Інтерес іноземців до Італії в більшості випадків не виходить за рамки відвідування стародавніх історичних пам’яток або сучасних модних бутиків. Але є й ті, хто надовго вирішується переїхати жити на нове місце. У таких ситуаціях потрібно максимально точно уявляти собі, на яку роботу може розраховувати приїжджий і яка зарплата в Італії його чекає на перших порах у 2024 році.
Корінне населення Італії ніколи не ставила собі в заслугу надмірне захоплення трудовими обов’язками – продуктивність праці тут одна з найнижчих в Євросоюзі. Не сприяє її підвищення та досить високий рівень безробіття. На кінець минулого року її показник так і не опустився нижче 10%, у грудні статистики зафіксували, що у пошуку місця залишаються 10,3 % активного населення.
Примітно, що відсоток тих, хто шукає роботу на півночі країни складає всього 7,7 % проти майже 19 % в південних регіонах. Таке ж географічний поділ помітно і в плані лідируючих галузей економіки: північ представлений більше промисловими підприємствами, для претендентів на півдні робота в Італії знайдеться в сільському господарстві.
Основними галузями економіки в Італії вважаються:
На відміну від України, італійські законодавці не схвалюють нормативного обмеження мінімальної зарплати. Але в Італії набагато більш вагому роль відіграють профспілки, які дійсно відстоюють інтереси працюючого населення.
Їх зусиллями укладено 53 національних угоди з роботодавцями в більшості галузей економіки. Цими угодами охоплено близько 9,8 млн працівників, що становить 75,8 % від кількості працевлаштованих громадян.
Оскільки мінімальна оплата праці в Італії не регламентується законом, можна говорити лише про те, в яких випадках найманий персонал отримує за свою працю менше всього:
Так, за даними статистичної служби Італії (ISTAT, Istituto Nazionale di Statistica) зростання склало:
Якщо розглядати зростання доходів в розрізі за професіями, то спостерігаються такі тенденції зростання погодинної оплати в порівнянні з 2017 роком:
Загальний відсоток зростання у держсекторі склав 2,6 %.
Простою арифметичною дією не можна розрахувати, яка середня зарплата в Італії насправді, тому що сума 29309 євро включає в себе і мізерні доходи різноробочих, і кратно перевищують їх заробітки менеджерів вищої ланки. Крім того, в італійських великих компаніях заведено платити працівникам не тільки тринадцяту зарплату: законодавство дозволяє виплачувати до 16 зарплат за 12 місяців. Дохід більшості італійців знаходиться в межах 1300 – 1500 євро.
Значущість і частка окремої галузі у формуванні ВВП країни ніяк не впливає на те, якою буде заробітна плата в Італії для місцевих або іммігрантів.
Сфера | Розмір оплати праці італійця, євро/місяць | Зарплата мігранта |
---|---|---|
Сільське господарство | 1900 | 700-800 євро на місяць, сезонна робота |
Туризм | 1750 | Не більше 1000 в місяць |
Автомобілебудування | 3500 | Працівники з освітою, запрошені за робочими візами, отримують зарплату на рівні місцевих громадян |
Легка промисловість | 2500 | |
Фінансовий сектор | 3500 |
Найперспективніший сектор – державний, але для працевлаштування в цій сфері потрібно бути громадянином країни, мати диплом про отримання освіти в Італії або визнаному в ЄС навчальному закладі, знати мову. Приїжджим розраховувати на місце чиновника або співробітника правоохоронних органів не доводиться.
Якщо брати середні значення, то зарплати в Італії за професіями розподіляються так:
Студенти з-поміж іноземців, що навчаються в італійських ВНЗ, часто вступають на місця стажистів у великі компанії на умовах неповного дня. Такий підробіток приносить до 500 євро щомісяця.
Високі доходи у таких фахівців, як ріелтори, брокери та фінансові аналітики, адвокати, фотографи, іміджмейкери. Однак найчастіше їх заробіток складається з агентської комісії або гонорару за успішно завершене замовлення.
Зарплата за окремими спеціалізаціями можуть суттєво відрізнятися навіть у межах однієї професії. Якщо говорити про те, скільки отримує лікар в Італії, то потрібно розуміти, що пластичні хірурги, стоматологи та гінекологи в приватних клініках можуть заробляти по кілька сотень тисяч в рік.
Якщо дивитися на карту Італії, можна помітити, що її протяжність з півночі на південь набагато більше, ніж із заходу на схід. Саме тому є три разюче розрізняють по структурі економіки та доходів регіону.
Регіон | Середній щомісячний дохід у регіоні, євро | Річний дохід, євро |
---|---|---|
Промислова північ (Ломбардія, Венето, П’ємонт, Лігурія та інші провінції) | 2545 | 30541 |
Змішаний центр (Лаціо, Тоскана, Умбрія) | 2380 | 28564 |
Аграрний південь (Кампанія, Сардинія, Сицилія, Калабрія, Базиліката) | 2183 | 26190 |
Однак високі зарплати, наприклад, в Мілані, не означають, що рівень та комфортність проживання в Ломбардії автоматично вище, ніж в інших провінціях. Крім розміру заробітних плат важливо враховувати вартість життя в регіоні, а на півночі вона найвища.
