Побувавши в Італії один раз, хочеться залишитися назавжди. Зробити це дозволяє посвідка на проживання в Італії – право іноземця з-за меж ЄС постійно або тимчасово проживати на італійській території. Хто і на якій підставі може отримати посвідку на проживання у 2024 році? В якому порядку відбувається його оформлення? У скільки обійдеться оформлення і як довго може тривати процедура – сьогодні ми відповімо на ці та інші питання.
Відповідно до ст. 5 Зведеного тексту закону про імміграцію та становище іноземців № 286/1998 від 25.07.1998 (Testo unico delle disposizioni concernenti la disciplina-immigrazione e norme sulla condizione dello straniero), італійська посвідку на проживання (ПНП) повинен отримати будь-який іноземець з-за меж ЄС, який планує залишатися в країні довше трьох місяців.
Посвідка на проживання (Permesso di soggiorno, PDS) – це дозвіл, що дає право на проживання в Італії для виконання цілей, згідно з якими воно було видано.
Крім проживання, воно також дозволяє іноземцю:
Законом суворо обумовлений перелік підстав, за якими іноземці, які прибули в Італію на підставі візи, можуть отримати PDS. У наших співвітчизників найпопулярнішими варіантами вважаються:
Оскільки всі ці підстави мають специфічні особливості, розглянемо кожен з них детальніше.
Новий тренд безлічі європейських країн – залучення на свою територію іноземних інвесторів, і Італія тут не виняток. Відповідно до п. п. 155, 156 ст. 1 закону № 232 від 11.12.2016 та прийнятими на їх основі указом № 1202/385 Bis від 30.06.2017, італійська влада визначила форми сприяння для отримання в’їзних віз та оформлення ПНП для інвесторів, які:
Згідно зі ст. 26 bis закону № 286/1998, існує декілька доступних іноземцям варіантів інвестування, за намір зробити які можна отримати посвідку на проживання:
Іноземець бере на себе письмові зобов’язання зробити зазначені інвестиції протягом трьох місяців з моменту в’їзду. Сам дозвіл на проживання з позначкою per investitori (для інвесторів) видається на строк 2 роки та може бути продовжено, якщо інвестор виконав взяті зобов’язання. Разом з ним в Італію можуть переїхати й члени сім’ї.
Посвідка на проживання обраного місця проживання (Residenza elettiva) – це дозвіл для фінансово незалежних осіб, охочих перебратися в Італію на постійній основі та мають на це кошти.
Наявність достатніх економічних ресурсів для фінансової незалежності особи, а також наявність адекватного та місця постійного проживання повинні бути доведені документально.
В якості ресурсів для фінансової незалежності можуть виступати:
У будь-якому випадку мінімальний річний дохід повинен становити 31 тис. євро, і він не повинен бути пов’язаний з роботою за наймом. Для перевірки джерела доходу проводиться оцінка економічного стану, в тому числі оцінка руху по банківському рахунку. При цьому дохід повинен бути стабільним і постійним, оскільки це ПНП без права на роботу.
Якщо разом із заявником на PDS претендує його дружина, мінімальна сума доходу збільшується на 20 %, якщо з дитиною – ще на 5 %. Підсумкова мінімальна сума доходу на сім’ю з трьох осіб – 40 тис. євро.
Як попередньо отримати візу для в’їзду на цій підставі, читайте на сайті візового центру Італії.
Іноземці, провідні або бажають вести бізнес в Італії, можуть отримати посвідку на проживання для автономної роботи (Il permesso di soggiorno per lavoro autonomo). Для цього необхідно попередньо отримати дозвіл Nulla Osta, видане квестурой, а також іншу дозвільну або ліцензійну документацію, необхідну для ведення конкретного виду діяльності.
Посвідка на проживання для автономної зайнятості можуть отримати:
Така ПНП видається на 2 роки з можливістю продовження. Він дає право на роботу за наймом, а також може бути перетворений в PDS для працевлаштування, якщо іноземець знайде гідну роботу і перестане займатися підприємництвом.
Якщо на момент закінчення терміну дії ДОЗВОЛУ він виявиться безробітним, іноземець має право зареєструватися в службі зайнятості та запросити PDS для очікування зайнятості строком на 1 рік.
Особи, які мають роботу в італійського роботодавця, отримують право на проживання (ст. 22 закону № 286/1998). Однак оформити працевлаштування не просто.
Щоб найняти іноземного працівника, роботодавець повинен ще до його в’їзду в Італію:
На підставі дозволу на працевлаштування, виданого роботодавцю, іноземець може отримати візу, в’їхати в країну й отримати посвідку на проживання терміном на 1 рік, якщо укладено строковий трудовий договір, і на 2 роки – за умови, що контракт безстроковий.
Якщо це сезонна зайнятість, ПНП видається на більш короткий термін – від 20 до 180 днів (в деяких випадках до 9 місяців). Такі PDS можуть постійно продовжуватися, у тому числі у різних роботодавців, або ж перетворюватися в інші форми дозволів на проживання.
Якщо іноземець втрачає роботу, посвідка на проживання, як у нього, так і у членів його сім’ї, автоматично не анулюється, а продовжує діяти до закінчення строку, на який був виданий. Навіть якщо за цей час іноземець не знайде нову роботу, він зможе запросити PDS для очікування зайнятості на 1 рік.
Іноземець, який бажає отримати освіту в одному із навчальних закладів Італії, в тому числі за програмами студентського обміну, отримання додаткової освіти або підвищення кваліфікації, на час навчання, відповідно до п. 5 bis ст. 39 закону № 286/1998, може отримати студентську посвідку на проживання (Permesso di soggiorno per studio) з відміткою studente (студент), tirocinante (стажист) або alunno (учень).
Якщо це вищу освіту в італійських вузах, отримати доступ до нього можна лише в межах щорічно встановленої квоти. Дізнатися більше про порядок отримання такої квоти можна у своєму навчальному закладі.
Для оформлення дозволу на проживання іноземець повинен прибути в Італію на підставі студентської візи та підтвердити зарахування в італійський університет або наявність запрошення від комерційного навчального закладу (у тому числі при участі в програмах післядипломної навчання, проходження стажування або підвищення кваліфікації).
Крім підтвердження освітніх намірів, студент повинен довести наявність місця проживання та грошових коштів у мінімальному обсязі, достатньому для забезпечення власних потреб. При цьому студентська ПНП дає право на працевлаштування у вільний від навчання час (не більше 20 годин в тиждень) і на канікулах. Термін його дії буде залежати від терміну освітньої програми.
При навчанні у вузі PDS видається терміном на один рік з можливістю продовження при успішній здачі іспитів і перехід на наступний курс навчання.
При зміні обставин посвідка на проживання може бути отримана й за іншою підставою. Крім того, якщо іноземець успішно закінчить навчання або отримає вчений ступінь, він вправі запросити ПНП для пошуку роботи або підприємництва з отриманої спеціальності, термін дії якого складе від 9 до 12 місяців (ст. 39 bis. 1 Закону № 286/1998).
Одне з поширених явищ – шлюбна імміграція в Італії. Наші співвітчизниці охоче виходять заміж за італійців і переїжджають жити до них на батьківщину.
Мрією будь-якої нареченої вважається проведення весілля в Італії. Законом це не заборонено: італійські громадяни можуть укладати шлюби з іноземцями на території країни, навіть якщо в останніх відсутня реєстрація за місцем проживання на італійській території.
Однак отримати спеціальну посвідку на проживання для цього, як і візу з метою укладення шлюбу, не вдасться: такі формати не передбачені чинним італійським законодавством. Для укладення шлюбу зазвичай використовуються туристичні візи.
Головна умова для оформлення шлюбу – це відсутність перешкод для подружжя (наявність вже укладених шлюбів, недосягнення шлюбного віку і так далі). Щоб довести це, іноземець подає до італійського РАГСу документ про сімейний стан, виданий органами влади країни походження. Таку довідку можна отримати в консульстві України.
А після того, як шлюб укладений, припустимо вже й оформлення PDS – у зв’язку з возз’єднанням родини. Докладніше читайте в статті “Укладення шлюбу в Італії“.
Відповідно до ст. 29 закону № 286/1998, італійці, а також іноземці, що проживають в Італії на підставі ПНП не менше 1 року, мають право запрошувати своїх близьких родичів для переїзду в Італію метою возз’єднання сім’ї (Ricongiungimento familiare).
Перебратися в країну на цій підставі можуть:
Для такого об’єднання має бути доведено наявність достатнього житла для розселення родичів, забезпечення їм медичної страховки, а також дохід у розмірі не менше річного розміру соціальної допомоги (5,9 тис. євро) + 50 % від цієї суми на кожного возз’єднаного родича.
Громадяни пенсійного віку нерідко вибирають Італію в якості місця для проведення гідної старості. Однак спеціальних імміграційних програм для пенсіонерів італійське законодавство не передбачає – посвідку на проживання на цій підставі отримати не можна.
Можна оформити ПНП на загальних підставах. Так, заможні іноземні пенсіонери прагнуть отримати дозвіл на проживання за обраним місцем проживання, для чого вони, нагадаємо, повинні довести наявність адекватного житла та річний дохід не менше 31 тис. євро (близько 2,6 тис. євро в місяць) на заявника.
Інші, якщо є в Італії близькі родичі, запитують посвідку на проживання для возз’єднання сім’ї. Якщо необхідність перебування в Італії обумовлена станом здоров’я або необхідністю проходження лікування (в тому числі санаторно-курортного), пенсіонери мають право отримати ПНП для медичних цілей і так далі.
Процедура отримання посвідки на проживання в Італії майже завжди однакова, незалежно від підстави, на якій оформлюється дозвіл на проживання. У загальному вигляді цей процес виглядає наступним чином:
При подачі заявки на посвідку на проживання заявнику, незалежно від підстави, потрібно представити:
Склад інших документів буде залежати від підстави, відповідно до яких запитується ПНП:
За оформлення посвідки на проживання, якщо не враховувати візовий збір, який сплачується при оформленні візи ще на території України, необхідно внести декілька обов’язкових платежів, у тому числі:
Від обов’язку сплачувати останній збір звільняються заявники:
Що стосується термінів оформлення: законодавчо встановлений 60-денний ліміт на розгляд заявки на ПНП від іноземного громадянина.
Проте не варто розраховувати, що посвідка на проживання буде оформлена швидко. Відповідно до сформованої практикою та відгуками проживають в Італії іноземців, час очікування розгляду заявки займе значно більший період, аж до 4-6 місяців. У деяких регіонах країни, наприклад, в Трентіно, іноземцям доводиться чекати ще більше – до 10 місяців.
Причини таких зволікань у поліції не коментують: вважається, що це пов’язано з великою кількістю запитів, які чиновники не в змозі обробити в строк.
Якщо ви вже є щасливим володарем Permesso di soggiorno, але термін його дії, поступово спливає, готуйтеся до того, що дозвіл необхідно буде продовжити.
Процедура продовження посвідки на проживання можлива у разі, якщо на момент закінчення терміну його дії, умови, на підставі яких вимагалось первинне дозвіл, збереглися (наприклад, якщо це робота – продовження договору, якщо навчання – перехід на новий курс) або ж виникли нові.
Подати заяву потрібно заздалегідь, принаймні за:
Процесуально діють ті ж правила, що і при запиті первинного дозволу необхідно подати заяву та пакет документів будь-яким зручним іноземцю способом.
Формальна наявність підстав для оформлення посвідки на проживання ще не гарантує його видачі: повинні бути дотримані всі умови, зазначені в законі. При розгляді заявки в поліцейській ділянці, враховуючи положення п. 5 ст. 5 закону № 286/1998, в оформленні посвідки на проживання може бути відмовлено з причини:
З аналогічних підстав може бути анульовано раніше видана ПНП або відмовлено в його продовженні. Крім того, у продовженні може бути відмовлено, якщо іноземець порушить умови проживання, наприклад, якщо буде виявлено, що він був відсутній в Італії протягом 12 місяців підряд або отримав ПНП в іншій країні.
Всі, хто дотримувався правила проживання в Італії за ПНП протягом 5 років, можуть оформити довгостроковий дозвіл на проживання для резидентів ЄС (permesso di soggiorno CE per soggiornanti di lungo periodo). Такий вид дозволу не має терміну дії та не вимагає підтвердження дійсності цілей, для яких іноземець проживає в Італії.
Досить довести наявність офіційного житла і законного джерела отримання доходу в потрібному розмірі (не менше 5 тис. євро в рік), за умови дотримання інших вимог щодо проживання (безперервне перебування в Італії, законослухняність і так далі).
Іноземці, які живуть в Італії на постійному проживанні (ПМП), можуть вільно працювати без додаткових дозволів, відкривати бізнес, пересуватися і проживати в будь-якій з країн ЄС. Єдине, що їх відрізняє від італійців – заборона на участь у виборах.
Посвідка на проживання в Італії – це дозвіл на проживання для іноземців, які мають намір перебувати в країні довше трьох місяців. У загальному вигляді ПНП видається для реалізації конкретних цілей – возз’єднання сім’ї, працевлаштування, здобуття освіти, проходження лікувального курсу і так далі.
Строк дії дозволу залежить від основи для в’їзду і може становити до 2 років з можливістю продовження. Документ оформляється безпосередньо після приїзду в Італію, протягом 8 перших днів перебування. До цього заявник повинен в’їхати в країну за візою, виданою за тією ж підставою, по якому іноземець планує запитувати ПНП.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy