Основні способи набуття громадянства
Отримання громадянства являє собою процес виникнення певних правових зв’язків між людиною і державою. Вони виражаються у взаємному набуття сторонами відповідних прав та обов’язків, встановлених внутрішнім законодавством країни. Складність набуття громадянства, як правило, залежить від економічної спроможності тієї держави, чий паспорт бажає отримати кандидат. Втім, незважаючи на це, для більшості розвинених країн характерні схожі способи набуття громадянства. Зупинимося на них докладніше.
Причини та переваги зміни громадянства
Зміна місця проживання завжди має причини. Міграція – дуже суперечливий і непередбачуваний процес. Якщо внутрішній переїзд населення практично завжди зумовлений пошуком роботи, сезонністю або природно-кліматичними умовами, то головною причиною міжнародної міграції досі залишається економічний фактор. Зміна громадянства майже завжди спрямована на пошук кращого місця або кращих умов для життя для мігрантів та їхніх родин.
Серед причин міжнародної міграції та зміни громадянської належності можна виділити:
- різницю в зарплатах – мігранти прагнуть жити в країнах, де за свою роботу вони можуть отримати більший дохід;
- різницю в рівні добробуту населення – мігранти прагнуть потрапити на території більш благополучних країн з високим рівнем життя;
- військові та політичні конфлікти – біженці та переселенці з країн Африки та Близького Сходу змушені покидати власні держави та легалізуватися в країнах Європи;
- наявність стимулів для зміни громадянства – наприклад, програми отримання громадянства в спрощеному порядку.
Безумовно, при виборі нової країни для отримання громадянства люди в першу чергу керуються тими перевагами, які можуть бути ними отримані в результаті переїзду. Наприклад, отримуючи паспорт багатьох країн, новоспечений громадянин може претендувати на такі переваги:
- офіційне працевлаштування в країні;
- одержання передбачених законом соціальних допомог, пільг, пенсій;
- право на проживання в будь-якому місці за вибором громадянина;
- участь у виборчому процесі, а при дотриманні встановлених вимог – право бути обраним в органи влади;
- безкоштовне медичне забезпечення;
- безкоштовна освіта, в тому числі й для неповнолітніх дітей;
- право на подвійне громадянство.
Способи отримання іншого громадянства
Звичайно, підстави для набуття громадянства можуть бути визначені виключно нормами внутрішнього закону, прийнятого і діє на території тієї чи іншої країни. Кожна держава прагне самостійно регулювати ці питання, однак лише в рамках норм міжнародного права.
Зокрема, в силу діючої міжнародно-правової доктрини, а також Конвенції ООН про скорочення безгромадянства, Конвенції про статус апатридів та Європейської конвенції про громадянство, ми можемо виділити кілька основних способів, так чи інакше передбачених законодавством багатьох країн:
- філіація, що має кілька форм, що дає право на громадянську приналежність за народженням;
- натуралізація – набуття громадянства в добровільному порядку при дотриманні деяких умов, наприклад, на підставі придбання житла, інвестування в економіку чи заслуги перед державою;
- оптація – вибір громадянської належності при зміні кордонів країни;
- трансферт – поняття означає зміну громадянства в силу передачі території проживання населення іншій країні.
Зупинимося на найбільш поширених способах поміняти громадянство докладніше.
Громадянство за народженням
Згідно зі ст. 1 Конвенції ООН про скорочення безгромадянства, учасники документа зобов’язуються надавати будь-якій особі, народженій на їх території, власну громадянську належність. Філіація або право на громадянство за народженням може бути реалізовано у трьох формах:
- Jus soli або право землі, що дозволяє дитині стати громадянином тієї країни, в межах якої він був народжений. Підставою для цього є свідоцтво про народження. У число практикуючих країн входять США, Панама, Венесуела.
- Jus sanguinis або право крові, що дає дитині право на отримання громадянства в разі, якщо їм мають його батьки або хоча б один з них. Сьогодні, наприклад, діє в Ізраїлі.
