При імміграції в Німеччину по лінії пізніх переселенців (Spätaussiedler), однією з умов отримання такого статусу є демонстрація знання німецької мови. Закон (§6 BVFG) дозволяє зробити це, представивши сертифікат про знання німецької мови або пройшовши шпрахтест. Sprachtest – це лінгвістичний тест на предмет пасивних і активних мовних навичок по знанню німецької мови. Простіше кажучи, кандидат тестується на знання вільного розмовної німецької мови – це одна з головних умов отримання статусу репатріанта у 2024 році.
Необхідність проходити шпрахтест з німецької мови покладається лише на основних заявників, тобто тих, хто подавали Antrag S в якості пізнього переселенця на себе. Sprachtest проводиться виключно для таких осіб, навіть якщо разом з ними в Німеччину переселяються члени сім’ї. Для останніх також передбачено обов’язкове знання німецької мови, але на базовому рівні. Продемонструвати його вони можуть, представивши сертифікат А1 або пройшовши шпрахштандтест.
Шпрахтест для основних заявників і шпрахштандтест для родичів – це два різних тесту, в тому числі і по необхідному рівню знання мови – для родичів він значно простіше.
Про це говорить хоча б те, що від заявників потрібно проявити знання розмовної німецької (В1), в той час як для родичів достатньо лише базових знань (А1).
Іспит для пізніх переселенців на предмет знання ними німецької мови проводиться у німецькому посольстві або консульстві – запрошення на шпрахтест приходить після подачі документів і антрага в якості пізнього переселенця. Пройти тест можна в посольстві в Києві та в консульствах.
Sprachtest проводиться у формі іспиту, а скоріше у формі співбесіди, бесіди зі співробітником посольства або консульства. Тест покликаний перевірити, чи вистачить заявнику рівня володіння мовою для підтримки складного діалогу на прості буденні теми: робота, сім’я, здоров’я, діти, настрій, домашнє господарство і так далі. Мова може йти про те, як довго вам доводилося добиратися до Москви, про вчорашню вечерю або політичній системі, що діє нині в Німеччині.
Співбесіда проводиться у форматі «питання-відповідь». Відповіді здобувача повинні бути як можна більш розгорнутими – це покаже рівень його володіння мовою з кращого боку. Позитивно оцінюється спонтанна, непередбачувана мова і фрази – банального зазубрювання шаблонних фраз недостатньо. Перевіряється вправі робити граматичні помилки та іноді запинатися: це не критично, якщо такі помилки не вплинуть на рівень розуміння викладених ним думок і не завадять спілкування.
Важливо розуміти, що мовний тест у посольстві не має яких-небудь стандартів, а перевіряючий не виносить підсумкове рішення. Він лише фіксує на бланку власну думку про рівень знань кандидата.
Підсумкове рішення приймається Федеральним адміністративним відомством (BVA). Про нього заявнику стане відомо через кілька місяців після шпрахтеста. У разі позитивної відповіді заявник отримає «посвідчення про дозвіл на в’їзд» (Aufnahmebescheid). Після вдалого проходження співбесіди закон (§15 BVFG) виключає можливість повторного тестування кандидата на переселення.
Вважається, що пізні переселенці – це етнічні німці, які володіють високим рівнем знання німецької мови. На практиці все інакше і рівень мовних знань кандидатів зазвичай залишає бажати кращого. Тому готуватися до співбесіди варто грунтовно і заздалегідь. Підготовка до шпрахтесту може включати в себе:
Відвідування спеціальних підготовчих курсів. У великих містах не проблема знайти курси з німецької мови, адаптовані спеціально для проходження шпрахтеста. На них фахівці поділяться своїми власними методиками, унікальними «фішками» і досвідом, які дозволять здобувачеві проявити себе з кращого боку. Фахівці аналізують протоколи, оновлюють базу даних питань і в максимально стислі терміни готують шукачів. Зазвичай на таких курсах обіцяють за 3 місяці можна підготувати кандидата до проходження тесту з нуля.
Заняття з репетитором з німецької мови. Вся суть підготовки до шпрахтесту – це навчання розмовній, побутового німецькому, тому шкільний вчитель або університетський викладач для цих цілей не підійдуть. На тематичних форумах не проблема знайти репетиторів, які також займаються підготовкою до шпрахтесту. Багато хто з них проводять заняття онлайн, наприклад по скайпу. Це найбільш підхожий варіант для тих, кому необхідно пройти підготовку в максимально стислі терміни, оскільки дозволяє репетитора приділити максимум уваги кандидату.
Самопідготовку. Наприклад, пошук відповідей на зразкові питання, самостійна розробка відповідей і мовних конструкцій, вивчення нових слів, навчання за відеоуроків, моделювання власних сценаріїв поведінки. Не варто розраховувати на самопідготовку без наявності хоча б базових знань німецької мови.
Мовну практику. Діалоги з носіями мови, перегляд німецьких фільмів і серіалів, спів німецьких пісень – будь-яка така практика сприятливо позначиться на рівні володіння мовою. Проте це можуть бути додаткові заняття – не варто нехтувати основною підготовкою на курсах чи з репетитором.
Варто розуміти, що передбачити питання і тему вашої розмови з працівником посольства практично неможливо. Повторимося, яких-небудь стандартів для цього не передбачено (у всякому разі, вони не розголошуються). Однак, вивчивши успішну практику, нам вдалося виділити 20 найпоширеніших питань, які на шпрахтесті задають пізнім переселенцям.
Ми опустили примітивні питання на кшталт «як вас звати» і «скільки вам років». Знання відповідей на них само собою зрозуміло і передбачається, інакше на шпрахтесті вам робити просто нічого.
Безумовно, немає ніякої гарантії, що будь-який з нижчеописаних питань поставлять саме вам, проте знати відповіді на них все-таки варто.
Не варто зневірятися, якщо не вдалося здати шпрахтест з першого разу. Раніше чинне правило, за яким іспит здавався лише один раз, скасовано: тепер ви зможете здавати шпрахтест необмежену кількість разів. Правда, повторна співбесіда можливо не раніше, ніж через 6 місяців з моменту отримання попередніх результатів. Цього часу вистачить, щоб повноцінно підготуватися.
Якщо ви вважаєте відмову неправомірною, є можливість подати апеляцію з цього приводу в BVA.
Шанси на успіх невисокі, оскільки в переважній більшості випадків адміністративне відомство надсилає повторну відмову, проте це дає заявникові право на оскарження рішення відомства в німецький окружний адміністративний суд (Verwaltungsgerichtе).
Документи та сама скарга повинні надійти до адміністративного суду не пізніше, ніж через місяць після отримання повторної відмови. Враховуючи це, не варто сподіватися на пошту: з її допомогою документи, швидше за все, не встигнуть дійти до суду.
Найдоцільніше скористатися послугами представника в Німеччині, який не тільки подасть документи, але і представить інтереси заявника в суді. В судовому порядку шансів на успішне рішення значно більше. Якщо суд скасує рішення BVA, відомство зобов’язане видати дозвіл для в’їзду на ПМЖ як пізньому переселенцю.
Таким чином, шпрахтест є найважливішим етапом оформлення статусу Spätaussiedler – саме від його результатів, при інших формальних відповідностях, буде залежати можливість переїзду в Німеччину. Тест проводиться у німецькому посольстві та покликаний перевірити спроможність заявника вільно спілкуватися на повсякденні теми німецькою мовою, тому передбачає досить високий рівень знання мови.
Ті, кому не вдалося пройти повноцінну підготовку і хто в результаті не зміг скласти тест, можуть пройти його повторно або оскаржити його результати у BVA і німецький суд.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy