Питання про еміграцію з України у 2024 році знову набуває актуальності. Як і на початку 90-х років XX століття, про це починають серйозно замислюватися багато громадяни. Серед них насамперед ті, кому є що запропонувати: молоді, талановиті, перспективні та честолюбні, готові згорнути гори, але досягти мети — самореалізуватися, досягти успіху, забезпечити собі спокійну старість, а своїм дітям – майбутнє. Пошук відповіді на питання, куди емігрувати з України найпростіше, скадне. Тут важливо не помилитися, не прийняти поспішне рішення, ретельно зважити всі за і проти.
Що змушує громадян виїжджати з країни
Легко зрозуміти бажання виїхати з рідної країни в пошуках кращого життя тих людей, які знаходяться в самому низу соціальних сходів: на це їх штовхають низькі зарплати, злидні, відсутність будь-яких перспектив на більш гідне існування. Практика показує, що ті, хто зумів знайти заробіток за межами рідної країни, не поспішає повертатися, а, навпаки, забирає до себе родину.
Важче зрозуміти тих, хто не належить до бідних верств населення. Багато громадян, які готові виїхати жити з України на ПМП, мають хорошу роботу, упорядковане житло, високу зарплату. Але насправді відсоток готових емігрувати більш високий як раз серед представників середнього класу в Україні. Що ж найбільше непокоїть, змушує шукати варіанти та потихеньку готуватися до еміграції тисячі людей в сучасному суспільстві?
Перша важлива проблема (після матеріальної) — проблема безпеки. Не поступається за значенням і проблема охорони здоров’я. Медстраховка покриває основні необхідні витрати, особисті заощадження дозволяють отримати додаткові послуги, але ніхто не дасть гарантії компетентності лікаря, правильність призначеного лікування. Інакше чим можна пояснити той факт, що державні мужі та чиновники всіх рівнів на лікування відправляються не в поліклініку за місцем проживання, а в клініки в США, Німеччині та інших країнах.
Непрофесіоналізм відчувається не тільки в медицині, але й у всіх сферах життя. Ціни та витрати зростають, а рівень освіти падає. Сьогодні можна отримати більш дешеву, але якісну освіту в Польщі, Чехії, Німеччини.
Серед інших причин можна назвати:
- Рівень корупції. Хабарі процвітають на всіх рівнях — скрізь необхідно «віддячити» або «дати» – від дитсадка до кладовища. Багато громадян не бажають жити по-старому, в корумпованій державі.
- Політична ситуація. Поява нових культів особистості та кумирів, відсутність свободи слова, переслідування інакшомислячих, скочування країни до авторитаризму, імперські замашки та афери у зовнішній політиці та, як результат, перетворення її в політичного вигнанця на міжнародній арені.
- Дорожнеча. Ціни ростуть не тільки на продукти харчування і ліки, але і на все інше, особливо на нерухомість; навіть іпотечні програми стали засобом заробити на підвищених процентних ставках.
- Низька якість продукції та фальсифікати, що особливо тривожно, коли стосується продуктів харчування та ліків.
- Ігнорування прав і свобод особистості, з-за чого талановиті люди не бачать для себе перспективи й бажають самореалізуватися в бізнесі, спорті, науці та інших сферах в іншій країні.
- Ментальні риси — брутальність, неповага, нетерпимість, хамство, готовність у будь-який момент порушити закон та інші негативні прояви, які особливо помітні для тих людей, які виїжджають за кордон і можуть порівнювати ситуацію.
Ще однією причиною можна назвати бажання пенсіонерів, які зуміли накопичити хоч якісь заощадження, провести решту роки життя у стабільній і спокійній обстановці.
Всі причини, які спонукають громадян шукати щастя в інших країнах, цим не обмежуються. Слід також пам’ятати, що в регіонах України ситуація ще гірша.
Кращі варіанти для еміграції
Вибір країни для імміграції залежить від багатьох факторів. Важливим є, яка імміграційна політика існує в даній державі, як ставляться до іммігрантів у суспільстві, яка допомога надається для прискорення адаптації.
Країна, в якій переважає думка, що для процвітання цілком достатньо і свого народу і політиці залучення іноземних кадрів увага не приділяється (як, наприклад, в Японії) навряд чи буде хорошим варіантом для еміграції.
Ситуація особливо ускладнилася в останні роки у зв’язку з величезним напливом біженців з Африки, Сирії та інших гарячих точок в благополучні країни Європи та Америки. В рази збільшилися ризики, пов’язані не тільки з епідеміологічної та криміногенною ситуацією; чого варті тільки почастішали теракти з сотнями загиблих і покалічених людей.
Європа і США зіткнулися з проблемою культурного діалогу: коли мігранти – носії іншої культури, мови, релігії, цінностей – намагаються зберегти все це в новій країні, не рахуючись з місцевими традиціями та нормами, не бажаючи інтегруватися в суспільство.
Перед тим як вирушити в дорогу, слід якомога більше дізнатися про те, що чекає приїзду в новій країні.
Щоб скласти об’єктивний рейтинг країн для міграції, необхідно мати чіткі уявлення не тільки про рівень економічного розвитку або кліматичні особливості (що, без сумніву, дуже важливо), але і про те:
- які професії найбільш затребувані і які перспективи працевлаштування;
- наскільки доступне житло і які існують програми соціального забезпечення іноземних іммігрантів;
- яка перспектива набуття громадянства;
- які фактори можуть вплинути на адаптацію та інтеграцію в місцеве суспільство (місцеві традиції, релігія, рівень толерантності в суспільстві).
Австралія: майже ідеальний варіант
Один з оптимальних варіантів для еміграції громадян України — австралійський. Рівень життя і життєві стандарти в цій країні дуже високі, політична ситуація стабільна, економіка активно розвивається. Держава тут зацікавлена в припливі не тільки інвестицій, але і кадрів.
Австралійська нація спочатку формувалася як багатокультурне, а міграційна політика Австралії становить собою продуману до дрібниць систему, яка гармонійно поєднує інтереси мігрантів, так і вимоги держави.
Заохочується імміграція в країну молоді (з 18 років), сімейних пар з дітьми, підготовлених і досвідчених фахівців у різних областях, підприємців і бізнес-емігрантів. Є державні програми професійної міграції з переліками пільгових спеціальностей.
Серед вимог до претендентів — відсутність судимості, небезпечних захворювань та гарне знання англійської мови (IELTS). Єдиний мінус — велика віддаленість Зеленого континенту від України та, відповідно, дорожнеча квитків. Подібна ситуація і з Новою Зеландією.
Європейський вибір
За підсумками, понад 30 % громадян, які покинули Україну, вибрали для подальшого проживання Європу. Попри величезний наплив біженців і посилення міграційних вимог, Європа традиційно продовжує привертати до себе увагу українців, особливо держави з високим рівнем життєвих стандартів — Німеччина, Фінляндія, Швеція, Франція, Великобританія, Італія, Норвегія.
Оскільки провідні країни висувають дуже жорсткі міграційні вимоги, багато українців роблять вибір на користь переїзду в країну з не такою складною процедурою отримання ВНП і громадянство. Це насамперед Іспанія, Португалія, Греція, Кіпр.
Серед лідерів за популярністю також Болгарія, Сербія, Чорногорія, Угорщина, Чехія, Латвія та деякі інші країни Східної Європи. Рівень життя тут не такий високий, як у Данії чи Швейцарії, зате набагато нижче ціни, що суттєво знижує витрати. Крім того, в цих країнах громадянам легше адаптуватися: збереглися культурні, ментальні зв’язки, багато людей старшого і середнього віку володіють мовою. Більш докладно про можливості імміграції в європейські держави можна дізнатися зі статті «Найкращі країни для імміграції в Європу».
Південна Америка
Латиноамериканські країни на південь від екватора, незважаючи на відносну простоту отримання громадянства, які не належать до числа тих, куди прагнуть потрапити українські громадяни на проживання. Географічна віддаленість, економічні та політичні негаразди, високий рівень злочинності, війни з наркобаронами, злидні, поширення СНІДу та інших захворювань, високі транспортні витрати роблять цей регіон не просто небажаним, але небезпечним для проживання.
Слід також враховувати географічні особливості — не всі регіони комфортні та безпечні для проживання. В Чилі та андських державах існує велика небезпека землетрусів, цунамі. У Бразилії, Венесуелі, Колумбії — велика вологість у поєднанні зі спекою, велика кількість паразитів і хижаків.
Всі плюси — краса природи, екзотичні страви, карнавали та інше не перекривають мінусів. Паспорт натуралізованого громадянина Аргентини або Парагваю ніяких особливих переваг його власникові не принесе; в тому числі не послужить приводом для спрощеного отримання громадянства Іспанії, як для інших латиноамериканців.
