Судова система Німеччини: структура, особливості, відмінності

За даними доповіді, підготовленого для Всесвітнього економічного форуму, судова система ФРН входить в топ-15 найбільш незалежних у світі. У німців не існує такої проблеми, як недовіра до суддів: суд у Німеччині є тим місцем, де кожен, чиї права та інтереси порушені, може знайти захист. Багато хто пов’язує такий успіх з німецьким менталітетом, і з цим складно не погодитися. Однак при цьому німцям вдалося побудувати ефективну судову систему, яка забезпечує галузеву захист інтересів громадян.

Яка структура судової системи ФРН

Відповідно до ст. 92 Конституції або Основного закону Німеччини (Grundgesetz), вся судова влада покладається на суддів. Вони діють в рамках конституційного, федеральних і земельних судів. Відповідно до ст. 95 Grundgesetz, позначено 5 юрисдикцій, в яких федерація засновує відповідні їм системи судів.

Таким чином, структура судової системи Німеччини включає в себе:

• суди загальної юрисдикції;
• фінансові суди;
• адміністративні суди;
• суди з трудових спорів;
• суди із соціальних питань.

Кожен з цих структурних елементів очолюється власним вищим органом – верховним судом. При цьому в кожному з них діє від двох (фінансових) до чотирьох (загальних) інстанцій.

Відособленою і водночас вищою судовою інстанцією виступає Федеральний Конституційний суд (Bundesverfassungsgericht).

Він тлумачить Конституцію та оцінює законність положень федеральних і місцевих нормативно-правових актів на предмет їх відповідності Grundgesetz. Крім того, їм можуть бути розглянуті спори між землями, землями й урядом, а також питання примусового розпуску політичних антидемократичних партій. Діє Конституційний суд у складі 16 членів, яких призначає Бундестаг і Бундесрат – по 8 суддів кожен.

Слід зазначити, що ст. 96 Grundgesetz дозволяє також створювати федеральні суди з питань промисловості, військово-кримінальні суди та військові трибунали. Однак найбільший інтерес викликають суди загальної та спеціальної юрисдикції, тому зупинимося на них докладніше.

Що собою представляють суди загальної юрисдикції

Основи діяльності судів загальної юрисдикції визначає закон Німеччини про судоустрій (Gerichtsverfassungsgesetz – GVG). Відповідно до §13 GVG, судам загальної юрисдикції – підсудні цивільні, сімейні, комерційні спори, а також кримінальні справи, якщо вони не підсудні спеціалізованим судам. Відповідно до §12 GVG, система судів загальної юрисдикції ділиться на 4 інстанції, в число яких входить:

• 650 районних (дільничних) судів (Amtsgerichte), є низовою ланкою системи. Судова влада в них може бути реалізована як одним, так і декількома дільничними суддями. Згідно 23 GVG, районні суди вирішують цивільні спори, якщо вартість позову не перевищує 5 тис. євро, а також спори, незалежно від суми позову, якщо вони пов’язані з орендою житлових приміщень, спори між постояльцями та власниками готелів, пасажирами та перевізниками, мандрівниками та туристичними компаніями й т. д. Крім них у дільничних судах діють судді, що спеціалізуються на шлюбно-сімейних спорах (наприклад, спадщина) та кримінальних справах.
• 115 земельних (регіональних) судів (Landgerichte), згідно з 71 GVG, виступаючих апеляційною інстанцією для перегляду рішень і вироків районних судів, а також судами першої інстанції для цивільних позовів, сума яких перевищує 5 тис. євро. Наприклад, суд округу Галле (Landgericht Halle). Земельні суди також розглядають скарги на податкові органи, суддів та інших чиновників. До складу кожного суду землі входять палати у цивільних і кримінальних справах. Цивільне судочинство провадиться в складі трьох суддів і голови суду або палати; кримінальний процес – у складі суду присяжних (3 судді, присяжних 2) або великої кримінальної палати.
• 24 вищих земельних суду (Oberlandesgerichte) – наприклад, вищий земельний суд Дюссельдорфа. Відповідно до 119 GVG, виступають апеляційною інстанцією з рішень судів землі та рішеннями районних судів за шлюбно-сімейним спорах, а також касаційною інстанцією вироків та інших рішень районних судів, що не підлягає апеляційному оскарженню, оскарженим в апеляційній інстанції. До складу кожного вищого суду землі входить необхідну кількість сенатів з цивільних і кримінальних справ у складі трьох і п’яти суддів відповідно.
• Верховний суд федерації (Bundesgerichtshof), відповідно до 133 GVG, який є судом, який розглядає касаційні скарги щодо рішень підпорядкованих судів. Верховний суд може винести нове рішення, так і зобов’язати суди здійснити перегляд справи. Відповідно до §123 GVG, місце знаходженням верховного суду загальної юрисдикції є місто Карлсруе (крім 5-го сенату по кримінальних справах, розміщеного в Лейпцигу). Дізнатися час його роботи можна на сайті суду.

Спеціалізовані суди

Всі інші суди у ФРН, що не належать до загальної судової юрисдикції, вважаються спеціалізованими. На них покладені повноваження по розгляду спорів і конфліктів, що не вміщається в рамки цивільного і кримінального судочинства. Нагадаємо, що мова йде про чотирьох спеціалізованих юрисдикціях: фінансової, трудової, соціальної та адміністративної.

Звернемо увагу, що в Німеччині не заведено зараховувати до спеціалізованих арбітражний суд, який є окремим інститутом (DIS) зі своїми офісами в Кельні, Берліні та Мюнхені. Зупинимося докладніше на системах традиційних спеціалізованих судів.

Суди з трудових спорів

Відповідно до §2 закону про трудові суди (Arbeitsgerichtsgesetz, ArbGG) до компетенції трудових судів належать цивільні спори між учасниками колективних договорів між працівниками та роботодавцями, зокрема з питань трудових відносин, їх виникнення та припинення, несанкціонованих дій однієї зі сторін, оформлення документів, з питань компенсації виробничого збитків, у тому числі родичам загиблих працівників, з питань порушення трудового законодавства.

Згідно з §14, §33, §40 ArbGG, трудові суди діють в рамках трьох інстанцій:

• 111 звичайних трудових судів (AG), створених керівництвом земель самостійно, які виступають в якості першої інстанції для розгляду трудових спорів. Кожен такий суд поділений на галузеві палати, призначені для розгляду спорів щодо окремих професій і категорій працівників (17 ArbGG);
• 18 земельних трудових судів (LAG), є апеляційною інстанцією з рішень AG. Також діляться на палати, але складаються не тільки з-поміж професійних, але і почесних суддів, які призначаються з-поміж працівників і роботодавців (35 ArbGG);
• Федеральний трудовий суд (Bundesarbeitsgericht – BAG), який є вищою касаційною інстанцією по трудових спорах. Розглядає не тільки приватні скарги, але і забезпечує єдність судової правозастосовчої практики в галузі трудового законодавства. Розташування вищої інстанції – Ерфурт, Тюрінгія. Більше інформації на сайті суду.

Попри характерний для таких суден цивільний процес, регулюється судочинство не тільки процесуальним укладенням, але і самим законом про трудові суди, зокрема, Частиною III ArbGG.

Адміністративні суди

Адміністративні суди у ФРН (Verwaltungsgerichtе), згідно з §1 закону про адміністративне провадження (Verwaltungsgerichtsordnung, VwGO), є самостійною судовою інстанцією, що діє окремо від адміністративних органів.

Згідно з §2 VwGO, суди адміністративної юстиції діють в рамках трьох інстанцій:

• 51 окружного адміністративного суду (VG), чинного в кожній з земель і виступає першою інстанцією (наприклад, адміністративний суд Кельна);
• 15 вищих адміністративних судів земель (OVG), є апеляційною інстанцією з рішень VG;
• Верховного адміністративного суду (BVerwG) в Лейпцигу, що є вищої адміністративної судової інстанцією в Німеччині.

Юрисдикція адміністративних судів, згідно з §§40, 45 VwGO, поширюється на всі публічні суперечки, де відбувається порушення норм адміністративного права, якщо дозвіл даного спору не віднесено законом до компетенції інших судів. Найчастіше мова йде про оскарження рішень державних органів, чиновників та інших осіб, чиї повноваження являють собою виконання функцій держави.

При цьому §§48, 50 VwGO визначають виняткову компетенцію вищих і верховного адміністративних судів щодо спорів, які повинні бути розглянуті ними в якості першої інстанції.

Звернемо увагу, що адміністративна юрисдикція Німеччини має кілька суттєвих обмежень:

• громадяни можуть звернутися до адміністративного суду тільки після того, як вони подали скаргу на чиновника (орган) його вищого керівництва (вищий орган), але така скарга була відхилена;
• звернення допустимо тільки в тому випадку, якщо питання непідсудний іншим судовим гілок публічної адміністрації (наприклад, фінансових чи соціальним судам);
• якщо мова йде про компенсації, такі спори розглядаються в порядку звичайного цивільного процесу.

Соціальні суди

Соціальні суди у ФРН (Sozialgerichtе) є самостійною судовою інстанцією, що діє окремо від адміністративних органів і, відповідно до §2 закону про соціальні судах (Sozialgerichtsgesetz, SGG), що здійснює галузеве правосуддя в трьох інстанціях:

• 1-я інстанція: 68 окружних соціальних судів (SG) – наприклад, соціальний суд Нюрнберга (Sozialgericht Nürnberg). Відповідно до 10 SGG, вони включають в себе палати з питань соціального забезпечення, соціальної зайнятості, безпеки шукачів, соціальної допомоги, прав інвалідів тощо;
• 2-я інстанція: 14 соціальних судів земель (Landessozialgerichte, LSG) – наприклад, земельний соціальний суд у Гамбурзі (Landessozialgericht Hamburg). Згідно з 29 SGG, вони здійснюють апеляційний перегляд рішень судів 1-ї інстанції, а також розглядає деякі справи в якості неї у випадках, зазначених у параграфі;
• 3-я інстанція: Федеральний соціальний суд в Касселі (Bundessozialgericht, BSG), що здійснює, відповідно до 39 SGG, касаційний перегляд рішень, а також розгляд питань у якості першої інстанції, якщо мова йде про неконституційний характер відносин між федерацією і регіонами.

Відповідно до §51 SGG, до компетенції соціальних судів закон відносить публічні спори з питань:

• обов’язкового пенсійного страхування;
• медичного, соціального, приватного страхування та довгострокового догляду;
• страхування від нещасних випадків;
• сприяння працевлаштуванню у ФРН, включаючи питання, що належать до компетенції Федерального агентства зайнятості (Arbeitsamt);
• базової безпеки шукачів;
• соціального забезпечення та допомоги інвалідам;
• страхових компенсацій і т. д.

Фінансові суди

Фінансові суди в Німеччині (Finanzgerichte) також є самостійною судовою системою, що не залежить від адміністративних органів. Відповідно до §2 фінансового процесуального кодексу (Finanzgerichtsordnung – FGO), вони діють в рамках всього двох інстанцій:

• 18 фінансових судів (FG), які виступають в якості першої інстанції. У них можуть утворюватися митні, акцизні, фінансові сенати, розділені за галузевою ознакою;
• Федерального фінансового суду (Bundesfinanzhof), розташованого в Мюнхені та є вищою інстанцією фіскальної юрисдикції.

Фінансові суди розглядають спори між платниками податків і податковими органами, в число яких входить не тільки податкова інспекція (Finanzämter), але і митниця (Zollbehörden), сімейні ощадні банки (Familienkassen); державними та приватними пенсійними фондами (Deutsche Rentenversicherung Bund in Altersvorsorgezulagesachen).

Питання, за якими громадяни можуть звертатися у фінансовий суд, обумовлені §33 FGO. Згідно з ним, в ньому розглядаються публічні суперечки з податкових та митних питань, питання захисту від фіскальних заходів, оскарження дій чиновників податкових органів та інші питання, що стосуються застосування податкового, митного та іншого фіскального законодавства.

Суди по справах неповнолітніх

Особливою категорією німецьких судів слід також вважати ювенальні суди. Вони не є відокремленою системою судових органів, а являють собою спеціалізовані відділи загальнокримінальних судів загальної юрисдикції. Але утворена ними система володіє всіма ознаками самостійності, передбачаючи спеціальний склад суден, спеціальну структуру, підсудність, принципи процесу і навіть нормативну базу. Їх діяльність регулюється спеціальним правовим актом – законом про суд по справах неповнолітніх (Jugendgerichtsgesetz, JGG).

Відповідно до §33 JGG, правосуддя стосовно неповнолітніх осіб здійснюють світові судді, суд шефенів (присяжних) кримінальні палати.

Предметна юрисдикція зазначених ланок визначена §§39-42 JGG, згідно з якими компетенція загальнокримінального суду і світових суддів поширюється на незначні злочини та проступки неповнолітніх, суд присяжних розглядає усі інші справи, а кримінальні палати – справи особливої важливості та складності.

Ювенальне судочинство в першу чергу ставить перед собою завдання виховного, педагогічного характеру. А оскільки головна роль у судочинстві належить виховного процесу, участь адвоката у таких справах не є обов’язковим – він може підірвати авторитет суду.

Суди не завжди враховують індивідуальні особливості неповнолітнього: особистісні якості, рівень розвитку, соціальне оточення. Вивченням особистості неповнолітніх, відповідно до §38 JGG, займається спеціальний орган – Jugendgerichtshilfe, який забезпечує дотримання їх освітніх, соціальних та інших прав. Така система дозволяє ефективно розглядати справи з участю неповнолітніх та залучати їх у виховний процес.

Німецькі палаци правосуддя

Правосуддя в Німеччині – це не тільки інструмент демократії, але й об’єкт залучення туристів. Так, в Мюнхені та Нюрнберзі туристи можуть побачити справжні палаци правосуддя – архітектурні шедеври, створені понад 100 років тому німецькими архітекторами та будівельниками. Однак, попри назву, сьогодні в цих будинках не вершиться правосуддя.

Так, Палац правосуддя у Мюнхені, який відомий тим, що в 1943 році в ньому проходив судовий процес над учасниками групи опору «Біла троянда», сьогодні виконує функцію адміністративного будинку місцевого міністерства юстиції.

Що стосується нюрнберзького Палацу правосуддя, в якому в 1946 році проходив знаменитий процес над вищим керівництвом нацистської Німеччини, то сьогодні тут діє музей історії цієї події.

Висновок

Німецька судова система являє собою ефективну машину відправлення правосуддя, забезпечує громадянам компетентну захист їх прав та інтересів. Закладені ще на початку ХХ століття правові принципи ділять цю систему на 5 основних юрисдикцій, у рамках яких і здійснюється реалізація правосуддя. Це забезпечує не тільки єдність судової практики в межах конкретної юрисдикції, але й узгодженість дії інститутів, підтримувану довірою з боку громадян.

Заборона дизелів в Німеччині: Відео