Меню Закрити

Гармонія та контрасти Англійського саду


Туристу, та й будь-якій людині, яка відвідала баварську столицю, неодмінно варто побувати в головному парку міста. Англійський сад в Мюнхені, що простягнувся від самого центру до студентського містечка в північній частині міста на п’ять з половиною кілометрів, є одним з найбільших і найкрасивіших парків світу. Він був побудований в кінці XVIII століття в стилі набирав тоді чинності романтизму, чому і називається англійською, позиціюючи таким чином свою відмінність від французького класицистичного парку. Сьогодні Англійський сад – місце активного і культурного відпочинку десятків тисяч мюнхенців.

Англійський сад в Мюнхені

Історія створення парку

Ідея заснування Англійського саду належить баварському курфюрсту Карлу Теодору. Будівництво почалося в далекому 1789 році під керівництвом садового архітектора Фрідріха Людвіга Шкеля. Згідно з початковим задумом парк повинен був стати військовим садом Мюнхена: служити місцем культурного відпочинку солдатів місцевого гарнізону і водночас сприяти виробленню у них сільськогосподарських навичок. Проте в процесі будівництва ідея трохи змінилася.

У 1792 році відбулося відкриття парку, спочатку названого Парком Теодора. На його територію пускали всіх охочих, що дозволило міському саду Мюнхена стати одним з перших у світі публічних парків.

Чорно-біле фото англійського саду

Його кордони постійно розширювалися: спочатку за рахунок прилеглих військових садів, потім з півночі до нього приєднали приміський ліс Хіршау. Останній зазнав культурного освоєння, однак більшість пам’яток до теперішнього часу залишаються в південній частині парку. Частина з них була зруйнована під час Другої світової війни, проте вже до початку 1950-х рр. все було відновлено і парк знову знайшов колишню пишність.

Чому варто погуляти по Англійському саду

Сказати, що Англійський парк – популярне місце відпочинку жителів баварської столиці, значить нічого не сказати! Він ніколи не пустує: численні атракціони, дивовижної краси алеї й струмки щодня, особливо в літній час, приваблюють багатьох мюнхенців, так само як і туристів з усіх кінців світу. А у вихідні дні в теплу пору року тут розгортаються справжні народні гуляння.

В одній тільки південній частині парку одночасно може перебувати понад 100 000 чоловік. Такий масштабний променад дарує всім його учасникам, особливо молоді, безліч вражень і радість вільного спілкування.

Річка в англійському саду

Надзвичайно красива природа паркової зони. В кращих традиціях англійської паркового мистецтва в саду всюди імітуються ландшафти дикої природи, викликаючи в пам’яті у відвідувачів ідилічні картини глибинки Південної Німеччини. А всіляких дерев і квітів тут нітрохи не менше, ніж в ботанічному саду.

Не менш різноманітним є і тваринний світ цього райського куточка, що розкинувся посеред величезного мегаполісу. Тут водиться понад 50 видів птахів, струмки та озера населяють різні риби та земноводні.

У парку також є стайні, де кожен бажаючий може орендувати коня для верхової їзди по спеціально призначеним для цього доріжках, а шанувальники кінного спорту можуть практикуватися на численних галявинах.

Струмки та озера Англійського саду

Крім чисто естетичної, прекрасні водойми англійського саду виконують також структуроутворюючу функцію. Всі вони пов’язані з головною мюнхенської річкою Ізар, яка протікає вздовж східного боку саду та живить всю водну систему парку.

Найбільш великий струмок Англійського саду – Айсбах. Він бере початок в самому центрі Мюнхена, протікає вздовж всього парку до північної його частини і вже в Хиршау впадає в Ізар.

Цей струмок відомий серед любителів екстремального відпочинку, оскільки від самого витоку утворює стоячу хвилю і стрімкий по всьому подальшому течією, мов гірська річка. Зрозуміло, що летить прямо посеред мегаполісу хвиля не може не бути викликом для серферів і рафтерів.

Струмок Швабингер-бах називається так, як і прилеглий район Мюнхена, де в давні часи селилися шваби, а згодом ця частина міста полюбилася художньої богеми. Як і Айсбах, він теж починає свій шлях до парку з околиць мюнхенського Будинку мистецтв, проте має набагато менш крутий норов.

