Українська діаспора в Італії налічує близько 135 тис. постійно проживаючих осіб, багато з яких перебувають у шлюбі з італійцями. Але порядок і умови укладення шлюбу в Італії відрізняються від процедури, передбаченої українським законодавством. Бо весілля на італійській території може викликати чимало складнощів у громадян України.
Процедура та умови для реєстрації шлюбу в Італії
Закон дозволяє іноземцю, що знаходиться на італійській території, вступати в офіційний шлюб, навіть якщо у нього немає в країні місця проживання та права на постійне проживання.
Укладення шлюбу в Італії здійснюється відповідно до положень розділу VI Codice civile (Цивільного кодексу, ЦК). Шлюбом визнається добровільний союз двох осіб, які відповідають встановленим законом умовам і зареєстрували свої відносини в установленому порядку.
У число умов для укладення шлюбу, відповідно до ст. ст. 84-92, входять шлюбний вік, дієздатність, відсутність спорідненості або акта усиновлення між подружжям, відсутність інших діючих шлюбів та інші стандартні умови. Але для іноземця, який бажає укласти шлюб з італійцем, будуть застосовуватися умови подружжя, встановлені законодавством країни його громадянської належності. Тобто українці повинні відповідати умовам, які встановлені сімейним кодексом, що підтверджується документально (ст. 116 ЦК), але про це нижче.
Друга важлива особливість – необхідність попередньої публікації відомостей про шлюб (Публікація). Відповідно до статті 93, 96 ЦК, не менше ніж за 4 дні до одруження майбутні подружжя повинні подати реєстратору актів цивільного стану запит на публікацію відомостей про шлюб. Така публікація буде містити імена наречених, дати їх народження, місце проживання, професію та інші індивідуальні дані та буде опублікована на сайті муніципалітету за місцем проживання кожного чоловіка.
Завдяки їй особи, яким відомо про існуючі перешкоди для укладення шлюбу, можуть заявити про них реєстратору. За таку публікацію стягується збір у розмірі 16 євро.
Після проходження зазначеного терміну допускається реєстрація шлюбу в Італії.
Хто здійснює реєстрацію
Процедуру офіційної реєстрації шлюбу проводить реєстратор актів цивільного стану (Ufficiale dello stato civile), що діє при місцевому муніципалітеті. Це може бути міський голова або заступник мера, муніципальний радник, секретар мерії або інша уповноважена особа.
Важлива умова: згідно зі ст. 106 кодексу, подача заяви на одруження здійснюється в тій же префектурі або муніципалітеті, де був поданий запит на публікацію. При необхідності та за запитом майбутніх подружжя проведення самої церемонії допустимо в іншому муніципалітеті. Проте це питання все одно повинен бути погоджений з місцевим реєстратором при подачі заяви.
Пакет необхідних документів
Головний документ, який повинен подати українець для укладення шлюбу в Італії, – це Nulla Osta. Нулла оста – це документ, що підтверджує відсутність перешкод для укладення шлюбу. Він доводить, що особа досягла потрібного віку, є дієздатним, не має інших ув’язнених шлюбів та відповідає іншим вимогам закону.
Запитати Nulla Osta можна в українському консульстві. Документ видається в той же день, за його видачу сплачується збір у розмірі 32 євро.
Потрібні й інші документи, зокрема:
- спільна заява наречених;
- документи, що посвідчують особу майбутніх подружжя (закордонний паспорт);
- картка ВНП – при наявності;
- особиста заява про сімейний стан і місце проживання (autocertificazione) для власників ВНП;
- свідоцтво про народження;
- інші документи на вимогу реєстратора.
Всі документи повинні бути перекладені на італійську мову та апостильовані. Документи можуть бути подані як нареченим, так і нареченою, і навіть третіми особами (за дорученням).
Особливості процедури
Для деяких пар італійське законодавство передбачає особливості процедури.
Наприклад, особам, які вже перебувають у шлюбі, мало просто подати копію свідоцтва про розлучення. Згідно зі ст. 89 ЦК, жінка не може укласти такий шлюб до закінчення 300 днів з моменту розірвання минулого.
Щоб вийти заміж за італійця до закінчення цього терміну, повинно бути отримано дозвіл прокурора, який видається за умови, що жінка надасть довідку про відсутність вагітності або якщо буде доведено, що останні 300 днів вона не проживала спільно з колишнім чоловіком.
Аналогічний порядок передбачений і випадків смерті колишнього чоловіка: крім свідоцтва про смерть необхідно представити дозвіл прокурора. Воно не потрібне, якщо з моменту закінчення шлюбу минуло 300 днів.
Спеціальний дозвіл буде потрібно і для вступу до шлюбу неповнолітньою особою. Згідно зі ст. 84 ЦК, за наявності поважних причин суд вправі видати дозвіл для заміжжя/одруження особі, що досягла 16 років. При цьому враховується думка батьків неповнолітнього, думку прокурора, а також встановлюється психофізична зрілість такої особи.
Офіційна церемонія
Відповідно до ст. 107 ЦК, церемонія одруження проходить в спеціальному публічному приміщенні при місцевому муніципалітеті. У виняткових випадках, якщо в силу об’єктивних обставин один із наречених не може бути присутнім в місцевому муніципалітеті, церемонія може бути проведена в іншому місці.
Обов’язковим є присутність двох (чотирьох, у разі реєстрації за межами мерії) свідків з боку нареченого і нареченої. Якщо іноземець не розуміє італійської мови, реєстратор призначає для нього перекладача.
В присутності свідків і перекладача реєстратор зачитує нареченим витяги з Codice civile про права й обов’язки подружжя, про місце їх спільного проживання, обов’язки щодо спільних дітей і так далі.
Після цього реєстратор отримує від подружжя взаємну згоду на вступ у шлюб і з цього моменту оголошує їх союз доконаним. Далі реєстратор повинен з’ясувати, який режим подружнього майна вибрали дружини (якщо вони не визначилися, встановлюється режим спільного майна) і необхідно визнання дітей, народжених поза шлюбу, їхніми спільними дітьми.
По завершенні процедури подружжю видається свідоцтво про шлюб – сукупний di matrimonio. Воно підписується не тільки реєстратором, але і самими подружжям, які зобов’язані попередньо ознайомитися з його змістом.
Відповідно до ст. 102 ЦК, батьки, опікуни, законні дружини осіб, що вступають у шлюб, а також прокурор, при наявності причин, що перешкоджають його укладанню, повинні заявити про це. У такому разі в реєстрації буде відмовлено.
Церковний шлюб в Італії
Описана вище процедура називається офіційним, цивільним шлюбом (Il matrimonio civile). Поряд з ним, відповідно до ст. ст. 82-83 ЦК, державою визнається церковний, релігійний шлюб (Il matrimonio religioso). Він тягне ті ж правові наслідки, що і цивільний, але при цьому має деякі особливості.
Італійські закони розрізняють католицький і не католицький церковні шлюби та їх правове становище відрізняється. Так, визнання католицького шлюбу обумовлено Конкордатом від 1929 року, укладеного між Італією і Святішим престолом (Concordato lateranense). Такий шлюб допустимо тільки у випадку, якщо один з подружжя є прихожанином католицької церкви.
Ще до весілля пара, яка бажає укласти католицький шлюб, повинна пройти так званий дошлюбний курс (Il corso prematrimoniale) тривалістю 2-3 місяці. За результатом вони отримують від священика свідоцтво і дозвіл на укладання шлюбу. Проводити церемонію допустиме в будь-якому вибраному нареченим і нареченою парафії. Крім стандартних цивільних документів, пара представляє священика:
- свідоцтво про хрещення;
- сертифікат про проходження дошлюбного курсу;
- сертифікат про «вільному церковному статус» (Stato libero ecclesiastico), який підтверджує, що особа раніше не вступало в релігійний шлюб;
- «церковний кліренс» – документ, що дозволяє проведення церемонії в іншому приході, за межами муніципалітету проживання майбутніх подружжя.
Після підготовки всіх документів священик вивчає ситуацію на відсутність перешкод для подружжя, проводить бесіду з парою і направляє прохання про публікації в місцевий муніципалітет, а також публікує інформацію про подружжя на інформаційному ресурсі місцевого приходу. Сама весілля можлива через 8 днів після публікації.
Церемонія проходить за приписами канонічних правил католицької церкви, але вона в будь-якому разі передбачає обопільне згоду подружжя, участь свідків, а також зачитування подружжям їх прав та обов’язків. Подружжю видається свідоцтво про шлюб, копія якого протягом 5 днів направляється священиком в муніципалітет.
Поряд з католицькими держава визнає і некатолицькі церковні спілки, вчинені перед священиками інших конфесій. Але, на відміну від католицького, такий шлюб здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства (ст. 83 ЦК). По суті ця якась форма цивільного шлюбу, а сам священик виступає як делегат реєстратора актів цивільного стану.
ВНП і громадянство в Італії на підставі шлюбу
Відповідно до ст. 29 закону № 286/1998 італійці, а також іноземці, що проживають в Італії на підставі ВНП не менше 1 року, мають право запрошувати своїх близьких родичів для переїзду в Італію метою возз’єднання сім’ї (Ricongiungimento familiare). В їх число входять і дружини. На цій підставі вони можуть отримати ВНП в Італії.
Для такого об’єднання має бути доведено наявність достатнього житла для проживання з чоловіком, забезпечення медичної страховки, а також дохід у розмірі не менше річного розміру соціальної допомоги (5,9 тис. євро) + 50 % від цієї суми на чоловіка, якщо той не має самостійного доходу.
Після 2 років проживання в шлюбі на італійській території (1 рік при наявності загальних, у тому числі усиновлених, дітей) або 3 років за її межами (1,5 року), за умови, що чоловік є італійцем, іноземець має право отримати громадянство в Італії. Шлюб з італійцем, мабуть, найшвидший спосіб отримання італійського паспорта.
