Як отримати політичний притулок у Німеччині

Оскільки Німеччина – одна з найбільш економічно розвинутих країн світу, немає нічого дивного в тому, що вона входить в число лідерів за кількістю прийнятих мігрантів, і, зокрема, біженців. У 2024 році політичний притулок в Німеччині, хоч і вимагає від шукачів терпіння і дотримання тривалих законодавчих процедур, але зате дає право на легальне проживання, вільне пересування по ФРН, право на працевлаштування, компенсацію оренди житла та соціальну допомогу у розмірі 250-300 євро.

Хто може претендувати на притулок

Відразу зазначимо, що більшість питань, що стосуються надання гуманітарного статусу в Німеччині, регулюються Законом про притулок від 26.06.1992 (Asylgesetz). Ним, зокрема, визначено загальні критерії для оформлення гуманітарного статусу, конкретні умови і процедури, які необхідно пройти шукачам притулку, порядок їх проходження, умови надання житла, порядок припинення наданого статусу і так далі.

Згідно з параграфом 1 зазначеного закону, законодавство ФРН зрівнює статус біженців і осіб, що клопочуть про надання політичного притулку. Враховуючи це та положення параграфа 3 закону, отримати політичний притулок в Німеччині може кожен іноземець, який через обґрунтованих побоювань переслідування за расовими, релігійними, національними, політичними або етнічних мотивів був змушений покинути свою країну, і не може звернутися до неї за захистом через побоювання в таких переслідування. Іноземець не сприймається як біженець у Німеччині, якщо він скоїв злочини проти миру, людяності або воєнний злочин або тяжкий неполітичний злочин за межами Німеччини, навіть якщо його мотивами були політичні цілі.

Що мається на увазі під переслідуванням? Згідно з параграфом 3а, щоб мігрант отримав політпритулок у Німеччині, переслідування повинно бути настільки серйозним по своїй природі, щоб спричинити порушення основних прав людини. Чи має складатися з різного роду заходів, настільки серйозні, що їх можна порівнювати з порушенням основних прав людини за Конвенцією про захист прав людини. Йдеться про право на життя, заборону на застосування катувань, свободу і недоторканність особистості й так далі.

Оскільки критерії для надання притулку досить розмиті, це дозволяє клопотати про нього величезній кількості людей. За даними Федерального відомства Німеччини з міграції та біженців на грудень 2017 року, за перші 11 місяців 2017 року було зареєстровано близько 172 тис. шукачів притулку. При цьому політичний притулок у Німеччині попросили майже 4,4 тис. осіб, що дозволило зайняти місце в топ-10 національностей, найчастіше клопочуть про надання гуманітарного статусу, – поряд з сирійцями, іракцями, афганцями.

Подача клопотання про притулок

За змістом параграфа 13 закону, клопотання про надання притулку не має затвердженої форми та може бути подана усно, письмово або іншим чином. Головне, щоб в ньому було виражено явний намір іноземця шукати захист від політичних та інших переслідувань на федеральній території Німеччини або захист від депортації або іншої форми репатріації в країну, яка або на території якої йому загрожують переслідуванням.

Відповідно до параграфа 14 закону, клопотання має бути подано в одну з філій Федерального відомства міграції та біженців (ФВМБ або немц. BAMF). При наявності на те підстав міграційні органи можуть вимагати від іноземця направити клопотання до іншої філія.

Звернемо увагу, що, згідно з п.3 параграфа 13 закону, у разі відсутності в іноземця в’їзних документів він повинен висловити клопотання про надання притулку ще на кордоні – прикордонним органам. Якщо мігрант подає клопотання, не маючи візи та перебуваючи при цьому на кордоні з «безпечною країною», йому буде відмовлено, згідно з нормами Дублінської конвенції.

Якщо іноземцю вдалося нелегально перетнути німецьку кордон, він повинен негайно звернутися в центр приймання, ФВМБ або поліцію. Аналогічне клопотання мігранти та шукачі притулку подають щодо своїх неповнолітніх дітей.

В рамках співпраці з міграційними органами, відповідно до параграфа 15 закону, мігранти зобов’язані особисто:

• надати всю необхідну для їх ідентифікації усну або письмову інформацію;
• повідомляти про отримання посвідки на проживання;
• надавати паспорт та інші необхідні документи, які знаходяться в його розпорядженні;
• отримувати документи, що засвідчують його особу при відсутності таких;
• проходити всі встановлені ФВМБ заходи ідентифікації.

Табір для первинного розміщення

Слідуючи логіці параграфа 20 закону, незалежно від того, яким чином і куди особа подасть клопотання про надання притулку в Німеччині (прикордонні органи, прикордонники в аеропорту, поліція, міграційні органи), разом зі своїм клопотанням заявник подається в компетентний приймальний центр. Їх функції виконують табору для первинного розміщення.

