Меню Закрити

Особливості укладання шлюбу з німцями у ФРН


Німеччина, як і будь-яка інша країна світу, встановлює свої вимоги до порядку оформлення родинних відносин. Шлюб у Німеччині з німцем являє собою вільний і рівноправний союз двох осіб, які проживають разом, ведуть спільне господарство, що виключає можливість укладення ще одного подібного союзу. Шлюб укладається в державних установах за поданою заявою. Здавалося б, нічого особливого. Але для іноземців німецьке законодавство підготувало у 2020 році кілька нюансів.

Оформлення шлюбу

Вимоги до іноземця для укладення шлюбу

Основним документом, що регулює процес укладення шлюбу в Німеччині, є Німецьке цивільне уложення (Bürgerliches Gesetzbuch, BGB). Згідно з цим документом, будь-який іноземець, який укладає шлюб на території Німеччини, повинен відповідати умовам укладення шлюбу, що встановлені законодавством його громадянської належності.

При цьому головною умовою буде відсутність у кожній із наречених сторін перешкод для укладення шлюбу, встановлених законодавством країни параграфами 1303-1308 BGB. Враховуючи це, загальними вимогами до іноземців будуть:

  • досягнення повноліття в загальних випадках або 16 років – у виняткових ситуаціях;
  • дієздатність (недієздатні особи вступати в шлюб не можуть);
  • відсутність раніше зареєстрованого шлюбу або цивільного партнерства;
  • відсутність прямих родинних зв’язків з майбутнім чоловіком (батьки і діти, бабусі та онуки, брати і сестри, усиновителі та усиновлені).

Крім додержання загальних умов, реєстрація шлюбу в Німеччині вимагатиме пред’явлення спеціальної довідки – Ehefähigkeitszeugnis. Згідно §1309 BGB, при укладенні шлюбу у ФРН її повинна пред’являти будь-яка особа, на яку поширюються умови для вступу до шлюбу, передбачені іноземним законодавством.

Дане свідоцтво є доказом відсутності перешкод для укладення шлюбу з іноземцем. Воно видається державними органами країни походження, підтверджується додатковим сертифікатом і діє протягом півроку з моменту видачі – за цей час необхідно оформити подружні стосунки.

Деякими країнами, в число яких входять Росія, Україна (і багато інші пострадянські території), видача такого документа не передбачена. В такому випадку іноземець може бути звільнений від обов’язку пред’являти його, щоб одружитися з німкенею.

На практиці є два варіанти:

  1. Якщо громадянин вже знаходиться у ФРН, йому необхідно звернутися в диппредставництво, де на підставі відсутності відміток у паспорті йому запевнять заяву про можливості вступити в шлюб.
  2. Якщо громадянин ще перебуває на території рідної країни, йому спочатку необхідно звернутися в ЗАГС і отримати довідку про відсутність шлюбу. Далі вона перекладається на німецьку мову і направляється майбутньому чоловікові в ФРН. Він, у свою чергу, подає документи голові Вищого регіонального (земельної) суду (Präsident des Oberlandesgerichts), який протягом 1-2 місяців повинен видати звільнення від обов’язкового пред’явлення Ehefähigkeitszeugnis і дозвіл на оформлення шлюбу.

Отримавши всі необхідні документи, подружжю необхідно звернутися в Einwohnermeldeamt/Standesamt – німецький аналог органу реєстрації. Подавши в ЗАГС всі документи, іноземцю необхідно оформити спеціальну візу для одруження.

Знаходження у ФРН до одруження

Німецьке законодавство хоч і відрізняється особливою демократичністю, тим не менш виключає можливість оформлення подружжя по туристичній візі: шлюб у Німеччині по шенгенській візі для туристів виключений.

Для узаконення подружніх відносин з німцем у ФРН іноземцю спочатку необхідно отримати спеціальну візу для одружень – так звану візу нареченої/нареченого.