- Право спадщини, що діє, наприклад, на території Латвії та Румунії. Передбачає передачу права на громадянство нащадкам і, на відміну від права крові, діє також у випадках, коли батьки померли до народження дитини. Зазначимо, що це одна з найбільш поширених практик, яка особливо часто стає причиною проведення пологів у країні, де батьки бажають оформити громадянство дитині.
Паспорт через шлюб
Всупереч сформованому стереотипу, шлюб не розглядається в міжнародному праві в якості однієї з підстав для отримання паспорта країни, громадянином якої є другий чоловік.
Укладення шлюбу між громадянами різних країн або апатридами, як правило, не тягне зміни громадянської належності.
Однак наявність подружніх відносин у багатьох випадках надає особі, що бажає отримати громадянство, деякі послаблення і преференції в частині його оформлення.
Наприклад, в Польщі шлюб дозволяє отримати дозвіл на тимчасове проживання без урахування встановленої міграційними органами квоти. При наявності посвідки на проживання право на громадянство виникає у разі перебування у шлюбі протягом трьох років, незалежно від терміну проживання в країні. Такі можливості часто призводять до укладення фіктивних шлюбів, що керівництво більшості країн намагається припиняти.
Паспорт за інвестиції
У деяких країнах (по більшій частини острівних та офшорних) поширена практика видачі паспортів за інвестиції в національну економіку. Там, де така можливість існує, інвестори мають право отримати громадянство лише за те, що вклали кошти у свою нову батьківщину.
Примітно, що для цього навіть нема потреби відвідувати країну і жити в ній протягом кількох років. Все, що потрібно, – це переказувати необхідні кошти, дочекатися підготовки всіх документів і отримати новий паспорт – його можуть направити навіть поштою.
Безумовно, в різних країнах відрізняється розмір мінімальних необхідних інвестицій: від 100 тис. до декількох мільйонів доларів. Можуть відрізнятися і цілі самих інвестицій: деякі країни дозволяють відкривати підприємства, інші вимагають вкладення коштів у державні фонди без права отримання дивідендів або державні цінні папери.
Паспорт за нерухомість
Нерухомість, куплена за кордоном, також розглядається багатьма як інвестиція. До речі, не тільки самими інвесторами, але і керівництвом тих країн, на території яких вона продається. Тому багато з них готові видавати паспорти за те, що іноземці придбають на їх території нерухомість. Це найбільш простий порядок отримання паспорта, адже він дозволяє не тільки оформити громадянство, але й одночасно забезпечить нового громадянина необхідним житлом.
Не всі країни готові видавати паспорти у скорочені терміни лише за придбання квартири або іншої нерухомості. Однак у багатьох з них купівля нерухомості дає можливість легалізуватися.
Наприклад, в Латвії, купуючи житло мінімум за 71 тис. євро, покупець отримує ВНП з правом оформлення ПМП. У Болгарії для цього необхідно витратити 300 тис., а в Іспанії – 500 тис. євро. Більше про це в матеріалі під назвою «Громадянство при покупці нерухомості».
Паспорт для біженців
Всупереч ще одному сформованому стереотипу, статус біженця не дає права на отримання паспорта на території тієї країни, яка визнає іноземця таким. Статус біженця – це гуманітарний статус, наявність якого фіксує факт переслідування за расовими, релігійними та іншими мотивами. Він дозволяє проживати на території прийняла країни, наприклад, Німеччини, однак іншого легального статусу, що дає права на громадянство, не дає. Про те, як оформляється статус біженця в Німеччині читайте тут.
Втім, в окремих країнах біженці мають право на проходження спрощеного отримання громадянства.
Загальний порядок отримання громадянства
Загальний порядок отримання громадянства передбачає отримання паспорта при дотриманні всіх умов, встановлених для іноземців або осіб без громадянства законодавством конкретної країни. Загальний порядок виключає спрощений, тобто в загальному порядку можна отримати громадянство на пільгових чи інших полегшених підставах: він передбачає перелік умов, які застосовуються для більшості бажаючих отримати паспорт.
