німецького народу;
- проживати на території радянських республік з моменту закінчення Другої світової війни;
- або бути висланим туди після 1952 року.
Крім того, правом отримати німецький паспорт в якості пізнього переселенця володіли подружжя етнічних німців, їх нащадки по низхідній лінії та дружини таких нащадків. Довести німецькі корені можна було за допомогою будь-якого документа, що посвідчує особу претендента із зазначенням його національності (наприклад, свідоцтва про народження).
Всі ці документи разом з заявою подаються у Федеральне адміністративне відомство (Bundesverwaltungsamt), яке проводить перевірку поданих документів і в разі позитивного рішення направляє німцеві, який проживає в країні своєї громадянської належності, виклик для проживання в ФРН. Після прибуття він автоматично оформляє громадянство.
Порядок отримання громадянства
Процедура оформлення німецького громадянства вимагає проходження ряду процесуальних етапів. Так, щоб іноземець міг отримати німецький паспорт, йому необхідно:
- Легально в’їхати в країну за виданою німецьким посольством візі або в безвізовому порядку.
- Оформити тривалу візу або посвідку на проживання; наприклад, навчальна віза видається на 2 роки, а вид на проживання можна отримати при працевлаштуванні, при перебуванні за сімейними обставинами, при перебуванні в якості біженця або відновлення свого німецького паспорта.
- Оформити дозвіл постійний вид на проживання або ПМЖ (Niederlassungserlaubnis).
- Прожити у загальній складності на території ФРН не менше 8 років (7 років – у разі проходження курсів інтеграції або знання німецької мови на достатньому рівні, 6 років – при сукупності зазначених факторів).
- Підготувати та подати документи на отримання громадянства (зразок заяви можна отримати в міграційних органах).
- Складати тест на громадянство, що містить перевірку знань з культури ФРН, історії, правових основ.
- Відмовитися від попереднього громадянства.
- Урочисто отримати німецький паспорт.
Розглянемо основні етапи оформлення паспорта докладніше.
ВНП/ПМП
Обов’язковою умовою отримання громадянства є тривале проживання на території ФРН на законних підставах. Такими законними підставами є вид на проживання (Aufenthaltserlaubnis), що видається відповідно до § 7 AufenthG.
Цей документ може бути отриманий в результаті возз’єднання з сім’єю, працевлаштування, ведення бізнесу, з гуманітарних міркувань і так далі. По закінченні терміну дії дозволу закон дозволяє його продовжувати.
Дізнатися більше про те, як оформити тимчасовий вид на проживання допоможе стаття «ВНП в Німеччині».
Після закінчення 5 років, протягом яких іноземець був резидентом, при дотриманні умов, передбачених § 9 AufenthG, іноземець має право оформити дозвіл на поселення (Niederlassungserlaubnis), яким є ПМЖ.
Крім того, право на тривале проживання дається на підставі Daueraufenthalt-EU – дозвіл на постійне проживання на території Євросоюзу. Знаходження в кожному із зазначених статусів зараховується в загальний період тривалого проживання в ФРН.
Подача заяви та документів
Тепер розберемося, хто у Німеччині видає паспорти та оформлює набуття громадянства. Питаннями міграції відає Федеральне відомство з питань міграції та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlingen, BAMF), однак безпосередньо оформленням громадянства, в тому числі та прийняттям документів, займається Відомство у справах громадянства (Einbürgerungsbehörde або Einbürgerungsamt).
Дізнатися, до якого конкретно відомству прикріплений іноземець, можна у відомстві у справах іноземців, міграційних органах або місцевої адміністрації за місцем проживання.
Законом не передбачено конкретної форми заяви – відомство у справах громадянства розробляє їх самостійно. Отримати формуляр заяви можна в одному з них. Як правило, він включає:
- анкетні дані прохача громадянства (ПІБ, вік, адреса, сімейний стан);
- анкетні дані дітей та підопічних;
- відомості про батьків;
- інформацію про місця постійного проживання з моменту народження, в тому числі й після прибуття в Німеччину;
- відомості про освіту, фах, досвід роботи;
- дані про наявність судимостей, правопорушень, штрафів;
- інформацію про джерела постійних доходів, із зазначенням розміру;
- обґрунтування, чому обумовлено бажання отримати німецьке громадянство;
- підтвердження намірів вийти зі свого минулого громадянської належності.
Вказані у формулярі відомості підлягають документальному підтвердженню. Всі надані документи повинні бути перекладені на німецьку мову та апостильовані. У число необхідних входять:
- документ, що засвідчує особу за кордоном, з відміткою про дозвіл на перебування в Німеччині;
- свідоцтво про народження, в тому числі на дітей;
- свідоцтво про народження батьків, їх свідоцтво про шлюб;
- свідоцтво про шлюб претендента на паспорт;
- підтвердження про зміну прізвища (якщо такий факт мав місце);
- сертифікат про достатній рівень знання німецької мови;
- документи, що підтверджують доходи (зарплатні листки, декларація про доходи, довідки з податкової служби, виписка з рахунку в банку);
- трудовий договір з роботодавцем;
- автобіографія (для тих, хто старше 16 років);
- фото на німецький паспорт у форматі 3,5 см х 4,5 см
- результати проходження тесту на громадянство.
Перед остаточною подачею документів чиновники відомства у справах громадянства надають кандидату декларацію лояльності до ФРН (Loyalitätserklärung), яку він зобов’язаний прочитати та підписати.
За отримання громадянства стягується мито – 255 євро з людини. За неповнолітніх дітей, які отримують громадянство разом з батьками, необхідно сплатити 51 євро. Неповнолітні, які отримують громадянство без батьків, платять так само 255 євро.
Якщо дохід у претендента невеликої або необхідно отримання громадянства для декількох дітей, можна клопотати про зниження мита або про сплату в розстрочку.
Проходження тесту на громадянство
Тест на громадянство (Einbürgerungstest) – обов’язкова процедура для всіх, хто бажає оформити німецький паспорт. Він, як правило, передбачає питання, пов’язані з історією Німеччини, її законодавством, культурою, соціальним і політичним устроєм, життям та звичаями у ФРН. Всього каталог включає 310 питань, 300 з яких – спільні, а 10 – регіональні.
Іспит проводиться у тестовій формі: із запитаннями та варіантами відповідей, де лише один правильний. Кожен такий тест містить 33 питання, однак для його успішного проходження досить правильно відповісти на 17 з них.
Щоб підготуватися до тесту, можна ходити на спеціальні підготовчі курси або пройти їх онлайн на сайті BAMF. Однак у людей, які постійно проживають в Німеччині і знають, як виглядає німецький паспорт, такі питання не викликають особливих проблем. До речі, від екзамену звільняються діти до 16 років, пенсіонери, інваліди та хронічні хворі, які не можуть його пройти за станом здоров’я.
Вихід з громадянства
Після оформлення і подання всіх документів, необхідних іспитів і процедур і в разі успішного розгляду справи іноземець отримує поштою попередню згоду на приймання в громадянство (Einbürgerungszusicherung). Даний документ є гарантією отримання паспорта, а тому дозволяє приступити до виходу з колишнього громадянства.
Зокрема, відмова від паспорта можливе лише у разі придбання іншого паспорта або гарантій його набуття, чим і є Einbürgerungszusicherung. Також для цього необхідно:
- добровільне волевиявлення громадянина на вихід з громадянської належності;
- відсутність кримінального переслідування батьківщині;
- відсутність невиконаних зобов’язань перед батьківщиною, встановлених законом (служба в армії, сплата податків і так далі).
Вихід з громадянства здійснюється у загальному або спрощеному порядку.
Відмова від громадянства є важливою умовою отримання німецького паспорта, затвердженим п. 4 §10 StAG. Без такої відмови неможливо отримати німецький паспорт.
Позбавлення громадянства у Німеччині здійснюється через українське диппредставництво і вимагає тривалого часу: заяви розглядаються протягом року.
Можливі причини відмови
Поспішати з виходом з громадянства до отримання Einbürgerungszusicherung не варто – за результатами розгляду заяви кандидата йому може надійти відмову у видачі паспорта. Серед найбільш поширених причин:
- надання неправдивих відомостей про німецьке походження або інших обставин, що стали підставою для отримання громадянства;
- надання підроблених документів або неповного пакета документів;
- відсутність постійного джерела доходу або надання неправдивих відомостей про нього;
- кримінальне переслідування з боку правоохоронців Німеччини й країн Євросоюзу;
- нелегальне перебування на території Німеччини.
Якщо є бажання рішення про відмову в громадянстві може бути оскаржене в судовому порядку.
Висновок
Існує безліч підстав, які дозволяють отримати німецький паспорт, проте громадяни з країн СНД можуть зробити це або якщо є етнічними німцями за походженням, або в порядку натуралізації. Остання вимагає від кандидата постійного проживання на території ФРН протягом 6-8 років, наявності легального статусу, постійного джерела доходу, знання мови, проходження іспиту на громадянство і відмови від українського паспорта. У разі негативного рішення відомства, що видає паспорт, іноземець має право оскаржити його через суд.