Читайте також:  Церква Святої Єлизавети у Вісбадені: історія та сучасність

На територію парку Швабингер-бах скидається у вигляді крихітного штучного водоспаду висотою до 1 м, який тут був споруджений на початку XIX століття, а далі неквапливо несе свої води в річку Ізар. По його берегах розкинулося безліч невеликих пляжів та зелених галявин, на яких у теплу погоду люблять засмагати відпочиваючі, в тому числі нудисти.

Водойми англійського парку

Оберстегермайстербах відгалужується від Айсбаха і впадає в північній частині саду у Швабингер-бах, утворюючи по шляху кілька мальовничих ставків. Цей струмок дуже порожистий, з-за чого його глибина і швидкість течії сильно варіюються.

Особливо сповільнюється він на першому порозі, де від нього відокремлюється ще один маленький струмочок Зеебах, що впадає в озеро Кляйнхессенлоэ. Під покровом дерев, що ростуть на берегах струмка й озера, розташувався знаменитий пивний ресторан “Зеехаус”, який користується величезною популярністю у любителів національного німецького напою.

Біля Кам’яної лави – стилізованого і частково відреставрованого раніше зруйнованого храму Аполлона – Оберстегермайстербах натрапляє на ще одну суттєву перешкоду, що приводить до утворення струмочка Энтенбах.

Штучне озеро Кляйнхессенлое, яке було створено в 1800 році, розташоване майже посередині між південною та північною частинами парку. Його положисті піщані береги й порослі густим лісом крихітні острівці дуже мальовничі.

Озеро буквально кишить великою рибою – у ньому водяться щуки, коропи, карасі. Тому отримали ліцензію рибалки ніколи не залишаються без вражаючого улову.

Які пам’ятки можна побачити в парку

Споконвічно історична територія Англійського саду розташована в його південній частині, тому примітних будівель більше саме там. Однак слід мати на увазі, що в північній частині вони теж є і до того ж колишній приміський ліс Хіршау настільки красивий, що сам по собі може вважатися окремою пам’яткою.

Чим здатна здивувати південна частина Англійського саду

Китайська вежа – одна з найбільш ранніх споруд на території парку, створена в 1790 році. По суті, це своєрідна данина епосі, коли стилізований китайський стиль була в моді. Втім, наслідування китайському тут опосередковане, оскільки взірцем для Chinesischer Turm послужила Велика пагода в Лондонському королівському парку, яка, у свою чергу, дійсно копіює одну зі знаменитих китайських пагод.

Архітектура англійського саду

Оригінальна споруда кінця XVIII століття практично не збереглося, оскільки було варварськи знищено в результаті бомбардування під час Другої світової війни. Лише в 1952 році Китайська вежа була відновлена, переважно за старими фотографіями, максимально наближеному до оригіналу вигляді.

В даний час неподалік від цього екзотичного споруди розташований один з найбільших пивних садів Мюнхена, в обрисах якого помітні китайські архітектурні мотиви.

Моноптер – свого роду портик у вигляді ротонди. Названий так внаслідок захоплення представниками німецького романтизму античним спадщиною. Спорудження повторює класичну архітектурну форму моноптероса – круглого в плані будівлі без внутрішніх перегородок, що спирається виключно на колони.

Колись неподалік від цього місця височів так званий храм Аполлона. Споруда була дерев’яною, тому не збереглося. Архітектор-классицист і великий шанувальник античності Лео фон Кленце загорівся ідеєю відтворення святині, спорудженої на честь античного божества, в результаті чого в 1836 році храм був фактично відновлений у вигляді моноптера. Тим не менш від відкритого поклоніння язичницькому богу в останній момент вирішили відмовитися, тому ім’я Аполлона у назві споруди не фігурує.

Шинуазрі (китайщина) в Англійському саду зображає віяння моди давно минулих років, а ось Японський чайний будиночок був побудований порівняно недавно – до Зимових Олімпійських ігор 1972 року, що проходили в японському Саппоро. У тому ж році Мюнхен брав літню Олімпіаду, та в знак солідарності з олімпійським рухом був створений цей куточок Японії під небом Німеччини.

Примітно, що спроектували та побудували будиночок самі японці, а офіційним його дарувальником став голова чайної школи Урасанке. З того часу в Японському будиночку регулярно проходять чайні церемонії, на які допускаються туристи.