Найчастіше вони являють собою обгороджену територію з житловими корпусами, поліцейською ділянкою, медпункту, їдальні та всіма необхідними побутовими умовами. Кожному, хто просить притулку, виділяється житлова площа розміром 6,5 м². Іноземець забезпечується харчуванням, засобами гігієни, при необхідності – одягом та іншою допомогою, в тому числі одержує допомогу, що дорівнює допомозі з безробіття у ФРН.

Обов’язковий термін проживання в таборі для первинного розміщення становить 3 місяці.

Все це час прохачі гуманітарного статусу зобов’язані жити там, незалежно від того, хочуть вони цього, чи є у них інше місце для ночівлі. По закінченні цього терміну прохачів розселяють за федеральними землями відповідно до окружних квот.

Більше про це можна дізнатися з матеріалу під назвою «Табори в Німеччині для біженців».

Обробка даних прохача притулку

Після попадання в табір первинного розміщення іноземцю, як вже було сказано вище, доведеться надати дані, що засвідчують його особу, та докази, якими він може обґрунтувати прохання гуманітарного статусу. Після цього, керуючись пунктом 16 закону, міграційні органи повинні ідентифікувати особу мігранта, перевірити всі зібрані дані та наявність права просити притулку.

Для цього:

1. іноземця фотографують;
2. проводять дактилоскопічну експертизу;
3. роблять фото райдужної оболонки ока;
4. зчитують і перевіряють біометричні дані у його паспорті (якщо такі є);
5. надсилають запити в Федеральне управління кримінальної поліції про причетність до злочинів;
6. перевіряють, чи просив здобувач гуманітарний статус в інших країнах;
7. перевіряють, з якої країни прибув мігрант (згідно з Дублінською угодою, його має приймати перша країна ЄС, на територію якої він прибув);
8. проводять інші встановлені законом процедури.

Проходження співбесіди

Якщо всі необхідні умови дотримані та в нього дійсно є формальні підстави для подання клопотання про отримання притулку в Німеччині, йому призначається співбесіду. З точки зору німецької влади, дана процедура вважається одним з найбільш важливих етапів у частині визначення гуманітарного статусу іноземця – саме на його матеріалах буде прийматися підсумкове рішення.

Співбесіда проводиться згідно з правилами, передбаченими пунктом 25 Закону про притулок. Згідно з нею, на ньому може бути адвокат або будь-яке інше підтримує прохача притулку особа. Інтерв’ю може даватися на будь-якому зручною мовою – в такому разі здобувачеві надається перекладач.

В рамках співбесіди іноземець зобов’язаний самостійно надати докази переслідувань, загрози його життю і здоров’ю, нанесення йому серйозної шкоди й інші факти, що перешкоджають його депортації з Німеччини на батьківщину. Він може викласти їх як в письмовій, так і усній формі.

Крім того, на інтерв’ю перевіряється ідентичність усієї раніше наданої інформації, в тому числі в частині:

• правдивість наданих персональних даних;
• освіти, роду заняття;
• сімейного стану, складу та місцеперебування членів сім’ї;
• маршруту, за яким громадянин прямував до Німеччини;
• інших питань, передбачених законом.

Інтерв’ю не є публічним. Кінцева мета здобувача при проходженні співбесіди – переконати співробітників ФВМБ в тому, що на території держави громадянської належності йому дійсно загрожує небезпека або переслідування за політичними, расовими, національними та іншими мотивами.

За результатами співбесіди складається протокол, доповнюється стенограмою, а іноді й аудіозаписом. Він повинен бути прочитаний здобувачем, доповнений за його пропозицій, після чого під протоколом ставляться необхідні підписи.

Звернемо увагу, що, згідно з п. 1 параграфа 24 Закону, співбесіда може бути скасовано, якщо особа прибула з «безпечної країни» і, на думку міграційних органів, має право на надання притулку.

Рішення про гуманітарний статус

За законом, розгляд клопотання повинно тривати не більше трьох місяців. Однак в силу загострення міграційної кризи та небувалого напливу мігрантів до Німеччини ФВМБ виявилася перевантаженими, у результаті чого винесення рішення часто доводиться чекати навіть понад рік.

Залежно від представлених прохачем гуманітарного статусу доказів та його конкретної ситуації, міграційні органи Німеччини можуть винести рішення про:

• визнання особи біженцем відповідно до конституції ФРН (Flüchtling) або відповідно до Женевської конвенції 1951 року (малий притулок);
• надання політичного притулку (Асил);
• надання притулку з гуманітарних міркувань (коли немає підстав для надання статусу біженця або політичного притулку, але є підстави для надання міжнародного захисту з гуманітарних міркувань, у тому числі надання додаткової міжнародного захисту, захист від депортації й так далі;
• депортації в третю «безпечну країну» (з якої прибув здобувач і в якій, згідно з Дублінської конвенції, він повинен шукати захисту);
• відмову у наданні гуманітарного статусу і депортації на батьківщину.

