Кому потрібен рахунок в офшорі і як його відкрити

Головне завдання забезпечених громадян і компаній з солідним рівнем доходу – зберегти капітал. Щоб захистити кошти від фінансових потрясінь, проблем у нестабільному банківській системі рідної країни, девальвації валюти та інших ризиків у 2024 році, можна вивести частину капіталу в безпечну зону – на рахунок в офшорі. Для цього потрібно знати особливості цієї процедури та вимоги законодавства країни, громадянином якої є зацікавлена особа.

Що таке офшорний рахунок

З точки зору права, офшорним банківським рахунком вважається будь-який актив у фінансовій установі, розташованому за межами країни проживання клієнта. Проте заінтересована особа не може розмістити свої кошти в будь-якому закордонному банку, оскільки не всі країни готові дотримуватися фінансові інтереси нерезидентів.

Держави, які надають компаніям-нерезидентам пільгові умови для проведення підприємницької діяльності, називаються офшорними зонами.

Як правило, іноземні клієнти воліють співпрацювати з банківськими організаціями, які працюють в юрисдикціях з максимально низькими податковими ставками. Це приносить власникові вкладу матеріальні та/або юридичні вигоди:

1. Знижена або нульова ставка по сплаті податків.
2. Мінімальний контроль структур.
3. Спрощена процедура реєстрації.
4. Малі економічні ризики.
5. Високий рівень конфіденційності.
6. Відсутність державного контролю (фінансова звітність не здається).

Таким чином, офшор дозволяє максимально зберегти та примножити кошти. Банківські операції з активами зводять до мінімуму ризик втрати капіталу, а контрольні органи мають обмежений доступ до інформації про фінансове становище вкладника.

До недоліків володіння офшорним рахунком відносять вимогу надати супровідні документи при проведенні платежу (інвойс, договір, товарно-транспортні накладні) і різницю в часових поясах. Якщо графіки роботи компанії та банку не збігаються, це вплине на оперативність угод.

Офшором може бути вся країна або її частину (Гонконг, Лабуан та інші). Найчастіше офшорними зонами стають невеликі держави, які не можуть підтримувати свою економіку іншими способами. Чимало офшорних юрисдикцій знаходиться в Карибському басейні (о. Невіс, Панама, Беліз, Домініка).

В матеріалах на цю тему зустрічається термін «офшор-рахунок». Враховуючи те, що це слово було запозичене з англійської мови (offshore – «поза берегом») і не має українського еквіваленту, заведено використовувати транслітерацію. І хоча «Український орфографічний словник» рекомендує використовувати написання «офшор», до моменту виходу словника у світ форма написання «офшор» отримала повсюдне поширення.

Види та можливості офшорних рахунків

Вважається, що офшорні зони з’явилися ще в Стародавній Греції, а таємні вклади у банках почали відкривати через століття. Ідею «засекретити» фінансову діяльність оцінили французькі королі: позичаючи гроші в банках Швейцарії, вони вимагали виключної конфіденційності. Ця країна першою закріпила банківську таємницю на рівні права.

Щоб відкрити банківський рахунок в офшорі, потрібно визначитися з юрисдикцією і його основною метою:

1. Конфіденційність інформації. Хоча будь-яка фінансова установа має забезпечувати банківську таємницю, на практиці буває по-різному. Наприклад, довіра вкладників до швейцарських установ похитнулася після недавніх справ про розголошення відомостей про вкладників. На думку експертів, є лідером по збереженню банківської таємниці тепер є Бахрейн.
2. Захист капіталу. Розраховувати на збереження коштів можна лише за умови розміщення коштів у країнах зі стабільною економікою і стабільним валютним курсом, наприклад, в Ліхтенштейні та Швейцарії.
3. Отримання прибутку. Хоча ставки в іноземних банках нижче, ніж у вітчизняних, володарі солідного капіталу воліють тримати його в більш надійних фінансових установах.
4. Акумуляція коштів за межами рідної країни. Це дозволяє підприємцям уникнути пильної уваги податкових органів та спростити процес ведення звітності.