Організація шлюбу в Італії
Укладення шлюбу в Італії можливо не тільки для тих, хто проживає в країні, або тих, чий чоловік італієць. Відома своїм неповторним колоритом і романтикою, вона приваблює і пари, які постійно проживають в Україні. В Італії вони можуть укласти як офіційний союз в мерії за місцем перебування, так і символічний шлюб, що складається в красивої церемонії без офіційної реєстрації.
Щоб позбавити молодих від зайвих клопотів, wedding-агенства організовують для наречених спеціальні весільні тури в Італію. Залежно від можливостей і бажання парі можуть організувати пишну весільну церемонію з безліччю гостей і офіційною реєстрацією, наприклад, у римській мерії, або скромну символічну церемонію на березі Середземного моря.
Бюджет такого заходу стартує від 1,5-2 тис. євро на двох з проживанням. Вартість зростає пропорційно кількості гостей, яких молоді бажають запросити.
Сімейний уклад по-італійськи
Іноземцям не відразу зрозумілий італійський сімейний уклад і прихильність місцевих до сім’ї. Італійці шанують свої традиції, бо сім’ї у них традиційно великі та складаються не тільки з подружжя та дітей, але і безлічі інших близьких (і не дуже) родичів.
Патріархальний уклад ставить у главу сім’ї чоловіка, жінки, незважаючи на темперамент, визнають свою другу роль, в тому числі в частині ухвалення важливих сімейних рішень.
Дружина для італійського чоловіки – об’єкт поклоніння красі та майстерності ведення домашнього господарства. А при появі дітей італійські чоловіки із задоволенням беруть частину домашніх турбот на себе. Домашнє вогнище покликана зберігати жінка, на неї також покладено виховання дітей. Вони, до речі, справжні квіти життя – балувати їх починають з народження, пишаючись надалі кожним їх самим малим здобутком.
Незважаючи на це, шлюбні союзи не відрізняються особливою міцністю та тривалістю. За інформацією Посольства України в Італії, велика частина таких шлюбів розпадається в перші 3-5 років після весілля: позначається відсутність роботи в одного з подружжя, культурні відмінності, різне розуміння ролі подружжя в сім’ї та підходів до виховання дітей.
Фіктивні шлюби в Італії
Оскільки шлюб є підставою для отримання ВНП і навіть італійського громадянства, фіктивні шлюби (союзи без мети створення сім’ї) отримали широке поширення в Італії. Орудують цілі угруповання, які таким нехитрим способом допомагають іноземцям влаштуватися на Апеннінському півострові. Вартість таких послуг становить від 4 до 10 тис. доларів.
Італійські карабінери влаштували справжнє полювання на таких нелегалів. Було проведено декілька операцій, за результатами яких було виявлено понад 40 випадків укладення фіктивних шлюбів. Вважається, що їх загальна кількість сягає 1,2 тис. в рік.
Іноземців не зупиняє навіть загроза бути притягненими до відповідальності – при виявленні фіктивності шлюб не просто анулюється: іноземці притягуються до кримінальної відповідальності за «пособництво в нелегальній міграції». Стандартне покарання для них – рік тюремного ув’язнення і кілька тисяч євро штрафу.
Розірвання шлюбу з громадянином Італії
Розлучення в Італії значно відрізняється від української процедури. До 2015 року розірвання шлюбу займало не менше 3 років, але сьогодні ці терміни скорочені. Розлучення за скороченою процедурою зазвичай триває:
- 1 рік, якщо це розірвання шлюбу в судовому порядку (separazione giudiziale) – при відсутності обопільного угоди зі спірних питань;
- 6 місяців, якщо це розлучення за взаємною згодою (separazione consensuale), яке може бути оголошено перед суддею, працівником мерії або адвокатом.
Зазначені терміни передбачають роздільне проживання, після чого подружжя зможуть перейти до стадії остаточного розлучення. Якщо в результаті роздільного проживання їх сімейні відносини не поновилися, вони, за наявності обопільного бажання розлучитися, можуть звернутися:
- у суд, де вже в першому слуханні суд стверджує розлучення;
- до свого адвоката, який за результатами переговорів складе акт, регулюючий шлюборозлучні правовідносини, розділ майна, аліменти та інші аспекти;
- до реєстратора (якщо немає спільних дітей і самостійно дозволені всі фінансові питання), який оформляє розлучення через 30 днів після першого звернення.
Висновок
Враховуючи все сказане, шлюб з громадянином Італії має безліч переваг і недоліків. До плюсів можна віднести:
- право на отримання ВНП і італійського громадянства;
- високий рівень життя в Італії;
- право на проживання в країні навіть після розлучення;
- отримання італійського громадянства спільними дітьми.
До недоліків традиційно відносять:
- ментальні, релігійні та культурні відмінності з італійцями;
- необхідність легалізації та перекладу документів перед укладенням шлюбу;
- тривалу і клопітку процедуру розлучення;
- часто – фінансову залежність від італійського чоловіка.
Шлюб в Італії може бути укладений як цивільний, так і церковний: обидва визнаються державою та мають правові наслідки.
