Меню Закрити

Організаційно-правові форми ведення бізнесу в Німеччині


Ведення бізнесу за кордоном – далеко не нова і перевірена роками форма інвестування. Її використовують підприємці з усього світу, тим більше що іноземні інвестиції практично в кожній країні знаходяться під особливим захистом. Однією з найбільш привабливих для ведення бізнесу країн є Німеччина. Але важливо знати про організаційно-правові форми власності в Німеччині у 2020 році: правильний вибір однієї з них для реєстрації підприємства може стати визначальним фактором успіху бізнесу.

Відкриваємо бізнес

Ведення бізнесу в Німеччині

Чому Німеччина так приваблива для іноземних інвестицій і ведення бізнесу в цілому?

  • По-перше, гарантованим дотриманням законного порядку ведення бізнесу і тих прав, які надані іноземним підприємцям німецьким законодавством.
  • По-друге, відкриттям німецького і в цілому європейського ринку для збуту вироблених товарів і послуг.
  • По-третє, дію національного режиму для іноземних інвестицій (більшість пільг для німецьких компаній поширюється і на іноземні) та відсутністю суттєвих обмежень для іноземного капіталу.
  • По-четверте, різноманіттям організаційно-правових форм для реєстрації фірми.

Іноземний інвестор може вибрати найбільш підходящу форму і вид підприємства. У ФРН, згідно з Цивільним кодексом (Bürgerliches Gesetzbuch, BGB) діють як індивідуальні підприємства, так і товариства, що формуються на основі персонального і пайової участі.

Капітальні (часткові) товариства

Капітальні товариства (Kapitalgesellschaft) або, як їх ще називають у ФРН, корпорації, ґрунтуються на моделі асоціації або об’єднання капіталу їх творців, переслідують, як правило, економічні цілі.

Всі капітальні компанії утворюються у формі юридичних осіб, тому купують пов’язані з цим права й обов’язки.

Їх діяльність регулюється другим розділом третьої книги Торгового кодексу ФРН (Handelsgesetzbuch, HGB). Згідно з нею, всі такі компанії створюються з обов’язковим внесенням статутного капіталу (Stammkapital), тобто передбачають пайову участь. При цьому всі вони підлягають обов’язковому внесенню в Торговий реєстр Німеччини.

Згідно з німецьким законодавством, у ФРН, зокрема, можуть бути утворені такі капітальні компанії, як:

  • товариства з обмеженою відповідальністю – GmbH;
  • спрощена форма ТОВ – mini-GmbH, UG;
  • акціонерні товариства – AG;
  • командитні товариства в акціях – KGaA;
  • Європейське акціонерне товариство – SE.

Пропонуємо розібратися з найпоширенішими організаційно-правовими формами докладніше.

Товариство з обмеженою відповідальністю

Як і в Україні, німецькі товариства з обмеженою відповідальністю (Gesellschaft mit beschränkter Haftung, GmbH), є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для створення компанії. На початок 2016 року у ФРН існувало 1,15 млн ТОВ. Регулювання їх діяльності в першу чергу здійснюється Законом про ТОВ (Gesetz betreffend die Gesellschaften mit beschränkter Haftung, GmbHG), а також параграфами 238-342a HGB.

Згідно з ним, ТОВ є індивідуальним юридичною особою з власним ім’ям, має переліком прав та відповідає за фінансовими та іншими зобов’язаннями власним майном.

GmbH може бути організовано як однією, так і кількома особами, причому ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Більш того, його засновниками можуть бути навіть іноземні організації.

Гранична кількість творців і учасником законом не обмежена. Уся відповідальність вкладників обмежується вартістю внесених ними вкладів.

Мінімальний Stammkapital – 25 000 €, як мінімум половина з якого повинна бути сформована на момент подання заяви про реєстрацію.

Більше про це у статті «GmbH в Німеччині».

