Євреї – один з найбільш розкиданих по світу народів. Вони є скрізь, і це результат гонінь, що мали місце в 30-40-ві роки ХХ століття в Німеччині та союзних їй країнах. З того часу і протягом багатьох років відбувається зворотний процес – єврейська імміграція в Німеччину. Щоб дозволити нащадкам пригноблених євреїв повернутися на батьківщину, ФРН спростила цей процес, а для євреїв з СРСР і союзних республік передбачила особливий порядок приймання. Пропонуємо розібратися, як і на яких умовах у 2024 році євреї можуть перебратися жити з країн СНД у Німеччину.
У долі єврейського народу чимало випробувань і негараздів. Напевно, самими трагічними для євреїв були роки Другої світової. Все, що відбувалося в цей період, згодом було визнано світовою спільнотою геноцидом єврейського народу та отримало гучне визначення «Голокост».
Вважається, що від расових злочинів нацистської Німеччини постраждали щонайменше 6 млн євреїв, і сучасна ФРН не могла не визнати це. Однак першими, хто дозволив, щоб німецькі євреї масового переїхали з республік СРСР, була Народна палата НДР.
Прийнятий нею Закон «Про прийняття на ПМП єврейських мігрантів з СРСР» від 12.04.1990 (Gesetz über Maßnahmen für im Rahmen humanitärer Hilfsaktionen aufgenommene Flüchtlinge) зіграв роль свого роду компенсації для євреїв за перенесені в часи Другої світової війни страждання. Хоча до цього керівництво НДР від злочинів нацистів відхрещувалося і своєї відповідальності не визнавало.
Згодом – вже після об’єднання німецьких земель – керівництво єдиної країни перейняло цей закон. Зокрема, рішення МВС ФРН від 09.01.1991 за законом «Про контингентних біженців» вносила в нього ряд поправок і дозволяло євреям з СРСР переїжджати до об’єднаної ФРН. Вважається, що завдяки йому в ФРН переїхало близько 220 тис. євреїв.
З 01.01.2005 року набрав чинності новий закон «Про імміграцію» (Zuwanderungsgesetz), згідно з яким тепер євреям, раніше визнаються контингентними біженцями, доводилося мігрувати в Німеччину відповідно до Закону «Про перебування іноземців на федеральній території» від 30.07.2004 (Aufenthaltsgesetz – AufenthG). З того часу приймання здійснюється за новими правилами. Тепер розберемося, що дає імміграція в Німеччину по єврейській лінії.
Імміграція в ФРН є чудовою можливістю для етнічних євреїв поміняти місце проживання на пільгових умовах. Крім права на постійне проживання, приймання осіб єврейської національності з боку Німеччини дає їм:
Таким чином, переїзд євреїв у ФРН має безліч переваг. Але необхідно відповідати умовам прийняття і пройти всі встановлені законом процедури.
Так, як випливає з Пам’ятки для євреїв-мігрантів, міграційне відомство може дозволити імміграцію і схвалити приймання лише за умови, що заявник:
Звернемо увагу, що особи, народжені на території союзних республік до 01.01.1945, автоматично визнаються Німеччиною як жертви нацистських переслідувань. Такий статус дозволяє пройти процедуру приймання без урахування знання мови та інтеграційного потенціалу.
Одним з головних умов прийняття єврея-іммігранта на території Німеччини є його можливість забезпечувати своє довгострокове перебування в межах країни. Перед тим як єврею переїхати в Німеччину, керівництво країни хоче знати, як швидко переселенець зможе інтегруватися в німецьке суспільство, отримає роботу і перестане потребувати матеріальної підтримки та соціальну допомогу з боку держави.
Щоб зробити подібного роду оцінку міграційні органи проводять так званий прогноз інтеграції.
Всі дані, необхідні для прогнозу, беруться із загального заяви мігранта, що подається ним для прийняття. Прогноз інтеграції передбачає бальну систему оцінювання: максимальна кількість – 125, проте достатньо буде і 50.
У вирішальних критеріїв, які беруться в розрахунок, входить:
У разі в’їзду в Німеччину разом з сім’єю міграційне відомство робить прогноз інтеграції у відношенні всієї родини.
