Робота в Європі для громадян СНД
В останні десятиліття в країнах Європейського союзу спостерігається дефіцит робочої сили, тому місцеві роботодавці охоче надають вакансії мігрантам з інших країн. Багато жителів пострадянських держав, де зарплати до сих пір набагато нижчі за європейські, готові їхати за кордон в пошуках гідної оплати своєї праці. Для багатьох громадян країн СНД привабливий варіант поправити матеріальне становище або знайти нові життєві перспективи – це робота в Європі.
Чому громадяни пострадянських країн хочуть працювати в Європі
Рівень життя та оплата праці в пострадянських країнах досі залишаються набагато нижче, ніж в державах Європейського Союзу, а в останні роки у зв’язку з економічною кризою багатьом жителям цих держав стало важче знайти роботу на батьківщині.
Тому значна кількість росіян, білорусів, українців, а також громадян Молдови, Грузії, Киргизії, Казахстану, Таджикистану та Узбекистану виїжджають за кордон, щоб поправити своє фінансове становище. Велика різниця в рівні оплати праці дозволяє мігрантам з пострадянських держав за кілька місяців заробити суму, заради якої в рідній країні доведеться трудитися в кілька разів довше.
Для кваліфікованих фахівців з країн СНД працевлаштування в країнах ЄС – це не тільки робота з гідною оплатою, а й привабливі професійні перспективи.
Умови роботи в країнах ЄС
Країни ЄС прагнуть залучити трудових мігрантів в ті галузі економіки, в яких самі місцеві жителі працюють неохоче. Держави, де дефіцит робочої сили найбільш відчутний, в останні роки прийняли закони, які спрощують легальне працевлаштування для іноземців та забезпечують їм такі ж умови роботи, як і місцевим жителям.
Працівники з інших країн, які підписали офіційний трудовий контракт з роботодавцем, мають право на оплату праці (помісячну або погодинну) не нижче мінімальних встановлених тарифів для даного виду роботи, а також право на таку ж соціальний захист, страхування життя та медичне обслуговування, як і місцеві жителі.
Багато роботодавців надають іноземцям роботу з проживанням – безкоштовним або за мінімальну плату, а також оплачують їм транспортні витрати. Якщо роботодавець не виконує свої зобов’язання, мігранти можуть звернутися за захистом своїх інтересів в управління з охорони праці.
Де і як знайти роботу за кордоном
Найпростіший спосіб знайти роботу в Європі – сайти з працевлаштування. Інтернет-портали пропонують роботу не тільки в рідній країні, а й за кордоном. Однак слід врахувати, що на таких ресурсах найчастіше діють кадрові агентства, які просять за свої послуги чималі комісійні.
Якщо ви хочете знайти роботу за допомогою посередника, рекомендується користуватися послугами компаній, які мають державну реєстрацію в вашій рідній країні. Це допоможе не стати жертвою шахрайства.
Ви можете звернутися на сайти:
Ще один спосіб – звернутися на сайти за пропозицією роботи в країні, в якій ви хочете працювати.
Робота в Польщі:
- для некваліфікованих співробітників:
- для інженерів – www.bdi.com.pl;
- для медичних працівників:
- для IT-фахівців:
- високооплачувана робота для кваліфікованих працівників – www.experteer.de;
- вакансії за різними спеціальностями – www.jobleads.de;
- для IT-фахівців – de.dice.com.
Робота в Фінляндії:
- сайт державного управління зайнятості та розвитку економіки – mol.fi;
- staffpoint.fi;
- oikotie.fi.
Робота в Італії:
- www.careerjet.it;
- lavoro.trovit.it;
- www.infojobs.it;
- www.monster.it;
- у сфері туризму:
Якщо ви хочете знайти роботу без посередників, можна почати з туристичної поїздки в країну, де ви хочете працювати. Це дасть можливість поєднати відпочинок з пошуком підходящих вакансій і відвідуванням потенційних роботодавців.
Якщо у вас недостатньо коштів на туристичну подорож, ви можете взяти участь у волонтерських проектах, які дуже поширені в європейських країнах. Правда, за роботу волонтером грошей не платять, але це відмінна можливість пожити на території ЄС за рахунок сторони, що запрошує, вивчити мову і завести корисні знайомства, а також безпосередньо поспілкуватися з місцевими роботодавцями та відшукати місце роботи за фахом.
Якщо ви шукаєте кваліфіковану роботу в Європі, подбайте про своєчасне складання резюме, в якому вкажіть рівень своєї освіти, досвід роботи та досягнення в професійній сфері.
Працевлаштування в Європі
Щоб легально працювати в Європі, потрібно мати робочу візу. Її оформляють на підставі трудового договору з роботодавцем з країн ЄС. Таким чином, порядок дії з працевлаштування за кордоном виглядає так:
- Знайти роботодавця з країни ЄС, який готовий найняти іноземця.
- Провести переговори з роботодавцем з приводу умов роботи, зарплати, житла та інших аспектів.
- Якщо вас готові взяти на роботу, вам надсилають трудовий договір, в якому викладені всі критерії, що входять в угоду про наймання. Якщо умови вас влаштовують, ви його підписуєте і посилаєте роботодавцю свої особисті дані для оформлення клопотання-запрошення.
- Щоб почати працювати в країні ЄС, необхідно оформити робочу візу і в деяких випадках – дозвіл на працевлаштування. Ви збираєте необхідний пакет документів і відправляєте його в консульство потрібної країни.
- Після розгляду заяви вам видають робочу візу. Її термін залежить від тривалості дії трудового контракту і виду виконуваної роботи.
- Ви вирушаєте в країну, де вам доведеться працювати, є до роботодавця, реєструєтеся в місцевій службі у справах іноземців в якості співробітника-мігранта і приступаєте до роботи.
Якщо ви хочете влаштуватися на сезонну роботу на літо, то шукати роботодавця, оформляти всі дозволи та візи слід заздалегідь. Наприклад, бригади для збору ягід у Фінляндії формуються вже в лютому-березні. Плануючи працевлаштування за кордоном, уточніть, за скільки місяців шукати роботу в Європі в тій чи іншій сфері діяльності.
Питання про продовження трудового контракту, продовження робочої візи, зміні місця роботи вирішуються у міру виникнення і відповідно до законодавства країни, в якій ви працюєте.
Якщо після завершення трудового контракту ви не захочете його продовжувати та знайдете інше місце роботи, про це необхідно повідомити службу у справах іноземців.
У Польщі отримати дозвіл на роботу можна також по «воєводській візі». Це різновид довгострокової національної візи з правом легального працевлаштування з терміном дії 1 рік. Вона відкривається на основі воєводського запиту, підставою для якого стає заяву роботодавця про бажання найняти на роботу іноземця.
Воєвода має в Польщі більш високий статус, ніж консул, тому в візі по воєводського запитом зазвичай не відмовляють. Але така віза має одну особливість: якщо ви її отримали, то не можете за власним бажанням змінити місце роботи й роботодавця до закінчення терміну трудового договору.
Для отримання робочої візи необхідно подати в консульство такі документи:
- заповнену візову анкету;
- закордонний паспорт;
- національний паспорт;
- 2 фотографії візового формату;
- клопотання-запрошення від роботодавця;
- заповнений і підписаний трудовий договір;
- квитанцію про сплату держмита. Консульський збір за робочу візу зазвичай становить 60 євро для всіх країн ЄС. При подачі документів до регіонального візовий центр може також стягуватися сервісний збір (від 15 до 30 євро).
Чи можна працювати по біометричному паспорту
Багато країн світу видають своїм громадянам біометричні паспорти. Документи з електронними чіпами можна оформити в Україні, Молдові, Узбекистані, Туркменістані, Росії.
Біометричний паспорт використовується до якості закордонного при оформленні віз і спрощує прикордонний контроль при в’їзді до країн Шенгенської зони для громадян держав, з якими у Євросоюзу є договір про безвізовий режим. Але відвідування Європи з біометричним паспортом не дає його власникові права працювати в країнах ЄС.
Єдиний виняток – Польща, яка ввела дозвіл для українців працювати по біометричному паспорту протягом 3 місяців без будь-яких інших документів. Але, щоб легально оформити працівника з біометрикою, роботодавець повинен подати заяву до Державного управління праці або в адміністрацію воєводства та отримати дозвіл.
Багато польських підприємці не хотіли возитися з паперами та почали наймати тимчасових співробітників нелегально, без оформлення і сплати податків – особливо у сферах, де використовувалася вахтова робота. Тому для роботи по біометричного паспорту іноземець повинен оформити дозвіл на працевлаштування, яке дозволяє вимагати від роботодавця офіційне оформлення.
Коли посередники обіцяють влаштувати іноземців з країн СНД працювати по біометричного паспорту в Німеччині або будь-який іншій країні – це шахрайство.
Які професії затребувані в Європі
В Європі відчувається дефіцит робочих рук у сфері фізичного і низькокваліфікованої праці, в сільському господарстві та обслуговуванні, а також серед медиків, інженерів та IT-фахівців. Брак співробітників з високою кваліфікацією особливо велика в країнах Східної Європи, які в минулому перебували під впливом СРСР.
Рівень розвитку економіки та зарплат в цих державах дотепер не досяг рівня розвинених західних країн, тому фахівці з Польщі, Чехії, Словаччини масово виїжджають працювати в Німеччину, Францію чи Англію. На їх місце роботодавці охоче беруть співробітників-іноземців з держав, які не входять до ЄС.
- У всіх європейських державах спостерігається нестача лікарів і медсестер, соціальних працівників, інженерів в області будівництва, автомобілебудування та електрохімії, IT-фахівців – особливо у сферах інформаційної безпеки, комп’ютерної графіки та дизайну.
- Потрібні також електрики, сантехніки, будівельники, залізничні робітники, водії, збирачі та пакувальники на виробництво, сільськогосподарські працівники (на сезонний збір та консервацію фруктів і овочів).
- Чимало вакансій і у сфері обслуговування (офіціанти, бармени, прибиральники), а також в індустрії краси (косметологи, перукарі, майстри манікюру).
- У Фінляндії та Швеції найпопулярніша сезонна робота – збір дикорослих грибів та ягід.
- У фірми з автоперевезень (в тому числі в таксі мережі Uber) можна влаштуватися водієм без стажу роботи.
Робота для чоловіків
Для чоловіків в країнах ЄС робота знайдеться завжди. Тут постійно потрібні будівельники різних спеціальностей (від інженерів до мулярів), різноробочі, охоронці, складальники меблів, обслуговчий персонал залізниць, електрики, сантехніки.
Заводи набирають чоловіків-іноземців для роботи на конвеєрі, фермери – для збору яблук.
У районах Польщі та Німеччини, де ведеться видобуток вугілля, затребувані кваліфіковані шахтарі.
У Норвегії багато іноземців працює на морських газових і нафтових вишках, а також на риболовецьких траулерах.
На південних курортах Греції та Кіпру чоловіки часто наймаються рятувальниками.
У країнах Балтії одна з найбільш затребуваних професій – водії-далекобійники.
На хороші умови праці та високу оплату можуть розраховувати кваліфіковані лікарі (особливо хірурги та вузькі фахівці – кардіологи, алергологи, пульмонологи, ортопеди), а також програмісти, інженери та архітектори.
Робота для жінок
Для жінок пропонується багато вакансій на розфасовці, на зборі полуниці, у сфері обслуговування (офіціантки, прибиральниці).
У Західній Європі живе багато літніх людей, тому дуже затребувана спеціальність – доглядальниця, яка доглядає за хворими та людьми похилого віку.
Медичні клініки запрошують на роботу не тільки лікарів, а й медсестер. В Італії, Греції та інших країнах Середземномор’я жінки-іноземки працюють покоївками в курортних готелях і косметологами в СПА-салонах.
Працевлаштування для сімейних пар
Деякі іноземці виїжджають на роботу в Європу сім’ями. Роботодавці охоче наймають сімейні пари без дітей, тому що такі співробітники, як правило, відрізняються цілеспрямованістю і відповідальністю.
Для пари найчастіше пропонуються вакансії помічників по господарству в приміські та заміські особняки, де дружина виконує роль домогосподарки, няні або кухаря, а чоловік – садівника, сантехніка й електрика. Удвох також можна працювати двірниками, листоношами, працівниками клінінгових компаній, працювати в ресторані, на заводі, у фермерських господарствах.
Яку зарплату отримують іноземці в Європі
Рівень економічного розвитку країн ЄС значно відрізняється. У державах Східної Європи зарплати помітно нижче, ніж в Західній, і це позначається на оплаті праці іноземних мігрантів.
Наприклад, в Болгарії та Литві середня зарплата близько 400 євро на місяць, тому багато заробити там мігранту не вдасться.
У Латвії, Польщі, Чехії та Словаччини мінімальна зарплата близько 430-450 євро на місяць. За роботу у сфері послуг і некваліфіковану працю в цих країнах платять 450-550 євро на місяць, робочим будівельних професій – близько 650 євро, інженерам і лікарям – 700-800 євро, комп’ютерним фахівцям – від 1000 євро.
Поїхавши на літо до Фінляндії на сезонний збір ягід, ви зможете заробити від 1000 до 2000 євро за місяць.
У Португалії мігранти можуть отримувати 800-1200 євро на місяць, а в Німеччині, Франції та Нідерландах – 1800-2500 євро.
