Італійські канікули нікого не залишають байдужими. Випробувавши на собі особливий уклад життя, долучившись до місцевої кухні та переймаючись красою пейзажів, одні починають планувати нову подорож, інші подумують про переїзд. Останнім важливо пам’ятати, що життя в Італії не являє собою нескінченну сієсту, що тут є свої проблеми та кризи, а щоб облаштуватися на новому місці, доведеться зіткнутися з багатьма бюрократичними труднощами та незручностями, які випливають зі статусу емігранта у 2024 році.
Економіка держави
Економіка Італійської Республіки є однією з найстабільніших у Європі та знаходиться приблизно на одному рівні з Іспанією і Францією. Ключові напрямки діяльності:
- вирощування пшениці, рису, овочів, фруктів, квітів, оливок;
- виноробство;
- автомобільна промисловість (звідси родом автомобілі Fiat, Alfa Romeo, Maserati, Ferrari);
- туризм.
Окремої уваги заслуговують такі напрямки, як обробка золота, електронна і верстатобудівна промисловість, вирощування бавовни.
Економіка в Італії не відрізняється рівномірністю розвитку по всій території держави. Північні регіони індустріально розвинені, відрізняються більш високими показниками продуктивності. Південні займаються аграрною сферою, яка найчастіше не витримує конкуренції на зовнішньому ринку.
Водночас, за даними Світового Банку, країна займає 8-е місце у світі за ВВП – трохи більше двох трильйонів доларів США з перспективою збільшення даного показника в наступному році на 1,3%.
Після світової кризи 2008-2009 років Італія все ще знаходиться у владі таких явищ, як високі податкові ставки, стагнація продуктивності праці, великий державний борг.
Рівень життя італійців
Рівень життя в Італії в порівнянні, наприклад, з Німеччиною, Австрією або Швейцарією можна назвати задовільним. До причин можна віднести не тільки значну фінансову заборгованість перед Євросоюзом, але і недосконалість банківської системи, навислу загрозу дефолту.
Всі ці фактори сприяють зростанню соціальної нерівності в державі та все відчутнішого поділу на бідних і багатих.
Заробітна плата і можливості працевлаштування
Загальний дохід середньостатистичної італійської сім’ї становить 22 тисячі євро на рік (з вирахуванням податків та за умови, що працюють обоє з подружжя). Середній показник рівня заробітної плати коливається в межах 1300-2500 євро за 1 місяць.
Прожитковий мінімум в Італії на 2024 рік становить 855 євро. Доходи італійців різняться в залежності від регіону проживання:
- Венеція – близько 2 500 євро;
- Тренто – 1 950 євро;
- Мілан – 1 850 євро;
- Верона – 1 315 євро.
Більше всіх отримують лікарі, фінансові працівники, страховики, державні службовці, програмісти, перекладачі зі східних мов, менеджери логістики та транспортних перевезень, інженери, будівельники. Наприклад, митні офіцери отримують близько 50 тисяч євро в рік.
Робота в Італії для іноземців без спеціальності можлива у сфері туризму, обслуговування в аграрному секторі. Слід пам’ятати, що на працівників з-за кордону тут поширюються квоти, які переглядаються урядом один або два рази на рік, виходячи з потреб економіки. Саме з цієї причини ті, хто вже встиг легалізувати свій статус в Італії та проживає в північних регіонах країни, все частіше вирушають на заробітки в сусідню Швейцарію.
Але вибір, в якому місті Італії краще жити, залежить не тільки від величини оплати праці. Там, де вона невисока, рівень цін на основні статті витрат також невисокий.
Соціальний захист населення
Соціально незахищені верстви населення знаходяться під опікою держави. До них відносяться:
- безробітні;
- пенсіонери;
- багатодітні сім’ї;
- неповнолітні діти, які залишилися без батьків;
- інваліди.
Допомога тим, хто втратив роботу, виявляється на підставі закону Legge di Stabilita jn 2015 року, яка передбачає виплату комбінованої допомоги. При його розрахунку береться до уваги причина звільнення, число внесків за останні 4 роки.
Не отримують допомогу по безробіттю ті, хто звільнився за власною ініціативою. Інші можуть розраховувати на допомогу на строк 78 місяців за умови, що у них є трудовий стаж протягом останніх 4 років. Сума виплати при цьому не повинна перевищувати 1300 євро на місяць.
Розмір допомоги по інвалідності становить третю частину від заробітку.
Медичне обслуговування
Комфортні умови життя та турбота держави сприяють збільшенню числа людей похилого віку. Завдяки сприятливому клімату і якісної медицини, середня тривалість життя в Італії сьогодні вище, ніж в інших європейських країнах, – близько 83 років.
Обслуговування окремих категорій громадян в місцевих лікарнях здійснюється безкоштовно. До них відносяться:
- діти до 6 років;
- літні люди віком від 65 років;
- безробітні;
- малозабезпечені;
- вагітні жінки;
- важкі хворі.
При наявності реєстрації пройти медичний огляд, здати аналізи, отримати більшу частину ліків і навіть записатися на деякі види операції можна безкоштовно. Візити до деяких вузькопрофільних лікарів (наприклад, стоматологам) і комплексна діагностика обов’язково оплачуються.
В екстрених випадках італійці воліють звертатися в приватні клініки, що гарантує більш високу якість обслуговування. А ось звичайне спостереження у лікаря-терапевта вони довіряють державним лікарням.
Для працюючих громадян послуги лікарів покривають страхові поліси. Іноземці можуть також придбати страховку або відвідувати приватних лікарів.
Італійська медицина славиться хорошими результатами в профілактиці ракових захворювань і лікування людей похилого віку.
Освіта
Система освіти в Італії має стандартну структуру:
- початкова школа;
- середня;
- вища освіта.
Мережа дошкільних закладів у країні розвинена дуже погано. Дитячі садки поділяються на приватні та державні. Відвідування найчастіше можливо тільки в першій половині дня. Перебування в муніципальному саду обходиться безкоштовно, але доводиться платити за харчування (в середньому 5 євро в день).
Щоб навчатися в державних навчальних закладах, дитина повинна мати італійське громадянство. Іммігранти можуть бути зараховані тільки в приватні.
Навчаються в Італії безкоштовно, але передбачається внесення щорічних внесків порядку 500-4 000 євро. Вартість навчання в приватному навчальному закладі залежить від програми та статусу ВНЗ або школи та коливається в межах 5-25 тисяч євро в рік.
Вимоги при вступі до ВНЗ для іноземців вище, ніж для корінних італійців. Щоб бути зарахованим в університет, необхідно надати шкільний атестат, диплом про закінчення двох курсів у ВНЗ своєї країни та сертифікат про проходження іспиту з італійської мови. Найбільш обдаровані студенти можуть виграти стипендію від ВНЗ або муніципалітету.
Рівень злочинності
За даними на 2017 рік в країні фіксувалося близько 7 500 злочинів щодня. Причому лідирували в цьому рейтингу комп’ютерні шахрайства, вимагання та відмивання грошей. А от крадіжка сумок і зломи хоч і перестали займати верхні позиції в поліцейських зведеннях, все ще мають місце з причини складної ситуації з мігрантами.
Рейтинг найбільш небезпечних міст за даними поліції на 2024 рік виглядає так (за спаданням):
- Мілан,
- Ріміні,
- Болонья,
- Турин,
- Прато,
- Флоренція,
- Генуя,
- Рим,
- Піза.
Обстановка в Неаполі все також продовжує залишатися небезпечною в плані вуличних грабежів. Але це єдиний вид злочинів, якими славиться місто.
Список міст, де життя і майно людей не схильне до небезпеки: Ористано (Сардинія), Порденоне, Rieti, Сондріо, Енна (Сицилія), Беневенто, Матері та Тревізо.
Клімат та погодні умови
У різних частинах країни клімат і погода в різний час року можуть істотно відрізнятися. Тому за цією ознакою назвати найкраще місце для життя в Італії неможливо, адже кожен вибирає для себе відповідні умови сам.
- На півночі переважає помірно-континентальний клімат. Він характеризується прохолодною зимою, вологим і жарким літом. Для міжсезоння характерно велика кількість дощових днів.
- На півдні клімат середземноморський: дощова і тепла зима, жарке і посушливе літо.
- Найкомфортніше в центральній частині держави, де всі показники можна охарактеризувати як помірні незалежно від сезону.
Країну омивають моря 4: Іонічне, Тірренське, Адріатичне, Лігурійське. Узбережжя скрізь різний – від скелястих рельєфів до піщаних пляжних зон. Три чверті держави займають гори.
Що стосується екології, то не варто забувати, що північ країни – індустріальна зона, де нерідкі шкідливі викиди від підприємств в річки та атмосферу. Водночас, Італія підписала Кіотський протокол, що говорить про вжиття заходів щодо обмеження дій, спрямованих на забруднення навколишнього середовища, та про розробку різних екологічних програм.
Порядок цін на основні статті витрат
Вартість життя в Італії складається з декількох складових:
- оплата житла;
- комунальні послуги;
- продукти харчування;
- зв’язок і транспорт;
- одяг;
- дозвілля.
Жити з показною розкішшю в цій країні не прийнято, але італійці дуже люблять смачно поїсти та добре відпочити. А ось ціни на ті чи інші послуги можуть відрізнятися не тільки в залежності від регіону, але й навіть від району міста.
Житло та комунальні послуги
Велика частина жителів країни живуть в орендованих квартирах і будинках. Плата за винаймання житла в північній частині держави коливається від 600 до 1000 євро. Ближче до півдня ціни трохи знижуються.
Купити власну нерухомість може дозволити собі далеко не кожен. Найбільш високі ціни зафіксовані в Мілані та Римі. Тут один квадратний метр може обійтися в 5-9 тисяч євро, на периферії придбати житло можна за ціною 3-4 тисячі євро за кв. м.
Додатковий бюджет доведеться запланувати для оплати комунальних послуг (ціни вказані за рік):
- опалення, гаряча вода – близько 800 євро;
- електрика – 400 євро;
- холодна вода – 120 євро;
- вивезення сміття та прибирання прибудинкової території – 120 євро.
Додатково італійці сплачують збір за наявність електронних приладів у будинку (телевізор, радіо) – приблизно 110 євро в рік. Інтернет зажадає приблизно 25-30 євро на місяць, а хвилина мобільного зв’язку варто 0,17 євро.
В середньому на оплату всіх комунальних платежів витрачається близько чверті річного доходу. Саме з цієї причини італійці схильні економити на своєму комфорті. Приміром, взимку їм простіше одягнути на себе більше теплого одягу, ніж додати опалення.
Продуктовий кошик
Ціни в Італії на продукти також варіюються в залежності від регіону. На півдні все коштує дешевше, ніж у центрі чи на півночі. Звичайні товари, які необхідні для щоденного харчування, краще всього купувати на ринках або в невеликих бюджетних магазинах.
Найдорожче коштують сири та морепродукти. Наприклад, тверді сорти сирів обійдуться в 10-15 євро за 1 кг, а от сири з козячого молока будуть коштувати 6-8 євро за 1 кг. Ціни на основні продукти наведемо в таблиці:
Найменування | Ціна за літр, кг, в євро |
---|---|
Молоко | 1.16 |
Філе курки | 8.13 |
Фрукти-овочі | 0,5–2,80 |
Вино | 4,5-8 |
Вода | 0,4–1 (1,5 літра) |
Цукор | 1.4 |
Яйця | 2.3 |
Хліб | 1,5–2,3 |
Перекусити в кафе можна за 15-18 євро, обід у ресторані обійдеться у 25-32 євро, найдешевше буде поїсти в фаст-фуді – 7,50–9 євро.
Вартість проїзду в громадському транспорті
Італійці ведуть неспішний спосіб життя. Вони нікуди не поспішають і воліють ходити пішки. Якщо виникає необхідність в автомобілі, перевага віддається компактної та недорогій малолітражці.
У кожній родині, особливо живе в будинку або на віллі, є велосипеди, адже обслуговування автомобіля коштує чималих грошей:
- страховка – 600 євро;
- техогляд – 70 євро;
- бензин – 1,51 євро.
Громадський транспорт в Італії розвинений тільки у великих містах. Наприклад, у Римі є метро, міські автобуси та трамваї. Ціна квитка на поїзд Leonardo, на якому можна доїхати з аеропорту Фьюміччино до центру міста, коштує 14 євро на одного пасажира.
У маленьких містах курсує кілька автобусних маршрутів. Разова поїздка може коштувати 1,5–2 євро, проїзний на 1 тиждень – 24 євро.
Можна скористатися послугами таксі. Якщо населений пункт є дуже невеликий, заплатити за одну поїздку в будь-який його кінець буде потрібно не більше 10 євро.
Місцеві традиції та менталітет
Італійці вважають себе унікальною нацією і цього не приховують. Основною цінністю тут є сім’я. І хоча кількість дітей зазвичай не перевищує 2-3, на сімейні обіди тут збираються всі родичі, починаючи від бабусь і дідусів, закінчуючи племінниками.
Ще одна особливість тутешнього менталітету – деяка «зацикленість» на собі. Місцеві жителі багато уваги приділяють власним турботам і свого життя, задоволенню особистих потреб, отримання задоволення від того, чим займаються.
У італійців на генетичному рівні закладено почуття прекрасного, що часто відбивається в мистецтві. Але навіть у побуті вони дуже трепетно ставляться до краси. Це проявляється в дизайні приміщень, у зовнішньому вигляді.
Упізнати корінного жителя країни можна по елегантності та витонченості. На півдні дуже люблять аксесуари, на півночі віддають перевагу класичний стиль.
Ще італійці дуже люблять поговорити. Причому, потрапивши на італійський обід, будьте готові до того, що будуть говорити всі одночасно. І це не прояв неповаги, а швидше нестримна емоційність.