Втім, далеко не всі євреї з країн колишнього СРСР можуть іммігрувати в ФРН. Зокрема, такого права позбавлені вихідці з Прибалтики. Пов’язано це з тим, що у 2004 році прибалтійські країни увійшли в Європейський союз, тому євреї – вихідці з цих країн втратили право на приймання в Німеччині.
Крім того, слід звернути увагу на обов’язкову умову міграції – схвалення з боку однієї з місцевих єврейських громад. Процедура схвалення не вимагає від єврея прийняття будь-яких заходів чи дій: міграційне відомство самостійно зажадає висновок у Центральній благодійної організації євреїв Німеччини (ZWST) або у Спілки прогресивних євреїв (UPJ).
Перші дають позитивний висновок у випадках, коли єврейське походження підтверджується по материнській лінії та було передано від матері чи бабусі. Другі – якщо походження по батьківській лінії, тобто для тих, у кого батьки – галахічеські євреї (по матері). У випадках, коли галахічним є тільки дідусь, позитивного висновку чекати не варто. А тому євреї за дідуся, навіть бувши вихідцями з СРСР, також будуть позбавлені можливості на приймання у ФРН.
Постанова про приймання євреїв-мігрантів також виключає можливість прийняття в якості мігрантів, осіб, які до цього вже встигли переїхати в порядку репатріації в інші країни, наприклад, в Ізраїль і США. Таким чином, переїхати в Німеччину на ПМЖ з Ізраїлю вже не вдасться. Крім того, приймання за програмою імміграції закритий для євреїв:
Репатріація в Німеччину євреїв – досить тривалий процес, що вимагає проходження обов’язкових етапів вже після того, як репатріант прийняв остаточне рішення про імміграцію. Серед них:
Розберемо основні моменти детальніше.
Як ми вже говорили вище, обов’язковою умовою імміграції по єврейській лінії є знання німецької мови на базовому рівні, не нижче А1 до загальноєвропейської системи оцінювання (GERR). Підтвердити його знання можна лише шляхом подання сертифіката. Однак право видачі такого сертифікату надано лише деяким навчальним закладам. Наприклад, Німецького інституту їм. Гете чи Німецького товариства з міжнародного співробітництва, філії якого представлені й в Україні. У них можна пройти не лише іспит, але й отримати необхідний рівень знань на спеціальних курсах.
Якщо рівень знання мови вище базового рівня, це також необхідно підтверджувати документально. Для забезпечення мінімального критерію достатньо й А1, однак більш високий рівень підвищить шанси на позитивну відповідь і буде врахований при складанні прогнозу інтеграції. Наприклад, так виглядає сертифікат про знання німецької мови на рівні А1 з інституту ім. Гете.
Надалі, вже після переїзду, мігрантові доведеться більш поглиблено вивчити мову.
Основний документ, який подається в якості заяви-анкети, – це антраг, формуляр якого можна переглянути на сайті Федерального відомства з питань міграції та біженців. Якщо разом з євреєм, які мають право на приймання, виїжджають члени його сім’ї, самі по собі не мають такого права, вони повинні бути також включені в антраг. Такими можуть бути подружжя і неодружені неповнолітні діти іммігранта.
Всі, хто в’їжджає в Німеччину члени сім’ї також мають отримати сертифікати про знання мови (виняток – діти до 14 років), і вони також будуть включені в прогноз інтеграції. Крім вказівки про них в антразі, відомості про них повинні бути викладені в спеціальній програмі, формуляр якого можна переглянути на сайті Федерального відомства.
Всі зазначені в антразі та додатку відомості повинні бути підтверджені документально, а документи – переведені на німецьку мову. При подачі документів потрібно враховувати, що кожен з них подається у форматі «оригінал + копія + переклад». Безумовно, в кожному випадку індивідуальний пакет документів. У загальних випадках заявнику потрібно:
Пакет документів разом з антрагом подається в будь-яке консульство Німеччини на території країни проживання. Про час подачі необхідно домовитися в консульстві заздалегідь – подати документи вдасться тільки в призначений час. Співробітники диппредставництва країни перевірять комплектність паперів доданих оригіналів.