Найвищі зарплати в скандинавських країнах і Великобританії, але вони не дуже охоче приймають трудових мігрантів.
Нелегальне працевлаштування та його наслідки
У разі працевлаштування за кордоном єдиною ефективною правовим захистом іноземця від будь-яких видів свавілля є законодавчі органи країни перебування. Нелегальна робота залишає його беззахисним перед свавіллям роботодавців та багатьма іншими труднощами, які можуть виникнути в чужій країні.
Нелегальні працівники часто стикаються з тим, що роботодавці порушують попередньо обумовлені при наймі умови роботи: змушують працювати більше і в більш важких умовах, а платять значно менше, ніж обіцяли.
Якщо легально оформлений працівник може звернутися за захистом своїх прав до Державної інспекції праці та вимагати від роботодавця дотримуватися умов трудового контракту, то нелегал такої можливості позбавлений. Крім того, на нелегальних працівників не поширюється дія законів про соціальний захист.
Роботодавець не оплачує їм медичну страховку, і якщо працівник захворіє або отримає виробничу травму, то може виявитися на вулиці без засобів для життя і лікування. Відомі також випадки, коли у нелегалів відбирали паспорти та змушували працювати в рабських умовах.
В даний час в Європі працює велика кількість мігрантів, і національні служби охорони праці прагнуть до того, щоб вони працювали легально. Офіційне працевлаштування дозволяє захистити іноземця від свавілля – адже про його існування відомо відповідним службам, і вони можуть проконтролювати умови його праці.
Правила працевлаштування іноземців в останні роки стали більш жорсткими, і спеціальні служби регулярно проводять перевірки на підприємствах і в установах. Недотримання правил працевлаштування загрожує серйозними неприємностями як для роботодавця, так і для нелегального працівника.
Наприклад, в Німеччині при виявленні нелегального працівника роботодавець сплатить штраф в розмірі 50 000 євро і навіть може отримати тюремний термін, а у Франції роботу підприємства мають право зупинити на 3 місяці, через що власник зазнає великих збитків.
Що ж стосується самого працівника-нелегала, то він заплатить штраф в розмірі близько 1 000 євро, буде депортований і отримає заборону на в’їзд до країн ЄС на термін від одного до п’яти років.
Питання, які часто задають
Переїзд в чужу країну – відповідальний крок. Люди, які хочуть відправитися на роботу в Європу, задають багато питань, які стосуються умов і правил працевлаштування за кордоном. Ось відповіді на деякі з них.
Чи дозволяється працювати по туристичній візі?
У жодній країні Європи легально працювати по туристичній візі забороняється. На нелегальну роботу влаштуватися можна, але якщо місцева влада дізнається про це, то вас депортують за порушення візового законодавства, і надалі про поїздки за кордон доведеться надовго забути.
Чи можна працювати в Європі без знання мови?
Без знання мови іноземці найчастіше влаштовуються на сезонну роботу у сфері сільського господарства. Це збір яблук, полуниці та інших фруктів, а також робота на підприємствах по консервації сільгосппродукції в Польщі, збір ягід і грибів у Фінляндії та Норвегії.
У Німеччині та інших західноєвропейських країнах можна влаштуватися на роботу, пов’язану з упаковкою та складанням, обслуговуванням залізничних колій і будівництвом, роботу на виробництві на конвеєрі. Для українців є можливість влаштуватися в якості няні для дітей або доглядальниці для похилих в сім’ї, які постійно живуть в країнах Європи; при цьому знання місцевої мови від кандидатів не потрібно.
У південних країнах з розвиненою туристичною інфраструктурою можна знайти роботу у сфері обслуговування – наприклад, покоївки в готелі, прибиральницею в клінінгову компанію. Знання місцевої мови також не вимагають від IT-фахівців, тому що в європейських комп’ютерних компаніях робочою мовою є англійська.
Чи можна працювати по польській візі в іншій країні Європи?
Легально оформитися на роботу в будь-якій державі ЄС за робочою візою іншої країни, навіть якщо вона є членом Євросоюзу, не можна. Польська робоча віза не дає права на офіційне працевлаштування в інших європейських державах. До того ж роботодавці просто не приймуть співробітника з «не тієї» візою на роботу, тому що це загрожує їм серйозними проблемами з перевірчими службами.
Працювати за польськими візами в країнах Європи дозволяється тільки у двох випадках:
- Якщо ви маєте власний зареєстрований бізнес в Польщі.