Офшорні рахунки можуть бути:

• розрахунковими (для приймання і переказу коштів відповідно до зобов’язань за договорами/контрактами);
• ощадними;
• транзитними (переказ коштів однієї компанії на рахунок іншого для оптимізації податкових виплат);
• забезпечувальними (служать гарантіями або заставою по іноземному кредиту).

Крім того, вклади бувають особистими (на фізична особу) та корпоративними (юридична особа). Таким чином, всупереч тому, що майже всі зони прагнуть забезпечити вигідну співпрацю, безпеку і конфіденційність вкладів своїх клієнтів, варто заздалегідь проаналізувати пріоритети.

Зниження податків і захист активів

Сильна сторона деяких офшорних юрисдикцій – сфера оподаткування. У ряді країн податки знижені або відсутні. Їх уряду перейняли схеми залучення іноземного капіталу та розвитку економіки у Великобританії, оскільки були її колоніями. Такі країни заведено вважати класичними офшорними зонами. Це Невіс, Беліз, Британські Віргінські Острови (БВО), Панама.

Основні переваги зон з нульовим оподаткуванням:

1. Звільнення від сплати податків. Компанія сплачує лише щорічне мито в розмірі 100-350 $.
2. Відсутність фінансової звітності та аудиту.
3. Відсутність валютного контролю. Вкладник може відкривати рахунки у будь-якій валюті в будь-яких закордонних банках, що дозволяє диверсифікувати активи. Оскільки різні регіони світу в один і той же час переживають спади та підйоми економіки, власник офшорного рахунку може переказувати кошти в банк країни з більш вигідними умовами, захищаючи свій капітал від девальвації.

Також існують держави з територіальною системою оподаткування, в якій головну роль грає місце походження доходу. Якщо прибуток отримана за межами країни реєстрації, діє пільгова або навіть нульова податкова ставка (Панама, Беліз, Сінгапур, Гонконг).

«Коник» інших юрисдикцій – захист активів. Збереження коштів досягається завдяки створенню певних правових умов в банку, при яких на неї не можуть зазіхати ні податкові органи, ні кредитори, ні рейдери.

Суть захисту полягає у веденні бізнесу від імені офшорної компанії та оформлення на неї майна, грошових коштів та активів.

У разі пред’явлення претензій або майнових вимог використовується аргумент: власність належить нерезиденту, відповідач лише керує нею. Якщо власник компанії – закордонна юридична особа, знайти відомості про власника (бенефіціара) непросто. Якщо мета відкриття рахунку полягає в захисті активів, експерти рекомендують звернути увагу на Невіс.

Конфіденційність офшорного рахунку: очікування і реальність

Багато компанії й окремі особи хочуть мати анонімний і надійний рахунок в офшорній зоні. Проте дістати його стає все складніше через погіршення економічних відносин між державами, почастішання випадків розкриття інформації про незадекларовані рахунки, допомоги, що надається банками, в ухиленні від сплати податків. Для припинення зловживань були створені міжнародні програми автоматичного обміну інформацією (АОІ) і виявлення суб’єктів, які ухиляються від сплати податків.

Щоб не викликати обурення органів контролю, офшорний банкінг пристосовується до нових умов, проте власники рахунків вже не можуть розраховувати на абсолютну конфіденційність.

Звичайно, можливість відкрити конфіденційний рахунок існує, але витрати на процедуру зростуть, ускладниться і спосіб реалізації цієї мети. При цьому слід:

• вибирати країну, в якій діють високі стандарти банківської таємниці, а фінансове законодавство забороняє розголошувати інформацію про клієнтів;
• враховувати наявність міжнародних угод про взаємну видачу інформації.

Можна відкрити рахунок в країні, яка не підтримує АОІ, наприклад, у Сполучених Штатах Америки. Оскільки США не збираються обмінюватися інформацією з іншими державами, рахунки в місцевих банках конфіденційні.

Прибалтика ж, навпаки, користується поганою славою. Восени Європа планує запустити програму АОІ, тому «гнучкі» Мальта і Кіпр переглянуть умови співпраці з іноземними клієнтами.

