Причини, за якими люди змушені залишати свої будинки, найчастіше обумовлені зовнішніми факторами: війни, стихійні лиха, етнічні конфлікти. Але, хоча багатьом вдається успішно асимілюватися в нових умовах, з часом, коли ситуація на батьківщині налагоджується, більшість прагне повернутися. За останні 10 років польський уряд активізував діяльність за програмою повернення переселенців. Те, як проходить репатріація в Польщу у 2024 році, має свої особливості та історичне підґрунтя.
Законодавчі підстави
Репатріацією в Польщі заведено називати процес повернення на батьківщину громадян інших країн, які за національністю є поляками. Чинне законодавство Республіки Польща регулює такі питання:
- категорії осіб, які можуть стати репатріантами;
- основи та особливості видачі репатріаційних візових дозволів;
- права громадян, які повертаються в рамках даної програми;
- сприяння репатріантам.
Закон про надання корінним полякам можливості повернутися на свою споконвічну батьківщину вступив в силу в січні 2000 року. А в 2017 році були опубліковані і вступили в дію зміни до Закону про репатріацію, істотно збільшили допомогу і розширили права переселенців.
Цей документ відносить до числа репатріантів осіб, які мають польське походження і прибули до Польщі на підставі візи певного зразка з метою поселення на території країни на постыйне проживання. Програма «Повернення додому» розрахована на період до 2021 року.
У 2017 році польський Сейм прийняв поправки, які покликані істотно полегшити інтеграцію корінних поляків та їх адаптацію в нових умовах. З цією метою була створена Рада у справах репатріантів, який взяв на себе консультативну функцію.
Крім того, в різних регіонах країни відкрилися адаптаційні центри, в яких новоприбулі можуть зайнятися вивченням польської мови, пройти навчання за визначеною спеціальністю.
Нова поправка до закону також істотно полегшує процедуру отримання громадянства. Змінам піддалися і пільги, на які можуть розраховувати переселенці, які прибули в країну за візою репатріанта. Так, у 2024 році їм надається:
- 600 злотих – щомісячна допомога протягом першого пів року проживання у Польщі;
- 4000 злотих – одноразова виплата на кожного члена сім’ї. Витратити ці кошти можна на вирішення житлового питання;
- 25000 злотих – одноразова допомога при купівлі власного будинку або квартири;
- 6000 злотих – на ремонт житлового приміщення.
У деяких випадках розміри виплат можуть змінюватися в індивідуальному порядку. Клопотати про отримання фінансової допомоги переселенці можуть протягом двох років після набрання польське громадянство.
На яких умовах можна взяти участь у програмі
Скористатися правом повернутися на історичну батьківщину можуть особи, які нададуть наступні докази:
- у старій версії закону – володіння польською мовою, знання історії Республіки Польща та її культури; у новій версії репатріанти отримують можливість вивчити мову вже в процесі адаптації, тобто після переїзду;
- польське походження (поляком повинен бути хоча б один з родичів по батьківській або материнській лінії: бабуся, прабабка, прадід, дід, батько, мати).
Сюди ж можна віднести кандидатів, які колись належали до польського громадянства, але в силу не залежних від них обставин втратили його. Дуже важливо, щоб батько або мати такої особи також був поляком.
Якщо ж зацікавлений громадянин раніше відмовився від польського громадянства по своїй волі, взяти участь у програмі репатріації він зможе, тільки якщо через судову інстанцію доведе, що рішення про відмову було прийнято всупереч його бажанню.
У відповідності з законодавством діти репатріантів отримують право вступу в громадянство Польщі автоматично.
Якщо з двох батьків учасником програми може стати тільки один, тоді другого необхідно написати заяву, що він не проти того, щоб дитина прийняла громадянську приналежність Республіки Польща. Проводиться дана процедура в присутності консула.
У законі також міститься вказівка на те, хто не має жодних шансів на отримання репатріаційної візи:
- особи, які не підтвердили своє польське походження;
- ті, хто одного разу вже отримав право на участь у програмі, але втратив його за своєю ініціативою;
- ті, хто виїхав за межі Польщі на підставі репатріаційних договорів 1944-1957 рр. між РП і СРСР.
Не зможуть повернутися на батьківщину і особи, які, перебуваючи за кордоном, здійснювали протиправні дії проти польської держави або порушували права людини, прописані у відповідній Конвенції.
Як проходить процес репатріації
Закон, що стосується програми переселення корінних поляків, чітко обмежує її географію. Таким чином, взяти участь у ній можуть мешканці таких держав і регіонів:
- Казахстан;
- Грузія;
- Азербайджан;
- Вірменія;
- Туркменістан;
- Киргизстан;
- Таджикистан;
- Узбекистан;
- азійська частина Російської Федерації.
Щоб мати можливість оформити заявку, кандидат повинен бути зареєстрований на постійній основі в одному з перелічених регіонів.
Процедура подачі заявки
Головною умовою, що дозволяє подати заяву про репатріацію, є підтвердження кандидатом наявності підстав для поселення в Польщі на постійне місце проживання. В якості доказів можуть виступити:
- Запрошення, завірене нотаріусом і видане фізичною особою, юридичною особою. Даний документ містить в собі інформацію про те, що у заявника є місце проживання. На його підставі репатріанти також призначається фінансова допомога. З цієї причини дуже важливо, щоб у запрошенні містилася наступна інформація:
- умови та місце проживання (наприклад, орендована квартира, гуртожиток тощо);
- фінансове забезпечення (зокрема, цікавить характер пропонованої роботи або наявність можливості працевлаштування);
- можливість отримання виплат для облаштування на новому місці.
- Документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно в РП.
- Наявність коштів для існування в країні, які можуть бути підтверджені дозволом на роботу, трудовим контрактом.
Розглянувши отриману з документів і в ході бесіди інформацію та факти, а також проаналізувавши представлені докази, консул робить висновок, чи дійсно кандидат має право на отримання польського громадянства в якості репатріанта.
Після цього прохання про надання візи і все обґрунтування для її видачі передаються в МВС Польщі — саме тут приймається остаточне рішення про те, чи отримає заявник візовий штамп потрібного зразка.
Але перш ніж це станеться, повний пакет документів буде розісланий та в деякі інші інстанції, де буде отримано підтвердження, що кандидат не представляє загрози для держави, а також що всі подані ним документи є справжніми. Якщо відомості не підтвердяться, цього буде достатньо, щоб відмовити в репатріаційної візи. В цілому процес переселення може тривати не менш як рік.
Віза репатріанта ставиться в паспорт. Вона є одноразовою і діє лише 12 місяців.
Протягом цього часу переселенець повинен перетнути польський кордон і оформити громадянство РП. Зрозуміло, польський паспорт видається не відразу, проте новий член суспільства вже може користуватися всіма правами нарівні з місцевими жителями.
Прибувши на місце нового проживання, репатріант повинен:
- пройти реєстрацію у місцевому РАГСі, а саме – запевнити свідоцтво про шлюб, про народження, про розлучення та інші папери цивільного стану. Всі документи повинні супроводжуватися перекладом на польську мову;
- подати заявку у Відділ з прав громадян у своєму воєводстві, де на підставі виписки з РАГСу йому буде видано свідоцтво про присвоєння громадянського статусу;
- оформити прописку і паспорт.
Підготовка необхідних документів
Найважливішим з усього переліку документів для участі в програмі репатріації буде підтвердження польського походження. Вихідці з Казахстану та інших держав, зазначених у списку вище, можуть зробити це за допомогою таких паперів:
- документів з відміткою про належність до польської національності, виданих місцевими органами влади;
- актів про громадянський стан;
- метрик, виданих під час хрещення;
- довідок про проходження строкової служби в армії Польщі;
- документів, що свідчать про те, що заявник був депортований з РП;
- доказів переслідувань за національною ознакою;
- свідоцтв про реабілітації депортованого громадянина, якщо в них підтверджуються польські корені;
- документів, виданих держслужбами інших країн з відміткою про належність до польської національності.
Мається на увазі, що всі надані документи повинні бути видані наступними інстанціями:
- державними структурами сучасної Польщі або її попередниць в юридичному сенсі;
- костелом;
- до 31 грудня 1991 року – СРСР.
Всі папери повинні бути передані в оригінальному вигляді. У разі втрати доказів, виданих за часів СРСР, замінити їх в сучасній державі буде неможливо. Кожен з пред’явлених документів повинен бути переведений і апостильований (крім довідок і паперів з печатками Радянського Союзу).
Щоб надіслати запит на участь у програмі з переселення, необхідно чітко знати, які документи потрібні для цієї мети. Знадобляться:
- Заява.
- Докази польського походження.
- Підтвердження наявності житла.
- Довідка про відсутність боргів за податковими виплатами.
- Довідка про несудимість.
- Копія паспорта.
- Фото.
- Інші документи, які може запросити консульство.
Підбивання підсумків
Всі переселенці репатріаційної програми наділені правом на деякі пільги і допомогу від польського уряду. Зокрема, їм надається:
- компенсація витрат на переїзд в країну (оплачується вартість залізничного квитка другого класу незалежно від того, як репатріант в’їхав у країну);
- виплата коштів для облаштування (придбання меблів, побутової техніки та інших предметів побуту);
- посібник для здійснення ремонту.
Крім матеріальної допомоги репатріант отримує:
можливість проходження безкоштовних курсів для освоєння нової професії або підтвердження диплома за старою;
- сприяння в пошуку роботи;
- можливість проходження мовних курсів на безкоштовній основі;
- інші види допомоги.
Крім того, громадянин отримує тимчасове житло. На період до трьох місяців він оселяється в спеціальному центрі для переселенців. Якщо за цей час знайти інше місце для проживання не вдалося, він може продовжити термін свого перебування в центрі ще на три місяці.