В цьому відношенні імміграція в деякі країни Центральної Америки – Панами, Коста-Ріку, Ямайку, Мексики – виглядає більш привабливою. М’який, сприятливий клімат, політична та економічна стабільність, розвинена інфраструктура, низькі ціни на нерухомість і продукти харчування в поєднанні з посильними міграційними вимогами перетворили цей регіон привабливе місце для пенсіонерів і рантьє.
Американська мрія: США і Канада
Абсолютна більшість громадян, що бажають виїхати з України і жити в іншій країні, як такої в першу чергу, називають США або Канаду. Привертають тут не тільки високі соціальні, житлові та побутові стандарти, гідні зарплати та сучасна медицина.
Незважаючи на високі податки, розвинену бюрократію і конкуренцію на ринку праці, визнання українських дипломів, необхідність вільного володіння англійською мовою іммігранти впевнені в обґрунтованості вибору. В Америці вони бачать можливість за рахунок своїх сил і здібностей досягти для себе та сім’ї процвітання та стабільності, отримати всі переваги американського способу життя, користуватися правом безвізу до більшості держав світу, мати доступ до соціальних програм (медицина, освіта), позиками.
Бонусами є наявність спеціальних урядових програм у США і Канаді для отримання ПМП в спрощеному порядку і численної україноомовної діаспори.
Від Близького до Далекого Сходу
На Близькому Сході найбільший інтерес для бажаючих емігрувати з України громадян представляють Ізраїль і Туреччина. Особливу привабливість для громадян з єврейськими коренями має Ізраїль.
Для тих, хто підпадає під дію державних програм репатріації, відкриваються великі можливості. Крім лояльної імміграційної політики тут їх чекає високий рівень життя, соціальна захищеність, розвинута медицина.
Разом з цим слід налаштовуватися на те, що доведеться вирішувати багато нових проблем:
- Ізраїль оточений ворожими йому державами та знаходиться в стані хронічної війни;
- державний мову – іврит – дуже складний для вивчення, особливо в зрілому віці;
- доведеться зіткнутися з незвичним кліматом і різноманітністю культур.
Отримання ВНП в Туреччині актуально для тюркомовних громадян України, мусульман, а також жінок, які вийшли заміж за турків.
Кажучи про решту Азії, слід зауважити, що імміграція в ряд країн – Індію, В’єтнам, Японію – в українських громадян не стала популярною.
Виключення становлять Таїланд, Малайзія, Філіппіни, КНР (з Гонконгом), Республіка Корея. Для цих країн характерна наявність спрощених схем імміграції та імміграційних програм для залучення іноземців. Широко поширена англійська мова. Ціни на продукти, послуги на житло невисокі, з боку місцевих жителів — доброзичливість до іноземців. Великий розвиток отримав туристичний бізнес — тут є прекрасні пляжі, готелі та інша інфраструктура
Проте є і серйозні мінуси. До них можна віднести соціальну неоднорідність суспільства — крайня убогість і розкіш вживаються в одному місці, екзотична культура, мовні труднощі у спілкуванні з місцевим населенням. Практично всі великі міста, крім Сінгапуру, перебувають на межі екологічної катастрофи: смог, перенаселеність, засміченість. Крім того, тут регулярні тайфуни, мусони, існує серйозна небезпека катастроф (землетруси, виверження вулканів, цунамі).
В цілому можна зробити висновок про більш поширеною практиці тимчасового проживання в регіоні, де знаходяться найдешевші країни для еміграції — у Південній, Східній і Південно-Східній Азії: від одного сезону (зими) до 10-15 років.
Способи та шляхи еміграції
У разі прийняття рішення про еміграцію з України все має відбуватися в рамках законності та потрібно підстрахуватися на випадок невдалої спроби, тобто не поривати остаточно зв’язку з батьківщиною.
Серед легітимних способів міграції найбільш поширені:
- виїзд на навчання в іноземний університет,
- працевлаштування за кордоном,
- заняття бізнесом,
- інвестиції або придбання нерухомості,
- повернення на історичну Батьківщину чи возз’єднання з рідними.
В кожному конкретному випадку належить пройти ряд етапів. Залежно від міграційного законодавства кожної країни їх кількість може відрізнятися: отримати дозвіл на в’їзд в країну, оформити ВНП, ПМП і на завершальній стадії вступити в громадянство.
Навчання та робота як спосіб еміграції
Великий відсоток молодих людей, які вступають в європейські або американські вузи, роблять це з метою отримати гарну освіту, а після його завершення оволодіти затребуваною професією і залишитися назавжди в новій країні. Цей спосіб еміграції дуже ефективний і може бути дуже економічним.
У багатьох європейських країнах – Німеччина, Австрія, Польща, Чехія, Греція та інші – навчання для студентів, у тому числі іноземних, безкоштовне. Студенти мають право працювати неповний робочий день (до 20 годин на тиждень), удосконалювати знання мови. Після закінчення вузу, як правило, випускник має від півроку до року, щоб влаштуватися на роботу.
Робота за кордоном — це один із самих випробуваних способів для еміграції, особливо, якщо за плечима унікальна спеціальність, великий досвід практичної роботи та певні досягнення в професії. Європейські країни для робочої імміграції кваліфікованих працівників створили спеціальну програму — Блакитна карта.
Еміграція через бізнес та інвестиції
Державна імміграційна політика (незалежно від країни) вітає залучення іноземних бізнесменів, які здатні створювати робочі місця, платити податки, інвестувати капітали в економіку країни. В цілях залучення іноземних капіталів можуть прийматися програми з надання ВНП — «Золота віза».
Водночас, до бізнесменів можуть бути пред’явлені додаткові вимоги. Наприклад, для бізнес-імміграції в США претенденту необхідно підтвердити легальність отримання коштів, відсутність судимостей, а також небезпечних захворювань. Для українських бізнесменів є можливість скористатися одним з варіантів бізнес-еміграції. Найчастіше це може бути:
- відкриття нової компанії або фірми та працевлаштування в ній кількох громадян приймаючої країни (в Угорщині досить трьох);
- відкриття філії або перенесення юридичної адреси власної, вже діючої компанії, з працевлаштуванням в ній місцевих громадян;
- інвестиції в економіку країни; вхідні пороги можуть сильно варіюватися в залежності від країни: в ЄС — від 250/300 тисяч євро.
Інвестиційна діяльність в ряді випадків може значно прискорити отримання громадянства, наприклад в Угорщині). В деяких країнах в якості інвестицій для отримання ВНП може бути зараховано придбання, а також довготривала оренда нерухомості: в Португалії, Іспанії, Болгарії, Туреччини, Сербії, на Кіпрі. У більшості ж країн наявність нерухомості може спростити або прискорити оформлення ВНП з інших підстав.
Імміграція через шлюб
Офіційно укладений шлюб з іноземцем дає можливість отримати відразу ВНП, а потім у більш короткі терміни — громадянство: наприклад, в США, Німеччині, Італії — через 3 роки. Однак цей приємний і надійний спосіб набуття нового громадянства перетворився на засіб заробітку для багатьох громадян Німеччини, США, Швеції, Франції та інших країн. Тому при найменшій підозрі міграційні органи влаштовують серйозні перевірки.
Крім співбесід з кожним із подружжя окремо, досліджуються докази спільного життя: особисті сторінки в соцмережах, факти спільного проживання, особисте листування, весільні та інші спільні фотографії.
Якщо пару пов’язують справжні почуття, то все перевірки та співбесіди тільки зміцнять шлюб. Покарання за фіктивність союзу суворе. Так, у США його прирівнюють до федерального злочину та карається п’ятьма роками ув’язнення та/або штрафом у 250 тисяч доларів.
Цікаво знати. У США і Канаді одностатеві шлюби прирівнюються до різностатевих, але претендувати на ПМП члени такого союзу можуть тільки в разі офіційної реєстрації на американській землі.
Еміграція на історичну батьківщину
Деякі держави світу, в тому числі й Україна, мають спеціальні програми, спрямовані на повернення (репатріацію) співвітчизників або осіб, які мали родинні зв’язки з громадянами цих країн: Німеччини, Ізраїлю, Угорщини, Румунії та деяких інших. Ці програми передбачають певні пільги в отриманні громадянства.
В державі Ізраїль з їх допомогою мігранти адаптуються до нового життя. Серед них є програми для школярів НААЛЕ, курси івриту в ульпанах, допомога старожилів, для молодих фахівців («Перспектива») та десятки інших.