Її видачу здійснює дипломатичне представництво Німеччини в країні громадянської належності для іноземця – тобто оформлення національної візи необхідно проводити ще в Україні, Білорусі й так далі). Оформлення візи нареченої вимагає від чоловіка-іноземця надання в консульство пакету документів, до якого входять:

  • закордонний паспорт;
  • внутрішній паспорт;
  • 2 анкети на національну візу;
  • клопотання про видачу національної візи;
  • сертифікат про знання німецької мови на рівні не нижче А1;
  • 3 фото в форматі 35х45 мм;
  • документи з Standesamt про можливість укладення шлюбу з зазначенням конкретної дати одруження;
  • письмова заява подружжя про взяття витрат, пов’язаних з перебуванням майбутнього чоловіка у ФРН, на себе;
  • медична страховка;
  • інші документи, які може вимагати консульство.
Читайте також:  Бізнес-імміграція в Німеччину: що необхідно знати

Весілля в Німеччині

Оскільки віза нареченого або нареченої видається лише після визначення дати весілля і лише на 3 місяці (з можливістю продовження ще на 3 місяці), визначати дату одруження потрібно з урахуванням часу, необхідного для отримання візи.

Для осіб, у яких вже є діти, також можливий варіант в’їзду в Німеччину як возз’єднання сім’ї, передбачений розділом 6 глави 1 Закону про проживання, зайнятості та інтеграції іноземців (Aufenthaltsgesetz, AufenthG). У такому разі німець/німкеня спочатку робить візу на свою дитину, після чого візу може отримати вже другий батько – в цілях здійснення виховання.

Знаходження в ФРН після одруження

Після оформлення шлюбу, відповідно до параграфа 28 AufenthG, іноземна дружина/чоловік громадянина Німеччини має право отримати посвідку на проживання (Aufenthaltserlaubnis). Всупереч тому, що вид на проживання є правом на тимчасове проживання, як визначено п. 2 параграфа 28 AufenthG, він може продовжуватися до тих пір, поки між іноземцем та громадянином ФРН існують сімейні відносини.

Водночас після трьох років перебування у шлюбі з німцем закон дозволяє іноземцю отримувати дозвіл на поселення (Niederlassungserlaubnis), яке є аналогом ПМП. Він видається за умови, що немає підстав для висилки громадянина і він володіє німецькою мовою на достатньому рівні (це, як правило, рівень В1).

Звернемо увагу, що у разі розірвання шлюбу до отримання Niederlassungserlaubnis отримати ПМП можна лише на загальних підставах, передбачених параграфом 9 AufenthG. До речі, після розірвання шлюбу німецькі міграційні органи відмовлять у продовження виду на проживання – у такому разі іноземцям потрібно шукати інший легальний привід перебування в Німеччині.

Прізвище подружжя при укладанні шлюбу

Порядок визначення прізвищ подружжя після їх вступу в шлюб регламентований параграфом 1355 BGB. Він передбачає, що подружжя можуть мати спільне прізвище, однак не зобов’язує їх до цього. Якщо при оформленні відносин в Standesamt вони не заявлять бажання встановити спільне прізвище, кожен з них збереже дошлюбне.

Право на зміну надано кожному чоловікові. Наречені можуть взяти прізвище другого з подружжя або утворити подвійне прізвище, написане через дефіс.

Зверніть увагу, що зміна імені після шлюбу в ФРН спричинить необхідність заміни документів, і це стосується не тільки іноземців. Однак, на відміну від німців, доведеться міняти внутрішній паспорт на Батьківщині.

Закордонний паспорт можна поміняти й на території Німеччини, проте до заміни внутрішнього паспорта це неможливо. Єдиний варіант – виїзд на ПМП до Німеччини та постановка там на консульський облік з паралельним зняттям з обліку за місцем проживання, що за звичайною національною візою нареченої в принципі неможливо.

Тому в цілях економії часу багато відмовляються від зміни анкетних даних на подружні – різне прізвище не заважає вийти заміж за німця і виїхати в Німеччину.