Спрощений варіант ТОВ

З 01.01.2008 в GmbHG були внесені істотні зміни. Був прийнятий Закон про боротьбу зі зловживаннями та модернізації закону про ТОВ (Gesetz zur Modernisierung des GmbH-Rechts und zur Bekämpfung von Missbräuchen, MoMiG), яким в правове поле ФРН була введена якась спрощена форма ТОВ – підприємницька компанія або Unterhmergesellschaft hneaftungsbeschränkt (UG). Можливість заснування такого спрощеного ТОВ прописана в параграфі 5а GmbHG.

Товариство з обмеженою відповідальністю

Ключовою відмінністю звичайного суспільства від спрощеного є розмір статутного капіталу: для UG мінімальний Stammkapital стартує від 1 €, в той час як для звичайного ТОВ потрібно мінімум 25 000 €. Другим спрощує моментом, згідно з п. 1а параграфа 2 GmbHG, є можливість створення UG за спрощеною процедурою (до речі, вона передбачена і для GmbH).

Що ж стосується реєстрації, то порядок її змін не зазнав. Так, для створення компанії у формі UG необхідно проходити процедуру протоколювання, подавати заявку в суд, погоджувати назва, найменування, види господарської діяльності й так далі.

Закон, до речі, вводить деякі обмеження в частині розподілу між пайовиками отриманого прибутку. Так, згідно з п. 3 параграфа 5а GmbHG, UG повинна формувати якийсь резервний фонд у розмірі 25% від чистого прибутку, зменшеної на збиток. Ці кошти збільшують статутний капітал компанії та можуть бути витрачені на мінімальну кількість цілей, начебто компенсації дефіциту або збитків, понесених у минулому році. Якщо в результаті формування такого фонду статутний капітал UG перевищить 25 000 €, вона повинна бути перетворена в GmbH.

Акціонерні товариства

Ще однією формою капітальної компанії є акціонерне товариство, назване в Німеччині як aktiengesellschaft (AG). Її діяльність регулюється спеціальним законом про акціонерні товариства (Aktiengesetz, AktG).

Як встановлено параграфом 1 AktG акціонерні товариства є юридичними особами, де відповідальність акціонерів за зобов’язаннями АТ визначається вартістю і часткою наявних у них акцій.

Читайте також:  Податки в Німеччині для підприємств та фізичних осіб

АТ може бути утворено одним чи кількома учасниками, якими можуть бути як громадяни, так і організації.

Згідно з параграфом 7 AktG, мінімальна сума Stammkapital становить 50 тис. євро. На момент реєстрації грошовий внесок в акції повинен бути здійснений мінімум на 25%, а майновий внесок та внесок у вигляді майнових прав – у повному обсязі.

Акціонерні товариства в Німеччині ділять свій статутний капітал на акції, вартість яких, якщо вона встановлена, відповідно до параграфа 8 AktG, не може бути меншим за 1 €. Якщо вона буде нижче, акції вважаються недійсними.

Якщо акції не мають номінальної вартості та виражають лише конкретну частку акціонерного капіталу, то процентна частка такого капіталу, що відноситься до конкретної акції, не може бути меншим за 1 €.

Випущені акції допущені до вільного обігу на ринку. Їх випуск і продаж дозволяють залучати інвестиції у компанію.

Керівництво АG здійснює правління, яке входить один або кілька членів. Контроль над правлінням, а також його призначення здійснює спостережна рада, яка формується зборами акціонерів; перший наглядова рада, відповідно до параграфа 30 AktG, формується засновниками.

У наглядовій раді повинні бути голова і як мінімум один його заступник. Враховуючи все це, АG є формою, прийнятною для відкриття великого бізнесу, в іншому випадку витрати на його створення та утримання себе не виправдовують.

Командитне товариство на акціях

Командитне товариство на акціях, іменоване як kommanditgesellschaft auf Aktien (KGaA), є змішаною формою товариства з обмеженою відповідальністю й акціонерного товариства. Згідно з параграфом 278 AktG, воно є юридичною особою, до складу якого входять 2 типи учасників:

  • комплементери – генеральні партнери з необмеженою відповідальністю відповідають перед кредиторами своїм майном;
  • командитисти – інші акціонери, що не несуть особистої відповідальності перед кредиторами KGaA та обмежено відповідають за його зобов’язаннями лише вартістю акцій.

