Польща пройшла складний історичний шлях розвитку, тому на її мовній карті можна знайти різні європейські прислівники. Тільки після Другої світової війни Польська республіка стала моноетнічною державою. Але на території країни у 2024 році можна почути й інші мови Польщі: діалектні сілезьку і кашубську, мови країн-сусідів – російську, українську, литовську. При цьому переважна частина населення рідною мовою називає саме польську.
Трохи історії
Польська мова фахівці відносять до західнослов’янської групи, яка виникла близько двох тисяч років тому; але в той час населення сучасної Польщі говорило на різних діалектах. Поступово стиралися відмінності між ними, почало формуватися єдине наріччя. Тривалий час воно було популярним лише в народі – літописи поляки становили на латині.
Історія мови Польщі фактично починається з XVI століття, коли були написані перші книги, сформульовано правила орфографії.
У XIX столітті починається розквіт літературної польської мови. Поява таких письменників, як А. Міцкевич, Е. Ожешко, Р. Сенкевич привернуло увагу до літератури Польщі, її мови. При цьому сама територія країни була розділена на той час між Росією, Австро-Угорщиною, Пруссією. Відповідно, тому значна частина населення говорила по-російськи, по-німецьки, по-литовськи, а також на ідиші, який був популярним засобом спілкування.
Після закінчення Першої світової війни поляки створюють незалежну державу, починається процес переходу на єдину мовну норму. Сьогодні державна мова Польщі – польська, на ній говорять близько 40 млн людей у республіці та інших країнах світу.
Рівна серед європейських мов
Незважаючи на складну історію становлення державності, розбіжності та проблеми, які виникали протягом декількох століть, зрештою в цій східноєвропейській країні було створено етнічну більшість, виробило для себе єдиний засіб спілкування.
Національна мова Польщі сформувалася в основному на базі мало та великопольського, мазовецького діалектів, відмінності між якими сьогодні нівельовані. Трохи менше на нього вплинули кашубська і сілезька, які досі зберегли самобутність.
З часу вступу країни в Європейський союз польська є одним із засобів спілкування в ЄС, згідно з даними останнього перепису населення, майже 37 млн жителів країни говорять по-польськи.
Це офіційна мова Польщі, яким володіють практично всі жителі країни.
Одночасно в республіці чимало етнічних меншин, які обирають інші мовні можливості, – близько мільйона осіб.
Регіональні діалекти та говірки
Майже півмільйона жителів Польщі говорять на сілезькому діалекті, який являє собою щось середнє між чеською і польською. Основна територія розповсюдження – населені пункти Верхній Сілезії.
Кашубська мова, поширена в Померанії, в районі Гданська, офіційно визнаний єдиним в країні регіональним засобом спілкування. Діалект кашубів близький до польського, але в ньому, в силу історичних причин, є чимало запозичень з давньоруської та німецької.
За різними оцінками, кашубською володіють від 100 до 500 тис. чоловік, хоча в останнього перепису чисельність тих, хто вважає її рідною, становить трохи більше 100 тисяч жителів регіону.
Мови інших народів у Польській республіці
Якщо з’ясовувати далі, якою мовою розмовляють у Польщі, то потрібно вказати також засоби спілкування представників інших націй і народів, що оселилися в країні.
Сьогодні в республіці говорять білоруською, українською, чеською, німецькою, поширені російська, литовська, вірменська, ідиш.
У великих містах – Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську – існують великі діаспори, які створюють національні недільні школи, розвивають і підтримують свої мовні традиції.
Найбільш поширені іноземні мови у Польщі – білоруська, російська, німецька.
Білоруська
Збереглися історичні вказівки на той факт, що ще у Великому князівстві Литовському польський використовувався шляхтою, а білоруська мова вважалася селянським діалектом. Сьогодні в Республіці Польща живе близько 50 тис. білорусів, з них 40 тисяч користуються у побуті рідною мовою.
Майже 97 % білорусів проживає в Підляському воєводстві, розташованому безпосередньо біля кордону з Білоруссю. Вони складають там п’яту частину всього населення, тому більшість жителів воєводства є білінгвами.
Російська
Росіяни часто цікавляться, чи говорять в Польщі російською мовою. Поряд з поширеними в Європі англійською та німецькою російська повсюдно вивчається в школах і ВНЗ. Це багато в чому пояснюється економічними причинами, зростальними бізнес-зв’язками між двома країнами.
Оскільки під час СРСР російська мова була обов’язковою для вивчення, поляки середнього і старшого віку в основній масі добре нею володіють.
В останні роки зростає інтерес до російської мови, з’явилося багато курсів, шкіл, в яких вона вивчається. При цьому російськомовних жителів в країні не так багато – приблизно 13-15 тисяч. Для багатьох з переселенців, які з’явилися тут ще у XVIII – XX століттях, рідна мова в Польщі – польська
Німецька
За останніми переписах населення, приблизно 150-200 тис. жителів країни вказують у відповідній графі свою національність як німці, більшість з них розмовляють між собою по-німецьки.
Згідно зі сформованими історичними обставинами, німецькомовне населення компактно проживає у Верхній Сілезії та Померанії. Саме тут німецька мова отримала найбільше поширення, по суті, стала регіональною. На ній багато спілкуються в магазинах, на вулицях, на ній можна звернутися в місцеві органи влади.
Крім того, німецька вивчається як іноземна мова в школах і ВНЗ Польщі. Зустріти на вулицях польських міст людей, що говорять по-німецьки, можна часто.
Висновок
Відповідь на питання, яка мова в Польщі вважається головною, не складе труднощів для жителів країни, – звичайно, польська. Водночас влада і населення країни толерантно ставляться до носіїв інших мовних культур. Є можливості для створення недільних шкіл, національних об’єднань, які допомагають зберігати свої традиції та рідну мову.
У місцях компактного проживання людей інших національностей на вулицях можна почути їх мову. Чиновники в органах влади зобов’язані розуміти місцеву мову і користуватися нею у спілкуванні.
