Палац Гуеля, ще відомий як палац Гауді в Барселоні — перша велика й відома робота легендарного архітектора. Виконане в стилі каталонського модернізму, будівлю було серйозно недооцінений в епоху будівлі, а зараз стало натхненням для архітекторів у всьому світі. В цей проект Антоніо Гауді вклав багато фантазії, використовував складні архітектурні прийоми. Отриманий в результаті шедевр став візитною карткою майстра.
Історія будівництва
Палац Гуеля — готичний міраж, затиснутий між двох будинків в центральному районі Барселони. У 1884 році до тоді ще маловідомому архітектора Антоніо Гауді звернувся промисловець, політик і меценат Еусебіо Гуель з наміром побудувати на місці старої олійниці будинок, який стане родинним гніздом. Оскільки поруч розташовувався будинок батьків Гуеля, вибір місця був не випадковим.
Еусебіо скупив вулицю будинків — з першого по сьомий, щоб згодом перетворити їх в житловий комплекс. Він затвердив у муніципалітеті розроблений проект Гауді та приступив до будівництва. Будівництво тривало з 1884 по 1888 рік. Подейкують, що Гауді після завершення робіт ще протягом двох років доводив палац до досконалості, покращуючи внутрішнє оформлення та планування.
Архітектура палацу
Назва «палац» будинок Гуеля отримав завдяки стилю, в якому виконана будова. Будинок стоїть на ділянці розміром 22х18 м, має чотири поверхи різного призначення і дах. Претензійний фасад будинку виконаний в стилі арт-нуво, присутні ковані елементи неоготики.
Сучасні архітектори відносять стиль палацу до каталонського модернізму.
Для його оформлення використовували каррарський мармур, видобутий на земельній ділянці замовника в 30 км від Барселони. Попри невеликі розміри фундаменту, Гауді зумів розмістити всередині будинку простору вітальню і вибудувати спільний для трьох поверхів арочний стелю.
Маючи потрібні зв’язки, архітектор залучив до будівництва кращих каталонських оформлювачів, ковалів, червонодеревників, мулярів. Вони розділили архітектуру фасаду на три рівні, використовуючи ряди вікон різного розміру і кам’яну обробку.
На першому поверсі розміщувалися двоє кованих воріт, через які гості проходили у верхні зали, а їхні екіпажі — в підвальну стайню. До заднього фасаду прибудували дерев’яне патіо і кований балкон на другому поверсі, а на нижньому рівні будівлі зробили мезонін.
Інтер’єр палацу
Внутрішні приміщення палацу розділені на чотири поверхи, підвал, мезонін, патіо і просторий дах. Щоб потрапити в підвал, потрібно увійти в ковані ворота переднього фасаду, а потім спуститися по гвинтових сходах. Раніше в підвалі функціонувала стайня, зараз це просторе приміщення регулярно оглядається туристами.
На першому поверсі, одразу над підвалом, розміщується парадний вестибюль, звідки можна перейти в мезонін або піднятися на другий поверх. За сходами, у господарських приміщеннях палацу знаходиться гараж, який брав екіпажі, з яких розпрягали коней. За гаражем розміщувався склад, де сьогодні обладнана сувенірна крамниця.
Підлога першого поверху зроблені з соснових дощок, а стелі тримаються на гладких кам’яних колонах.
В мезоніні Гуель брав бізнес-партнерів. Мармурова обробка і безліч невеликих вікон роблять приміщення просторим і світлим.
Другий поверх призначався для урочистого прийому гостей і світських раутів. Декоративна галерея з панорамними вікнами веде в невеликій прохідний зал. Стелі в малому залі виконані барселонським червонодеревником Камілем Оліверасом і ніби підвішені на золочених ланцюгах.
Центральний зал для урочистостей являє собою велике приміщення з крученим параболічним куполом, піднятим на висоту понад 17 метрів. Купол з’єднує одразу три поверхи, тому йому палац зобов’язаний схожістю з італійських палаццо.
У куполі прорізані десятки круглих віконець, що імітують зоряне небо.
Третій зал — приміщення для органу. Крім залів, на другому поверсі розташована більярдна, що іноді служила студією для малювання, велика їдальня з дерев’яною обробкою та вбиральні для гостей. Ще один хід з центрального залу веде в приватну кімнату, де Гуель проводив час з сім’єю. Гостей в цю кімнату не запрошували.
Третій поверх палацу був житловим. Тут розміщуються спальні, ванні кімнати, гардеробні та невелика бібліотека. Окрему увагу заслуговує кімната з каміном, яка завдяки розробленій Гауді системі обігріву тримала в теплі практично весь поверх.
На четвертому поверсі знаходилися технічні приміщення — кімнати для прислуги, пральні, кухня. При реставрації у 2004 році перегородки між кімнатами були зняті, і зараз це просторе приміщення виконує функції музею та виставкового залу.
