Що таке Blue card в Європі

Вважається, що європейська Blue card була створена за аналогією з Green card – різновидом американського дозволу на проживання. Але насправді схожість тут тільки в назві – європейська «Блакитна карта» орієнтована виключно на фахівців і видається за професійною ознакою. Сьогодні ми розберемося, хто і на яких умовах може отримати синю (блакитну, blue) карту у 2024 році, які права і переваги вона надає власнику, які особливості її видачі діють в різних країнах.

Загальна інформація про Blue card

“Блакитна карта” (“Синя карта”, Blue card, BC) – це біометрична карта, що є документом для іноземців з-за меж ЄС, що дає право на тимчасову посвідку на проживання і спрощене працевлаштування на території більшості країн Європейського союзу: Директива про європейську “Блакитну карту” (Директива ради ЄС 2009/50) була остаточно прийнята 25.05.2009, а її нормативи повинні були бути внесені в національне законодавство країн-членів до середини 2011 року.

Необхідність впровадження документа обумовлена планами ЄС щодо залучення в європейську економіку висококваліфікованої робочої сили, що пов’язано зі старінням європейського населення та браком місцевих кадрів. Втім, офіційний сайт “Блакитної карти” в якості основної мети її впровадження називає розвиток конкурентоспроможності європейської економіки та підвищення її привабливості для високоосвічених осіб з-за меж ЄС. Кінцева мета – зробити Європу найбільш привабливим місцем для трудової міграції затребуваних професіоналів у світі.

Перевага карти в тому, що вона замінює відразу два документи – дозвіл на проживання та дозвіл на працевлаштування. Крім цього, вона надає масу пільг, процедурних спрощень, соціальних благ для високоосвічених мігрантів, які бажають залишитися жити та працювати в ЄС, якщо не назавжди, то на тривалий час.

Євросоюз постарався максимально спростити процедуру залучення спеціалістів та отримання Blue card – для цього створена спеціальна мережа, де охочі переїхати в ЄС можуть:

• створити власний профіль, підтвердити освіту, профіль і стаж, розмістити резюме;
• знайти потенційного роботодавця та укласти з ним трудовий контракт;
• подати електронну заявку для оформлення “Блакитної карти”.

При всьому цьому умови отримання документа не пред’являють ніяких мовних вимог до кандидатів. Наприклад, переїзд в Німеччину по “Блакитній карті” не передбачає обов’язкового знання німецької, англійської чи інших національних мов. Інше питання, що саме мовні навички (точніше їх відсутність) можуть стати перешкодою для зайняття конкретної посади, але це будуть вже вимоги роботодавця.

Які права дає Blue card

Глава IV Директиви 2009/50 визначає, що дає “Синя карта”. Згідно з нею, перелік прав порядком відрізняється від звичайної посвідки на проживання (ПНП), навіть якщо його запитує трудовий мігрант. До числа очевидних переваг можна віднести:

• Умови праці. Мінімальний рівень зарплати, який може запропонувати роботодавець висококваліфікованому фахівцеві – 150 % від середньої зарплати в країні (п. 2 ст. 5 Директиви). При цьому для окремих спеціальностей в різних країнах можуть бути встановлені підвищені тарифи в залежності від потреби у фахівцях. До власників карт застосовуються передбачені для громадян країни умови праці, включаючи підстави для звільнення і соціального забезпечення. Після звільнення дається три місяці для пошуку нової роботи, і за цей час ПНП не анулюється.
• Возз’єднання сім’ї. Висококваліфікованим спеціалістам за програмою Blue card Cyprus, як і за програмами інших країн, гарантується право на возз’єднання із сім’єю (п. 4 ст. 15 Директиви). Їх подружжя можуть переїхати в країну разом з дітьми, отримати ПНП з правом на роботу без обмежень за спеціальністю та професією.
• Пересування Шенгенською зоною. “Синя карта” дає право вільно пересуватися по Євросоюзу, затримуючись в будь-якій з країн на термін до 12 місяців без наслідків для дії Blue card і без отримання спеціальної візи. Навіть більше, її наявність спрощує процес пошуку роботи та легалізації у будь-якій іншій країні ЄС вже через 18 місяців початкового проживання по цій карті (ст. 18 Директиви).
• Право на постійне проживання. Національне законодавство кожної країни ЄС передбачає для власників “Блакитних карт” скорочений термін проживання для отримання постійної ПНП. Наприклад, ПМП в Німеччині по “Блакитній карті” видається через 33 місяці. А за умови знання мови на рівні В1 і регулярних виплат у пенсійний фонд досить 21 місяця.
• Соціально-економічне становище. Власник картки має право претендувати на всі базові соціально-економічні блага, гарантовані громадянам країни.

Особливості оформлення Blue card в різних країнах ЄС

Умови отримання “Блакитної карти”, вимоги до кандидатів та роботодавцям майже в кожній країні ЄС, що використовує карту, ідентичні та відповідають Директиві 2009/50. Водночас країни можуть передбачати деякі особливості у розмірі мінімального розміру оплати праці та процедури оформлення:

• Програма Blue card в Чехії передбачає отримання зарплати в розмірі не менш 354048 крон у рік. Іноземці можуть працевлаштуватися по “Синій карті” тільки на вакансії, розміщених у спеціальному реєстрі. Це насамперед вакансії на які не змогли знайти чеських співробітників.
• Отримання “Блакитної карти в Словенії можливо тільки за умови схвалення з боку місцевої служби з праці та зайнятості, за умови, що роботодавець раніше публікував вакансію, але відповідних фахівців у Словенії так і не знайшлося. Мінімальна зарплата – 19,6 тис. євро в рік.
• “Блакитна карта Європи” в Бельгії видається при мінімальній зарплаті в 53 тис. євро в рік. Строк, на який оформляється дозвіл – від 1 до 4 років. Погодження видачі карти (дозвіл на роботу категорії) здійснюється з місцевими адміністраціями.
• “Синя карта” у Франції видається за умови отримання доходу не нижче ніж 180 % мінімальної зарплати або 53,8 тис. євро в рік. Мінімальна тривалість трудового контракту – 12 місяців. Карта запитується в посольстві одночасно з довгостроковою візою або після 3 місяців проживання у Франції. Більше інформації тут.
• В Італії документ видається вже по приїзді в країну. Попередньо роботодавець подає заявку в міграційну службу в місцевій префектурі. Після її схвалення працівник може подати заявку на візу, а після прибуття в Італію протягом 8 днів запросити “Блакитну карту”.
• У Польщі отримати “Блакитну карту” можуть іноземці, які претендують на вакансії, на які не можуть знайти поляків. Для цього роботодавець повинен отримати схвалення у місцевого воєводи. Термін дії контракту – не менше 1 року. Мінімальна зарплата – 5,7 тис. злотих.
• У Фінляндії карта видається на максимальний термін у 2 роки, але не більше строку дії трудового контракту. За видачу дозволу стягується плата у розмірі мінімум 400 євро. Мінімальна зарплата повинна складати не нижче 4,66 тис. євро в місяць, бонуси та інші доплати не враховуються. Більше інформації можна отримати тут.
• В Іспанії “Синя карта” видається за запитом роботодавця, спрямованому в компетентні міграційні органи провінції. Після його схвалення працівник самостійно запитує візу. Базовий розмір зарплати до 150 % від середньої може бути знижений до 120 % для професій, зазначених тут. Більше інформації тут.
• У Болгарії Blue card видається після схвалення Агентства зайнятості. Вона можлива за умови, що роботодавець опублікував вакансію в доступних засобах пошуку роботи, а також мінімум 15 днів шукав спеціаліста в Болгарії через Агентство зайнятості. В’їзд в країну здійснюється за національною візою. Термін дії картки – не більше 1 року.
• В Австрії “Синя карта” видається за умови зарплати в розмірі 61 тис. євро в рік. Австрійська система зайнятості та проживання висококваліфікованих працівників регулюється системою балів, заснованої на особистих критеріях, таких як академічна кваліфікація, професійний досвід, мовні навички та вік. Якщо ви змогли пропрацювати в Австрії протягом 21 місяця за “Синю карту”, ви маєте право запросити “Червоно-біло-червону картку” (Aufenthaltstitel-Rot-Weiß-Rot-Karte). Більше інформації тут.
• Blue card EU для Нідерландів видається за умови отримання 5,16 тис. євро в місяць. Паралельно з “Блакитною картою” можуть бути оформлені й інші посвідки на проживання для висококваліфікованих мігрантів. Отримати більше інформації та подати заявку можна тут.

Умови видачі

Директива Ради ЄС 2009/50 визначає три основні вимоги, при виконанні яких іноземні висококваліфіковані фахівці можуть претендувати на оформлення “Синьої карти” в одній з країн ЄС. Безумовно, як ми вже сказали вище, національне законодавство може висувати додаткові умови, але в будь-якому випадку повинні бути виконані вимоги про:

• обов’язковому вищу освіту;
• необхідної кваліфікації та стаж роботи;
• розмір окладу, який буде отримувати іноземний працівник.

Розглянемо ці вимоги детальніше.

Вища освіта

Претендент обов’язково повинен володіти вищою освітою, рівнем спеціаліста або магістра. При цьому обов’язковий термін його навчання має складати не менше 3 років, а диплом повинен бути визнаний країною подачі документів. Наприклад, ті, кому видається “Блакитна карта” в Німеччині, повинні пройти процедуру визнання освіти в цій країні. Так, спочатку будь-якому іноземцю необхідно направити документи в спеціальне відповідальне відомство Zentralstelle für ausländisches Bildungswesen (ZAB), сплатити 200 євро і чекати результатів аудиту.

Незважаючи на відмінності в освітніх системах, в більшості випадків дипломи великих українських ВНЗ визнаються. Але направляти фіктивні документи не рекомендується: відмова в Blue card за підроблений диплом оскаржити практично неможливо.

Якщо визнаний диплом, відомості про спеціальності та ВНЗ вносяться в спеціальну базу Anabin. Якщо ці дані вже є в базі, достатньо роздруківки з неї – проходити визнання диплома більше не потрібно.

