Канада була і залишається країною, що формується іммігрантами. Щорічно сюди в’їжджає як мінімум 300 тисяч іноземців, які отримали статус постійного жителя, що становить трохи менше 1% від загального населення країни. У порівнянні з іншими країнами це дуже високий показник. Варто відзначити одну важливу річ – статус постійного жителя Канади у 2024 році можна отримати тільки через проходження імміграційного процесу по одній з імміграційних програм.
Імміграційні програми
Отримання освіти, робота, придбання і володіння нерухомістю, проживання на території Канади з протягом тривалого часу, шлюб з громадянином Канади – ніщо це не веде автоматично до набуття статусу постійного жителя, і не дає ніяких прав на безстрокове проживання в Канаді. Єдиний шлях для цього – проходження імміграційного процесу по одній з імміграційних програм і отримання статусу постійного жителя.
Імміграційна програма по суті своїй це набір правил з відбору певної категорії іноземців, які хочуть отримати статус постійного жителя Канади.
У набір правил входить:
- визначення категорії іноземців, на яких орієнтована дана програма. Наприклад, це може бути програма, розрахована на висококваліфікованих фахівців, або на підприємців, або на шлюбних партнерів канадських громадян з-поміж іноземців, і т.д.
- критерії відбору. Зокрема, для кожної категорії прописуються мінімальні вимоги, яким повинен задовольняти іноземець, щоб він міг отримати статус постійного жителя.
- процедура розгляду заяви. Для кожної категорії іноземців діє свій протокол подачі заяви та її розгляду, правила відбору, а також видачі імміграційних віз.
- річна квота. По кожній програмі існує обмеження на видачу імміграційних віз. За багатьма програмами також існує обмеження на кількість прийнятих від іноземців заяв.
Зараз в Канаді діє близько 50 різних імміграційних програм, розрахованих на різні категорії іноземців. Основними є програми федерального рівня, тобто загальнодержавні, за якими проходить основний потік іммігрантів.
Федеральні програми орієнтовані на три основні потоки іноземців:
- економічний потік, в який включені фахівці, бізнесмени та інвестори;
- сімейне спонсорство, для іноземців, що в’їжджають по програмі возз’єднання сімей;
- біженці.
Крім федеральних програм, практично кожна провінція Канади мають свою власну систему відбору іммігрантів, з метою залучення їх на місце проживання в дану провінцію. Як правило, мова йде відразу про кілька програмах, розрахованих на різні категорії іммігрантів, в яких зацікавлена дана провінція.
Вибір імміграційних програм
Перш ніж приступати до вибору імміграційних програм, варто звернути увагу на кілька важливих моментів.
Проходити імміграцію в Канаду можна тільки по одній імміграційної програми. Тобто якщо ви вибрали кілька імміграційних програм, за якими у вас є хороші шанси на успішне проходження, вам доведеться вирішувати, за якою з них ви будете подавати заяву. Подача заяви на імміграцію по декількох програмах одночасно автоматично веде до відмови по всіх поданою заявою. Йдеться як про федеральних програмах, так і провінційних.
Проходити імміграцію може тільки один член сім’ї. Якщо один з членів сім’ї (чоловік або дружина) подав заяву на імміграцію, чоловік чи жінка, який проходить по першому заявою як залежний член сім’ї, втрачає право на подачу заяви на імміграцію в якості основного заявника, навіть якщо подає заяву за іншою імміграційної програми. Порушення цього правила автоматично веде до відмови за заявами обох подружжя.
Правила відбору по кожній з програм суто індивідуальні. Кожна програма має свої власні правила відбору, тобто всі програми відрізняються одна від одної. Тому має сенс визначити для себе, за якою програмою у вас кращі шанси на успішне проходження процесу.
Кожна програма має квоту на кількість виданих віз. У зв’язку з тим, що загальне число щорічно видаються імміграційних віз обмежено, вони розподіляються федеральними органами між усіма імміграційними програмами в залежності від пріоритету тієї чи іншої програми. Загальна річна квота зазвичай становить приблизно 300 тисяч імміграційних віз на рік, з можливістю зменшення або збільшення річної квоти приблизно на 15-20 тисяч віз в залежності від ситуації, що складається з прийомом іммігрантів.
Найбільші квоти виділяються на федеральні програми, значно менша їх частина – на провінційні програми. З провінційних програм найбільші квоти отримують програми франкомовної провінції Квебек, яка проводить відносно незалежну імміграційну політику.
У зв’язку з цим при відборі імміграційних програм потрібно завжди цікавитися розміром виділених квот, і наскільки швидко ці квоти вибираються. В першу чергу це відноситься до провінційним програмам, квоти на які виділяються зовсім невеликі.
Варто також відзначити, що канадська імміграційна система вкрай заплутана, при тому, що вона часто відкриває відразу кілька шляхів для імміграції, що можна використовувати для підстраховки. Допомогти розібратися в цій системі і виробити найкращу стратегію вам допоможе кваліфікований фахівець в імміграційній сфері.
Також має сенс вкрай обережно ставитися до порад та інформації на інтернеті від людей, які далекі про сфери імміграції в Канаду. Навіть в тому випадку, коли такі поради дають люди, самі недавно пройшли імміграцію, їх інформація буде неповною і односторонній і, що найімовірніше, вже застарілою.
Проходження імміграційного процесу
Першим кроком імміграційного процесу є вибір найбільш підходящої імміграційної програми. При цьому найкраще орієнтуватися на федеральні програми як найбільш стабільні і добре формалізовані. Федеральні програм також мають великі квоти.
Далі потрібно виконати вимоги, які пред’являються до тих, хто проходить за обраною програмою, що зводиться в першу чергу до збору необхідних документів відповідно інструкціями.
Далі заяву на імміграцію подається в канадські імміграційні органи відповідно до протоколу, що відноситься до вибраної програми. Протокол описує, куди і в якому вигляді слід подавати заяву на імміграцію за даною програмою, і які суми державного мита потрібно заплатити.
Після подачі заяви слід чекати від імміграційних органів інструкцій щодо подальших кроків, і в точності виконувати те, про що в них йдеться.
У тому випадку, якщо у вашій справі буде прийнято позитивне рішення, вам і всім залежним членам вашої родини, включеним в заяву, будуть видані імміграційні візи, за якими ви повинні в’їхати в Канаду протягом терміну дії цих віз. На пункті в’їзду в Канаду на підставі імміграційних віз вам буде оформлений статус постійного жителя Канади (permanent resident).
Програми, які вимагають попередньої роботи
На жаль, уже далеко в минулому ті часи, коли можна було просто заповнити заяву на імміграцію, прикласти до них необхідний набір документів, подати все це в канадське посольство і чекати, коли ваша справа розглянуть імміграційні органи.
Наразі по багатьом програмам існує потреба у проведенні попередньої роботи.
Наприклад, найпоширенішим вимогою в імміграційних програмах є надання доказів вашого доброго володіння англійською або французькою мовою. Для цього потрібно скласти іспит певного типу (IELTS або TEF), з результатами не нижче певного рівня.
Для осіб, що проходять за програмами для фахівців, може знадобитися зробити оцінку диплома на відповідність канадського рівня освіти, або отримати сертифікат про відповідність кваліфікації.
Але це питання, які вирішуються порівняно легко. Ситуація відразу ж ускладнюється, якщо у вимогах обраної програми мова йде про необхідність мати запрошення на роботу, або мати досвід роботи в Канаді. Варто сказати, що більшість провінційних програм для фахівців повністю базуються на вимозі про наявність запрошення на роботу від роботодавця з даної провінції. При цьому отримати таке запрошення вкрай складно, а часом просто неможливо.
При цьому найпростішим способом отримання такого запрошення, і тим більше отримання досвіду роботи в Канаді (як це вимагає, наприклад, федеральна програма Canadian Experience Class), Це пройти навчання в Канаді в коледжі чи університеті, що дає вам відкритий дозвіл на роботу, що дозволяє без проблем влаштуватися на роботу в Канаді.
Тому, якщо ви не можете знайти для себе програму, за якою в поточний момент у вас були б шанси на проходження імміграційного процесу, має сенс розглянути двоходові схеми, в першу чергу через навчання. Такий підхід є найбільш надійним і зазвичай відкриває відразу кілька шляхів для отримання статусу постійного жителя.
