Як отримати статус біженця у Фінляндії

Як і в будь-якій розвиненій країні, у Фінляндії чітко налагоджені механізми міжнародного захисту. Будь-хто, над ким нависла загроза незаконних переслідувань, має право запросити у фінів гуманітарний статус. Враховуючи особливості законодавства цієї північноєвропейської країни, міжнародний захист охоплює і притулок, статус біженця, й навіть політичний притулок у Фінляндії. Хто має право претендувати на гуманітарний захист, як її отримати та що згодом він дає?

Кому Фінляндія надає міжнародний захист

Кожен, хто зважується на переселення в іншу країну, є потенційним іммігрантом. Імміграція – це свідомий і добровільний переїзд. Однією з підходящих для вихідців з СНД є північноєвропейська Фінляндія. Місцевий міграційне законодавство передбачає чимало підстав для прийому іноземців, а самі фіни активно залучають мігрантів з-за кордону.

Однією з підстав є надання міжнародного захисту і, відповідно, притулку. Мабуть, не надійний спосіб, бо саме поняття захисту передбачає наявність відносно її прохача якоїсь загрози. Але при цьому притулок має ряд переваг, оскільки дає право на проживання, харчування, житло і навіть невелику матеріальну допомогу. Про права шукачів притулку розповімо трохи пізніше, поки зупинимося на умовах.

Отже, відповідно до положень глави 6 Закону № 301/2004 від 30.04.2004 «Про іноземців» (Ulkomaalaislaki, далі – закон № 301/204), міжнародна захист на фінській території надається в декількох формах, у тому числі:

1. Притулок у Фінляндії (Turvapaikka Suomessa).
2. Додатковий захист (Toissijainen suojelu).
3. Прийом і розподіл біженців УВКБ ООН за квотою (Pakolaiskiintiö).

Притулок у Фінляндії

Притулок (Turvapaikka) – це основна форма міжнародної захисту, що застосовується відповідно до § 87 закону № 301/2004. Воно надається в силу дії «Конвенції ООН про статус біженця».

Право на гуманітарний статус мають особи, які клопочуть про притулок в силу обґрунтованої загрози переслідувань на території країни їх постійного проживання, якщо загроза виникає на ґрунті расової, релігійної, національної, мовної або, наприклад, політичної ворожнечі. Важливою умовою при цьому є відсутність захисту з боку держави громадянської належності.

Підставами для визнання загрози переслідувань реальної, згідно § 87а закону, можуть виступати факти, які за своєю природою серйозно порушують права людини, у тому числі:

• фізичного, психічного або сексуального насильства над прохачем притулку;
• застосування заходів адміністративного або іншого юридичного примусу, в тому числі з боку правоохоронних органів, якщо ці заходи дискримінують заявника чи є дискримінаційними в принципі;
• дискримінаційного переслідування або покарання;
• позбавлення права на оскарження рішень держорганів, які призводять до дискримінації;
• переслідувань за відмову від військової служби в діючих конфліктах, в яких можуть бути здійснені неполітичні злочину;

Велику роль відіграє характер переслідувань, уточнення по яких наведено у § 87b закону № 301/2004:

• переслідуваннями за походженням вважаються переслідування, викликані кольором шкіри, національністю, належністю до етнічної групи;
• релігійними вважаються переслідування за теїстичним, не теїстичним або атеїстичним переконанням, за релігійні практики, акти, вираз точки зору, групове поведінку і дотримання релігійних правил;
• цивільними вважаються переслідування, що виникли на ґрунті громадянської належності, її відсутності, біпатризму, на грунті культурних, етнічних чи мовних зв’язків;
• переслідування з політичних міркувань є переслідування за думки й переконання, критику потенційних переслідувачів, а також їх методів.

При оцінці наведених фактів і того, відчував заявник загрозу переслідування, не має значення, чи дійсно заявник має ознаки, що піддаються переслідуванням (тобто сповідує переслідують релігію, розмовляє мовою або відстоює конкретну політичну позицію), якщо переслідування дійсно мають місце.

Додатковий захист

Вторинним виглядом гуманітарного статусу є додатковий захист (Toissijainen suojelu). Згідно § 88 закону № 301/2004, вона може надаватися іноземцям, які не мають підстав для надання притулку, проте в разі повернення в державу свого постійного проживання ризикують бути схильними до серйозної небезпеки. Наприклад, якщо їм загрожує:

• смертна кара;
• нелюдське або загрозливе гідно зміст, види покарання або катування;
• небезпека довільного насильства у зв’язку з міжнародним або внутрішнім конфліктом, що протікає на території.