Банківську таємницю вміють зберігати установи Австрії, Панами, Сінгапуру, проте із-за політики конфіденційності даних, а також відсутності доступу до реєстру акціонерів і директорів ці юрисдикції часто опиняються в «чорних» і «сірих» списках.

Де відкрити офшорний рахунок

Найбільшою довірою вкладників користуються банки в країнах, що не є членами ЄС: Андорра, Ліхтенштейн, Швейцарія. Всупереч тому, що Кіпр підірвав свою репутацію, іноземні клієнти продовжують обслуговуватися в місцевих банках, вважаючи, що ймовірність повторення подібних подій невелика.

У число найбільш популярних офшорних зон в іноземних вкладників входять БВО, країни Карибського басейну і острівні держави.

В залежності від банку можуть змінюватися умови для клієнтів:

• терміни оформлення рахунку;
• вартість послуги;
• перелік документів;
• розмір не знижувального залишку;
• можливість переказувати кошти в інші країни.

Серед інших відомих офшорних зон виділяють Багами, Барбадос, Бермуди, Беліз, Вануату, Гібралтар, Гренада, Кайманові острови, Коста-Ріку, Маршаллові острови, Монако, Тринідад і Тобаго.

Азіатські банки (Гонконг і Сінгапур) ускладнили процедуру відкриття рахунків. Потенційний клієнт повинен підготувати максимально повний пакет документів, що стосуються його діяльності, включаючи контракти та банківські виписки. Особистий візит в банк обов’язковий.

Слід згадати, що українська Федеральна податкова служба офіційно виключила БВО зі списку офшорів, тому податкові органи обох держав ось-ось візьмуться до обміну інформацією про власників компаній.

Що потрібно для відкриття рахунку в офшорах

Офшорні банки висувають не менш суворі вимоги, ніж інші кредитно-фінансові установи. Насамперед це стосується документів та співпраці: банки готові проводити операції з великими сумами тільки при наявності супровідної документації.

Крім того, серед основних вимог майже скрізь присутні рекомендації з інших банків, у яких заявник має рахунки, а також поручительства партнерів (бухгалтерів, нотаріусів, юристів).

Для відкриття рахунку потрібно підібрати установа, підготувати документи, їх переклад і нотаріальне завірення, часом навіть апостиль. При цьому у кожного банку свої вимоги щодо необхідності особистого візиту.

Приміром, дистанційно можна відкрити рахунок на Кіпрі, в Прибалтиці, Боснії та Герцеговині, Белізі, на Сейшелах і Маврикії, у деяких європейських банках. А ось стати клієнтом установи в США, Панамі, Гонконгу та Сінгапурі можна тільки при відвідуванні відділення.

Якщо заявка схвалена, клієнт отримає реквізити та доступ до рахунку: прилад аутентифікації, таблиці кодів та інше.

Відкрити рахунок можна самостійно або з допомогою посередників. У кожного з цих способів є свої переваги та недоліки:

• Самостійне відкриття рахунку дозволяє заощадити на додаткових витратах, скоротити кількість свідків операції. Однак для початківця вкладника велика ймовірність помилитися у виборі зони, установи й, як наслідок, прийнятних умов.
• З іншого боку, компанія-посередник не гарантує стовідсоткове відкриття рахунку, адже рішення приймає банк. Він може надіслати відмову без пояснення причин, якщо бізнес або документи клієнта викликають сумніви.

Вимоги для фізичних осіб

Перелік умов залежить від банку. Як правило, для відкриття офшорного рахунку фізичній особі потрібно надати:

1. Посвідчення особи бенефіціара та адміністратора рахунка (закордонний паспорт).
2. Заповнену анкету, в якій зазначена мета відкриття рахунку, планований обсяг операцій і приблизний річний оборот.
3. Документи, що підтверджують легальність походження коштів та їх джерело.
4. Контактні дані здобувача і підтвердження адреси проживання (квитанція на комунальні послуги та інше).

Перевірка даних клієнта та оформлення рахунку може затягнутися на кілька тижнів. Багато банки обмежуються дистанційною подачею заявки. Однак відкрити анонімний офшорний рахунок без посвідчення особи приватній особі не вдасться, оскільки це суперечить основоположним принципам банківської системи.

Умови для юридичної особи

Оподаткування – одна з найбільш проблематичних сторін ведення бізнесу. І хоча заперечувати необхідність сплати податків можна, існують законні можливості знизити податковий тягар. Одна з них – реєстрація компанії в країні з лояльним податковим законодавством і відкриття офшорного рахунку для її обслуговування.

Наявність такого рахунку створює додаткові можливості для фірми: участь у міжнародних угодах, інвестиції в закордонні проекти, захист коштів від арештів.

Відкриття рахунку проводиться за умови пред’явлення:

• реєстраційних документів на фірму;
• статуту підприємства;
• докладних відомостей про власників і керівників фірми;
• документів, що підтверджують джерело походження капіталу.

Міжнародне законодавство вимагає, щоб банки припиняли «відмивання» грошей, тому законність джерела доходу – одне з головних умов відкриття рахунку.

До того ж кожна кредитно-фінансова організація прагне отримати повні відомості про клієнта, доступ до фінансової звітності та бізнес-план.

Чим надійніше банківська установа, тим більше інформації про здобувача воно вимагає. Приміром, у переліку документів для швейцарських банків містяться рекомендації від власників рахунку в даній організації.

Законність офшорних рахунків та оподаткування

Один з аспектів, що викликають занепокоєння потенційних вкладників, – законність офшорної практики. Сумніви виникають у зв’язку з великою кількістю новин про чиновників, заарештованих за зберігання капіталу в офшорі. Однак закон не переслідує наявність офшорного рахунку, а незаконне отримання перерахованих на нього грошей. Отже, реєстрація рахунків або фірм в офшорних зонах – законна дія, за яку правова відповідальність не передбачена.

Покарання осягає тих, хто використовує офшор для легалізації незаконно зароблених коштів, здійснення банківських операцій, пов’язаних з ухиленням від сплати податків.

Перевага офшорного рахунку полягає у зниженні податкового тиску на прибуток компанії завдяки пільговому оподаткуванню або повного звільнення від сплати податків. Це дозволяє оптимізувати оподаткування, причому економія коштів полягає не в ухиленні від податків, а в легальному їх уникнення.

Придбання офшорних компаній з відкритим рахунком

В інтернеті чимало пропозицій купити готовий офшор з рахунком. При цьому слід враховувати, що офшорні рахунки повинні відкриватися на конкретну фірму під певний вид діяльності, а доступ до них надаватися конкретній людині.

Готовий рахунок без послуги переоформлення небезпечний. До небажаних наслідків відносять також затримку платежу і заморожування рахунку.

Деякі посередники пропонують відкрити офшорний рахунок або готову компанію під конкретний бізнес протягом декількох днів. Основні недоліки готової полягають у наступному:

• стандартні корпоративні документи та генеральна довіреність;
• встановлений розмір статутного капіталу;
• призначені директори, акціонери.

Якщо вам необхідно дотримати індивідуальні вимоги (певний розмір статутного фонду тощо), швидше і простіше зареєструвати нову компанію.

Ще більш обережним варто бути при покупці компанії, яка вже вела діяльність, отже, повинна надати звітність та відомості про відрахування податків. Оскільки в цьому випадку власник купує не тільки фірми, але і її зобов’язання, в тому числі матеріальні, бажано провести аудит.

Висновок

Відкриття офшорного рахунку вигідно приватним особам і компаніям. Враховуючи великий вибір пропозицій, варто вивчити правові системи офшорів, перевірити надійність банків або звернутися до посередника.

Реєстрація офшорного рахунку або компанії не є незаконною процедурою і не тягне за собою правову відповідальність. При виборі офшору слід враховувати податкові виплати, рівень конфіденційності, умови реєстрації рахунку, гнучкість нормативно-правової бази та відсутність угод щодо обміну інформацією в цілях оподаткування.

Технологія офшору: Відео