Всупереч значній кількості водойм і багаті водні ресурси, у ФРН не можна просто взяти та вийти до озера зі спінінгом – рибалка в Німеччині вимагає дотримання багатьох умов і, головне, отримання дозволу. В деяких землях отримати його не тільки дорожче, але і складніше, ніж навіть водійські права. Рибалки, правда, не скаржаться, адже це позитивно відбивається на кількості риби у водоймах.
Що необхідно рибалці-любителю для риболовлі в Німеччині
Багатьом вихідцям з країн СНД це здасться дивним, але ловля риби в Німеччині, навіть у скромних аматорських обсягах, досить жорстко відрегульована місцевим законодавством і вимагає істотних витрат. Тому риболовля у ФРН – це хобі та враження, але аж ніяк не промисел.
Пересічному бюргеру куди простіше і дешевше, якщо він захотів на вечерю рибки, відвідати супермаркет, ніж їхати на рибалку. Як мінімум тому, що аматорський вилов риби зажадає від нього отримання дозвільної документації. Мова йде про ліцензії та риболовні квитки, якими обов’язково повинен мати рибак-любитель.
Ліцензія для риболовлі
Ліцензія на рибну ловлю (Gewässerschein, Angelkarte) – дозвільний документ видається місцевим органом влади, власником водойми або рибальським клубом, що дозволяє риболовлю в межах певних водойм. Правила видачі таких ліцензій, як і їх вартість, регулюються в кожній землі або муніципалітеті окремо. Кожен рибалка зобов’язаний володіти такою ліцензією при відвідуванні водойми та на вимогу пред’явити відповідальним особам.
Важливо пам’ятати: без ліцензії рибак є браконьєром, і йому загрожують значні штрафи, про які ми розповімо пізніше.
Придбати таку ліцензію, як правило, можна майже в кожному рибальському магазині того муніципалітету, на території якого планується рибалка. Вартість дозволу варіюється в залежності від землі, тривалості дії, а також вод, на які вона поширюється.
Наприклад, річна ліцензія в Берліні для дорослого обійдеться у 21 євро. Однак вона поширюється лише на громадські водойми. А повна ліцензія від рибальської асоціації Köpenicker для рибальства в берлінських водах обійдеться 69 євро. При цьому є різні варіанти ліцензій від асоціацій: з дозволом на нічну риболовлю і без, денна, тижнева чи місячна ліцензія, квиток на вихідні й так далі.
Аналогічним чином нормується наприклад, і рибалка на Балтійському морі на території землі Мекленбург-Передня Померанія: денна ліцензія обійдеться у 6 євро, а річна – всього у 30.
Купуючи Angelkarte, уважно вивчіть її зміст: там повинні бути гранично чітко обумовлені межі водойм, на яких можна здійснювати ловлю, види риби, яку можна ловити, кількість, вагу та розміри спійманої риби та інші вимоги, які доведеться обов’язково дотримуватися.
До речі, деякі землі взагалі не передбачають обов’язкової ліцензії, але там, де вона передбачена, її не вдасться придбати, не маючи на руках посвідчення рибалки.
Посвідчення рибалки
По суті, головний документ, який потрібно рибалці-любителю для рибної ловлі, це посвідчення рибалки (Fischereischein, Angelschein). Як і у випадку з ліцензією, правила його видачі регулюються законодавством кожної землі окремо:
- По-перше, отримання Angelschein в деяких землях вимагає відвідування обов’язкових підготовчих курсів. Наприклад, в Нижній Саксонії, Саарі, Північному Рейн-Вестфалії та в Гессені необхідно відвідати 30-40 годин навчальних занять. Вони дуже важливі: на них розглядаються екзаменаційні питання, питання нормативного регулювання рибальства, а також елементарні правила рибного лову – для тих, хто не вміє рибалити.