Переселення біженців за квотним принципом

Третій вид захисту – це квоти для біженців (Pakolaiskiintiö). Згідно з § 90 закону, Фінляндія приймає для розселення на своїй території біженців УВКБ ООН та інших іноземців, які потребують міжнародного захисту. Кількість біженців, яких фіни готові прийняти, визначається щорічно залежно від можливостей бюджету. Наприклад, місцеве МВС затвердило квоту в 750 осіб з Сирії та Конго.

Багато інтернет-видань поширюють інформацію, ніби у Фінляндії також можна отримати політичний притулок. Насправді це помилкова інформація: як такого політичного притулку фінське законодавство не передбачає.

Але, як ми вже вказали вище, однією з причин надання притулку можуть бути політичні переслідування і репресії.

Права та обов’язки шукачів притулку

Умови прийняття біженців та шукачів притулку на території Фінляндії мало чим відрізняються від умов в інших країнах. Статус одержувача міжнародного захисту дозволяє користуватися максимумом благ, необхідних для нормального проживання в країні.

Так, прийняті фінами шукачі притулку мають право на:

• об’єктивний розгляд їх прохання, надання необхідної юридичної допомоги та перекладача;
• проживання на території Фінляндії до прийняття остаточного рішення, надання житла;
• вільне переміщення по території Шенгену на підставі ВНП/ПМП;
• отримання матеріальної допомоги, коштів на харчування;
• вільне працевлаштування без отримання дозволу і так далі.

Поряд з правами на прохачів міжнародного захисту покладається ряд обов’язків. У тому числі:

• не мають права виїжджати в країну результату, інакше гуманітарний статус анулюється;
• зобов’язані дотримуватися фінське законодавство;
• повинні бути обов’язково зареєстровані в приймальному центрі, навіть якщо проживають в приватному житлі;
• зобов’язані проживати в муніципалітеті, в який були розподілені, і так далі.

Процедура отримання притулку

Щоб отримати статус біженця у Фінляндії, заявник повинен пройти стандартну процедуру. Звертаємо увагу на важливі моменти, які повинен пам’ятати потенційний заявник:

• Заявка на отримання притулку не може бути подана іноземцем з-за кордону (наприклад, через посольство або електронною поштою), для цього він зобов’язаний з’явитися на територію чи, принаймні, на кордон з Фінляндією.
• Другий важливий момент – це дія Люблінського угоди. За його нормами розглядати питання надання має та країна ЄС, в яку прохач гуманітарного статусу в’їхав першої. Тобто для того, щоб питання розглядалося саме у Фінляндії, країна повинна бути першою з-поміж країн Євросоюзу, в яку іноземець в’їхав.
• Заявка на отримання гуманітарного статусу повинна бути подана негайно після в’їзду в країну. Винятки становлять випадки, коли підстави для отримання притулку виникли вже в момент перебування у Фінляндії або коли для пізнішої подачі були більш вагомі причини.
• При розгляді заявки розглядається не тільки країна, з якої відбувається еміграція, але й країна, з якої фактично прибув заявник. Так, якщо третя країна, з якої заявник прибув до Фінляндії, розглядається фінами як безпечна, вважається, що він міг запросити міжнародний захист і там, бо це може стати причиною відмови.

Тепер настав час розглянути процедуру отримання міжнародного захисту. Правила надання обумовлені положеннями §§ 94-104 закону № 301/2004.

Згідно з ним, порядок дій потенційного заявника включає в себе:

1. Приїзд на територію Фінляндії та повідомлення компетентних органів про намір просити притулку. Нагадаємо, що повідомити їх необхідно як можна раніше після прибуття до Фінляндії. Зробити це можна або відразу при перетині кордону – озвучивши своє бажання прикордонникам, або вже після прибуття в пункт призначення – в місцевому відділенні поліції.
2. Здача біометричних даних. Після отримання повідомлення про намір отримати притулок співробітники прикордонних органів або поліції зобов’язані негайно зареєструвати заявника. Вони повинні зібрати всю актуальну інформацію про нього, взяти відбитки пальців, зразки підпису і сфотографувати його, а також провести перевірки в системі SIS.
3. Розміщення в приймальному центрі. Після реєстрації заявників розміщують у приймальному центрі. Якщо клопотання подається всією сім’єю, її розміщення можливе в окремому приміщенні приймального центру. Сім’я не обов’язково буде перебувати в ньому постійно: можливий переклад в інший центр або проживання в приватному житлі, якщо заявник може собі це дозволити.
4. Проходження співбесіди. Після обробки запиту міграційна служба (Maahanmuuttoviraston vastuulle) самостійно призначить дату співбесіди та повідомить про неї заявнику через приймальний центр, передавши відповідне запрошення. На ньому прохач притулку в присутності перекладача (а при необхідності і юриста) відповідатиме на запитання щодо своєї ситуації, викладати причини подання прохання, розповідати про переслідування і погрози на батьківщину і підтвердити викладені факти документами. Якщо документальні підтвердження відсутні, допускається усне виклад фактів. Згідно §97а закону, весь процес співбесіди проходить під аудіо– і відеофіксацію, а сама розмова фіксується протоколом. Його копія згодом передається заявнику.
5. Очікування рішення. Час обробки запиту і прийняття рішення у кожному випадку індивідуально. Попередня оцінка строку розгляду буде озвучена на самому співбесіді, проте з великою часткою ймовірності цей термін може бути прострочений. Для попереднього розрахунку часу розгляду можна використовувати цей сервіс. На час очікування рішення заявник може зупинитися в приймальному центрі.
6. Отримання рішення. Коли міграційний орган прийме остаточне рішення, заявник обов’язково буде поінформовано про нього рідною або зрозумілою йому мовою. У разі позитивного рішення заявник отримує статус біженця (або одержувача додаткового захисту), строк дії якого становить 4 роки з можливістю продовження.

Чому можуть відмовити

У наданні притулку може бути відмовлено. Закон дозволяє міграційним органам відмовляти заявникам, які:

• обґрунтовано підозрюються у злочинах проти миру і людства або військових злочинах;
• підозрюються у насильницькі злочини неполітичного характеру, визнаних фінським кримінальним законодавством, якщо вони були вчинені до отримання гуманітарного статусу;
• викриті у діях, що суперечать діям і принципам ООН;
• повідомили неправдиву інформацію, подали підроблені документи;
• прибутку з безпечної країни походження або безпечного третьої держави.

Закон дозволяє заявникам звертатися до Адміністративного суду за місцем перебування з апеляцією протягом 14 днів з моменту одержання відмови. У разі негативного рішення суду допускається подання касації до Вищого адміністративного суду. Якщо відмовить і він, іноземець зобов’язаний покинути Фінляндію.

Коли у заявника немає коштів на виїзд з країни, він вправі просити надання допомоги на ці цілі. У такому разі фінансувати виїзд буде вже держава.

Право заявника на працевлаштування

Для громадян, які просять притулку в Фінляндії, передбачена можливість працевлаштування без додаткового дозволу ще до прийняття міграційним органом рішення по суті. Можливість отримати оплачувану роботу виникає у заявника:

• через три місяці після подання прохання, якщо прохач гуманітарного статусу представив справжні документи, що засвідчують його особу;
• через шість місяців після подання прохання, якщо такі документи подані не були.

Якщо заявнику вдалося отримати постійну роботу, він вправі просити надання ВНП на підставі працевлаштування, хоча при наявності статусу біженця це не обов’язково.

Роботодавець, однак, зобов’язаний періодично перевіряти наявність у працівника права на працевлаштування, яке дає статус біженця або прохача притулку. Якщо термін дії такого статусу закінчується яких було прийняте негативне рішення і статус біженця не надається мігрант зобов’язаний повідомити про це свого роботодавця. Попереднє право на роботу буде діяти до моменту винесення остаточного рішення, в тому числі апеляцією і касацією. Постійне право діє протягом усього строку дії притулку.

Розміщення в приймальних центрах

Відразу після реєстрації осіб як прохачів притулку, згідно зі ст. 16 закону № 746/2011, вони переміщаються в приймальні центри для біженців. Умови розміщення обов’язково будуть враховувати стать, вік та інші особливості заявника. Якщо захисту просить ціла родина, вони можуть бути розміщені в центрі для спільного проживання.

Як правило, ще до проведення співбесіди заявники розміщуються в так званому транзитному центрі. Після заявників, як правило, переводять в постійний приймальний центр, вже до прийняття рішення.

Законодавство дозволяє потенційним біженцям проживати в приватному житлі, наприклад, у родичів, або на орендованій квартирі, однак вони все одно повинні бути зареєстровані в центрі прийому.

Табір біженців дозволяє потребують захисту отримувати необхідну соціально-побутову допомогу, в тому числі:

• необхідне медичне обслуговування;
• психологічну або юридичну допомогу;
• постійне харчування або можливість самостійно приготувати їжу;
• побутове обслуговування, зокрема, використання ванних кімнат, пралень;
• послуги перекладача;
• навчальну та професійну орієнтацію і так далі.

Щомісячна виплата

Крім проживання та соціально-побутової допомоги, прохачі притулку можуть претендувати на фінансову допомогу, призначену на основні потреби». Вона видається у вигляді так званої квитанції готівкою або переводиться на передплачену картку.

Розмір допомоги буде залежати від віку, складу сім’ї, наявності інших доходів або роботи. Звертаємо увагу, що допомога не призначається автоматично, воно присуджується на підставі заяви особи, що міститься в приймальному центрі. Неповнолітні також одержують готівку на основні потреби, проте їх допомога значно нижче.

З розміром допомоги, чинним протягом цього року, допоможе розібратися таблиця нижче.

Якщо члени сім’ї мають особливі потреби, вони мають право претендувати на додаткову фінансову допомогу. У будь-якому випадку кожен випадок розглядається індивідуально.

Возз’єднання біженця з родиною

Після офіційного отримання статусу біженця, а значить, і отримання дозволу на проживання у Фінляндії, іноземець має право возз’єднатися з сім’єю. Той, хто проживає на цей момент на фінській території, отримує статус «сімейного спонсора» (perheenkokoajaksi), а члени його сім’ї має право переїхати в Фінляндію.

Для цього їм потрібно вид на проживання, заснований на сімейних зв’язках (oleskelulupaa perhesuhteen perusteella). Без ВНП члени сім’ї негромадяни ЄС можуть відвідати Фінляндію лише на термін до 90 днів.

Правом на сімейний ВНП мають:

• чоловік або зареєстрований партнер, якщо вони два роки перебувають у шлюбі (партнерство) або мають загального дитини;
• неповнолітні та неодружені діти біженця або батьки/опікуни дитини, якщо такий неповнолітній дитина перебуває на фінській території;
• будь-які родичі, якщо вони повністю залежать від члена сім’ї, що проживає у Фінляндії.

Сімейний спонсор зобов’язаний забезпечити необхідне наявність коштів для утримання возз’єднаної сім’ї.

ПМП і громадянство для біженців

Коли іноземець отримує від фінських властей статус біженця, він автоматично набуває довгостроковий дозвіл на проживання, чинний протягом строку дії гуманітарного статусу.

Після закінчення 4-річного терміну, якщо перебування на фінській території було безперервним, керуючись § 56 закону № 301/2004, мігрант має право просити надання постійного виду на проживання. Звертаємо увагу, що це загальний термін, необхідний для отримання ПМП, – існують і інші шляхи імміграції, за яким також можна отримати постійний дозвіл.

Проживши в країні не менше 5 років, іноземець набуває право просити про громадянство. Примітно, що відлік цього терміну починається з дати подання клопотання про надання притулку.

Щоб отримати фінський паспорт, заявник повинен бути повнолітнім, незасудженим, не має заборони на в’їзд, володіє необхідними мовними навичками та має достатній дохід.

Висновок

Враховуючи все вищесказане, ще раз хочемо звернути увагу читачів на основні моменти:

• у Фінляндії діє 3 види міжнародної захисту: притулок, додатковий захист і квоти для біженців УВКБ ООН;
• як такого політичного притулку в країні не передбачено, проте однією з підстав надання притулку є переслідування за політичними мотивами;
• подати клопотання про притулок можна лише з території Фінляндії, направити його через посольство, електронною поштою або іншим чином не можна;
• статус біженця в країні дає чимало переваг: право на проживання, житло в приймальному центрі, соціальну допомогу і навіть допомогу;
• біженцю автоматично дається ВНП з правом на роботу, за якою він може отримати ПМП і запросити в країну родичів для возз’єднання з родиною.

Статус біженця: Відео