Німецька держава – справжнє джерело наукових ідей і талановитих вчених. І те й інше місцева влада охоче фінансують, що привносить свій внесок у стабільність економіки та перебування на провідних позиціях у світових рейтингах технологічного прогресу і наукової думки в цілому. Ось чому аспірантура в Німеччині викликає непідробний інтерес іноземних студентів, а також є бажаним продовженням кар’єри для місцевих талантів.
Система вищої освіти у ФРН
В основу вищої сходинки освітнього процесу в Німеччині покладено Болонський процес. Система має два рівні: бакалаврат і магістратуру.
Деякі напрямки, однак, такого чіткого поділу не підлягають. Наприклад, юриспруденція. На юридичних факультетах весь курс навчання завершується державними іспитами.
Кандидати на магістерський ступінь мають у своєму розпорядженні 2 типу навчальних програм – послідовну і непослідовну. Перша прив’язана до диплома бакалавра, який вони вже встигли отримати, друга не має до нього ніякого відношення. Отримати освіту за незв’язаної спеціальності можна не у всіх ВНЗ.
Вступ для закордонних студентів примітно тим, що німецька середня школа складається з 13 класів. З цієї причини випускники 11 класів у своїх рідних школах повинні будуть ще 2 роки провчитися в німецькому коледжі, щоб заповнити цей розрив, або відучитися 2 роки у вітчизняному виші та подати заявку на вступ на 1-й курс університету.
Приймання до лав студентів здійснюється без іспитів. Для німців – на підставі Abitur (диплом про закінчення гімназії), для іноземців – при наявності допустимої кількості прохідних балів сертифіката про володіння німецькою мовою не нижче рівня В1. При цьому підтвердити рівень володіння мовою потрібно незалежно від того, на якому з них буде вестися викладання, – англійською або німецькою.
Навчання в німецькій Hochschule, якщо мова йде про державні ВНЗ, є безкоштовним. Оплачуються тільки семестрові внески, в деяких випадках страховка і проїзна картка.
У приватних університетах навчання платне. Багато навчальні заклади надають своїм вихованцям житло в обладнаних і комфортних кампусах, де є можливість знайти підробіток на час навчання.
Якими формами представлено навчання в аспірантурі
Перше, що треба знати вступникам до аспірантури у ФРН, це в якому форматі проходить навчання. Залежатиме це від кількох факторів:
- напрями та спеціальності;
- дослідницького проекту;
- типу навчального закладу.
Найчастіше зустрічаються дві форми навчального процесу – індивідуальна і структуровані програми для аспірантів. Перша з них як і раніше превалює в німецькій системі освіти, але другі з кожним роком набирають все більше популярності.
Захист дисертації означає отримання випускником ступеня PhD – доктора філософії, що, однак, не має ніякого відношення до праць мислителів, а вказує на науку в цілому.
Індивідуальне навчання
Індивідуальний формат навчального процесу передбачає, що кандидат повинен знайти професора, який буде грати роль наукового керівника і направляти дії аспіранта на всіх етапах написання наукової праці. При цьому сама робота над дослідженням буде проводитися на самостійній основі.
Навчання триватиме близько 3-5 років. Це буде обумовлено індивідуальним планом аспіранта або періодом, на який йому буде відведено місце в навчальному закладі. При цьому молодому досліднику надається право вибрати, на базі якого саме освітнього закладу він буде будувати свою роботу:
- в університеті;
- у стінах не університетського наукового центру;
- на виробничому підприємстві.
Такий підхід забезпечує аспіранту певну мобільність і гнучкість у побудові процесу роботи. Але в теж час вимагає від нього високої особистої концентрації та ініціативи.
Структуровані програми
Захистити ступінь PhD в німецькій державі можна, скориставшись однією з програм, які мають чітку структуру і підпорядковуються певним планом дій. Такий формат дуже нагадує систему захисту докторського ступеня англо-саксонської моделі.
Мається на увазі, що всю дослідницьку діяльність аспіранта буде наглядати ціла група менторів, слідуючи чітко розписаним навчальним планом. Найчастіше програми такого порядку формуються на стику декількох дисциплін, що дозволяє майбутнім докторам наук отримати додаткові кваліфікації та знання в ході навчання.
Відмінною рисою даної форми навчання є структурованість та інтенсивність всього процесу, що забезпечується командною роботою. Це істотно скорочує кількість років, які доведеться провести в аспірантурі, – до 3-4.
Іноземцям стати учасником такої програми досить складно. Але якщо це трапиться, писати науковий проект вам буде значно простіше.
Протягом першого навчального року аспіранти чекає велика кількість лекцій та конференцій, нові контакти, які дозволять успішно підійти до фіналу всієї діяльності, – захисті дослідження. Майбутній кандидат, таким чином, занурюється у своєрідний науковий інкубатор, де його ніщо не відволікає від дисертації.
Які умови висуваються при вступі та навчанні
Не забувайте, що німці досить серйозно ставляться до освіти, з радістю приймаючи під свою опіку обдарованих особистостей. Якщо працювати вам доведеться з одним професором, слід пам’ятати, що вчені уми в цій країні знаходяться в особливій пошані. До їх думки прислухаються, а статус поважають. А тому від вирішення вашого потенційного керівника якраз і буде залежати, чи приймуть вас в аспірантуру чи ні.
Щоб це сталося, не обов’язково мати вже опубліковані статті, можна навіть не мати чіткого уявлення про тему, на яку будете писати дисертацію. Її можна підібрати на першому курсі навчання. Але водночас наявність у вас збірки своїх робіт може зіграти важливу роль при відборі.
Обов’язкова умова вступу – подача мотиваційного листа. У ньому потрібно позначити сферу своїх інтересів і вже наявних знань.
Якщо ви вирішите випробувати долю своїми силами, не маючи жодних рекомендацій, тоді велике значення буде мати престиж ВНЗ, який ви вже закінчили. Якщо хтось все-таки вас протегує, дуже важливо, щоб це була особистість, відома в певних колах.
Аналізуючи вашу заявку, професор намагатиметься оцінити, яку користь ви можете принести навчального закладу, предмету дослідження і науки в цілому. З цієї причини важливо переконати видатну особистість, що ви не просто хочете отримати ступінь доктора, але і можете стати цінним науковим співробітником.
А ось важливою складовою вашого успіху вже в процесі навчання стануть аналітичні здібності, вміння обробляти великі обсяги інформації та посидючість.
Алгоритм дій при вступі
Весь процес проходження навчання в аспірантурі можна розділити на кілька етапів:
- Пошук наукового наставника.
- Подача заявки на написання роботи.
- Приймання спеціальною комісією рішення про допуск до написання дисертації.
- Безпосередньо робота над науковою працею.
- Захист.
- Отримання вченого звання.
Вступ можна назвати одночасно і простим, і складним процесом. З одного боку, німецькі ВНЗ дуже цінують іноземних студентів, оскільки ті, як правило, більш цілеспрямовані та працьовиті. З іншого – потрібно попрацювати, щоб переконати комісію, що ваша кандидатура представляє особливий інтерес.
Для початку необхідно визначитися, в якій частині Німеччини ви хочете проживати та з яким ВНЗ співпрацювати. Після цього приступайте до пошуку професора. Уважно вивчіть, над якими темами він трудиться, які проекти вже закриті, а над якими він працює.
Як тільки знайдете відповідного наставника, зв’яжіться з ним через електронну пошту. Поясніть, з якою метою турбуєте, чому хочете працювати над дисертацією саме під його керівництвом, розкажіть про свої досягнення. Якщо є ідеї щодо майбутнього дослідження, викладіть їх.
Якщо рішення професора виявиться позитивним, він запросить вас на співбесіду. Воно може пройти як через телефон або скайпу, так і при особистій зустрічі. У ході бесіди професор напевно пройдеться ще раз за всіма пунктами вашого мотиваційного листа. Але будьте готові й до питань, які з’являться в процесі розмови.
При позитивному результаті справи переходьте до наступних етапів:
- пошук місця проживання в країні;
- відкриття рахунку в банку;
- реєстрація в університеті, при якому проходитиме навчання;
- оформлення допуску до написання наукової праці.
Пакет документів
Щоб подати заявку, вам потрібно підготувати:
- Автобіографію.
- Заяву.
- Лист-мотивацію.
- Рекомендації.
- Сертифікат на предмет володіння німецькою мовою.
- Згода професора стати вашим науковим керівником і вказівка, на якій кафедрі ви плануєте захищатися.
- Копію паспорта.
- Фото.
- Диплом, який підтверджує закінчення вищої школи.
- Наукові статті.
Якщо комісія дасть позитивну відповідь, тоді можете приступати до оформлення візи національного зразка. Для неї знадобиться підтвердження, що вам дійсно надано місце в німецькому ВНЗ для проходження навчання в аспірантурі.
Фінансові питання
Важлива частина всього процесу – це фінансування вашого навчання. Не можна виключати можливість пройти цей шлях безкоштовно. Але для цього доведеться знайти фонд, який буде готовий забезпечити вас стипендією, якщо сам виш зробити це не в змозі. Найчастіше фінансове забезпечення надається спеціальними міжнародними програмами, для аспірантів-іноземців або окремими грантами для талановитих науковців.
Якщо планується забезпечити свою поїздку саме за рахунок міжнародних фондів, вам стане в пригоді стаття «Стипендії та гранти в Німеччині».
В іншому випадку доведеться оплатити своє навчання самостійно. Вже у Німеччині ви можете отримати місце на кафедрі, що дозволить покривати хоча б витрати на житло. Але сильно розраховувати на те, що робота вам буде надана, не варто. Тим більше, що вже при відкритті візи потрібно буде показати, що кошти для поїздки в Німеччину у вас є.
Сума повинна включати наступні статті витрат:
- житло,
- медична страховка,
- харчування.
Додатково заплануйте бюджет на транспорт і поточні витрати. Словом, до того, як ви підете в консульство, ви повинні чітко розуміти, з якого джерела буде оплачена ваше навчання.
Відмінність німецької та української аспірантури
Важливо пам’ятати, що німецька система освіти дещо відрізняється від української. Не є винятком і аспірантура. Зверніть увагу на наступні моменти:
- У Німеччині приймання здійснюється на підставі мотиваційного листа та інших документів, які подає кандидат. Проходження іспитів не передбачено.
- Для зарахування знадобиться довести, що диплом, отриманий в країні, відповідає німецьким вимогам.
- Навчання в Німеччині здійснюється безкоштовно, а щоб покрити поточні витрати, аспірант може отримати стипендію від зацікавленого фонду або виграти грант.
- У Німеччині, на відміну від України, немає вимоги, що в аспіранта має бути певна кількість статей (зазвичай – для гуманітаріїв, на факультетах природничих наук все ж доведеться публікуватися в журналах). Відсутня і навчальний план.
- Ступінь присуджується університетом, а не Вищою атестаційною комісією.
- У німецьких ВНЗ немає вимог до обсягу наукової праці. Значення має тільки його новизна і якість.
В Україні німецький науковий ступінь PhD визнається. Але ця процедура настільки бюрократичною, що простіше перекласти свою дисертацію на українську мову і захистити її знову.
Німецькі університети
Дипломи вищих навчальних закладів Німеччини високо цінуються у всьому світі. Як і в будь-якій іншій країні, вони поділяються на приватні та державні. Навчання по друге здійснюється на безкоштовній основі, а от приватні ВНЗ можуть стягувати певну плату, і часом досить чималу.
Причиною такої великої популярності є історична підоснова. Адже саме німецькі вчені багато століття ставили напрям розвитку наукової думки. А самі ВНЗ, які сьогодні приймають студентів з усього світу, славляться своєю багатовіковою історією, класичною системою викладання і великою різноманітністю академічних предметів.
Провідними університетами сьогодні вважаються:
- Берлінська академія мистецтв;
- Берлінський технічний університет;
- Берлінський університет імені Гумбольдта;
- Рейнсько-Ветсфальский університеті в Аахені;
- Університет в Манхаймі;
- Технічний університет в Мюнхені;
- Гамбурзький університет;
- Дрезденський технічний університет;
- Університет в Кельні.
Висновки
Отримати науковий ступінь у Німеччині сьогодні можна, скориставшись стипендією або грантом одного з численних міжнародних фондів. Формат навчання передбачає два варіанти – індивідуальний план і структуровану програму. 90% іноземних аспірантів обирає перший шлях. Щоб мати можливість працювати над науковим дослідженням, необхідно знайти наукового керівника, заручитися його згодою на менторство та оформити допуск на захист в університеті.
Проходження іспитів не передбачено, а зарахування здійснюється на підставі досягнутих успіхів у навчанні та високої мотивації. Істотним фактором успіху буде рекомендація відомого вченого або власні статті у відомих наукових збірниках.
