Переселення до Польщі за програмою репатріації

Причини, за якими люди змушені залишати свої будинки, найчастіше обумовлені зовнішніми факторами: війни, стихійні лиха, етнічні конфлікти. Але, хоча багатьом вдається успішно асимілюватися в нових умовах, з часом, коли ситуація на батьківщині налагоджується, більшість прагне повернутися. За останні 10 років польський уряд активізував діяльність за програмою повернення переселенців. Те, як проходить репатріація в Польщу у 2024 році, має свої особливості та історичне підґрунтя.

Законодавчі підстави

Репатріацією в Польщі заведено називати процес повернення на батьківщину громадян інших країн, які за національністю є поляками. Чинне законодавство Республіки Польща регулює такі питання:

• категорії осіб, які можуть стати репатріантами;
• основи та особливості видачі репатріаційних візових дозволів;
• права громадян, які повертаються в рамках даної програми;
• сприяння репатріантам.

Закон про надання корінним полякам можливості повернутися на свою споконвічну батьківщину вступив в силу в січні 2000 року. А в 2017 році були опубліковані і вступили в дію зміни до Закону про репатріацію, істотно збільшили допомогу і розширили права переселенців.

Цей документ відносить до числа репатріантів осіб, які мають польське походження і прибули до Польщі на підставі візи певного зразка з метою поселення на території країни на постыйне проживання. Програма «Повернення додому» розрахована на період до 2021 року.

У 2017 році польський Сейм прийняв поправки, які покликані істотно полегшити інтеграцію корінних поляків та їх адаптацію в нових умовах. З цією метою була створена Рада у справах репатріантів, який взяв на себе консультативну функцію.

Крім того, в різних регіонах країни відкрилися адаптаційні центри, в яких новоприбулі можуть зайнятися вивченням польської мови, пройти навчання за визначеною спеціальністю.

Нова поправка до закону також істотно полегшує процедуру отримання громадянства. Змінам піддалися і пільги, на які можуть розраховувати переселенці, які прибули в країну за візою репатріанта. Так, у 2024 році їм надається:

• 600 злотих – щомісячна допомога протягом першого пів року проживання у Польщі;
• 4000 злотих  – одноразова виплата на кожного члена сім’ї. Витратити ці кошти можна на вирішення житлового питання;
• 25000 злотих – одноразова допомога при купівлі власного будинку або квартири;
• 6000 злотих – на ремонт житлового приміщення.

У деяких випадках розміри виплат можуть змінюватися в індивідуальному порядку. Клопотати про отримання фінансової допомоги переселенці можуть протягом двох років після набрання польське громадянство.

На яких умовах можна взяти участь у програмі

Скористатися правом повернутися на історичну батьківщину можуть особи, які нададуть наступні докази:

• у старій версії закону – володіння польською мовою, знання історії Республіки Польща та її культури; у новій версії репатріанти отримують можливість вивчити мову вже в процесі адаптації, тобто після переїзду;
• польське походження (поляком повинен бути хоча б один з родичів по батьківській або материнській лінії: бабуся, прабабка, прадід, дід, батько, мати).

Сюди ж можна віднести кандидатів, які колись належали до польського громадянства, але в силу не залежних від них обставин втратили його. Дуже важливо, щоб батько або мати такої особи також був поляком.

Якщо ж зацікавлений громадянин раніше відмовився від польського громадянства по своїй волі, взяти участь у програмі репатріації він зможе, тільки якщо через судову інстанцію доведе, що рішення про відмову було прийнято всупереч його бажанню.

У відповідності з законодавством діти репатріантів отримують право вступу в громадянство Польщі автоматично.

Якщо з двох батьків учасником програми може стати тільки один, тоді другого необхідно написати заяву, що він не проти того, щоб дитина прийняла громадянську приналежність Республіки Польща. Проводиться дана процедура в присутності консула.

У законі також міститься вказівка на те, хто не має жодних шансів на отримання репатріаційної візи:

• особи, які не підтвердили своє польське походження;
• ті, хто одного разу вже отримав право на участь у програмі, але втратив його за своєю ініціативою;
• ті, хто виїхав за межі Польщі на підставі репатріаційних договорів 1944-1957 рр. між РП і СРСР.

Не зможуть повернутися на батьківщину і особи, які, перебуваючи за кордоном, здійснювали протиправні дії проти польської держави або порушували права людини, прописані у відповідній Конвенції.

Як проходить процес репатріації

Закон, що стосується програми переселення корінних поляків, чітко обмежує її географію. Таким чином, взяти участь у ній можуть мешканці таких держав і регіонів:

• Казахстан;
• Грузія;
• Азербайджан;
• Вірменія;
• Туркменістан;
• Киргизстан;
• Таджикистан;
• Узбекистан;
• азійська частина Російської Федерації.

Щоб мати можливість оформити заявку, кандидат повинен бути зареєстрований на постійній основі в одному з перелічених регіонів.