Польський закон про репатріацію від 2000 року, який у квітні 2017 р. був оновлений і доповнений новими пільгами, гарантує набуття польського громадянства репатріантам при перетині польського кордону та фінансову допомогу з держбюджету.
Першочергове право на імміграцію і возз’єднання з родичами у Німеччині сьогодні мають так звані пізні переселенці та їхні сім’ї. Інформація для них доступна на німецькомовному сайті.
Цим правом мають право скористатися кожен громадянин єврейського або німецького походження, а також українці з польськими, румунськими, фінськими, угорським корінням Для цього необхідно надати докази свого етнічного походження. Уся необхідна інформація розміщена на сторінках посольств перерахованих держав.
Біженство як спосіб еміграції
Найбільш екстремальний варіант імміграції пов’язаний з біженством. Подати заяву для отримання цього статусу можна безпосередньо при перетині державного кордону. Весь час, поки міграційні влади розглядають заяву, особа, яка подала клопотання, живе в цій державі. У разі прийняття позитивного рішення біженцю і всій його родині буде надано повний соціальний пакет (включаючи житло) і конфіденційність.
Претендувати на такий статус можуть особи, які піддаються загрозі життю та здоров’ю в ході військових подій, переслідування за расовою, релігійною принципом, з-за політичних переконань або належності до сексуальних меншин.
Наскільки реально отримання статусу біженця для громадянина України, відповісти складно. Все буде залежати від доказової бази та конкретного випадку, тим більше, що прецеденти вдалих спроб є.
Імміграційні програми для пенсіонерів
У сучасній Україні особи передпенсійного та пенсійного віку активно цікавляться придбанням нерухомості у зарубіжних країнах Європи, Азії та Америки. Когось приваблюють тропіки та тепле море, когось – високі життєві стандарти та політична стабільність в країнах ЄС або США, когось – дешевизна життя в КНР, Таїланді, Туреччині, Коста-Ріці.
Громадяни пенсійного віку можуть переїхати на ПМП в іншу країну, скориставшись однією зі спеціальних програм.
Програми для фінансово-незалежної категорії іноземних іммігрантів, в тому числі та пенсіонерів, є у багатьох державах: Філіппінах, Малайзії, Болгарії, Кіпрі, Аргентині, Греції та інших.
Одна з кращих пенсійних програм – Residencia Turista Pensionado в Панамі. Щоб скористатися нею, необхідно підтвердити дохід в 1 000 доларів США в місяць. При наявності нерухомості в Панамі вартістю від 100 тисяч доларів — 750 доларів. Учасник такої програми користується величезною кількістю знижок від 25 до 50 % на їжу в ресторанах, квитки на літак, послуги медиків, ліки, відвідування театру.
Сім’я з дітьми: куди краще поїхати
Приймаючи рішення про еміграцію, багато українців керуються насамперед турботою про майбутнє своїх дітей. Так, поїздка вагітних в США або Канаду, щоб народити дитину на американській землі, служить тієї ж мети: право грунту, на якій народилася дитина, автоматично забезпечує йому громадянство США або Канади.
Імміграція в країни Європейського союзу, США, Канаду, Ізраїль, Австралію та інші сприятливі для країни еміграції з України дасть дитині шанс отримати сучасну освіту, оволодіти іноземними мовами, побачити світ.
У Великобританії, Канаді, Німеччині, Італії, Австралії та інших високорозвинених країнах велика увага приділяється сім’ям з неповнолітніми дітьми, держава надає їм усіляку підтримку.
Кому можуть обмежити виїзд з України
Деяким категоріям громадян не вдасться виїхати за межі України в будь-який момент. Згідно із Законом, виїзд за кордон може тимчасово обмежуватися у разі:
- доступу до державних секретів (обмеження знімається по закінченні п’яти років з дати звільнення);
- відбування терміну покарання або перебування під слідством;
- ухилення від виплати аліментів, боргів або інших зобов’язань, встановлених рішенням суду;
- подачі при виїзді неправдивих відомостей або документів;
- проходження строкової військової або альтернативної служби.
Висновок
Виїзд за кордон на ПМП з України розглядають як бажаний варіант 15 %, вважають скоріше бажаним ще 28 % громадян. В останні роки зменшилася еміграція пенсіонерів (крім Далекосхідного прикордоння), зате збільшився виїзд молодих висококваліфікованих спеціалістів, науковців, спортсменів.