- Якщо польський роботодавець, на якого ви легально працюєте за контрактом вже понад 1 року, послав вас у відрядження в іншу країну ЄС (на термін до 3 місяців) за спеціальною «візі ван дер Ельст».
Але van der Elst visa визнається не у всіх країнах. За нею при наявності польської візи можна працювати в Німеччині, Австрії, Франції, Бельгії та Нідерландах, але не можна – в Італії.
Що таке «Блакитна карта»
“Блакитна карта” введена в країнах ЄС для залучення висококваліфікованих фахівців дефіцитних професій з країн, що не входять до Євросоюзу. Вона об’єднує в собі дозвіл на роботу і посвідку на проживання і включає різні можливості та пільги, які недоступні для володаря звичайної трудової візи. Директива про “Блакитний карті” прийнята у всіх країнах Європи, окрім Данії, Великобританії та Ірландії.
Blue card дозволяє жити й працювати в одному з європейських держав протягом часу, на яке укладено трудовий контракт з роботодавцем. Її дія поширюється на 3 роки, але якщо робочий договір з власником картки продовжений понад цей термін, то карта також продовжується.
За “Блакитний карті” можна отримати посвідку на проживання в країнах, які не надто охоче видають трудові візи іноземцям, наприклад в Бельгії чи Нідерландах.
Наявність “Блакитної карти” дозволяє офіційно працевлаштуватися і легально проживати в Євросоюзі, пересуватися без візи по всіх країнах ЄС і перевезти в Європу свою сім’ю за спрощеною процедурою.
Володар Blue card має такі ж трудові та соціальні права, як і місцеві фахівці. Він отримує аналогічну зарплату і користується повним соціальним забезпеченням, в тому числі для членів своєї родини.
Список дефіцитних спеціальностей, які дозволяють претендувати на отримання “Блакитної карти”, буде різним для різних країн. Наприклад, в Чехії її найлегше отримати медичним фахівцям, а в Німеччині потрібні викладачі фізики та математики для вишів і коледжів, а також інженери для різних виробництв.
Щоб отримати “Блакитну карту”, потрібно мати підписаний трудовий контракт з роботодавцем, вищу освіту (мінімум спеціаліст або бакалавр з періодом навчання не менше 3 років), досвід роботи за фахом (бажано не менше 5 років). Крім того, в деяких країнах вимагають, щоб зарплата здобувача, зазначена в трудовому договорі, була не менше ніж в 1,5 раза вище встановленого мінімуму, і він підтвердив наявність орендованого або власного житла в країні, де збирається працювати.
Лідером за кількістю видаваних “Блакитних карт” в ЄС є Німеччина.
Дистанційна робота в Європі для українців
В наші дні віддалена робота стає все більш популярною і поширеною. Одне з її головних переваг – відсутність державних кордонів. Українські фрілансери часто влаштовуються на роботу в закордонні компанії, які займаються розробкою програмного забезпечення, комп’ютерним дизайном, ілюстрацією книг. У всіх IT-спеціальностях для спілкування між роботодавцями й працівниками використовується англійська мова, тому знання інших європейських мов не потрібно.
Дистанційно можна також займатися перекладами чи надавати різні види консультаційних послуг для громадян країн ЄС, які хочуть відвідати Україну. Багато європейських школи з вивчення іноземних мов працюють в онлайн-режимі, і викладачі української можуть навчати студентів з країн ЄС по скайпу, не покидаючи власний будинок. Якщо ви займаєтеся створенням хенд-мейд виробів, то їх можна продавати в європейських інтернет-магазинах (наприклад, на Amazon).
Легально оформити Фрілансерські роботу можна в Україні (отримати патент індивідуального підприємця) або в будь-якій європейській країні, якщо ви проживаєте в ній постійно або значну частину часу.
У другому випадку вам не завадить досвідчений місцевий консультант з податкового законодавства, тому що податки для фрілансерів в Європі вираховуються по досить складною схемою.
Дизайнери, художники, перекладачі можуть влаштуватися в Європі на віддалену роботу з офіційним оформленням.
Висновок
Європа потребує робочої сили, тому в ній можна знайти багато привабливих можливостей для трудових мігрантів з пострадянських держав. Поїхати на роботу в країни Євросоюзу мають можливість і працівники фізичної праці, і кваліфіковані фахівці з науковими ступенями.
За умови офіційного оформлення іноземні співробітники можуть розраховувати на гідну зарплату та юридичний захист своїх прав. В Європі є різні можливості працевлаштування: ви можете поїхати на сезонну роботу, влаштуватися на постійне місце за довгостроковим контрактом або працювати віддалено.