Меню Закрити

Правовий статус негромадян Латвії


Негромадяни Латвії, а також Литви та Естонії – це суто прибалтійська явище. Суть його полягає в тому, що все населення держави ділиться на дві категорії – громадян і негромадян. При цьому правове становище і тих і інших підтверджує паспорт. Напис “nepilsona” свідчить про приналежність свого власника як раз до негромадян.

Негромадяни Латвії

Кого в Латвії називають «негромадянами»

За даними Управління у справах громадянства і міграції Латвійської Республіки, на 1 січня 2020 року в країні налічується 224 670 осіб, які мають статус негромадян (водночас цифра, що показує, скільки негромадян у Латвії було в середині 90-х років минулого століття, коливалася в районі 730-740 тисяч осіб), що приблизно 10,7 % від загальної чисельності населення. Ще 5 105 негромадян сьогодні проживає за межами цієї держави.

Закон від 12 квітня 1995 року, в якому йдеться про статус громадян колись існував СРСР, які не належать до громадянства Латвії або будь-якого іншого держави, відносить до цієї категорії таких осіб:

  1. До 1 липня 1992 року вони були прописані на території Латвії.
  2. Останнє зареєстроване місце проживання до зазначеної дати також було зафіксовано на території Латвійської Республіки.
  3. Суд встановив, що до вказаної дати вони і їх діти безперервно проживали протягом 10 років у даній державі.

В кінці XX сторіччя статус негромадян отримали в основному особи, які переселилися в республіку з СРСР в період з 1940 по 1989 роки, а також їхні діти, які народилися до 1 липня 1992 року.

Етнічна приналежність негромадян за кількістю осіб розподілилася наступним чином (у порядку убування):

  • росіяни;
  • латиші;
  • білоруси;
  • литовці;
  • українці;
  • поляки;
  • цигани;
  • євреї.

А вікова категорія цих осіб в основному становить 41-60 років.

Ідеологічною і юридичною основою поділу жителів країни на дві категорії стало відновлення латвійської державності в листопаді 1991 року, була продовженням тієї, яка була перервана на 50 років. Відповідно латвійське громадянство отримали тільки ті, хто перебував у ньому до 1940 року, та їх нащадки.

Закон про це було прийнято в жовтні 1991 року. На його підставі трохи більше 700 тисяч осіб отримали статус «особи без громадянства в Латвії».

Подальша доля «невизнаного» населення була зумовлена самою історією. Після розпаду СРСР (аж до 1995 року) ситуація залишалася неясною. У жовтні 1998 року був прийнятий закон, який значно розширив перелік прав осіб, що належать до даної категорії.

Починаючи з середини 90-х років минулого століття і по сьогоднішній день закон, що регулює правове становище негромадян, зазнавав змін сім разів.

Якими правами наділені громадяни та негромадяни

Статус негражданина ЛатвіїСтатус негромадян Латвії відрізняється від того, в якому перебувають апатриди (особи без громадянства) тим, що перші мають у своєму розпорядженні латвійський паспорт фіолетового кольору (у громадян він червоний) і користуються більш вузьким спектром прав.

У теж час всі власники таких документів знаходяться під дипломатичним захистом Латвії за кордоном, мають право проживати на території держави, не подаючи прохання на посвідку на проживання.

Закон про негромадян встановлює, що особи цієї категорії не є ні іноземцями, ні громадянами, ні апатридами: вони належать до групи жителів країни, які перебувають в особливому статусі (таке положення прописано в законах усіх республік Прибалтики).

З іншого боку, ООН не відносить негромадян до числа осіб, які потрапляють під дію Конвенції про правове становище апатридів, але враховує їх у своїй статистиці осіб, що не мають громадянства.

Що стосується прав жителів Латвії з паспортом nepilsona, то тут можна зустріти досить багато обмежень:

  • трудовий стаж, який був накопичений ними за межами Латвії до 1990 року, не враховується при нарахуванні пенсійнної допомоги;
  • допомога по безробіттю цим особам, якщо частина стажу була отримана в іншій країні, виплачується в меншому обсязі, ніж громадянам;
  • особи, які перебувають у латвійському громадянство, в безвізовому режимі можуть відвідувати 94 держави, негромадяни – тільки 38;
  • паспорт nepilsona не дає права вчитися в Коледжі державної прикордонної охорони, в Поліцейській академії, Коледжі пожежної безпеки;
  • громадянин може втратити свій статус виключно в судовому порядку, негромадянин – в адміністративному.

Крім того, розглянута категорія жителів країни не має права:

  • носити вогнепальну зброю;
  • служити в армії та правоохоронних органах;
  • брати участь у виборах і голосувати;
  • працювати чиновниками, нотаріусами, адвокатами, фармацевтами, співробітниками РАЦСів.

Ряд обмежень можна знайти й в правах на купівлю нерухомості, оформлення приватизаційних сертифікатів.

Куди можна поїхати без візи негромадянам Латвії

Після вступу Латвії в Євросоюз латвійці отримали можливість безвізового пересування по всім державам, що входять у нього. Особи, які належать до категорії негромадян, користуватися таким привілеєм почали тільки у 2007 році.

Перебування в Росії для більшості осіб з фіолетовими латвійським паспортами є безвізовим. В таблиці наведемо порядок перебування на іноземній території при безвізовий в’їзд в деякі держави для обох категорій жителів Латвійської республіки:

Країна Правила для громадян Правила для негромадян
Учасники ЄС Без обмежень До 90 днів кожні пів року
(у Хорватії – до 90 днів в році,
у Великобританію та Ірландію
знадобиться віза).
Ліхтенштейн До 90 діб у році Потрібна віза
Росія Потрібна віза До трьох місяців кожні пів року
Україна До 90 діб у півріччі Потрібна віза
Гонконг Близько 90 днів кожні 6 місяців Потрібна віза
Ізраїль До трьох місяців у кожному півріччі Потрібна віза
Гаїті, Гватемала, Коста-Ріка, Мексика 90 днів у півріччі Тільки візовий в’їзд

В країни Південної Америки та Африки негромадянам Латвії знадобиться візове дозвіл, у той час як громадяни можуть перебувати на деяких з цих територій в безвізовому режимі від 30 до 180 днів.

Процедура натуралізації

Існує тільки одна можливість замінити латвійський паспорт негромадянина на повноцінний цивільний – це натуралізація. Прийом заяв на проходження даної процедури ведеться з 1995 року.

У 1999 році була внесена поправка до закону, яка дозволила дітям кандидатів на латвійський цивільний статус отримати його без здачі іспитів на знання державної мови, історії та законодавства. Але стосується це лише неповнолітніх осіб, які народилися після серпня 1991 року.

Натуралізація передбачає:

  • принесення присяги вірності Латвійській Республіці;
  • сплату мита;
  • здачу іспиту.

Отримати громадянство таким способом заявники можуть протягом одного року, але найчастіше на це йде 7-8 місяців.

Складності при натуралізації

особи без громадянства в ЛатвіїОсновна причина, по якій більшість охочих не можуть легалізуватися у Латвії, це наявність так званих вікон натуралізації. Зокрема, мова йде про частину 1 статті 11 Закону “Про громадянський статус”, яка передбачає цілий ряд обмежень, і про квоти, які значно знижують число потенційних кандидатів.

Отже, стати громадянином Республіки не можуть:

  • Ті, хто являє собою загрозу громадському порядку і державності країни, її незалежності територій, недоторканності держави. Сюди можна віднести кандидатів, які виступали проти незалежності Латвії, після травня 1990 року поширювали ідеї шовінізму, фашизму, комунізму, націонал-соціалізму, розпалювали расову або національну нетерпимість. Окремою групою вважаються особи, які пов’язані з терористичними угрупованнями або з відмиванням грошей.
  • Ті, хто несе військову службу в інших країнах без погодження з латвійським Кабінетом міністрів.
  • Ті, хто після червня 1940 року обрав Латвію в якості місця проживання після демобілізації зі Збройних сил Радянського Союзу, якщо на момент призову в них латвійська територія не була місцем їх постійного проживання. Дане обмеження не поширюється на тих, хто більше 10 років перебував у шлюбі з латвійським громадянином або колишніми громадянами інших прибалтійських республік.
  • Ті, хто виконував функції інформаторів, агентів або співробітників КДБ СРСР, а також служб безпеки інших держав, за що був засуджений в Латвії або в інших країнах.

Кілька років тому Управління натуралізації провів дослідження і встановив, що основними причинами, за якими негромадяни відмовляються проходити шлях до громадянства, є:

  • переконання, що статус громадянина належить їм по праву – 34,2 %;
  • недостатній рівень володіння державною мовою – 23,2 %;
  • необхідність проходження іспиту з історії держави – 20,5 %;
  • менші витрати на оформлення віз в ряд країн – 20,2 %;
  • розмір мита, яку необхідно сплатити при присвоєння громадянства – 20,22 %.

Такими причинами виступають також небажання служити в латвійській армії, відсутність мотивації, вік (літнім людям складно проходити цю процедуру, тому вони вважають за краще від неї відмовитися). Але навіть попри це близько 1 тисячі осіб щорічно переходять в категорію громадян.

Підсумки

Негромадяни Латвійської республіки являють собою окрему категорію осіб, яких не можна віднести ні до громадян, ні іноземцям, ні до апатридам. Виникла вона в результаті відновлення країною своєї державності у 1991 році.

Чисельність населення, що перебуває в цьому статусі, сьогодні становить майже 11 % жителів країни. Велика частина з них проживає у великих містах – Ризі, Юрмалі.

Законом Латвійської Республіки передбачена процедура отримання негромадянами повноцінного громадянського статусу, але не всі вважають це для себе необхідним.

Хто такі негромадяни Латвії: Відео