Само собою, що статус біженця або політичного притулку в Німеччині для українців стане найкращим варіантом. Такий статус надається на мінімум 3 роки та дає право на працевлаштування, проживання та переміщення по території Німеччини, житло, соціальну та іншу допомогу, яка покладена іноземцям з гуманітарним статусом.

Причини відмови у статусі

Відповідно до параграфа 31 Закону про притулок, рішення міграційного органу завжди оформляється письмово із зазначенням причин, якими вона обумовлена. Відмова у наданні гуманітарного статусу, згідно з інформацією ФВМБ, отримує в середньому кожен третій претендент (36,1%).

Причинами відмов, в силу чинної правозастосовчої практики у Німеччині, служать:

• Необґрунтованість побоювань переслідування: відсутність, неправдивість або недостатність доказів переслідування, віднесення до переслідуваної етнічної групи при відсутності доказів переслідування конкретної особи, наявність географічно обмеженої небезпеки (наприклад, лише в частині країни) або і зовсім її перебільшення, або навіть повна відсутність загрози.
• Невикористання інших варіантів захисту. Зокрема, відсутність доказів звернення до влади країни своєї громадянської належності, невикористання внутрішньої альтернативи притулку, відсутність звернення в першу країну перебування на території ЄС.
• Надання неправдивих відомостей або підроблених документів. Подібні дії, в тому числі приховування документів, що засвідчують особу претендента, є підставою для відмови в гуманітарному статусі.
• Недостатність підстав для отримання гуманітарного статусу. Так, катастрофічна економічна ситуація в країні громадянської належності, відсутність роботи та засобів до існування, голод, перевищення епідеміологічного порогу по тим чи іншим захворюванням, а також інші подібного роду факти не є підставою для отримання політичного притулку чи статусу біженця.
• Вчинення злочину: в гуманітарному статусі відразу відмовлять тим, хто встиг скоїти злочини на території Німеччини або країн ЄС. Крім того, відмовлять і тим, хто намагається сховатися від кримінального переслідування з боку своєї держави в ФРН.

Звернемо увагу, що список можливих причин, по яких претенденти гуманітарного статусу отримують відмову, не є вичерпним. Рішення приймається міграційними органами Німеччини одноосібно і не може бути оскаржене.

Що робити, якщо отримано відмову

Якщо претендент не згоден з висновками міграційного органу, він має право оскаржити отримане від них рішення в судовому порядку. Або ж йому доведеться покинути країну добровільно; відмова зробити це загрожує депортацією. Деякий час допоможе уникнути її статус під назвою Duldung (дальдунг, тимчасове зупинення депортації).

Такий документ дає право на тимчасове проживання, але не має нічого спільного з правом перебування, ВНП та іншими статусами. По суті, це документ для біженців, які зобов’язані покинути Німеччину.

Воно видається Відомством у справах іноземців у Німеччині після відмови в гуманітарному статусі та замінює раніше виданий дозвіл на перебування (Aufenthaltsgestattung). Виклик у відомство здійснюється за повідомленням від ФВМБ і напрямом біженцю запрошення.

При видачі дальдунга посадові особи поцікавляться у претендента, є в нього закордонний паспорт, що він має намір зробити, щоб його оформити, коли він покине країну і що перешкоджає цьому на сьогодні. У число потенційних причин, які можуть перешкоджати негайного виїзду, входять:

• хвороба або психічні розлади можуть вимагати довідку від лікаря;
• закінчення навчання – можуть вимагати документи, що підтверджують термін навчання;
• відсутність закордонного паспорта – вимагатимуть довідку з диппредставництва країни результату;
• відсутність транспортного сполучення з країною результату, в тому числі й шляхом транзиту;
• відмова країни результату приймати свого громадянина.

Варто відзначити, що дальдунг не дає іноземцю право на працевлаштування, освіта, вільне пересування по країні (лише в межах федеральної одиниці), соціальну допомогу та допомогу по безробіттю. Дальдунг припиняє діяти з моменту вибуття іноземця з німецької території і не дає права на подальший в’їзд до Німеччини.

Висновок

Зазначимо, що отримати статус біженця або політичного притулку в Німеччині не так то й просто. Потрібно мати обґрунтовані побоювання переслідування або докази небезпеки на території своєї країни, інакше в гуманітарному статусі відмовляють.

Для розгляду питання потенційного біженця необхідно подати клопотання. Поки вона буде розглядатися, він буде проживати в таборі для біженців, а через 3 місяці отримає можливість переїхати в одну з федеральних земель. За цей час його викличуть на співбесіду, за результатами якого і буде прийматися підсумкове рішення.

Якщо іноземцю відмовлять, він має право оскаржити рішення і, при наявності на те причин, оформити дальдунг – відстрочку депортації.

Політичний притулок у Німеччині: Відео