Діти іноземця та шлюб

Німецьке законодавство не створює додаткових перешкод для перевезення неповнолітніх дітей іноземця на територію ФРН при укладанні з їх батьком шлюбу. Якщо мова йде про дітей, які не досягли 16-річного віку, достатньо оформити фінансове поручительство і надати їм житлову площу. Якимось чином оформляти над ними піклування або іншим чином узаконювати стосунки не потрібно.

Діти у віці 16-18 років повинні пройти прогноз інтеграції, де ключову роль відіграє знання мови, наявність професійної спеціальності і так далі.

Інше питання – виїзд неповнолітньої дитини за межі України. Для цього необхідно нотаріально посвідчена згода другого з батьків, отримати яке найчастіше велика проблема. Однак без згоди дієздатного і не позбавленого батьківських прав другого з батьків виїзд у Німеччину неповнолітньої дитини здійснити не можна. Враховуючи це, багато жінок виходять заміж у Німеччині після 50 років – коли діти вже виросли.

Читайте також:  Фрідланд: життя переселенців і біженців

Альтернативи шлюбу в Німеччині

В силу того, що оформлення шлюбу на території ФРН пов’язане з безліччю бюрократичних зволікань і особливостей, багато вибирають альтернативу: реєстрацію шлюбу на території іншої європейської країни. Оптимальними для ФРН варіантами є європейські країни, з якими у країни спільний кордон, – Чехія і Данія.

Реєстрація шлюбу

Ці дві країни привабливі тим, що в них дозволено укладати шлюби для громадян будь-якої країни світу – відповідно і шлюби, укладені в цих країнах визнаються по всьому світу, наприклад, за двосторонньою угодою між Данією та Німеччиною з 1936 року. При цьому порядок його укладення спрощений до межі:

  • для оформлення достатньо лише шенгенської візи;
  • для реєстрації в Чехії досить лише перекладу документів, нема потреби отримувати апостиль;
  • оформлення шлюбу займає один день – шлюб укладається в день подачі заяви;
  • потрібно лише мінімальний пакет документів – паспорт та анкета.

Враховуючи все це, інтернаціональні пари воліють укладати шлюби на території сусідніх країн.

Отримання німецького громадянства

Всупереч широкому поширенню інформації про те, що шлюб з німцем дозволяє отримати громадянство Німеччини на пільгових умовах (у короткі терміни, за спрощеною процедурою і так далі), вона помилкова.

Шлюб з громадянином ФРН дозволяє лише переїхати в Німеччину та отримати за спрощеною процедурою вид на проживання, який при збереженні шлюбу протягом трьох років стане безстроковим.

Що ж стосується громадянства, то, відповідно до параграфа 9 Закону про громадянство (StAG), подружжя німців можуть отримати його в загальному порядку – шляхом натуралізації, з дотриманням умов параграфів 8, 10 StAG. Для цього їм необхідно:

  • дотримуватися основ конституції Німеччини та підтримувати її ліберально-демократичні устремління;
  • володіти легальною підставою для перебування в країні;
  • прожити на території ФРН 8 років (при проходженні інтеграційного курсу і володіння достатнім рівнем володіння німецькою мовою (В1 і вище) скорочується до 7-6 років відповідно);
  • самостійно забезпечувати себе та своїх утриманців;
  • мати уявлення про правовий порядок ФРН;
  • відмовитися від попереднього громадянства.

Чим небезпечний фіктивний шлюб

Багато іноземців практикують фіктивний шлюб у Німеччині для отримання громадянства ФРН. Мова йде про оформлення подружжя без мети спільного проживання та створення сім’ї. Як правило, такі шлюби укладаються між іноземцями та німцями на платній основі: щоб стати чоловіком німця, іноземець повинен заплатити йому певну суму. Після закінчення обумовленого часу такий шлюб розривається. Однак укладення такого союзу (якщо бути точним, визнання його фіктивним) в цілях отримання німецького паспорта несе для іноземців деякі ризики.

Читайте також:  Як отримати статус пізнього переселенця в Німеччині

Річ у тім, що визнання шлюбу фіктивним, відповідно до параграфа 1314 BGB, тягне його анулювання – тобто визнання недійсним. Недійсність шлюбу у свою чергу тягне за собою анулювання всіх що виникли на його підставі правовідносин і статусів. Таким чином, підлягають анулюванню і вид на проживання, дозвіл на поселення (ПМП), і отримане громадянство. Але такі наслідки можуть настати лише у випадку виявлення фіктивності шлюбу і винесення відповідного рішення суду відповідно до параграфа 1313 BGB.

Розлучення по-німецьки

Розлучення у ФРН куди більш складна процедура, ніж укладення шлюбу.

  • По-перше, відповідно до параграфа 98 Закону «Про виробництво по сімейних справах і справах добровільної юрисдикції» (Gerichtsbarkeit, FamFG), розлучення з німцем буде проходити за німецькими законами.
  • По-друге, розлучення проводиться виключно в судовому порядку із залученням хоча б одного адвоката: розлучення через Standesamt не передбачений, процесуальним оформленням розриву відносин займається адвокат.
  • По-третє, обов’язковою умовою розірвання шлюбу є рік роздільного проживання (Trennungsjahr). Згідно з параграфом 1567 BGB, шлюб може бути розірваний, тільки якщо подружжя прожили окремо не менше 12 місяців. Під роздільним проживанням BGB розуміє ведення роздільного побуту, а не тільки проживання за різними адресами. Тривалість роздільного проживання необхідно довести.

Розлучення по-німецьки – тривала і дорога процедура. Вона триває не менше 6-8 місяців, а її вартість визначається виходячи з доходів подружжя. На практиці розлучення обходиться в 1-3 тис. євро.

Поширені запитання

Розглянемо кілька ситуацій, які найчастіше викликають питання.

Потрібно знову оформляти візу, якщо береш прізвище чоловіка?

За логікою речей, після зміни прізвища на прізвище чоловіка-німця, зміні підлягають всі документи. Як ми вже пояснили вище, це тривала і складна процедура, що вимагає обов’язкового відвідування рідної країни. Що ж стосується візи, то її заміна просто нелогічною.

Для укладення шлюбу іноземець в’їжджає в ФРН за національною візою, яка дозволяє в’їхати в країну одноразово (віза нареченої). Далі, вже після оформлення шлюбу міграційні органи (Ausländerbehörde) зобов’язані оформити іноземцю вид на проживання. Після оформлення ВНЖ віза втрачає актуальність.

Де дозволяється працювати після укладення шлюбу з німцем?

Відразу після оформлення шлюбу та отримання виду на проживання іноземець отримує безстрокове право на працевлаштування. По суті, робота можлива з будь-якої спеціальності та на будь-якому підприємстві, крім державної служби. Головне – це схвалення з боку Федерального агентства з працевлаштування (Arbeitsamt).

Другий момент: легалізація професійної освіти. Наприклад, лікарем можуть працювати в Німеччині лише особи, які мають підтверджений у Німеччині диплом лікаря. Аналогічні вимоги діють і щодо інших спеціальностей, які вимагають вищої освіти.

Висновок

Резюмуючи вищесказане, зазначимо, що змішані шлюби, попри складність оформлення союзу на території ФРН, далеко не рідкість в цій країні: на початок цього року 1,2 млн німецьких сімейних пар утворено в результаті змішаних шлюбів.

Найчастіше громадяни ФРН оформляють шлюби з турками – це відбувається в 17% випадків укладення інтернаціонального шлюбу. Далі йдуть італійці та австрійці. Громадяни країн СНД не входять в число найбільш пріоритетних інтернаціональних подружжів – на шлюби з ними припадає лише 8% випадків. Однак ні це, ні формальні перешкоди та особливості, характерні для законодавства Німеччини, не зупиняють наших співвітчизників, які бажають перебратися жити в ФРН.

Способи укласти шлюб і визнати його в Німеччині: Відео


Статті по темі