Кваліфікація та зарплата

Крім освіти, заявник повинен підтвердити наявність достатнього досвіду і кваліфікації. Базова вимога – 5 років досвіду роботи за фахом. У деяких країнах це вимога може бути скасована, наприклад, для тих, хто отримав освіту всередині країни.

Ще одна обов’язкова вимога – наявність укладеного трудового договору або попереднього трудового договору. Термін його дії повинен становити не менше 1 року.

Остання вимога – розмір окладу, і як ми вже вказували вище, ця цифра від країни до країни відрізняється. Наприклад, мінімальна зарплата для “Блакитної карти” у Німеччині складає 52 тис. євро, але для особливо затребуваних фахівців, у тому числі фахівців у сфері IT, хірургів, вчених природничих наук, математики та деяких інших мінімальний поріг знижено до 40,56 тис. євро. У східноєвропейських країнах і Прибалтиці суми нижче. Наприклад, Estonia запитує всього близько 23,2 тис. євро в рік.

Список професій для Blue card

Конкретний перелік професій для “Блакитної картки ЄС” не закріплений законодавчо. Однак, кожна країна стверджує свій список напрямків і кваліфікацій, яких вона потребує. У деяких країнах створюються навіть спеціальні реєстри.

Зазвичай у число таких спеціалізацій включають:

• програмісти та фахівці в області IT;
• інженери, конструктори та архітектори;
• вчені природничих і прикладних наук, зокрема фізики, хіміки, математики, біологи, екологи;
• викладачі з науковим ступенем;
• енергетики та промисловці;
• медичні працівники всіх напрямів і спеціалізацій.

Процедура отримання “Блакитної карти”

Всі, хто задаються питанням, як отримати “Блакитну карту ЄС” українцю, повинні розуміти, що правила її оформлення в кожній країні можуть кардинально відрізнятися і встановлюватися національним міграційним законодавством.

Отримати детальну інформацію можна на сайті міграційного відомства, посилання на багато з яких ми залишили вище. Розглянемо основні моменти, про які ми дізналися з аналізу європейського законодавства.

Куди звертатися

Де дістати “Синю карту” залежить від місцеперебування заявника. Якщо він перебуває за межами ЄС, йому необхідно звернутися в посольство країни, в яку він планує направлятися. В залежності від країни, це може бути як запит на візу, так і запит безпосередньо на Blue card.

Їх видача може вимагати попереднього узгодження заявки, що повинен зробити роботодавець у місцевому центрі зайнятості або міграційному відомстві. Якщо працівник вже знаходиться на території країни (у тому числі по візі), Blue card оформляється в міграційному відомстві.

Пакет документів

Базові документи для Blue card зазвичай включають:

• закордонний паспорт та його копію;
• заявку на отримання “Синьої карти” за затвердженою в країні формі;
• біографію та довідку про відсутність судимості;
• копія трудового договору (при необхідності – відомості про платоспроможність роботодавця);
• диплом ВНЗ, при необхідності – документи про його визнання;
• копія трудової книжки;
• страховка;
• необхідна кількість фотографій;
• квитанція про сплату збору.

Документи перекладаються на мову, переклад засвідчується нотаріусом, а самі документи апостилюються.

Терміни та вартість розгляду

У кожній країні передбачений свій термін. Зазвичай результати розгляду повідомляються заявнику протягом 9-12 тижнів поштою або публікуються на спеціальному порталі.

Розмір держмита також відрізняється від країни до країни. Наприклад, на Кіпрі він становить всього 50 євро, у Фінляндії – 400-460 євро в залежності від способу подання, а в Голландії 661 євро. Плюс витрати на підготовку документів та оплату послуг посередників можуть скласти 1,5-2 тис. євро.

Термін дії та продовження

Перед тим як продовжувати “Блакитну карту”, необхідно розібратися у строках її дії. У кожній країні вони відрізняються. Зазвичай карта видається на термін дії трудового договору, при цьому максимальний термін її дії може складати 4 роки (наприклад, у Німеччині).

У Фінляндії такий строк становить всього 2 роки, а в Болгарії – всього 1 рік.

Але це не означає, що дозвіл на проживання та роботу можна продовжити. Наприклад, продовження “Блакитної карти” в Німеччині, як і в інших країнах, допускається за умови продовження контракту чи укладення договору з новим роботодавцем, у тому числі в новій країні. Крім того, деякі країни дозволяють отримувати дозвіл на постійне місце проживання (ПМП), а не продовжувати картку.

Висновок

Blue card – це програма надання ПНП з правом на роботу кваліфікованих фахівців з-за меж ЄС. Вона діє майже в усіх країнах союзу і спрямована на залучення високоосвічених і досвідчених мігрантів. До них висуваються три основні вимоги: вища освіта, 5 років досвіду роботи за фахом та гарантії укладення трудового договору з роботодавцем, за яким розмір зарплати буде складати мінімум 150 % від середньої по країні. Згодом на підставі карти можна отримати дозвіл на постійне місце проживання.

Що таке Blue card: Відео