Серед багатьох способів імміграції в Німеччину (отримання Блакитної карти, робочої візи, возз’єднання з сім’я сім’єю, повернення на історичну батьківщину, шлюб та інші); особливе місце займає бізнес-імміграція. Це стало можливим після 2012 року — Німеччина надала можливість тисяч емігрантів з різних країн отримати бізнес-візу, постійно проживати та займатися своїм бізнесом в країні. Бізнес-імміграція в Німеччину продовжує зберігати привабливість для всіх, хто мріє оселитися тут у 2024 році, але не має ні німецьких коренів, ні інших можливостей для цього.
Бізнес-імміграція: що це таке
Країни Євросоюзу, в тому числі й Німеччина, пропонують різноманітні імміграційні програми для інвесторів і бізнесменів. Завдяки ним особи, що володіють успішними компаніями або інвестували не менш 60-500 тисяч євро (залежить від країни перебування) в місцеву економіку, отримують посвідку на проживання і можливість розвивати свій бізнес в ЄС.
Зареєструвати бізнес у більшості європейських країн не дуже доладно, головний критерій для отримання ВНЖ — успішність: відсутність податкових боргів, стабільний дохід протягом декількох років.
У Німеччині питання, пов’язані з перебуванням іноземців в країні що регулюються Законом про перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян у ФРН — Aufenthaltsgesetz—AufenthG від 30.07.2004.
В останні роки вимоги до бізнесменів – іноземців в Німеччині спростилися, особливо після внесення змін в закон від 01.08.2012: зникли ліміти на створення робочих місць, на суми інвестицій. Відповідно до параграфа 21, бізнес-іммігрант може претендувати на ВНП у ФРН за умови:
- наявності економічної привабливості або потреби в Німеччині на пропоновану підприємницьку діяльність;
- позитивного впливу бізнесу на економіку регіону або землі ФРН (бізнес-план перевіряється регіональною Торгово-промисловою палатою);
- достатнього фінансового забезпечення ведення бізнесу за рахунок власних активів або гарантій кредиторів;
- наявності в підприємця високих ділових та особистісних якостей, які гарантують успішність втілення в життя бізнес-ідеї: висока кваліфікація, цілеспрямованість, творчий підхід, законослухняність.
Німеччина багато в чому випередила інші розвинені країни, зробивши більш доступним в’їзд в країну для кваліфікованих бізнес-фахівців.
Бізнес-імміграція в Німеччину: найбільш поширені способи
Реалізувати своє право на отримання ВНЖ у ФРН бізнес-іммігрант може кількома способами:
- перенести в Німеччину свій бізнес або створити дочірню компанію;
- створити в Німеччині нову компанію в рамках вже наявного бізнесу;
- відкрити новий напрямок своєї бізнес-діяльності та створити у ФРН незалежну компанію;
- купити частку німецької компанії (статі одним з директорів) або придбати готовий бізнес в країні.
Головна вимога полягає в тому, щоб не було ніяких «сірих» схем, бізнес повинен бути не фіктивним, а реальним. Для всіх зазначених способів бізнес-імміграції характерний ряд загальних переваг і недоліків.
Переваги:
- ведення бізнесу у стабільній правовій державі: без корупції, рейдерства, кумівства;
- державні субсидії та дотації для інноваційних технологій, розвитку слаборозвинених регіонів, екотехнологій;
- довгострокові кредити для клієнтів з бездоганною репутацією (1,1 % на рік);
- розвинена інфраструктура, високі купівельні можливості населення;
- знижені ставки ПДВ для діяльності з виробництва сільгосппродукції, надання готельних послуг;
- можливість відкривати філії компанії поза межами Німеччини.
Мінуси:
- висока конкуренція;
- високі податки (50-70% прибутку).
Говорячи про конкретні способи бізнес-імміграції в Німеччину, слід враховувати той факт, що вони можуть поєднувати як плюси, так і мінуси.
Перенесення готового бізнесу в Німеччину | Створення нової компанії в рамках бізнесу | Відкриття нового напрямку в бізнесі | Покупка готового бізнесу в Німеччині | Покупка частки бізнесу в Німеччині | |
---|---|---|---|---|---|
Отримання ВНЖ для бізнесмена | + | + | + | + | + |
Отримання ВНЖ для родини бізнесмена | + | + | + | + | + |
Необхідність /бажаність знання німецької мови | + | + | + | + | + |
Наявність спеціальної освіти | – | – | – | – | – |
Простота оформлення | – | – | – | + | + |
Наявність регулярного доходу в 4-5 тис. євро на людину (або 100 тис. євро на родину) | + | + | + | + | + |
Необхідність підтвердження наявності великого капіталу | – | – | – | – | – |
При виборі способу імміграції у ФРН слід врахувати, що розвинений бізнес міжнародного рівня з налагодженими зв’язками нескладно перенести на німецький грунт так, щоб той продовжував приносити доходи. Малий бізнес перенести вкрай складно — він органічно пов’язаний з особливостями місцевого оточення, специфікою регіону.
Існує велика ймовірність того, що покупка іноземцем готового бізнесу в Німеччині буде неефективним вкладенням грошей, оскільки успіх в бізнесі тут багато в чому пов’язаний з особою засновника і керівника.
Крім того, придбання готового бізнесу можна порівняти з покупкою кота в мішку — для новачка багато чого може виявитися неприємною несподіванкою. Нова людина зі сторони викликає недовіру, не буде сприйматися серйозно.
Оптимальний крок у цьому напрямку — покупка частки бізнесу. В цьому випадку є можливість з часом заробити репутацію, розібратися в ситуації після переїзду, проявити себе з кращого боку.
Процедура оформлення бізнес-імміграції
Перед тим як перейти до безпосереднього оформленням офіційних паперів, бізнес-іммігранту необхідно чітко визначитися з тим, якими видами підприємництва, в яких формах і в яких конкретно землях або містах Німеччини він планує займатися. Якщо така ясність вже досягнуто, слід приступити до реального втілення плану.
Перший етап: схвалення заявки
На початковому етапі бізнес-іммігранту належить переконати представників місцевої влади в тому, що пропонований бізнес буде корисним для даного регіону. Для цього необхідно при зустрічі з чиновниками пред’явити бізнес-план. Саме від того, як буде викладено даний документ, багато в чому залежить доля рішення.
Бізнес-план повинен показати інформацію про:
- назві компанії. Воно повинно бути індивідуальним, не повторювати вже присутні та не порушувати авторські права (бажано перевірити це на сайті патентного відомства Німеччини або у федеральному торговому реєстрі ФРН), не вводити в оману з приводу діяльності компанії;
- цілі та завдання бізнесу, його формі, націленості на певну вікову аудиторію і суми інвестицій;
- конкретні кроки з розвитку бізнесу (особливо вітається використання інноваційних технологій);
- як і перевазі над конкурентами;
- уміннях, досвіді, високої кваліфікації та ділових якостях учасників проекту (у тому числі потрібно надати біографію бізнес-іммігранта);
- передбачуване персоналі, зарплати, умов праці;
- маркетингової політики;
- джерела фінансування – основних і додаткових.
Документ повинен бути написаний на хорошому німецькою мовою; граматичні чи стилістичні помилки будуть сприйняті не на користь заявника. Бажано мати також висновок про можливість втілення поданого бізнес-плану від міжнародної аудиторської компанії.
Як правильно вибрати форму ведення бізнесу в ФРН
Бізнес-іммігрант з-за кордону в Німеччині має право створити:
- товариство з обмеженою відповідальністю (GmbH) зі статутним капіталом від 25 тисяч євро;
- міні-GmbH або Unternehmergesellschaft (UG) зі статутним фондом від одного євро до 25 тисяч євро (цей варіант пов’язаний з браком коштів і розглядається як перехідний етап до GmbH);
- акціонерне товариство (AG) зі статутним фондом 50 тисяч євро; при реєстрації необхідно внести 12500 євро.
Для реєстрації GmbH, відповідно до спеціального закону Німеччини GmbH-Gesetz від 20.04.1892, необхідно наявність установчого договору (кількість засновників не регламентується) і директора, яким може бути засновник-нерезидент, який претендує на ВНП.
Після внесення 01.11.2008 змін в Закон GmbH—Gesetz, засновники отримали можливість зареєструвати початкову форму GmbH — UG. Всупереч тому, що для її реєстрації достатня заявити статутний капітал у розмірі одного євро, відповідальність засновників UG встановлена у 25 тис. євро, також передбачено щорічне відрахування чверті прибутку фірми до формування статутного капіталу у 25 тис. євро та перетворення UG в GmbH. Мінусом є те, що для UG складніше відкрити рахунок в банку, отримати податковий номер.
Порядок відкриття та функціонування AG визначається Законом Aktiengesetz від 06.09.1965. При реєстрації необхідно внести чверть від статутного капіталу (50 тисяч євро). Кількість акціонерів не регламентовано. Правління AG може очолювати нерезидент Німеччини.
При реєстрації свого бізнесу у Німеччині в установчих документах необхідно вказати юридичну адресу. Вирішити проблему з адресою можна шляхом оренди офісу або юридичної адреси – Tagesbüro – з поштовим обслуговуванням (близько 150 євро в місяць). Вибираючи адреси, слід враховувати наявність різних місцевих програм сприяння бізнесу, а також те, що податок на підприємництво – Gewerbesteuer – у різних землях Німеччини може відрізнятися внаслідок застосування місцевих коефіцієнтів.
Можна переїхати в Німеччину і в якості приватного підприємця.
Як вибрати категорію візи
Бізнес-віза C дає можливість перебувати в Німеччині та в інших країнах Шенгенської зони 90 днів у сукупності протягом 6 місяців. Для короткочасних візитів в країну з метою підписання документів, проведення переговорів, відвідування місцевих адміністрацій, відкриття рахунку в банку і внесення статутного капіталу, отримання номера в торговому реєстрі ФРН та іншої подібної роботи такої візи достатня. Це актуально і для тих бізнесменів, які мають пасивний бізнес.
Для оформлення ділової візи – geschäftsvisum – в консульство необхідно надати запрошення від партнерів у Німеччині (Einladung) — від конкретної компанії, на фірмовому бланку.
У листі потрібно вказати не тільки мету запрошення, але й інформацію про особу, що запрошує, приклавши також:
- документи про реєстрацію бізнесу;
- виписку з рахунку в банку в підтвердження покриття витрат на перебування нерезидента в ФРН;
- виписку з торговельного реєстру Handelsregister B, не старше 6 місяців.
Для повноцінного керівництва бізнесом, отримання ВНЖ і в майбутньому громадянства Німеччини наявності візи буде недостатньо. У цьому випадку необхідно оформити національну візу D терміном дії від трьох до шести місяців; строк дії можна буде продовжити вже в Німеччині у відомстві у справах іноземців – на рік, при успішності бізнесу — ще на три роки.
Список документів, які необхідні для оформлення дозволу на довгострокове перебування в Німеччині особам, які мають намір здійснювати в країні бізнес, більш широкий:
- документи для оформлення дозволу:
- дві заяви про видачу візи та два роз’яснення (згідно з параграфами 53, 54 Закону про перебування в ФРН);
- 3 біометричних фото 35х45 мм;
- закордонний паспорт та дві його копії;
- цивільний паспорт і 2 його копії;
- установчий документ Gründungsurkunde (оригінал і дві копії), завірені у нотаріуса;
- завірений список учасників або акціонерів – Gesellschafterliste, з 2 копіями;
- трудовий договір з комерційним директором – Geschäftsführervertrag (якщо застосовується);
- виписка з Торгового реєстру – Handelsregisterauszug – з 2 копіями;
- докладний опис бізнес-ідеї німецькою мовою, з 2 копіями;
- підтвердження знання німецької мови (сертифікат мовної школи);
- медична страховка;
- план (підтвердження) фінансування коштом власного капіталу або кредиту;
- підтвердження забезпечення в старості: пенсія, майно, інвестиції та інші джерела – не менше 159 823 євро для осіб старше 45 років, пенсійна страховка на 12 років (1 109,88 євро) для осіб старше 67 років.
Час оформлення візи становить від 8 до 12 тижнів і більше, вартість – 75 євро.
Алгоритм дій бізнес-іммігранта за приїзд
Після приїзду до Німеччини, мігрант повинен зареєструватися за місцем проживання. Необхідним для бізнес-діяльності є отримання внутрішнього та європейського податкових номерів (Steuernummer, Ust-Identnummer), а також ідентифікаційного страхового номери – Betriebsnummer. Вся процедура займає приблизно місяць.
Після реєстрації компанії та через 18-24 місяців її діяльності засновник одержує право на клопотання в міграційну службу про надання йому та його родині ВНП.
Важливою умовою продовження дозволу на проживання в Німеччині буде надання бухгалтерської звітності про фінансові результати бізнес-діяльності за рік.
Після надання виду на проживання слід зайнятися оформленням повноцінної медстраховки; ціна поліса складає в середньому від 350 євро у місяць.
Ведення бізнесу і податки у Німеччині
Податки в Німеччині як для фізичних, так і юридичних осіб одні з найвищих. Зареєстровані в Німеччині підприємства несуть повне податкове зобов’язання — їх прибуток обкладається податком.
- Ставка на прибуток у ФРН становить 15 % від отриманого доходу.
- До цієї суми необхідно додати податок на підприємництво (торговий податок) — базова ставка 3,5 %, помножена на відповідний місцевий коефіцієнт за місцем проживання і реєстрації юридичної адреси: так, базова ставка в 3,5 % від прибутку перетвориться у Франкфурті-на-Майні в 16,1 % (коефіцієнт — 4,6), а в Мюнхені — до 17,15 % при коефіцієнті в 4,9.
- ПДВ складає в Німеччині 19 %.
- Крім цього, необхідно буде здійснити «доплату за солідарність» – 5,5 % від ставки на прибуток.
Все це разом може становити близько 50% та більше від отриманого прибутку.
Невеликі компанії, оборот яких не перевищив 17 500 євро у звітному році не перевищить 50 тисяч євро в поточному, можуть звільнятися від сплати ПДВ. Детальніше про податки читайте в статті “Податки в Німеччині для підприємств та фізичних осіб“.
Хто отримує державне субсидування
Одне з важливих переваг бізнес-імміграції в Німеччину — право інвесторів і бізнесменів на отримання державних субсидій.
У Німеччині існує кілька сотень (понад 700) спеціальних державних програм підтримки малого та середнього бізнесу, в тому числі й Start-up. Для субсидування необхідно, щоб компанія або підприємство виготовляло продукцію (крім алкоголю і тютюнових виробів) або певні послуги на території Європейського союзу. В такому випадку залежно від привабливості для німецької економіки даного проекту субсидії можуть покривати від 25 до 50 % вкладених інвестицій.
Розміри субсидії також залежать від цілей проекту, розміру підприємства або фірми, від того, в якій федеральній землі вона знаходиться, кількості співробітників та інших факторів.
Форми державної фінансової підтримки різноманітні. Крім безповоротних субсидій – Nicht rückzahlbarer Zuschuss, можна отримати кредити з мізерними ставками, компенсувати частину витрат на виплату кредитів – Beteiligungen, заручитися порукою – Bürgschaften.
Для отримання безоплатної субсидії необхідно витримати дві умови:
- компанія після отримання субсидії повинна виробляти дану продукцію або послуги протягом 5 років;
- компанія повинна приносити прибуток.
Для оформлення субсидії слід правильно підібрати програму, відповідну компанії з урахуванням мети та спрямування її діяльності й звернути в спеціалізовані держустанови Німеччини. Серед загальнодержавних програм найбільшою популярністю користуються:
- «Центральна інноваційна програма для малого і середнього бізнесу»;
- «Допомога в області інновацій»;
- «Поліпшення регіональної економічної структури».
Пенсійне страхування та бізнес-імміграція
На відміну від нерезидентів – найманих працівників, які працюють у Німеччині та охочих отримати тут ПМП, підприємцям-іммігрантам нема потреби перераховувати 60 місячних внесків відповідно до своїх доходів у податкову систему Німеччини. Молоді бізнесмени (віком до 45 років) повинні надати тільки медстраховку, а питання з пенсією мають право вирішувати самі: укладати договір про пенсійне страхування або заробляти на старість власними силами.
Якщо бізнес-іммігранту виповнилося від 45 до 55 років, він зобов’язаний укласти пенсійний договір з приватною страховою компанією або пенсійним фондом.
Інвестори у віці від 55 до 67 років, щоб отримати право на ВНП, повинні підтвердити здатність утримувати себе фінансово при втраті здатності трудитися: повинні володіти сумою від 100 до 150 тисяч євро.
Що найчастіше цікавить мігрантів
Серед питань, які найчастіше задають охочі виїхати в Німеччину за бізнес – програмою, можна назвати наступні:
- можливість переїхати в ФРН відразу всією сім’єю;
- на який термін можна отримати ВНЖ в Німеччині;
- як довго доведеться чекати права на ПМЖ.
Говорячи про переїзд в Німеччину бізнес-іммігранта з усією родиною, включаючи неповнолітніх дітей, варто зауважити, що ніяких перешкод для цього не існує. Члени сім’ї повинні заповнити імміграційні анкети для отримання віз на возз’єднання сім’ї. Разом з тим є і деякі мінуси:
- на обробку документів потрібно більше часу;
- для того щоб оформити таку візу (возз’єднання дітей з батьками), бізнес-іммігранту потрібно надати докази достатнього для утримання сім’ї фінансового стану, житлоплощі та медстраховку;
- дитина старше 18 років втрачає право на переїзд з батьками, оскільки з точки зору німецького законодавства розглядається як самостійна особистість. Він може претендувати на ВНП в Німеччині тільки на окремих підстави (студентська, робоча віза).
Одночасний переїзд в Німеччину всієї родини вимагає попередньої підготовки.
З приводу термінів ВНП або Autenthaltserlaubnis для бізнес-іммігрантів слід пам’ятати, що це один з найпростіших і доступних способів еміграції. Спочатку його можна отримати на один рік, надалі щорічно продовжувати за умови дотримання законодавства, стабільного та успішного функціонування бізнесу.
Якщо протягом трьох років підприємство приносило прибуток, то ВНП продовжується відразу на два роки.
Правом на ПМЖ або Niederlassungserlaubnis бізнес-іммігрант і члени його сім’ї можуть скористатися вже через три роки ВНП (при стабільних фінансових прибутки) або через п’ять років проживання в Німеччині, після здачі іспиту на знання німецької мови. Тому все залежить від того, наскільки успішно буде вестися бізнес-діяльність.
Підсумки
Бізнес-імміграція в Німеччину продовжує залишатися одним з найпопулярніших і дієвих способів переїхати в Європу на ВНП. У ФРН є всі можливості завдяки діловим якостям і таланту отримати ПМЖ в стабільному та облаштованому правовому суспільстві.
Серед переваг такого шляху можна назвати широкі можливості для ведення бізнесу, подорожей по всьому світу, перспективи для отримання сучасної освіти та кар’єра кар’єрного росту дітей. До мінусів можна віднести високі податки та конкуренцію, можливі труднощі та ускладнення в бізнес-діяльності: нові й незнайомі умови, інше законодавство, втрату старих зв’язків, постачальників.