Ставлення до іноземців у італійців дуже рівне. Вони сприймають їх як гостей: ми раді, що ви до нас завітали, але не забувайте, що вам скоро повертатися на батьківщину.
Головне для місцевих, щоб приїжджі поводилися скромно, доброчесно, не порушували закон і поважали їх уклад життя. Це буде проявлятися в усьому, починаючи від дотримання правила сортувати сміття, закінчуючи поведінкою в ресторані.
Українська діаспора в Італії
Серед українських мігрантів переважна більшість становлять жінки. Це або ті, хто вийшов заміж за італійців, або ті, хто переїхав в республіку на підставі трудової міграції та працює в багатих італійських сім’ях домробітницями й доглядальницями.
У багатьох містах можна знайти українські громади. Їх завдання – допомогти новоприбулим адаптуватися в країні. Наприклад, спільнота україномовного населення в Турині надає всіляку підтримку в процесі взаємодії з владою. А найстарішою вважається українська громада в Мілані, яка існує з 1979 року.
Українці в Італії воліють селитися там, де найпростіше знайти роботу і дешевше коштує житло:
- Мілан;
- Больцано;
- Флоренція;
- Тренто;
- Турин;
- Сондріо.
Чисельність українських мігрантів на італійській території сьогодні сягає 135 тисяч чоловік.
Як живуть в Італії пенсіонери
В країні передбачені різні види виплат для пенсіонерів: за вислугою років, по старості, по бідності та інші. Розмір забезпечення залежить від того, які внески робив чоловік протягом трудової діяльності в фонд держави. Мінімальний стаж для жінок становить 41 рік 10 місяців, для чоловіків – 42 роки 10 місяців.
Пенсійний вік становить 66 років 7 місяців незалежно від статевої приналежності (з 2021 року планується підняти ценз до 67 років). Якщо людина звільнилася раніше 60-річного віку, до нього застосовуються штрафні санкції – розмір виплати скорочується на 2 %.
Іноземні громадяни також можуть розраховувати на пенсійне забезпечення, але тільки якщо вони робили внески в казну протягом останніх 10 років.
Життя пенсіонерів в Італії не можна назвати бідним. Держава всіляко дбає про літніх людей, постійно розробляючи нові програми. Але завдання перед ними стоїть непросте, адже на одного працюючого громадянина припадає 3 пенсіонери.
Іноземці-пенсіонери вибирають для переїзду Сардинію і Тоскану. Тут сприятливі погодні умови, красива природа, а ціни на продукти та інші потреби нижче, ніж в інших італійських регіонах.
Де краще влаштуватися
Вибір місця проживання – індивідуальне рішення кожного мігранта. Сказати однозначно, де краще жити в Італії, неможливо. Дослідження, проведене кілька років тому виданням Sole 24 Ore, показало, що міста з найвищим статусом розташувалися ближче на північ держави.
В основу оцінювання були покладені такі критерії, як наявність робочих місць, рівень життя, якість комунальних послуг, культурні заходи та підтримки муніципалітету. Рейтинг міст виглядає так:
- Больцано – зайняв вищий бал за всіма параметрами.
- Мілан – займає цю позицію вже тривалий час.
- Тренто – має важливу перевагу – розвинену транспортну інфраструктуру.
- Сондріо і Флоренція – вже кілька років змагаються між собою.
Інші кращі міста Італії для проживання: Венеція, Кунео, Аоста, Равенна, Сієна.
Серед аутсайдерів опинилися Палермо, Казерта, Реджо-ді-Калабрія.
Мігрантам, які переїжджають з метою працевлаштування краще всього вибирати міста, у яких більше шансів знайти роботу, – Рим, Мілан.
Підсумки
Щоб об’єктивно оцінити, наскільки правильним є рішення емігрувати, необхідно зіставити усі плюси й мінуси життя в Італії:
Переваги | Недоліки |
---|---|
високий рівень економіки; | більш низький рівень життя, ніж у країнах Західної Європи; |
збалансоване співвідношення зарплат та цін; | брак робочих місць; |
можливість подорожувати по всій Європі без візи; | дорога нерухомість і високі витрати на неї; |
привілеї в оформленні візового дозволу багатьох країн, наприклад, США, Канади; | необхідність вивчення італійської мови і його численних діалектів; |
близькість морів, красива природа; | специфічний менталітет і культурні особливості італійської нації; |
різні кліматичні зони, що дозволяє вибрати регіон з будь-якими умовами; | мала ймовірність заробити пенсію в Італії при високому віковому цензі; |
високий рівень медицини; | необхідність підтверджувати свій диплом; |
якісні продукти харчування; | наявність квот на прийом на роботу іноземців. |
доступність світу моди; | |
неквапливий спосіб життя; | |
рівне ставлення до іноземців. |