Читайте також:  Берлінський кафедральний собор (Berliner Dom)

Не забутий і засновник парку Фрідріх Людвіг Шкель, пам’ятник якому зведено на березі озера Кляйнхессенлое. Проте його зовнішній вигляд не має нічого спільного з тим, як, на думку жителя пострадянського простору, має виглядати пам’ятник видатній людині. Скульптура Шкеля встановлена на вершині 10-метрової стилізованої античної колони, яку з чотирьох боків оточують статуї жінок – ор, що символізують пори року.

На підставі монумента висічено кілька написів німецькою мовою, одна з яких – напис від ініціатора створення пам’ятника, баварського короля Макса I Йозефа. Впадає в око претензійний девіз: Staub vergeht der Geist besteht (“Пил проходить, дух залишається”).

Недалеко від Китайської вежі знаходиться ще одна будівля, що нагадує про часи закладки парку і його первісному військовому призначення, – Румфордхаус. Спочатку це було офіцерське казино з величезним дзеркальним залом у версальському стилі. Свою назву воно одержало від імені одного з ідейних натхненників створення Англійського саду, одного баварського курфюрста Бенджаміна Томпсона, графа Румфорда. Сьогодні, наче іронізуючи над безмежними можливостями конверсії, в цьому притулок аристократичного мілітаризму знайшов притулок звичайний дитячий садок.

Архітектура англійського саду

Ще одна визначна пам’ятка Англійського саду – Кам’яна лава – була встановлена в 1838 році на правому березі струмка Айсбах, на місці зруйнованого храму Аполлона, всередині якого колись знаходилася статуя античного божества. Однак побудували храм зовсім не в античну епоху, а у XVIII столітті, до того ж дерева, що призвело до його швидкого руйнування.

Його неодноразово намагалися відновлювати, але від споруди залишився лише фундамент, на якому вже згадуваний Леон фон Кленце встановив меморіальну кам’яну лаву з написом: Hier wo Ihr wallet, da war sonst Wald und nur Sumpf (“Тут, де ви ходите, були раніше лише ліс та болота”).

Що цікавого можна побачити в північній частині Англійського саду

Пройти в Хіршау можна по 96-метровому мосту Сант-Эммерам через річку Ізар. Він побудований на місці старого середньовічного мосту, збудованого тут ще в той час, коли про Мюнхен ніхто і не чув, і в даний час з’єднує обидві частини парку. Дерев’яний міст, який накритий металевим навісом, призначений виключно для пішоходів і велосипедистів.

Всім любителям театру буде цікаво відвідати Амфітеатр, що нагадує про часи Стародавньої Греції. Він був побудований в 1984 році, і тепер все літо на його покритої травою імпровізованій сцені під відкритим небом виступають самодіяльні драматичні колективи, постановки яких доступні всім бажаючим.

Слід зазначити, що нинішнє приміщення стало свого роду наступником театру для військових, колись розташовувався просто неба поблизу казино в Румфордхаусе. Втім, там, в основному, проходили піротехнічні шоу.

Північна частина англійського саду

Електростанцію Тіволі складно назвати історичною пам’яткою, оскільки вона досі працює і виробляє електроенергію для потреб жителів Мюнхена за допомогою двох нових генераторів. Іноді запускають в хід і єдину стару турбіну, і тоді у туристів з’являється унікальна можливість побачити, з чого починалася епоха індустріалізації.

Електростанція була побудована в 1897 році на бурхливому струмку Айсбах спеціально для постачання електрикою машинобудівного заводу Маффея. І хоча самого підприємства вже давно немає, його територія увійшла до складу Англійського саду, а сама електростанція в 1985 році була оголошена пам’ятником архітектури, Тіволі продовжує працювати, займаючи своє місце в системі електропостачання мегаполісу, а також будучи популярним місцем для проведення різних культурних заходів та виставок.

Пивні садки в англійському парку

Пивним садом заведено називати особливого роду баварський пивний ресторан, в якому склалися власні традиції споживання пінного напою просто неба, в тіні дерев, найчастіше каштанів. У нього можна приносити свою їжу і взагалі поводитися зовсім вільно – на те він і пивний ресторан.

В Англійському саду 4 пивних ресторану. Найбільший і найбільш відомий з них – “Зеехаус”, розташований на березі озера Кляйнхессенлое. Сучасна будівля була побудована в 1985 році після того, як кілька більш екстравагантних проектів, наприклад, спорудження у вигляді японського села, було відхилено в силу своєї дорожнечі.

Читайте також:  Величні традиції Баварської державної опери

“Зеехаус” є досить престижним місцем світського відпочинку, де подають пиво марки Paulaner. Туди приходять цілими родинами, оскільки пивний сад відмінно пристосований для різнопланового недільного відпочинку: всюди дитячі майданчики, поруч човнова станція, де можна взяти напрокат човен або водний велосипед. На озері, в безпосередній близькості від столиків відвідувачів, плаває велика кількість качок, яких не забороняється підгодовувати.

Пляжі Англійського саду: звичайні та специфічні

У парку величезна кількість різноманітних водойм, тому він особливо привабливий для відвідувачів в літній час. Практично всюди по берегах струмків, ставків і озер розташовані численні комфортні пляжі.

Пляжі англійського саду

У 1980-х рр. Англійський сад став широко відомий у світі завдяки своїм пляжам для нудистів. Зараз таких галявин залишилося всього дві, і обидві вони розташовані біля струмка Швабингер-бах: Шенфельдервізе – південній частині парку й у Швабингській бухті на півночі, де струмок впадає в річку Ізар. Однак це зовсім не означає, що засмагають на пляжах тільки нудисти – мова йде про те, що любителі відпочинку на природі просто можуть допускатися туди.

Види активного відпочинку в Англійському саду.

У парку немає недоліку в охочих зайнятися спортом – благо, всі умови для них створені: прекрасні газони для гри в футбол, зручні польові доріжки для бігу, окремі траси для катання на конях.

Активний відпочинок в англійському саду

Окремо варто згадати про серфінг на струмку Айсбах. Спочатку нікому і в голову не могло прийти, що для когось можуть представляти інтерес його хвилі, адже парк будували в ті часи, коли різні види спуску по воді ще не були такими популярними, як сьогодні. Оскільки ділянка визнаний досить небезпечним, всякого роду спуски були довгий час взагалі заборонені.

Тим не менш, всупереч заборонам, з кожним роком бажаючих осідлати стоячу хвилю Айсбаха ставало все більше, і в кінцевому підсумку баварські влади визнали за краще дозволити серфінг по всім струмкам Англійського саду, в тому числі й по Айсбаху. Правда, муніципалітет Мюнхена, під егідою якого тепер знаходиться «проблемний» струмок, дозволив серфінг тільки після того, як поклав повну юридичну відповідальність за можливі наслідки на самих спортсменів.

Як туристу потрапити в головний мюнхенський парк

Англійський сад відкритий круглий рік, за винятком 100-літньої дитячої каруселі на Китайській вежі, відвідати яку можна тільки з квітня по жовтень з 14.00. Вхід для всіх відвідувачів вільний.

Всю вичерпну інформацію, в тому числі й про замовлення екскурсій, можна отримати, скориставшись цими контактами:

Від Мюнхенського аеропорту до Англійського саду можна дістатися, витративши менше ніж годину. Найкоротший маршрут виглядає так:

  • від аеропорту електричкою зі станції S-Bahnhof Flughafen München 11 зупинок до станції Munich Rosenheimer Platz Station;
  • звідти автобусом № 16 шість зупинок до станції Tivolistraße;
  • від цієї станції до воріт парку залишається менше ніж 500 м пішки.

Висновок

Парк “Англійський сад” – це унікальний зразок баварського культурної спадщини епохи романтизму. Він розташований в самому серці Мюнхена, будучи улюбленим місцем недільного відпочинку городян.

Чудова природа, дивовижний ландшафт, ностальгія за античності та бездоганна чистота відрізняють це прекрасне творіння рук людських, в якому надзвичайним чином переплітається традиційна культура сільської Баварії з сучасною хіпстерською.

Для відвідувачів тут створена атмосфера повної свободи самовираження, кожен може обрати розвагу на свій смак – від катання на човнах по озеру до відвідування пивних ларьків і нудистських пляжів.

Англійський парк квітів: Відео


Статті по темі