Після перевірки комплектності документів співробітник диппредставництва ФРН запрошує кандидатів на невелику співбесіду. Конкретного переліку питань, які можуть бути задані заявнику, ні – можуть запитати про що завгодно. Здебільшого співробітники представництва ставлять питання, що стосуються:
Після співбесіди заявнику повернуть документи та попросять чекати відповіді. Рішення приймається міграційним відомством Німеччини (BAMF), терміни розгляду суто індивідуальні й можуть становити від 6 місяців до 1,5-2 років.
Після прийняття рішення по кандидату міграційне відомство направляє його в той диппредставництво, до якого були подані документи. Воно, у свою чергу, інформує про прийняте рішення заявника. У разі, якщо воно буде позитивним, заявник зобов’язаний протягом 1 року оформити національну візу, за якою протягом 90 днів повинен виїхати в Німеччину.
Якщо єврей-мігрант після отримання позитивного рішення не скористався правом на переїзд протягом року, він має право на повторну подачу документів (до 21.05.2015 це було заборонено), однак лише раз.
Для оформлення візи заявнику потрібно записатися на приймання до посольства, після чого надати туди:
На підставі рішення про приймання заявнику видається національна віза, дійсна на протязі 90 днів. Вона дозволяє лише один раз в’їхати Німеччину, без права на наступний виїзд.
Після видачі візи протягом 90 днів необхідно в’їхати до Німеччини у той регіон розселення, який вказаний у рішенні про приймання: як правило, розподіл по Німеччині здійснюється з урахуванням місця проживання родичів або друзів заявника, або ж побажань при подачі документів.
В’їхати до Німеччини та дістатися до розподільного табору на зазначеній федеральної землі можна будь-яким видом транспорту. У таборі доведеться прожити певний час, поки не прийде запит з конкретного населеного пункту, який стане постійним місцем проживання. Транспортування туди забезпечують співробітники розподільного табору.
Після прибуття мігрантів по єврейській лінії в конкретний населений пункт також їх розселяють в таборі для переселенців (гуртожитку). Там вони можуть проживати необмежений час до того, поки не зможуть дозволити собі самостійне житло. Після отримання кімнати в гуртожитку мігрантам необхідно:
Не варто розраховувати, що отримання громадянства Німеччини для євреїв відбувається також за спрощеною процедурою – це не так. Навіть у випадку імміграції по єврейській лінії все, на що можна розраховувати, – вид на проживання. Однак на його підставі теж можна отримати німецький паспорт: для цього необхідно прожити в Німеччині протягом 8 років.
За умови проходження інтеграційних курсів і опановування високим рівнем знань німецької мови, згідно з п. 4 § 12 Staatsangehörigkeitsgesetz, такий термін можна скоротити до 6 років.
Відверто кажучи, важко назвати навіть середню суму витрат, які потрібно понести іммігрантам по єврейській лінії, – кожен з випадків індивідуальний. У число можливих витрат можна включити:
Немає конкретної визначеності й в частині строків імміграції. По теперішній практиці, період від моменту подачі документів і безпосередньо до в’їзду в Німеччину може зайняти термін 1-2 роки. Хоча все залежить від країни походження. Наприклад, зважаючи відбуваються в Донбасі подій заяви від громадян України розглядаються в першу чергу.
Причин відмови в прийманні з боку BAMF може бути набагато більше, ніж умов приймання. Така причина зазвичай зазначається в рішенні, але як правило, вона не виходить за рамки загального формулювання. До числа причин, які можуть перешкодити виїзду в Німеччину на ПМЖ по єврейській лінії, можна віднести:
Імміграція в Німеччину навіть при наявності єврейських коренів – нехай і спрощена, але далеко не найпростіша процедура. Право на неї мають всі євреї та нащадки євреїв, які проживали та проживають на території колишніх союзних республік, а також їхні дружини та неповнолітні діти. Для цього вони повинні вивчити мову, зібрати пакет документів, подати їх у консульство, пройти співбесіду і дочекатися відповіді.
Якщо він буде позитивним, євреї протягом року мають право в’їхати в Німеччину, отримати кімнату в гуртожитку, безстроковий вид на проживання і право на працевлаштування. Після 8 років євреї зможуть натуралізуватися та отримати громадянство Німеччини.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy