Меню Закрити

Cписок країн Шенгену


Минуло вже 33 роки, як кілька європейських країн спільним рішенням спростили паспортно-візовий контроль на своїх кордонах, поклавши початок розвитку безвізової Шенгенської зони. Побачивши всі переваги безвізового простору, за кілька десятиліть безліч країн виявили бажання приєднатися до нього: список країн Шенгену у 2020 році серйозно відрізняється від того списку, що мав місце на початку. Так чи інакше, але нинішнім мандрівникам рекомендується знати їх все, в чому ми й постараємося допомогти.

Країни Європи

Шенгенська угода: що це і як воно діє

Як ми знаємо, основою спрощеного візового контролю стало Шенгенська угода, підписана 14.06.1985 п’ятьма країнами Європи поблизу люксембурзьких сіл Шенген. Спочатку договір існував окремо від інших європейських інтеграційних програм, оскільки інші країни континенту не могли знайти спільну мову щодо спрощення прикордонного контролю.

Перший текст документа передбачав лише скасування паспортного контролю, замінити який повинен був вибірковий огляд окремих транспортних засобів. Тобто до безперешкодного пересування було ще далеко.

До того ж Конвенцію про введення угоди в дію країни підписали лише через 5 років. Саме цією Конвенцією вперше було встановлено безперешкодне пересування і в’їзд в країни Шенгенської зони (на той момент їх було вже 7), яке заробило лише з 1995 року.

До речі, повноцінно угода діяла лише 4 роки, до 01.05.1999, до моменту набрання законної сили Амстердамським договором. Він, у свою чергу, з метою скасування прикордонного контролю між країнами ЄС ввів в союзний договір положення Конвенції про введення Шенгенської угоди. Відтоді ця угода як така перестала діяти та було замінено формулюванням «шенгенське законодавство» або «шенгенські правила».

Примітно, що всі країни Європи, які бажають приєднатися до безвізової зони, не підписують який-небудь новий документ, а лише приймають на національному рівні необхідне для цього законодавство ЄС.

Крім законодавчого врегулювання, від нових країн-учасниць зони потрібно застосування низки практичних заходів. Після врегулювання всіх питань і схвалення з боку інших учасників, нові країни входять в Шенген, що дозволяє їх мешканцям, а також особам, яким країна видала шенгенську візу, безперешкодно перетинати кордони країн зони.

Країни Шенгену

Тепер пропонуємо розібратися, в які країни потрібна шенгенська віза. Так, повноцінне застосування шенгенських правил практикують 22 країни Європейського союзу. До речі, ще 6 країн, що входять або входили в ЄС, всупереч прийняттю на національному рівні відповідного законодавства, не входять до Шенгену; або на їх межах продовжує діяти відповідний прикордонний контроль.

Разом із цим у силу дії Європейської економічної зони та Європейської асоціації вільної торгівлі існують ще чотири країни, що входять в Шенген, але при цьому не входять у Євросоюз. Таким чином, повноцінними учасниками зони слід вважати 26 держав. Розглянемо їх у вигляді таблиці.

Країни Шенгену не входять в Шенген
Країни ЄС Інші країни (ЄЕЗ/ЄАВТ)
Австрія Іспанія Нідерланди Франція Ісландія Болгарія
Бельгія Італія Польща Швеція Ліхтенштейн Кіпр
Угорщина Латвія Португалія Чехія Норвегія Румунія
Німеччина Литва Словаччина Естонія Швейцарія Хорватія
Греція Люксембург Словенія Англія
Данія Мальта Фінляндія Ірландія

Таким чином, далеко не вся територія ЄС є територією дії Шенгену.

По-перше, тому що не всі члени Євросоюзу, які на національному рівні прийняли відповідну нормативну базу, ввели відповідні практичні заходи щодо охорони своїх кордонів. Наприклад, включення в Шенген Кіпру відкладено на невизначений термін, оскільки влада острівної держави контролюють не всю територію країни й не бажають посилювати режим перетину кордону з непідконтрольною територією.

Болгарія і Румунія, у свою чергу, вже давно очікують позитивного рішення, однак воно також постійно відкладається керівництвом ЄС. Основна причина – неефективна боротьба з корупцією та організованою злочинністю.

По-друге, законодавством ЄС передбачено деякі винятки, які передбачають неможливість застосування Шенгенського законодавства до деяких територій країн, що увійшли в зону. Це, зокрема, Гренландія як датська територія, іспанські населені пункти Сеута і Мелілья, території Голландії, розташовані за межами Європи, заморські території Франції й так далі. Найчастіше це пов’язано з географічними особливостями або дальнім розташуванням.

Нешенгенські країни, на які поширюється Шенген

Крім іншого, зона без прикордонного контролю поширюється не тільки на країни Шенгену: є ряд країн, де діє шенгенська віза, але при цьому вони не є членами ЄС і не застосовують шенгенські правила. Це, зокрема, такі європейські карликові держави, як Ватикан, Монако і Сан-Марино. Ці країни не мають охоронюваних кордонів і за фактом знаходяться на території чи в межах інших європейських держав, тому потрапити в них можна так само – маючи шенгенську візу, однак за фактом віза для відвідання взагалі не потрібно.

Європейський союз

Аналогічна ситуація спостерігається з Андоррою, яка знаходиться між Францією та Іспанією і не має інших шляхів сполучення; тобто Андорру можна відвідати, минаючи ці держави ЄС. Враховуючи географічну ситуацію, Андорра не вводить ніяких візових правил стосовно громадян будь-яких країн. Таким чином, країна не входить до Шенгену, не встановлює паспортно-візового контролю, однак потрапити на її територію можна лише маючи шенгенську візу.

Крім цього, відзначимо, що всупереч неприєднанню ряду вищевказаних країн (Болгарія, Румунія, Кіпр і Хорватія) до зони безперешкодного пересування, на їх територію можна потрапити при наявності шенгенської візи. А ось потрапити на територію Шенгену за їх національних віз поки не можна.

Особливості перетину кордонів Шенгену

Всупереч відсутності паспортно-візового контролю всередині шенгенської зони, для іноземних громадян, які не є громадянами країн-членів угоди, існують деякі обмеження в частині перетину кордону зони, особливо якщо вони відвідують її по шенгенській візі. Ми можемо виділити 4 основні особливості, з якими доведеться зіткнутися мандрівникам при в’їзді в зону:

  • Правило основної країни перебування: потрібно оформляти візу в ту країну, в якій турист імовірно буде знаходитися найбільше часу. Це не позбавляє туриста можливості подорожі по ЄС, а є лише формальною вимогою.
  • Правило першої кордону: в теорії країна ЄС, яка видала шенгенську візу, повинна бути відвідана першої. Це не означає, що за візою можна буде в’їхати в іншу країну ЄС, однак пересуватися по них до прибуття в країну, яка видала візу, можна буде лише транзитом, тобто затримуючись не більше ніж на 5 днів.
  • Строки перебування: сукупно на території зони турист не може перебувати понад 3 місяців протягом півроку.
  • Реєстрація в’їзду: при перетині зони будь-який турист, незалежно від того, чи потрібна йому віза, зобов’язаний подати прикордонникам проїзні документи та пройти біометричний контроль, надавши відбитки пальців і зображення особи.

Крім цього, потрібно пам’ятати, що у зв’язку з міграційним напливом деякі країни ввели посилений прикордонний контроль в окремих районах скупчення нелегалів.

Найпопулярніші туристичні напрямки

Країни Європи завжди були центром туристичного паломництва, а після введення єдиної зони без паспортно-візового контролю потік туристів лише посилився. Звичайно, майже всі з зазначених країн мають туристичною привабливістю, однак ми виділимо для читачів 5 найбільш популярних:

  1. Франція. Є найпопулярнішим туристичним напрямом у світі – щорічно країну відвідують 84 млн мандрівників. Самим популярним у Франції є Париж, після нього йдуть Ліон і Страсбург.
  2. Іспанія. Щорічно Іспанія приймає близько 65 млн туристів, що зробило туризм основною сферою економіки держави. Найчастіше їдуть до Мадрида та Барселони, хоча цілих 13 іспанських міст входять в число об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
  3. Італія. Щорічно приїжджають в Італію майже 49 млн мандрівників, більшість з яких їде в Рим, Венецію і Мілан. Втім, в країні є на що подивитися і без цих міст – на території Італії розташовано 50 об’єктів ЮНЕСКО.
  4. Німеччина. 33 млн осіб щорічно приїжджають на відпочинок до Німеччини. Країна як і раніше вважається найбільш безпечним напрямком в Європі. Найбільш відвідуваними є Берлін, Мюнхен і Гамбург.
  5. Нідерланди. Королівство щорічно приймає понад 10 млн туристів, більшість з яких найбільше вабить столиця – «вільний» Амстердам. Крім столиці популярними напрямками також вважаються Гаага, Роттердам і Мадуродам.

Шенгенська зона

Безвізові країни

Для туристів існують країни, відвідування яких не потребує будь-якої візи. У список безвізових входить понад 70 держав, серед яких такі популярні туристичні напрямки, як Аргентина, Бразилія, Домініканська республіка, Індонезія, Малайзія, Перу, Сейшельські острови, Туреччина і багато інших. Безвізовий режим дозволяє відвідувати ці країни, маючи на руках лише проїзний квиток і закордонний паспорт.

Є також ряд держав, які видають візи при перетині кордону – тобто заздалегідь турбуватися про неї не потрібно, а сам процес оформлення займає не більше 5 хвилин. До числа таких країн входять Єгипет, Кувейт, Мадагаскар, Парагвай, Непал, Шрі-Ланка і кілька десятків інших.

Висновок

Шенгенська зона обмежується територією 26 європейських країн, 22 з яких входять в Європейський союз. При цьому далеко не всі країни ЄС входять в зону безконтрольного переміщення – ряд країн вже кілька років чекають легалізації статусу.

Отримавши шенгенську візу, туристи можуть безперешкодно пересуватися по території входять в зону і деяких інших країн. А якщо візу отримати не вдалося, існує маса інших варіантів, куди можна відправитися відпочивати або працювати без попереднього оформлення документів.

Головні принципи Шенгенської зони: Відео