Автор: Редакція / Оновлено: 02.06.2025
Ньюфаундленд і Лабрадор – провінція Канади, що складається з острова Ньюфаундленд та північно-західної материкової частини півострова Лабрадор. Ця провінція увійшла до складу Канадської конфедерації однієї з останніх, у 1949 році. Назва Ньюфаундленд та Лабрадор офіційно закріпилася за нею у 2001 році.
Географія та стратегічне значення
Ньюфаундленд і Лабрадор – унікальна провінція Канади, що поєднує острів Ньюфаундленд і материкову частину Лабрадору. Острів лежить у затоці Святого Лаврентія, відокремлений від Лабрадору протокою Белл-Айл, а від Нової Шотландії – протокою Кабота. Поруч, біля півострова Бурін, розташована французька територія Сен-П’єр і Мікелон. Лабрадор омивається морем Лабрадор, а на півдні та заході межує з Квебеком.
Ця провінція – найсхідніша частина Північної Америки, і її положення в Атлантиці робить її ключовою для оборони, транспорту та комунікацій. Столиця, Сент-Джонс, ближча до Ірландії, ніж до Вінніпега в Манітобі! Завдяки цьому регіон історично відігравав важливу роль у торгівлі та військових стратегіях. Стратегічне розташування Ньюфаундленду і Лабрадору – це міст між Америкою та Європою.
Площа провінції, за даними Statistics Canada, становить 405 212 кв. км. Сильно порізане узбережжя, довжиною 23 200 км, сприяло розвитку риболовних громад, які оселялися вздовж Великої Ньюфаундлендської Банки та інших прибережних зон.
Острів, названий «новонароджений», або «Нова знайдена земля» наприкінці 15 століття першовідкривачами, лежить у затоці Святого Лаврентія. Ньюфаундленд відокремлений від Лабрадора вузькою протокою Белл-Айл і від Нової Шотландії, на південному заході, протокою Кабота. Французька територія Сен-П’єр та Мікелон знаходиться біля берегів півострова Бурін у південно-східній частині Ньюфаундленду. Лабрадор омивається морем Лабрадора (затока в північно-західній частині Атлантичного океану) на північному сході, а на півдні та заході межує з провінцією Квебек.
Ньюфаундленд і Лабрадор — крайня східна частина материка Північна Америка, і її розташування в Атлантиці має стратегічне значення для оборони, транспорту та комунікацій. Наприклад, столиця провінції, Сент-Джонс, розташована ближче до узбережжя Ірландії, ніж до Вінніпега, Манітоба.
Наявність величезних запасів риби у Великій Ньюфаундлендській Банку та інших рибопромислових районах на сході та півдні від Ньюфаундленду стимулювало розвиток численних громад, що проживають уздовж сильно порізаного морського узбережжя довжиною 14 400 миль (23 200 км).
Ці промисли відіграли ключову роль у формуванні історії та репутації землі та населення, що її населяє. Площа провінції складає 156453 кв. миль (405 212 кв. км). Населення – 510 440 осіб за даними Statistics Canada.
Історія Ньюфаундленду і Лабрадору
Історія цієї провінції – це захоплива подорож через століття. Ще до приходу європейців, тисячі років тому, землі населяли корінні народи – інуїти, беотуки та мі’кмаки, які жили з риболовлі, полювання та збирання. У 1497 році Джон Кабот, італійський мореплавець, відкрив ці береги для Європи, назвавши острів “Нова знайдена земля”. Це привернуло рибалок із Англії, Франції та Іспанії, які шукали багаті рибні ресурси.
У 17-18 століттях Ньюфаундленд став ареною боротьби між Британією та Францією, але в 1763 році, за Паризьким договором, острів остаточно відійшов до британців. Лабрадор же довго залишався спірною територією, доки в 1927 році його межі не закріпили за Ньюфаундлендом. Як домініон, регіон був майже незалежним, але економічні труднощі після Великої депресії змусили його приєднатися до Канади.
Приєднання 1949 року стало поворотним моментом, відкривши нові можливості для розвитку.
