Стабільно працююча економіка Німеччини хоч і не показує вибухового зростання, але демонструє впевненість у власних силах і декларує незалежність від зовнішніх запозичень. Прагнення зосередитися на внутрішніх завдання успішно реалізується урядом. Цей набір факторів не міг не позначитися позитивно на біржових котируваннях і фондових індексах країни. Як результат непідробний інтерес німецькі акції викликають навіть у початківця інвестора.
Особливості функціонування ринку акцій в ФРН
Довіра до державних цінних паперів в Німеччині так велике, що найбільша частка ринку зайнята обігом облігацій. Акції продаються і купуються дещо рідше, але і тут перевага частіше віддають або госемітенту, або цінних паперів компаній з топ-списку DAX.
Співвідношення обороту акцій та облігацій становить орієнтовно 1:10, але навіть в цьому секторі частка продажу корпоративних паперів занадто незначна. До 90% операцій здійснюється на позабіржових майданчиках.
Така низька активність легко пояснити, якщо знати, що з півмільйона діючих юросіб у ФРН лише трохи більше ніж 15 тисяч є акціонерними компаніями. Але навіть серед цієї кількості підприємств знайдеться менше тисячі, акції яких хоч якось котируються на ринку.
В силу доступності кредитів для бізнесу підприємці вважають за краще розширювати виробництва та реалізовувати нові проекти за рахунок залучення позикових коштів, а не розмивати частки своїх засновників шляхом випуску додаткових акцій. Тим більше, що найчастіше їх купують іноземні інвестори, а не громадяни ФРН.
Німецькі біржові торговельні майданчики
Перша фондова біржа в Німеччині з’явилася ще у XVI столітті й згодом переросла в акціонерне товариство Deutsche Börse Group, що регулює роботу відразу декількох ринків цінних паперів. Зокрема, саме ця компанія займається розрахунками, пов’язаними з встановленням найважливішого в країні індексу DAX.
Крім того, фондові майданчики, на яких вітчизняні та іноземні інвестори можуть придбати чи продати акції Німеччини, успішно діють в Берліні, Ганновері, Мюнхені, Штутгарті та Франкфурті-на-Майні. Остання вважається найбільшою в країні, торги тут проводять не тільки «на паркеті», але і через електронний сервіс Xetra.
Фондові індекси німецьких бірж
Безумовно, головним показником для оцінки стану «здоров’я» німецької економіки служить індекс DAX, розрахований за даними роботи 30 компаній, так званих блакитних фішок. У цей список включені такі гучні імена, як SAP, Siemens, BASF, Deutsche Bank, Daimler, Volkswagen, Linde, Allianz, Bayer.
Оскільки Франкфуртська біржа давно перестала бути внутрішньою майданчиком для торгівлі цінними паперами, другим основним індексом заведено вважати Euro STOXX 50. Кістяк цього показника складають фінансові оцінки підприємств значущою капіталізації з Франції та Німеччини, але також він враховує дані компаній Австрії, Бельгії, Італії, Португалії, Іспанії та інших країн Європи.
Акції найбільших німецьких компаній
Описаний вище індекс DAX обчислюється на підставі даних про прибутковість 30 найбільших і найстаріших підприємств у ФРН. Більшість з них приносять власникам акцій не завжди захмарний, але стабільний дохід.
За високі котирування акцій Німеччини та по асоціації з грою в покер, цінні папери з привабливою дохідністю прийнято називати блакитними фішками.
Безумовно, це просто вузькоспеціальне сленг і серед фондових індексів і графіків потенційний інвестор такої назви не відшукає. Подібне умовне позначення застосовується для поділу всіх компаній, присутніх на ринку, на групи, що представляють більший або менший інтерес.
Система державного регулювання німецького фондового ринку
В силу неширокого поширення і відсутність масовості на ринку акцій у Німеччині контроль діяльності бірж і не біржових майданчиків відносно слабкий. Але це зовсім не означає, що держоргани дивляться на все крізь пальці.
За законодавством ФРН ринок цінних паперів регулюється в чотири етапи, кожний з яких виконує суб’єкт відповідного рівня:
- Федеральне відомство по нагляду підпорядковується Мінфіну і проводить ревізію всіх внутрішніх торгових операцій, стежить за фінансовою звітністю бірж і рівнем капіталізації банків, а також бере участь у вирішенні проблем міжнародного співробітництва. В допомогу відомству діяльність з нагляду за дотриманням законодавства і запобіганням змову трейдерів проводить Комісія з цінних паперів.
- Установи по нагляду за діяльністю бірж існують в кожному суб’єкті ФРН (землі), на території яких працює майданчик. У їх віданні контроль за внутрішніми операціями, видача на відкриття бірж і їх ліквідація.
- Внутрібіржовий рівень. Відстежує правильність котирувань і дотримання встановлених правил.
- Банківський контроль передбачає заходи з дотримання комерційної таємниці, аудит операцій з валютою, цінними паперами, дорогоцінними металами та фондами. На плечі цих служб лягає також відстеження поведінки власних співробітників, їх рахунків та зміни майнового стану.
Депозитарно-клірингова система у проведенні біржових угод
Загальна схема проведення торгів цінними паперами в усіх країнах однакова:
- Досягнення первинної домовленості, підписання контракту.
- Перевірка положень укладеного договору.
- Кліринг (взаємозалік по фінансових зобов’язаннях).
- Передача сертифікатів Центральним депозитарієм.
Кожен з етапів може проводитися різними компаніями, що збільшує витрати та підвищує ймовірність шахрайства. З метою забезпечення фінансової безпеки та оптимізації процесу створюються депозитарно-клірингові системи, покликані скоротити кількість кроків. Подібні компанії схожі зі страховими, оскільки беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення розрахунків та своєчасної передачі акцій, виступаючи гарантом угоди.
Відмінність форм випуску акцій у Німеччині
Ще на етапі формування початкового капіталу німецькі компанії визначаються у питанні форми випущених ними акцій. Існує два взаємовиключні варіанти:
- номінальні (Nennwertaktie) – вартість кожної папери виражена в одній або декількох євро-одиницях, право голосу в управлінні АТ визначається виходячи з номінальної ціни;
- штучні (Stückaktie) – являють собою документ, що дає право на відносну частку в статутному капіталі, пропорційну кількості придбаного штучного кількості акцій. У грошовій сумі цей показник не фіксується.
Вінкулірування акцій як спосіб обмежити їх передачу
Німеччина зберегла практику випуску акцій на пред’явника, шлях яких від власника до власника простежити до кінця практично неможливо. Ходіння великого обсягу подібних паперів несе для підприємства потенційну небезпеку, адже невідомо, хто стане акціонером компанії в підсумку. Проте саме такі акції найбільш зручні при проведенні торгів в силу простоти передачі прав.
Ті компанії, які все ж емітують безіменні цінні папери, можуть скористатися таким способом обмеження їх перепродажу, як вінкулірування. Цей процес означає, що акції на пред’явника фактично перетворюють на іменні шляхом вчинення на них запису про ім’я поточного власника.
Відповідно, з цього моменту при спробі перепродажу паперів потрібно нотаріальне переоформлення та зміна напису, а іноді згода емітента.
Види доходу від акцій
Основним видом прибутку, який логічно випливає з самого визначення цінних паперів, є отримання дивідендів за підсумками роботи компанії-емітента. Тим, хто не хоче ризикувати та готовий отримувати стабільний, але відносно невисокий дохід, краще вибирати акції німецьких компаній, що формують значення індексу DAX.
Підтверджує правильність подібних вкладень і статистика зростання даних компаній протягом кількох останніх років. Після невеликого падіння у 2016 році DAX відвоював колишні позиції та продовжує зростати.
Купівля акцій для довгострокового володіння не єдиний спосіб заробляти на цінних паперах. Нарівні з цим існує практика отримання доходу від перепродажу акцій виходячи з коливання їх курсу в короткостроковому періоді.
Фактори впливу на біржовий попит і ціну акцій компаній
У разі купівлі акцій з метою заробити на їх перепродажі значення має не тільки стабільність економічного становища компанії, але і дані про зміну кон’юнктури, інсайдерська інформація, зовнішньополітичні новини та тому подібні факти.
Необхідно постійно нагадувати собі про те, що фондові котирування завжди дуже чутливі до новин у сфері геополітики, раптовим внутрішньодержавним змінам і навіть несприятливих кліматичних явищ. Якщо мова йде про сільське господарство, то звістки про тривалі зливи або раптових заморозках можуть знизити або навіть обвалити ціну на акції.
Ризики для покупця акцій
Небезпека постраждати від шахрайських дій при операціях з цінними паперами на офіційних біржах практично дорівнює нулю. Як би не був ліберальний підхід до біржового нагляду в Німеччині, цих заходів достатньо, щоб відсікти більшу частину трейдерів.
Найбільший ризик представляє сам по собі факт гри на біржі без володіння достатньо глибокими знаннями та відсутність актуальної аналітики з цих питань.
Якщо доступ до інформації у потенційного інвестора органічний, то зупинити свій вибір на краще «блакитних фішках» європейських компаній, і не брати участь у фінансових авантюрах або сумнівних проектах. Додатковою мірою нівелювання ризиків можна вважати вибір надійної клірингової компанії.
Способи інвестування в акції
Традиційним шляхом придбання вакансій цінних паперів залишаються торги на біржі. Хоча саме в Німеччині акції здебільшого продаються як раз за межами фондових майданчиків.
Прямий продаж безіменних паперів досить проста, оскільки не вимагає згоди на продаж або перепродаж. Не має значення в цьому разі й те, громадянство якої країни буде у покупця.
Ще один цікавий спосіб інвестування являє собою вкладення грошей в акції відразу декількох компаній на іноземній біржі. Такі операції «пакетної» покупки називають ETF (Exchange Traded Funds), структура якого в точності дублює структуру відповідного інвестору базового індексу.
Підбивання підсумків
Практика показала, що попит на акції німецьких компаній не зникав навіть в роки фінансової кризи. Тим більш привабливою стає ідея покупки цінних паперів компаній з Німеччини, і не тільки тих, які відносяться до вищого дивізіону, а й менш відомих у світі.
З урахуванням фінансової політики, яку веде уряд ФРН, багато аналітиків сходяться на думці, що акції німецьких підприємств дещо недооцінені та мають перспективу подальшого росту.