Одним з найбільш поширених умов вважається осілість на території країни, чиє громадянство бажає отримати кандидат. Наприклад, для отримання громадянства в Чехії необхідно безперервно прожити на її території при наявності ВНП не менше 5 років. Аналогічний строк встановлено і законодавства США, однак замість ВНП у кандидатів діє грін-карт.
Термін постійного проживання для отримання громадянства в Німеччині становить 8 років. Крім дотримання принципу осілості, що підтверджує бажання громадянина знайти саму щільну правовий зв’язок з державою, законодавство більшості країн вимагає від кандидатів:
-
- повної дієздатності;
- дотримання законів країни;
- наявності свого або знімного житла;
- наявності легального джерела доходу;
- відмови від свого минулого громадянства, якщо множинне громадянство в країні заборонено;
- володіння державною мовою на рівні, необхідному для спілкування в побуті;
- знання основ історії, культури та законодавства, що підтверджується відповідним тестом.
Де простіше всього отримати громадянство
Дотримання вищевказаних умов можливо лише після тривалої підготовки, кількох років життя на території країни, підтвердження відповідного походження. Куди простіше громадянство «купити», наприклад, зробивши інвестиції в цінні папери або нерухомість. Таку можливість надають:
- Домініка: паспорт видається протягом 3-6 місяців після перекладу від 100 тис. доларів і дає право безвізу в 50 країн, включаючи європейські;
- Антигуа і Барбуда: мінімальна інвестиція становить 200 тис. доларів, а отриманий паспорт дає безвізовий в’їзд в 129 країн;
- Мальта: інвестиції в розмірі 650 тис. євро дають право на паспорт протягом 12-14 місяців;
- Кіпр: 2,5 млн євро, вкладені в державні цінні папери, дозволяють отримати паспорт за 6 місяців;
- Сент-Кітс і Невіс: все, що потрібно – це придбати об’єкт нерухомості вартістю від 400 тис. доларів;
- Гренада: для отримання паспорта доведеться купити нерухомість на мінімум 500 тис. доларів.
Гроші – все, що потрібно для отримання громадянства в зазначених країнах.
Припинення громадянства
Цілком логічно, що крім механізму надання громадянства іноземцям та апатридам законодавство більшості країн світу регулює також і порядок його анулювання.
Визначення підстав і умов для припинення громадянства є виключною компетенцією кожної держави. У силу існуючої міжнародної практики припинення правових зв’язків між державою і громадянином можливо у разі:
- Відмови від громадянства, вираженого за ініціативою самого громадянина. Як правило, порядок відмови передбачає подачу заяви та надання пакета підтвердних документів.
- Позбавлення громадянства за ініціативою держави. Деякі країни позбавляють власних громадян паспорта з причини порушення порядку його придбання, наявність множинного громадянства і так далі. Однак конституційні норми, що діють в Україні, забороняють позбавляти паспорта.
Подвійне громадянство
Подвійне громадянство або біпатризм – це правовий статус особи, що має громадянську приналежність і, відповідно, паспорти одночасно двох країн. При цьому кожна з держав має повне право вимагати від такої особи виконання цивільних обов’язків.
Подвійне громадянство слід відрізняти від множинного, оскільки подвійне має місце лише за наявності міжнародного договору, укладеного країнами, чиї паспорти має громадянин.
Хоча цей нюанс часто опускається і не враховується.
Українське законодавство забороняє отримання іншого громадянства, крім українського. При цьому наявність другого паспорта не тягне анулювання паспорта України: біпатрид, якщо відсутній відповідний міжнародний договір, що розглядається владою України тільки як громадянин України.
Висновок
Міжнародне право розглядає принаймні кілька способів набуття іноземного громадянства. Конкретні підстави для цього передбачаються законодавством кожної країни окремо і можуть істотно відрізнятися.
Якщо законодавство країни не забороняє, її громадянин може мати паспорти кількох країн. При цьому отримати деякі з них він може лише за допомогою інвестування в економіку інших країн або покупки на їх території нерухомості.