У 1949 році, після референдуму, Ньюфаундленд і Лабрадор став десятою провінцією Канади. У 2001 році назву офіційно змінили, щоб підкреслити рівнозначність обох частин. Сьогодні це місце, де історія риболовлі, торгівлі та боротьби переплітається з сучасним прогресом.
Клімат провінції Ньюфаундленд та Лабрадор
В основному, для Ньюфаундленду та Лабрадору характерні холодна і помірна зима та прохолодне літо. Середня температура у липні коливається від 5 до 10 °C у північному Лабрадорі до близько 15 °C на південному узбережжі острова. У південній частині провінції середня липнева температура зазвичай становить близько 60 °F (16 °C).
У січні середні температури становлять близько -7 °C у південній частині острова, приблизно -12 °C на узбережжі Лабрадору та -18 °C у внутрішніх районах півострова, і близько -26 °C у внутрішній західній частині Лабрадору. Крайня мінусова температура у південному Ньюфаундленді рідко опускається нижче 0 °C, але на заході Лабрадору показники нижче -40 °C трапляються регулярно.
Річний рівень опадів варіюється від 55 дюймів (1400 мм) у південних частинах острова до приблизно 17 дюймів (430 мм) біля мису Чидлі (крайня північна точка півострова Лабрадор). У північних регіонах більша частина опадів випадає у вигляді снігу. Водночас на півдні сніг становить лише близько п’ятої від загальної кількості опадів.
Позатропічні циклони, що рухаються вздовж узбережжя Канади та Атлантики, мають помітний вплив на клімат Ньюфаундленду.
Через потоки теплого повітря, що приходять з півдня, у південній частині острова випадають сильні опади. Північно-східні та східні вітри, що дмуть уздовж холодної Лабрадорської течії, роблять літо на узбережжі прохолодним і перешкоджають приходу весни, а також приносять шторми. Північні вітри, що виникають внаслідок штормів, несуть холодне арктичне повітря, через яке температури опускаються нижче типових для даної широти та розташування провінції.
На півдні прохолодне повітря Лабрадорської течії поєднується з теплішим повітрям над Гольфстрімом, що провокує часті густі тумани у Великій Ньюфаундлендській Банку і на південному та південно-східному узбережжі Ньюфаундленду.
Економіка та ресурси
Економіка Ньюфаундленду і Лабрадору історично базувалася на риболовлі, але сьогодні вона різноманітна. Велика Ньюфаундлендська Банка століттями забезпечувала рибою – тріскою, оселедцем, лососем – громади вздовж узбережжя. За даними уряду Канади, хоча рибна промисловість досі важлива, її значення зменшилося через квоти та екологічні обмеження.
Провінція багата на природні ресурси. Лабрадор має величезні поклади залізної руди, нікелю та міді, а видобувна промисловість у регіоні Вейл процвітає. Офшорні нафтові родовища, як-от Хібернія та Хелда, приносять мільярди доларів, за даними Natural Resources Canada. Гідроенергетика, зокрема проєкт Мускрат-Фоллс, також ключова.
Туризм набирає обертів: люди приїжджають милуватися айсбергами, китами та історичними місцями, як-от Л’Анс-о-Медоуз. Малий бізнес і технології також ростуть, особливо в Сент-Джонсі.
Ресурси та туризм – нові стовпи економіки, що доповнюють традиційну риболовлю.
Культура та населення
Ньюфаундленд і Лабрадор – це мозаїка культур, сформована віками. Корінні народи – інуїти, іну, мі’кмаки – внесли багатий вклад у традиції, мистецтво та мову. Європейські поселенці, переважно з Ірландії та Англії, принесли свої звичаї, музику й діалекти. Сьогодні тут звучить унікальний акцент і зберігаються народні пісні та танці.
Населення, за даними Statistics Canada, становить близько 510 440 осіб. Більшість живе на острові, особливо в Сент-Джонсі та прибережних громадах. Лабрадор малонаселений, але там сильні традиції інуїтів і метисів. Мистецтво, фестивалі, як-от St. John’s Regatta, та кухня – солона риба, пироги – відображають місцевий дух.
Мультикультуралізм росте: іммігранти з усього світу додають нових барв. Провінція пишається своєю гостинністю, що робить її привабливою для всіх.