Дах — основна визначна пам’ятка палацу Гуеля, її видно здалеку. Дах прикрашена камінними трубами, викладеними різнобарвною керамічною плиткою і виліпленими в різноманітних формах. У центрі даху розташований шпиль головного купола висотою 15 метрів. Його вінчає грецький хрест, троянда вітрів і сталевий флюгер у вигляді летючої миші.
Цікаві факти
Палацу Гуеля понад 130 років, тому його історія зберігає багато цікавих подій і фактів:
- У дальньому кутку кімнати, призначеної для дозвілля сім’ї Гуеля, стоїть лавка, розроблена особисто Гауді.
- Остов палацу тримається на 120 мармурових колонах. Несучих стін в будинку немає, тому він легко піддається переплануванню.
- Складна система природної вентиляції зберігає прохолоду в особняку в літній час, а в холодну пору утримує тепло усередині приміщень. Таку ж систему Гауді не раз встановлював в інших спроектованих їм будинках в Іспанії.
- В ході інтер’єрної реставрації 1985 року виявили раніше невідому технологію будівництва Гауді: в обробці купола архітектор використовував металеву сітку з декоративних прутів для підвищення сейсмостійкості.
- Під час Другої світової війни орган з органної кімнати був сильно пошкоджений, бо з нього вилучили всі металеві деталі. Реставрація органу почалася у 2010 році та тривала аж до 2012 року.
- У 2004 році в кам’яній кладці палацу виявили тріщину, що загрожує розколоти будинок на дві частини. Кладку відновлювали протягом шести років, тоді ж провели серйозну перепланування четвертого поверху будівлі.
- Оскільки замовник і архітектор були побожними католиками, на другому поверсі за згодою була збудована невеличка каплиця. Гауді прийняв несподіване рішення та оформив її в стилі хаммама — турецької лазні з витонченою візерунчастими обробкою. На жаль, каплиця майже повністю зруйнувалася в період Другої світової війни.
Екскурсії до палацу
У туристичний сезон з 1 квітня по 31 жовтня палац Гуеля відкритий з 10.00 до 20.00 щоденно, крім понеділка. У міжсезоння, коли туристичний потік скорочується, палац доступний для відвідувань з 10.00 до 17.30. Каси працюють на годину менше — до 19.00 і 16.30 відповідно. У всі свята, зокрема Різдво і Новий Рік, палац залишається відкритим.
Пам’ятка входить в число барселонських музеїв, безкоштовно приймають відвідувачів у першу неділю кожного місяця.
В усі інші дні вартість квитків для різних категорій населення відрізняється. Дорослий квиток коштує 12 євро. 9 євро квиток обійдеться студентам, батькам-одинакам, пенсіонерам і туристичним групам до 10 осіб.
5 євро — ціна квитка для дітей віком від 10 до 17 років, туристичних груп з 10-25 чоловік. Вхід безкоштовний для гідів, вчителів, що супроводжують групу, дітей молодше 10 років. Придбати квитки можна на офіційному сайті палацу або у касі біля центральних воріт.
Барселонські екскурсоводи пропонують екскурсії по особняку. Якщо відвідати палац у п’ятницю, суботу чи неділю, екскурсія буде включена у вартість квитка. Місцеві гіди проводять лекції на французькому щоп’ятниці та щонеділі о 10.30 і 12.00, англійською — щоп’ятниці та щосуботи о 10.30 та іспанською — щосуботи о 12.00. Кожне неділю опівдні організовуються екскурсії каталонською мовою.
Як дістатися до палацу Гуеля
Точна адреса палацу: Каррер де ла Рамбла, 3-5. Будівля розташована в центральному районі Барселони, тому дістатися до нього можна і на метро, і на автобусі.
Від станції Лісео до пам’ятки — трохи більше ніж 200 метрів від станції Драссанас — 400 м. Автобуси до палацу Гуеля ходять регулярно з різних кінців міста: необхідно сісти на рейс N9, N12, N15, 59 або V13 і вийти на зупинці Ла Рамбла — Пласа дель Театр.
Інші шедеври Гауді
Більш пізні творіння Гауді вражають уяву не менше казкового палацу Гуеля. Каса-Батльо — пластичний химерний будинок, де яскраво видно стиль великого архітектора. Ажурна, з багатою керамічної обробкою будівля символізує перемогу світла над темрявою.
Каса-Міла побудований на замовлення багатого текстильника і відомий серед місцевого населення як «каменоломня». Це остання світська робота легендарного архітектора, після якої він цілком присвятив себе роботі над храмом Святого Сімейства.
Будинок Вісенс — пряниковий замок з текстурного необробленого цегли, декорований різнобарвними кахлями. Різноманітність ліній, кольорів і фактур викликає здивування — складно повірити, що такі різні будівлі належать руці одного майстра.
Наостанок
Зовнішня лаконічність і багатство інтер’єрів не залишать байдужим жодного гостя цього унікального казкового будови. Філігранні деталі оздоблення палацу Гауді порадують архітектурних цінителів різноманіттям і символізмом. Велика робота команди талановитих однодумців стала символом епохи Гауді та однією з найкращих пам’яток Барселони нашого часу.