Процедура подачі заявки

Головною умовою, що дозволяє подати заяву про репатріацію, є підтвердження кандидатом наявності підстав для поселення в Польщі на постійне місце проживання. В якості доказів можуть виступити:

1. Запрошення, завірене нотаріусом і видане фізичною особою, юридичною особою. Даний документ містить в собі інформацію про те, що у заявника є місце проживання. На його підставі репатріанти також призначається фінансова допомога. З цієї причини дуже важливо, щоб у запрошенні містилася наступна інформація:
   • умови та місце проживання (наприклад, орендована квартира, гуртожиток тощо);
   • фінансове забезпечення (зокрема, цікавить характер пропонованої роботи або наявність можливості працевлаштування);
   • можливість отримання виплат для облаштування на новому місці.
2. Документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно в РП.
3. Наявність коштів для існування в країні, які можуть бути підтверджені дозволом на роботу, трудовим контрактом.

Розглянувши отриману з документів і в ході бесіди інформацію та факти, а також проаналізувавши представлені докази, консул робить висновок, чи дійсно кандидат має право на отримання польського громадянства в якості репатріанта.

Після цього прохання про надання візи і все обґрунтування для її видачі передаються в МВС Польщі — саме тут приймається остаточне рішення про те, чи отримає заявник візовий штамп потрібного зразка.

Але перш ніж це станеться, повний пакет документів буде розісланий та в деякі інші інстанції, де буде отримано підтвердження, що кандидат не представляє загрози для держави, а також що всі подані ним документи є справжніми. Якщо відомості не підтвердяться, цього буде достатньо, щоб відмовити в репатріаційної візи. В цілому процес переселення може тривати не менш як рік.

Віза репатріанта ставиться в паспорт. Вона є одноразовою і діє лише 12 місяців.

Протягом цього часу переселенець повинен перетнути польський кордон і оформити громадянство РП. Зрозуміло, польський паспорт видається не відразу, проте новий член суспільства вже може користуватися всіма правами нарівні з місцевими жителями.

Прибувши на місце нового проживання, репатріант повинен:

• пройти реєстрацію у місцевому РАГСі, а саме – запевнити свідоцтво про шлюб, про народження, про розлучення та інші папери цивільного стану. Всі документи повинні супроводжуватися перекладом на польську мову;
• подати заявку у Відділ з прав громадян у своєму воєводстві, де на підставі виписки з РАГСу йому буде видано свідоцтво про присвоєння громадянського статусу;
• оформити прописку і паспорт.

Підготовка необхідних документів

Найважливішим з усього переліку документів для участі в програмі репатріації буде підтвердження польського походження. Вихідці з Казахстану та інших держав, зазначених у списку вище, можуть зробити це за допомогою таких паперів:

• документів з відміткою про належність до польської національності, виданих місцевими органами влади;
• актів про громадянський стан;
• метрик, виданих під час хрещення;
• довідок про проходження строкової служби в армії Польщі;
• документів, що свідчать про те, що заявник був депортований з РП;
• доказів переслідувань за національною ознакою;
• свідоцтв про реабілітації депортованого громадянина, якщо в них підтверджуються польські корені;
• документів, виданих держслужбами інших країн з відміткою про належність до польської національності.

Мається на увазі, що всі надані документи повинні бути видані наступними інстанціями:

• державними структурами сучасної Польщі або її попередниць в юридичному сенсі;
• костелом;
• до 31 грудня 1991 року – СРСР.

Всі папери повинні бути передані в оригінальному вигляді. У разі втрати доказів, виданих за часів СРСР, замінити їх в сучасній державі буде неможливо. Кожен з пред’явлених документів повинен бути переведений і апостильований (крім довідок і паперів з печатками Радянського Союзу).

Щоб надіслати запит на участь у програмі з переселення, необхідно чітко знати, які документи потрібні для цієї мети. Знадобляться:

1. Заява.
2. Докази польського походження.
3. Підтвердження наявності житла.
4. Довідка про відсутність боргів за податковими виплатами.
5. Довідка про несудимість.
6. Копія паспорта.
7. Фото.
8. Інші документи, які може запросити консульство.

Підбивання підсумків

Всі переселенці репатріаційної програми наділені правом на деякі пільги і допомогу від польського уряду. Зокрема, їм надається:

• компенсація витрат на переїзд в країну (оплачується вартість залізничного квитка другого класу незалежно від того, як репатріант в’їхав у країну);
• виплата коштів для облаштування (придбання меблів, побутової техніки та інших предметів побуту);
• посібник для здійснення ремонту.

Крім матеріальної допомоги репатріант отримує:

можливість проходження безкоштовних курсів для освоєння нової професії або підтвердження диплома за старою;

• сприяння в пошуку роботи;
• можливість проходження мовних курсів на безкоштовній основі;
• інші види допомоги.

Крім того, громадянин отримує тимчасове житло. На період до трьох місяців він оселяється в спеціальному центрі для переселенців. Якщо за цей час знайти інше місце для проживання не вдалося, він може продовжити термін свого перебування в центрі ще на три місяці.