Кожна держава, яка стала членом Женевської угоди та міжнародної Конвенції з питань біженців, зобов’язана вживати всіх тих, хто потребує захисту, та забезпечити дотримання прав, передбачених цими документами. У 2024 році число кандидатів, які хочуть отримати статус біженця в Польщі, помітно збільшилася у порівнянні з початком десятих років поточного сторіччя. Причиною тому стали бойові дії, нестабільна політична ситуація і природні катаклізми.
Що являє собою статус біженця
Легалізація на польській території як особи, що шукає притулок, має ряд переваг: точніше, права таких осіб прирівняні до тих, якими користуються корінні жителі. Держава, що приймає, гарантує новоприбулим:
- можливість офіційного працевлаштування;
- отримання медичної допомоги;
- безкоштовні мовні курси для всіх членів сім’ї;
- сприяння у пошуку житла;
- грошова допомога, що виплачується щомісяця: в якості фінансової допомоги кандидати отримують 70 злотих в день (16,63 євро) на одну людину.
Допомога у вирішенні основних проблем біженців надає служба опіки. Вона пропонує можливі варіанти працевлаштування і підбирає відповідні пропозиції по оренді житла.
Що стосується допомоги, то його розмір навряд чи дозволить вести гідний спосіб життя в країні, тому основне завдання нового члена суспільства – як можна швидше знайти роботу.
Користуватися всіма благами, які забезпечує надання притулку в Польщі, іноземні гості зможуть відразу після розміщення в спеціальному таборі. Однак покидати табір, не попередивши адміністрацію, переселенці не можуть. Водночас наданий статус є женевським, а тому дозволяє його власникові переміщатися всередині кордонів Шенгенської зони.
Що каже закон
Розміщенням на своїй території осіб, які рятуються від переслідувань та інших негативних зовнішніх факторів, що несуть загрозу їх життю, Польща активно займається з початку 90-х років минулого століття. Велика частина заявників прибуває з країн пострадянського простору і колишньої Югославії.
У 2024 році в списку лідерів – Україна, Чечня, Сирія, Афганістан. Незначний потік мігрантів спостерігається з Криму та Білорусі.
Процедура надання притулку проводиться на підставі наступних документів:
- Женевська угода, підписана в 1951 році, і Нью-Йоркський протокол до неї від 1967 року;
- Конституція Республіки Польща від 1997 року;
- Закон Польщі про іноземців, який набрав чинності в грудні 1997 року, зокрема, глава 5 про надання статусу біженця.
- Постанова МВС Польщі, що регулює процедуру, і зразки документів, які необхідні для подачі заяви.
Підстави для надання статусу біженця
Згідно з підписаною у 1951 році Конвенції, отримати політичний притулок або статус біженця може громадянин, який відповідає перерахованим нижче вимогам:
- знаходиться за межами своєї рідної держави;
- боїться переслідувань на ґрунті расових, політичних, національних ознак;
- побоюється за своє життя з причини приналежності до тих або інших соціальних груп, сексуальним меншинам;
- не може повернутися в країну свого громадянства з причини загрози життю;
- не потрапляє в категорію осіб, яким надано притулок бути не може.
Немає можливості влаштуватися в Польщі у громадян, які не мають на те підстав, точніше, не можуть довести, що їх життю щось загрожує або що вони піддаються переслідуванням.
Статус біженця не можна отримати з таких причин, як бідність, безробіття, кримінальна відповідальність, бездомність.
Відмова буде отриманий і в тому разі, якщо заявник знаходиться під слідством і йому ставляться особливо тяжкі злочини кримінальної або кримінального характеру:
- військові;
- тяжкі неполітичні правопорушення;
- дії, які виходять за межі принципів, прописаних в документах ООН.
Не можна отримати притулок у Польщі й в тому випадку, якщо воно вже було надано третьою державою.
Як проходить процедура запиту статусу
Слід мати на увазі, що подання прохання на отримання статусу біженця для українців, білорусів та громадян інших країн є суворо конфіденційною процедурою. При цьому вони не втрачають свою попередню громадянську приналежність, а інформація про наданий притулок жодним чином не розголошується.
Біженці отримують посвідку на проживання (ПНП), яка буде залишатися дійсною протягом двох років. Після цього вони зможуть отримати документ, що дає право на постійне проживання (ПМП). Але спочатку доведеться дотримати велика кількість формальностей.
Куди і як подавати прохання
Подати заяву про намір попросити допомоги у польської держави можна двома способами:
- звернувшись особисто до Головного коменданта прикордонної служби;
- якщо право на перетин кордону буде відмовлено, тоді можна залишити свій запит коменданту того КПП, на якому ви проходите контроль.
У будь-якому випадку разом з поданням прохання доведеться пройти процедуру дактилоскопії. При цьому потрібно пам’ятати, що основне завдання прикордонників на даному етапі – відсіяти всіх тих, хто не має підстав для отримання притулку.
З цієї причини будьте готові до того, що особливого бажання видати вам бланк заяви ви не побачите. Проте не втрачайте надії і продовжуйте наполягати на своєму, причому робіть це дуже спокійно і впевнено. Звернутися можна в наступні інстанції:
- стійка реєстрації в аеропорту або на паспортному контролі на сухопутному кордоні;
- відділ прикордонної служби у Варшаві.
- центр для іноземних громадян.
Після того як прохання буде передано прикордонникам, його направлять в Департамент по роботі з біженцями. Далі його чекає всебічне вивчення в Управлінні з питань репатріантів та іноземних громадян.
На весь період, поки не буде прийнято рішення, заявнику видається тимчасовий документ, що посвідчує особу, а свій громадянський паспорт йому доведеться здати на зберігання уповноважена відомство. Після цього кандидат на статус біженця може бути запрошений на інтерв’ю президентом згаданого вище управління. Вся розмова буде зафіксована в протоколі.
Кандидат на статус біженця може внести в нього поправки, доповнення і тільки після цього поставити на ньому свій підпис. Якщо запис містить перекручені відомості, є всі підстави для того, щоб відмовитися ставити підпис.
Підготовка заяви
У своєму зверненні насамперед треба вказати, що воно адресоване президенту Державного управління у справах іноземних громадян. Причому стосується воно всіх членів сім’ї, а не тільки одного з них. Далі слід внести інформацію наступного порядку:
- ПІБ всіх, хто просить притулку;
- дати народження та кількість повних років;
- країна, звідки прибули заявники;
- причина, яка змушує біженця шукати захисту в Польщі.
Вносити відомості можна рідною мовою чи на те, що ви розумієте. Якщо планується подача прохання на кордоні, можна попросити, щоб дозволили здійснити це особисто. До розгляду документ приймуть тільки в тому випадку, якщо він буде заповнений правильно.
Чому можуть не розглянути заяву
Може трапитися і так, що прохання взагалі не потрапить на розгляд чиновників. Відбувається це в силу різних причин:
- відсутність контактних даних про заявника;
- відмова кандидатів від проходження ідентифікації;
- відмова від проходження медичної комісії;
- надання недостовірної інформації;
- рідна держава належить до категорії безпечних, тому повернення на його територію не несе ніякої загрози;
- раніше заявник вже звертався з даного питання і отримав відмову. При повторному запиті він не зміг надати нових фактів.
Виходячи з цього, можна зробити висновок: щоб претендувати на надання притулку, для початку необхідно переконатися в тому, що для цього є достатньо підстав.
Коротко про посвідчення особи іноземного громадянина
На весь термін розгляду заяви про надання статусу біженця заявнику видається тимчасове посвідчення особи. Воно є основним документом біженця та членів його сім’ї, дані про яких також містяться в ньому. Посвідчення дійсне тільки на польській території і видається управлінням, яке займається розглядом запиту на отримання притулку.
Строк дії документа становить 30 днів. Після цього видається нове посвідчення, яке буде дійсним протягом 6 місяців. Його має вистачити на весь період, поки буде розглядатися справа.
За законом, рішення приймається не пізніше, ніж закінчаться 3 місяці з моменту звернення у відомство. Однак практика показує, що процес може затягнутися, оскільки практично завжди потрібне додаткове з’ясування фактів і обставин.
Бланк посвідчення підлягає заміні, якщо:
- його власник змінив дані;
- у біженця народилася дитина;
- закінчився термін дії;
- виникли обставини, які не допускають ідентифікацію.
Якщо рішення про надання притулку буде позитивним, кандидат отримає ПНП. Звертатися за ним потрібно в Департамент, до якого прив’язано ваше воєводство. Наприклад, у Варшаві це Ужонд Мазовецький. Якщо ж рішення виявиться негативним, тимчасовий паспорт доведеться здати в управління, яка його видала, і отримати там свій національний паспорт.
Причини відмови та процедура оскарження
Велика частина заявників неминуче отримує відмову. Відбувається це в силу різних причин:
- звернувся з питання надання притулку не відповідає вимогам Женевської конвенції;
- статус біженця був наданий заявнику в іншій країні;
- за межами Польщі мігрант підозрюється у вчиненні злочину або перебуває під слідством.
Щоб оскаржити рішення комісії, необхідно подати апеляцію до Ради з питань біженців. Зробити це потрібно протягом 14 днів з того моменту, коли було отримано відмову. У зверненні необхідно вказати, які саме статті закону були порушені.
Розгляд скарги може зайняти близько 3-4 місяців. При цьому перебування на польській території протягом всього цього часу буде вважатися законним, якщо заяву було подано в строго встановлений для цього час.
Особи, яким відмовлено в наданні притулку, отримають можливість залишитися на польській території, щоб подати клопотання на присвоєння «гуманітарного статусу». Він також дає право на отримання медичної допомоги і нетривале проживання в таборі, але не дозволяє працювати, вчитися і отримувати грошову допомогу.
Такі прохання подаються до Управління у справах біженців в тому воєводстві, де має намір влаштуватися іноземець.
Процес інтеграції біженців
Життя біженця в Республіці Польща починається зі спеціального центру для людей, які прибувають в пошуках захисту. У них розміщують всіх мігрантів, які в’їжджають у Польщу , незалежно від національності і країни походження. Оселитися на території держави на етапі розгляду запиту вони не можуть.
Розташовуються пункти тимчасового розміщення найчастіше в прикордонній зоні. Основний з них знаходиться недалеко від Варшави і носить назву Дембки.
На початку свого перебування біженець отримує все необхідне:
- спальне місце;
- предмети особистої гігієни;
- харчування;
- речі першої необхідності.
Далі новоприбулих розподіляють по іншим містам, в яких розташовані такі табори, як Сможево, Ломзе, Лакузе, Люблін (загальна кількість – 13). Перебувати в таборі можуть тільки три категорії громадян:
- ті, хто очікує прийняття рішення по своїй справі;
- біженці, яким відмовили у наданні притулку;
- українці, які постраждали у військовому конфлікті та прибули до Польщі в рамках національних програм.
Враховуючи розмір допомоги, можна сказати, що спочатку жити новачкам дуже складно. Тим більше що підробляти вони зможуть лише через півроку свого перебування в країні. В цілому родини отримують близько 600-700 злотих в місяць (142-166 євро).
Якщо отримання біженства увінчалося успіхом, мігрантам належить вирішити питання, в якому саме регіоні Польщі вони будуть проживати і будувати своє нове життя. Як варіант існує можливість скористатися урядовою програмою і переїхати в соціальне житло. Але в цьому випадку самостійний вибір населеного пункту не передбачено.
Отримавши ПНП, біженці можуть влаштовуватися на роботу. Однак попередньо доведеться пройти курси польської мови. Бажаючі також можуть освоїти нову професію.
Інтеграція в нових умовах буде проходити швидше, якщо вибрати місто, в якому проживає національна діаспора. Наприклад, вихідці з Білорусі, Росії та України влаштувалися в Любліні та Познані. А от грузини і чеченці осідають у населених пунктах на кордоні з Білоруссю, оскільки саме через неї проходить їх шлях на Варшаву, дістатися до якої вдається не завжди.
Підсумки
Республіка Польща активно приймає біженців, велика частина яких прибуває з сусідньої України, Росії, Білорусі, а також Сирії та Афганістану. Будучи членом Женевської угоди, Польща забезпечує новоприбулих основними видами допомоги: тимчасовим житлом, щомісячним посібником, медичною допомогою.
Шлях мігранта починається з подачі заяви про надання притулку. Зробити це можна прямо на кордоні. Далі заявника розміщують в спеціальному таборі, де він чекає на ухвалення рішення.
Триватиме процес очікування від трьох місяців до декількох років. Причому успішного його завершення можна очікувати тільки при наявності серйозних підстав. В якості таких виступає переслідування в рідній державі на грунті політичних переконань, релігійних переконань, приналежності до тих чи інших соціальних груп.