Мінімальний Stammkapital командитного товариства на акціях, як і акціонерного товариства, становить 50 тис. євро. Однак він складається з двох частин: вкладів генеральних і вкладів обмежених партнерів. Варто відзначити, що генеральні партнери, на відміну від командитистів, не зобов’язані брати участь у формуванні статутного капіталу.

Комплементери мають спектром повноважень, схожим з повноваженнями правління АТ. Командитисти у свою чергу є загальними зборами, у якому комплементери мають право голосу, якщо вони є акціонерами.

Управління KGaA здійснюють генеральні партнери під контролем наглядової ради, що формується загальними зборами.

Для створення командитного товариства на акціях необхідно як мінімум 5 засновників.

З-за наявності особистої відповідальності KGaA не так сильно поширені в Німеччині, однак в силу підвищеної кредитоспроможності під особисту відповідальність генеральних партнерів ця форма набуває все більшу популярність.

Європейська компанія

Ще одна дуже перспективна форма реєстрації підприємства – Європейське акціонерне товариство або Європейська компанія, що перекладається як Societas Europaea (SE). Вона засновується відповідно до Статуту Європейської компанії, затвердженим постановою Ради Європейського союзу № 2157/2001 від 8.10.2001.

Європейська компанія

SE являє собою якусь універсальну форму організації бізнесу, яка може діяти на території будь-якої країни Євросоюзу і для цього їй не потрібно отримувати спеціального дозволу та надання національного режиму. Статут містить основні правила створення і дії SE, а також визначає аспекти, які можуть регулюватися законодавством кожної з країн.

SE є акціонерним товариством з обмеженою відповідальністю. Капітал компанії поділяється на акції, вартість яких – межа відповідальності акціонерів.

Згідно з п. 2 ст. 4 Статуту, акціонерний капітал товариства повинен становити не менше 120 тис. євро, хоча національним законодавством кожної країни ця планка може бути підвищена.

Як передбачено ст. 15 Статуту, установа SE здійснюється згідно з законодавством, застосовним до публічних компаній з обмеженою відповідальністю в державі, в якій воно засновується. Тобто створення Європейської компанії можливе як у формі акціонерного товариства, так і у формі ТОВ. Так, установа SE можливо кількома способами:

  • створенням головного АТ або ТОВ;
  • створенням дочірнього АТ або ТОВ;
  • злиттям декількох АТ, якщо вони мають різні країни походження;
  • перетворення звичайного суспільства в європейську компанію. Якщо воно понад 2 років має філії в інших країнах ЄС.

SE, реєстроване на території Німеччини, вноситься в реєстр юридичних осіб ФРН, а також може мати змішаної організаційно-правовою формою.

Дочірня фірма

Будь-яка капітальна компанія може організувати дочірню фірму (Töchtergesellschaft) – в такому випадку вона стане нової, незалежної від материнської компанії одиницею. Правова підстава для її створення міститься у відповідних законах, що регулюють діяльність конкретної форми капітальної компанії: AktG для акціонерного товариства, GmbHG для товариства з обмеженою відповідальністю і так далі.

Дочірня фірма є самостійною компанією та повністю самостійно здійснює свою господарську діяльність і приймає рішення. Навіть якщо Tоchtergesellschaft на території Німеччини створює іноземна компанія, то перша в будь-якому випадку підпорядковується правилам, встановленим у ФРН.

Філія

Іноземні компанії можуть відкрити свій філіал в Німеччині (Zweigniederlassung). Він, на відміну від Töchtergesellschaft, не є самостійною юридичною особою, навіть якщо його повноваження дають йому певну свободу щодо головного офісу. Філія характеризується створенням для виконання аналогічних, що і головний офіс, функцій, запланованою тривалістю функціонування і зовнішньої організацією: власна бухгалтерія, документообіг, рахунку.

Читайте також:  Електронна "готівка" в Німеччині

Філія, як правило, створюється в товариствах, ТОВ і АТ.

Реєстрація філії на території Німеччини здійснюється в суді, провідному торговий реєстр того регіону чи міста, в якому Zweigniederlassung буде знаходитися.

Для філій іноземних компаній на території ФРН діють ті ж правила, що і для німецьких фірм, але з деякими доповненнями, оскільки філія є головним офісом компанії в ФРН.

Персональні товариства (товариства)

Персональними товариствами (Personengesellschaft) є якась спеціальна форма партнерства, в якій для досягнення спільних економічних цілей можуть об’єднуватися два та більше фізичних і юридичних осіб. Персональне товариство не є юрособою, однак і без цього безперешкодно набуває права та обов’язки. Personengesellschaft має обмежену правоздатність – воно є асоціацією осіб, які володіють повною правоздатністю. У переважній більшості випадків відповідальність товаришів не обмежується лише їх внеском і поширюється на все їх майно, хоча деякі форми передбачають обмеження.

Серед найбільш поширених форм:

  • цивільно-правове суспільство;
  • відкрите торгове товариство;
  • командитне товариство;
  • командитне товариство з комплиментером – юридичною особою;
  • партнерська компанія.

Розглянемо кожну з них детальніше.

Цивільно-правове суспільство

Цивільно-правове товариство або Gesellschaft bürgerlichen Rechts (GbR) є організаційно-правовою формою партнерства двох і більш фізичних осіб, які бажають вести підприємницьку діяльність. GbR вважається найпоширенішим персональним товариством в Німеччині. Пов’язано це з тим, що GbR характеризується простотою реєстрації та спрощеної бухгалтерської та податковою звітністю.

Партнери, що створюють і вступають у суспільство, спільно приймають рішення і, відповідно, відповідальність несуть теж солідарно. Як вже було зазначено, учасники GbR як персональні товариші несуть необмежену відповідальність всім своїм майном.

Цивільно-правове суспільство в Німеччині

Законодавче регулювання діяльності GbR і взаємовідносин між учасниками здійснюється за правилами, характерним для товариств та встановлених параграфами 705-740 BGB, а також договором, підписаним між учасниками товариства.

Такий установчий договір укладається у вільній формі. У ньому, зокрема, прописується частка, що вноситься кожним з учасників. До речі, необхідність у внесенні статутного капіталу відсутня.

Управління товариством здійснюють всі його учасники одночасно. За загальним правилом як прибуток, так і збитки розподіляються між учасниками GbR в рівних частках, однак договором може бути передбачено інше розподіл. Не будучи юридичною особою, цивільно-правове суспільство не вноситься в Торговий реєстр.

Відкрите торгове товариство

Відкрите торгове товариство або offene Handelsgesellschaft (OHG) є ще однієї персональної формою суспільства, в якій можуть брати участь будь-які фізичні та юридичні особи, які бажають вести підприємницьку діяльність. Законодавчо регулювання діяльності OHG здійснюється параграфами 105-160 HGB.

За законом, внесок партнера може бути внесений в товариство в будь-якій формі, як майном, так і власною працею. Як і всі персональні товариства, OHG не є юридичною особою, але при цьому, відповідно до параграфа 124 HGB, володіє правоздатністю і можливістю купувати майно з відповідним внесенням до реєстру прав як власника.

OHG створюється на підставі договору між його учасниками, якими вони визначають основні метрики своєї співпраці.

Кожен учасник має право керувати, представляти та контролювати діяльність OHG, в тому числі одноособово, якщо така домовленість між учасниками буде досягнута.

Торгове товариство підлягає занесенню в Торговий реєстр і передбачає більш складний, ніж GbR, порядок реєстрації.

Особливий інтерес викликає відповідальність учасників. Згідно з параграфом 128 HGB, несуть особисту солідарну відповідальність перед кредиторами товариства. Тобто OHG відповідає за зобов’язаннями своїм майном і майном учасників, які, у свою чергу, відповідають за боргами солідарно (кожен в рівній мірі, незалежно від вкладу).

Командитне товариство (товариство на вірі)

Командитне товариство або Kommanditgesellschaft (CoKG, KG) є різновидом OHG, йому присвячений другий розділ другої книги Торгового кодексу (статті 161-177 HGB).

Так, командитне товариство є об’єднанням двох і більш фізичних осіб або організацій, де є як мінімум один повний товариш (комплементер), який відповідає за зобов’язаннями KG всім своїм майном, і один коммандитист, чия відповідальність обмежена розміром його вкладу. До речі, повні товариші несуть солідарну відповідальність.

Виходячи із загального правила, встановленого пунктом 164 HGB, управлінням KG, представництвом і веденням всіх справ займаються лише повні товариші, а командитисти виключені з цього процесу – вони лише отримують прибуток відповідно до своїх вкладів. Однак дане положення може бути змінено статутом товариства.

Всупереч відсутності управлінських повноважень, командитисти має право вимагати від повних товаришів фінансової звітності, в тому числі вони мають право її перевірки.

Будучи різновидом торгового товариства, KG підлягає внесенню в Торговий реєстр. Установи здійснюється на підставі установчого договору, без необхідності формування статутного капіталу.

Командитне товариство з комплементером – ТОВ

Особлива форма командитного товариства, що отримала назву Gesellschaft mit beschränkter Haftung & Co. Kommanditgesellschaft або GmbH & Co.KG, – командитне товариство з комплементером. Головною особливістю такої форми організації є наявність в якості повного товариша/товаришів компанії у формі ТОВ (GmbH).

Суть такої конструкції в мінімізації економічних ризиків, які несе командитне товариство. Так, всупереч тому, що повні товариші KG несуть необмежену відповідальність, якщо таким товаришем виступить GmbH, відповідальність усе ж буде обмежена, оскільки ТОВ відповідає за зобов’язаннями виключно тим, що знаходиться у нього у володінні.

Читайте також:  Умови відкриття та використання накопичувальних рахунків у Німеччині

Управління товариством здійснюється через GmbH, яку, у свою чергу, може наймати безпосередніх керівників. Попри очевидні переваги, формування такого товариства вимагає додаткових витрат та ведення подвійної звітності: як по ТОВ, так і по КТ.

Ведення бізнесу

Партнерство

Партнерська компанія або partnerschaftsgesellschaft (PartnG) – форма професійної організації фізичних осіб, які є представниками вільних професій. Згідно з п. 2 § 1 Закону про партнерських компаніях (Gesetz über Partnerschaftsgesellschaften Angehöriger Freier Berufe, Partnerschaftsgesellschaftsgesetz, PartGG), до числа таких представників вільних професій слід відносити осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність і є лікарями, стоматологами, ветеринарами, психологами, адвокатами, патентними повіреними, консультантами, бухгалтерами, архітекторами, льотчиками, журналістами, репортерами й так далі.

Партнерська компанія створюється на підставі партнерської угоди і згодом реєструється в спеціальному реєстрі (Partnerschaftsregister).

Відносини між партнерами регулюються положеннями підписаної між ними угоди. Вони несуть необмежену солідарну відповідальність за зобов’язаннями компанії. При цьому, згідно з §8 PartGG, партнери можуть встановити відповідальність кожного з них за професійні помилки.

Приватне підприємництво

У Німеччині так само, як і в Україні, існує приватне підприємництво. Індивідуальний підприємець (Einzelunternehmer) чи підприємство виступає як форма організації, представлена однією фізичною особою, яка не є представником вільної професії, від імені якого і ведеться вся підприємницька діяльність.

ІП, по суті, є найпростішою формою організації бізнесу в ФРН. При цьому таке підприємство не можна вважати ні юридичною особою, ні самостійною господарчою одиницею. Вся правоздатність еinzelunternehmer пов’язана безпосередньо з єдиним його учасником, тому він і несе всю відповідальність.

Приватне підприємство вважається створеним з моменту повідомлення про його створення компетентного органу в регіоні знаходження. Якщо ІП є торговцем, воно підлягає реєстрації в торговому реєстрі.

Податки на бізнес в Германії

Однією з найбільш важливих тем для майбутніх власників бізнесу є оподаткування. Податки можуть стати ключовим вирішальним чинником не тільки при виборі організаційно-правової форми, але і при прийнятті рішення відкрити бізнес. Так, до числа основних податків у ФРН входять:

  • Корпоративний податок (Koerperschaftsteuer) або податок на прибуток організацій, сплачується комерційними товариствами в єдиному розмірі 15,825%.
  • Промисловий податок (Gewerbesteuer) – місцевий податок з комерційних організацій, що стягується за ставкою 14-17,15% від прибутку в залежності від місця розташування організації.
  • ПДВ (Mehrwertsteuer), який стягується з усіх угод, що передбачають придбання і постачання товарів та послуг на території Німеччини, а також при ввезенні товарів в ЄС. Загальна ставка становить 19%, однак для багатьох товарів передбачено знижені ставки.
  • ПДФО (Einkommnsteuer) – сплачується фізичними особами, у тому числі доходів від комерційної діяльності, розраховується за прогресивною податковою ставкою, яка залежить від суми доходу.

Це, безумовно, далеко не всі види податків. Більше про них можна дізнатися з матеріалу «Оподаткування в Німеччині».

Бізнес в Германії

Форми власності, доступні нерезидентам

Враховуючи все вищесказане, можемо зробити очевидний висновок: інвестування власних коштів у Німеччину для українців і всіх інших, хто постійно не проживає на її території, можливе лише у формі створення компанії – юридичної особи. Таким чином, у число доступних форм організації входять:

  • ТОВ та його спрощений варіант (GmbHб UG);
  • акціонерне товариство (AG);
  • європейська компанія (SE).

Можливість відкрити ІП в Німеччині для українців, безумовно, існує, однак тоді вони повинні бути резидентами ФРН, а для цього потрібно постійно проживати в країні або перебувати в ній не менше 183 днів у році.

Бізнес-імміграція в ФРН

Багато, бажаючи вести власну справу в Німеччині, вирішуються на бізнес-імміграцію. Тим більше що для цього є всі юридичні передумови: згідно з § 21 Закону про проживання, зайнятості та інтеграції іноземців (Aufenthaltsgesetz, AufenthG), якщо іноземець бажає займатися підприємницькою діяльністю, у цих цілях він може отримати відповідний дозвіл на проживання в ФРН.

Більше про нього в матеріалі «Бізнес-віза».

Такий вид на проживання, як визначено п. 4 параграфа 21 AufenthG, може бути виданий на три роки, після яких, якщо комерційна діяльність виявилася успішною, бізнес-іммігранту видається дозвіл на поселення (ПМП).

Згідно з п. 1 § 21 AufenthG, ВНП видається іноземцю, якщо:

  • є економічний інтерес або регіональна потреба у розвитку виду господарської діяльності, яким він займається;
  • очікується позитивний вплив його діяльності на економіку;
  • іноземець має достатні кошти для самостійного фінансування своєї діяльності.

Більше про вимоги до іноземних бізнес-іммігрантів розповість стаття «Бізнес-імміграція».

Висновок

Відзначимо, що будь-який іноземець, якщо у нього є на те бажання, може відкрити бізнес у Німеччині. Якщо він не є німецьким резидентом, то для нього доступні лише організаційно-правові форми власності, характерні для юридичних осіб.

Щоб заснувати індивідуальне підприємство або господарське товариство, необхідно переїхати в Німеччину. Однак для цього є всі передумови: наприклад, тим, хто бажає стати приватним підприємцем, ФРН може видати посвідку на проживання.

Підприємства в Німеччині: Відео


Статті по темі