- По-друге, після навчання доведеться пройти державний рибальський іспит. Як правило, він проводиться за результатами двомісячного навчання і включає в себе від 300 до 1500 можливих питань. Кандидату задається близько 60 питань, 45 з яких він повинен відповісти правильно. Приймання іспиту здійснює екзаменаційна комісія при рибальської асоціації землі проживання. Питання стосуються як анатомії риб, місцевого законодавства, так і місцевих правил риболовлі. Іспит може складатися не тільки з теоретичної, але і з практичної частини.
- За результатами іспиту всі, хто зміг подолати, отримують спеціальне свідоцтво про здачу риболовного іспиту (демонструються zeugnis) і довідку про проходження навчального курсу (Teilnehmerbescheinigung). І тільки на підставі цих документів рибак, відвідавши місцевий орган правопорядку (Ordnungsamt) або місцеве рибальське відомство (Fischereibehörde) зможе отримати дозвіл на любительську ловлю – посвідчення рибалки. В кожній землі воно має свій термін дії, після закінчення якого документ доведеться оновлювати. Наприклад, в Гамбурзі посвідчення видається на 12 років. В інших землях посвідчення може видаватися на менш тривалий строк або, навпаки, довічно.
Азбука для рибака
У кожному регіоні місцеве законодавство регулює свої правила рибальства. Наприклад, у Гессені діє спеціальний закон про рибальство (Hessisches Fischereigesetz, HFischG), яким визначено правила риболовлі на території цієї землі. Інші регіони передбачають свої закони з цього приводу.
Конкретні вимоги, як вже було сказано, будуть зазначені в ліцензії на рибну ловлю. Загальні ж правила риболовлі в Німеччині включають в себе:
- Вимога про розмір і вагу риби, зазначених у ліцензії. Для цього рибалки-любителі завжди повинні мати з собою ваги та рулетку. Діапазон розмірів і ваги в ліцензії, як правило, стосується лише мінімальних меж – все, що нижче встановленого розміру, необхідно зняти з гачка і відпустити назад у водойму. Так, спіймана щука повинна бути не менше 60 см в довжину, а лов камбали передбачає мінімальний розмір в 30 см. Інформація про улов заноситься в журнал рибалки.
- Вимога про умертвіння риби. Річ у тім, що правила німецької риболовлі забороняють рибалкам тримати спійману рибу у відрі та іншій місткості, тому рибалка зобов’язаний одразу після лову риби оглушити її дерев’яною киянкою, після чого вбити спеціальним шилом. Ловля на живця заборонена.
- Вимоги до снастей і підгодівлі. Допустима ловля не більше ніж на 2 вудки. Не можна мати більше одного гачка на вудку, Електровудки, вибухівка, сітки, павуки та інші нестандартні снасті заборонені. У багатьох регіонах заборонено також прикорм – він може забруднювати водойми, розкладаючись у воді. Там, де його використання дозволено, він поміщається в спеціальний контейнер і кріпиться на волосінь, щоб при відсутності клювання його можна було витягти з води.
- Вимоги щодо участі третіх осіб. У разі участі в риболовлі третьої особи, якщо у нього немає посвідчення рибалки, йому заборонено торкатися до вудочок і улову. Для дітей оформляється спеціальне дитяче посвідчення. Особа без посвідчення і ліцензії має право виступати лише в якості помічника. При цьому допомога може бути виражена в чому завгодно, крім витягування риби та закидання вудки.
Місця для ловлі
У ФРН будь водойма має свій статус. Більшість найбільш «рибних» куточків Німеччини перебувають в оренді риболовних клубів та спільнот. Мова йде про заплави Ельби, про рукави Рейну і про великих озерах на територіях приватних угідь. Для риболовлі на них необхідно отримувати дозвіл або бути членом спільноти.
Разом з цим на території багатьох земель існують так звані вільні для ловлі риби водойми. Для риболовлі на них достатньо лише одного риболовного квитка – ліцензія не потрібна. Як правило, такий статус отримують водойми, в яких спостерігається надлишок рибного ресурсу.
Ще один варіант – приватні ставки. Існує міф, що на таких об’єктах можна рибалити без ліцензії та посвідчення рибалки, що помилково.
Посвідчення зобов’язаний мати кожен, хто доторкається до вудки на риболовлі.
Інше питання, що власники таких приватних водойм не надають значення формальностей та наявність дозволу на ловлю не перевіряють, стягуючи лише власну таксу в залежності від кількості кілограмів виловленої риби або часу, проведеного на ставку.
Порушення і штрафи
Будь-який порушник риболовних правил, якщо порушення з його боку буде зафіксовано, піддасться штрафним санкціям. Адміністративні штрафи, зокрема, можуть бути виписані за:
- Ловлю без рибальського квитка. Якщо він залишився вдома – 15-30 €, якщо спочатку не був отриманий – 1,5-2,5 тис., а іноді й до 5 тис. євро залежно від землі.
- Продаж виловленої риби. Деякі землі практикують введення штрафів у розмірі 25 €/кг проданої риби.
- Мор живої риби на березі. Якщо інспектор німецького рибнагляду виявить живу рибу на березі, порушник карається штрафом у 250 €.
- Недотримання кількісних і розмірних показників. Вилов риби менше розміру або в більшій кількості, ніж належить, карається штрафом в розмірі 50 €/риба.
- Наявність снастей в більшій, ніж потрібно, кількості. При виявленні більш ніж 2 вудок або кількох гачків накладається штраф у розмірі 100 € за снасть.
- Порушення сезонних і інших заборон на вилов. Передбачає штраф у розмірі 500 € за незаконно виловлену охоронювану особину.
Підсумкові витрати рибака
Не варто плекати ілюзії: навіть рекордний улов ніколи не окупить тих підготовчих витрат, які довелося зазнати рибалці-любителю.
Щоб зловити свого першого карпа, рибалці доведеться витратити не тільки кілька місяців, але і як мінімум 500-1000 €.
І ось чому:
- вартість освітніх курсів, що включають вартість методичної літератури та відеоуроків, залишає не менше 200-300 €;
- вартість ліцензії – 20-100 € в залежності від землі, рибальського товариства та інших особливостей;
- екіпірування, снасті – від 200 €, верхня межа практично не обмежений;
- оплата добровільного членства в риболовецькому клубі – вступний + щорічний внесок можуть перевищувати 500 євро.
Тому якщо вам раптом захотілося покуштувати коропа, відвідайте місцевий супермаркет – там він обійдеться в 4-5 €/кг. Ну а всі вищевказані витрати німці готові нести виключно в обмін на враження.
Рибальські клуби
Кожен рибалка може добровільно стати членом одного з німецьких риболовних клубів та спільнот. Це дозволяє йому знайти друзів за інтересами та безперешкодно рибалити на території водойми, орендованого компанією. Вступ до спільноти – дороге задоволення, адже один тільки вступний внесок зазвичай становить від 100 €. Чим авторитетніше клуб – тим дорожче внесок – він може досягати 500 €. Плюс щорічний внесок, зазвичай становить 100-300 €.
Попри дорожнечу участі, більше мільйона німців є членами таких спільнот, що робить їх впливовими політичними та економічними силами в Німеччині. З ними доводиться рахуватися чиновникам, промисловцям і місцевим законодавцям.
Висновок
Враховуючи все вищесказане, рибалка в Німеччині – недешеве хобі, жорстко регулюється з боку держави. Звичайній рибалці-любителю необхідно володіти не тільки всіма дозвільними документами, але й знати основи законодавства про риболовлю, а також дотримуватися безліч правил рибальства, що стосуються як технік вилову, так і його кількісних показників улову.
При виявленні порушень на рибалок накладаються серйозні штрафи. Все це робиться в рамках жорсткого екологічного законодавства та дбайливого ставлення до природних ресурсів. Якщо вам цікаво якими ще видами спорту в якості хобі займаються німці, читайте цю статтю.