Саме тому в рейтингу найбільш сприятливих міст з точки зору зв’язки «щомісячний дохід — вартість життя» лідирує центр. Але все ж комфортними умови вважаються не в Римі, а, наприклад, в інших містах регіону Лаціо, а вже за ними йдуть північні Флоренція і Венеція.
Італійське оподаткування не можна назвати легким, і це в рівній мірі стосується і підприємств, і фізосіб. Ставка ПДФО (IRPEF, imposta sul reddito delle persone fisiche) в Італії прогресивна і максимальне утримання може скласти 43 % від отриманої зарплати. На відміну від багатьох європейських країн податки в Італії стягуються без урахування неоподатковуваного мінімуму.
Діапазон отриманих доходів у цілях визначення ставки ПДФО | Ставка, % | Механізм розрахунку |
---|---|---|
Річний дохід менше 15000 євро | 23 | 15000 * 23 % = 3450 євро |
За рік зароблено від 15000,01 до 28000 євро | 27 | (28000 – 15000) *27 % + 3450 = 6960 євро |
Сумарні доходи склали від 28000,01 до 55000 євро | 38 | (55000 – 28000) * 38 % + 6960 = 17220 євро |
Річна зарплата сягає від 55000,01 до 75000 євро | 41 | (75000 – 55000) * 41 % + 17220 = 25420 євро |
Потрібно пам’ятати, що в базу оподатковуваних доходів не включають соціальні допомоги.
Крім прибуткового податку, необхідно платити соціальні внески:
Розподілом страхових платежів займаються:
Крім загальнодержавних податків існують додаткові збори у вигляді регіонального та муніципального прибуткового податку. Розмір кожного з них в максимумі може досягати 3,33 і 0,9 % відповідно. Одержувачами коштів виступають місцеві бюджети.
При найближчому розгляді можна зрозуміти, що для правильного вибору кращого місця проживання потрібно враховувати не тільки розмір обіцяної зарплати, але і витрати на життя в кожному регіоні.
Показник | Північ (на прикладі Мілана), євро в місяць | Центр (на прикладі Риму), євро в місяць | Південь (на прикладі Барі), євро в місяць |
---|---|---|---|
Середня зарплата | 1540 | 1490 | 1240 |
Витрати на харчування | 700-800 | 600-700 | 500-600 |
Оренда житла (однокімнатна на околиці/ трикімнатна в центрі) | 700/2100 | 650/1900 | 350-700 |
Вартість 1 кв. м житлової нерухомості (околиця/центр) | 3600/7500 | 3600/8700 | 2300-3500 |
Транспортні витрати, проїзний на місяць | 35 | 35 | 33 |
Тарифи на комунальні послуги, оплата за квартиру площею 85 кв. м | 110 | 120 | 110 |
Навчання дітей (дитсадок/школа) | 620/1100 | 450/1100 | 300/1500 |
Ціна на паливо, євро за літр | 1.5 | 1.55 | 1.4 |
Найсумніше, що ця тенденція продовжує наростати. Виходить, що для економічно активного населення у віці до 25 років є два шляхи: некваліфіковану працю за невелику зарплату або виїзд на заробітки за межі країни.
Спроби переломити ситуацію здійснили політики. У бюджеті ввели поняття «безумовного цивільного доходу» для осіб, які прожили в Італії 10 і більше років і які заробляють менше 9360 євро за 12 місяців. Розмір доплати буде розраховуватися індивідуально, але максимальна сума повинна бути не більше 780 євро на місяць.
Ще одна міра непрямої допомоги в працевлаштуванні молоді полягає в тому, що прийшли до влади парламентарі зважилися на зниження пенсійного віку. Планується, що з квітня 2019 року дата виходу на пенсію буде залежати від накопиченого трудового стажу. Для цього мають намір використовувати правило «квота 100», які передбачають, що сума значень віку і стажу повинна бути не менше 100 (наприклад 62 роки від народження + 38 років офіційного працевлаштування).
В таких умовах мігрантів, які прибувають в Італію без знання я зика і підтвердженого диплома про освіту, перспектива не здасться занадто райдужною. Основні напрямки зайнятості для них:
Можливо працевлаштування в туристичній сфері, але для цього потрібно знати італійську та, бажано, англійською, вміти захопити аудиторію, а також мати багаж знань в області історії та мистецтва.
Ті ж особисті якості допоможуть влаштуватися продавцем-консультантом. І в тому і в іншому випадку на індивідуальний дохід працівника не вплине на загальний рівень зарплат в Італії, все залежатиме від ініціативності та суми реалізованих продажів.
Короткострокова туристична поїздка в Італію не зможе вірогідно зорієнтувати потенційного мігранта з усіх питань, пов’язаних з тимчасовим переїздом або з прицілом на постійне проживання. На жаль, економічна ситуація не обіцяє приїжджим райдужних перспектив у плані зарплат і швидкого працевлаштування. Головна порада тим, хто має намір залишатися в Італії деякий час: потрібно потурбуватися про оформлення документів для легального перебування в країні та вивчити мову хоча б на базовому рівні.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy