Розмір пенсії у країнах Європи
Пенсії в країнах Європи давно перевищують рівень виплат в СНД. Розмір пенсії в Євросоюзі залежить від політики держав, пенсійного віку, відсотка відрахувань з кожної заробітної плати та інших факторів. Щоб заслужити високу пенсію, кожному європейцю потрібно виконати низку суворих умов у 2024 році. Тільки в такому разі можна розраховувати на забезпечену старість. Відпрацювавши потрібну кількість років на державу, пенсіонери отримають гідну винагороду і зможуть дозволити собі подорожувати та жити в достатку.
Відмінності пенсійних систем в країнах Європи
Уряд європейських країн зацікавлена в тому, щоб забезпечити високий рівень життя людей на пенсії. Європейські пенсійні реформи пов’язані зі збільшенням пенсійного віку. Це викликано тим, що багато людей працюють на пенсії. До того ж роботодавці віддають перевагу досвідченим працівникам з відточеними трудовими навичками, а не молодим некваліфікованих кадрів.
Благонадійні країни ставлять пріоритет пенсійні реформи, спрямовані на поліпшення життя літніх людей.
В Україні ж нещодавно пройшла пенсійна реформа не змінила життя громадян. Більшість пенсіонерів в Україні не можуть оплатити житлово-комунальні послуги та харчові продукти. Рівень життя українських пенсіонерів значно нижче європейських.
Пенсійні системи поділяються на такі типи:
- солідарні;
- накопичувальні;
- урядові;
- недержавні;
- страхові.
Європейські країни використовують кілька систем одночасно. Пенсіонери можуть брати участь не тільки в одній, але для цього потрібно враховувати стаж, розмір заробітної плати, кількість роботодавців, загальний дохід сім’ї та інші особливості.
Кожен європеєць, бувши в працездатному віці, намагається виконати всі умови для гідного допомоги в майбутньому. Крім цього, багато беруть участь в корпоративних програмах, створюють особисті накопичення, вкладають гроші в страхові компанії.
Фінансові доходи українських громадян не дозволяють самостійно забезпечити старість, а державні пенсії залишають бажати кращого. Розмір пенсій в ЄС значно вище.
Відмінності пенсійних систем розглянемо в таблиці.
| Загальна характеристика пенсійної системи | Середня тривалість життя громадян | Недоліки пенсійної системи | |
|---|---|---|---|
| Німеччина | Німеччина розраховує пенсію за формулою, яка включає ту суму балів, яку заробив людина за трудовий період. Якщо житель Німеччини працював 40 років, і отримував середню або вище середнього зарплату, то йому зараховується щороку по 1 балу. 1 бал дорівнює 27,47 євро. Обчислюючи за формулою, отримуємо 1236,15 євро в місяць. | Чоловіки: 75 років Жінки: 85 років | Вихід на пенсію в 67 років. Працівники оплачують виплати нинішнім пенсіонерам. Чим вище відрахування до ПФ, тим більше пенсія. |
| Швеція | Пенсія у Швеції складається з трьох частин — умовно-накопичувальної, накопичувальної та гарантованої (обов’язковий мінімум). Першу формують внески трудового населення в розмірі 16 % від заробітної плати. Ці гроші переходять у зобов’язання і підлягають індексації. Накопичувальну частину також формує працівник зі своєї зарплати. Гроші накопичуються на особистому рахунку, їх дозволено інвестувати. Пенсіонер може отримувати декілька пенсій відразу. Обов’язковий мінімум держава платить пенсіонерам з бюджету. Розмір пенсії становить близько 70 % зарплати. | Чоловіки: 79 років Жінки: 83 роки | Інвестиційна діяльність обмежена. |
Параметри, що визначають розмір пенсії
У кожній європейській країні є різні параметри, які визначають розмір пенсії. Можна виділити кілька основних показників:
- середня заробітна плата в рік;
- трудовий стаж;
- індексація;
- займана посада;
- специфіка професії (військовослужбовці, медики, наукові працівники, державні службовці);
- прожитковий мінімум;
- наявність інвалідності;
- інші пільги.
У Німеччині, Великобританії та Франції пенсії захищені від макроекономічних ризиків: пенсіонери цих країн не бояться інфляції, переходу на іншу валюту та інших негативних факторів. Їм забезпечений гідний рівень життя, який можна порівняти з періодом продуктивної трудової діяльності.
Від доходу працездатного населення робляться відрахування в пенсійний фонд у розмірі 10-30 % протягом трудового періоду, тому після виходу на пенсію людина може розраховувати на винагороду.
Сума визначається державою тієї країни, де він проживає.
У більшості країн жінки виходять на пенсію раніш чоловіків. Це пов’язано з тим, що вони менш витривалі. Чоловіки працюють на 3-5 років довше. Крім того, в стаж жінки зараховується період догляду за новонародженим дитиною.
Мінімальна пенсія нараховується тим пенсіонерам, трудовий стаж яких становить не менше 40 років (у Німеччині, Великобританії, Франції, Данії, Швеції, Норвегії), 37 років (в Іспанії), 20 років (у Польщі). Чим більший стаж, тим на більший розмір виплати претендує людина. У європейських країнах кожен мешканець знає, що якщо він працює на благо держави, то в результаті уряд подбає про нього й забезпечить гідний рівень життя на пенсії.
Рейтинг пенсій в Європі
Уряди Європи займаються реформуванням пенсійної системи, оскільки кількість пенсіонерів збільшується, а кількість робітників скорочується. Солідарна система розподілу пенсій, яка набрала чинності на рубежі ХІХ-ХХ століть, та існує по цей час, але вона не покриває всі витрати. Тому багато країн (Німеччина, Швеція, Франція, Великобританія та інші) для поліпшення добробуту пенсіонерів впроваджують накопичувальну, страхову та інші види виплат.
На сьогодні середня пенсія та умови отримання виплат в різних країнах Європи виглядають так:
| Країна | Вік виходу на пенсію (жінки/чоловіки), років | Середня пенсія, $ | Відрахування з зарплати, % | Мінімальний трудовий стаж, років |
|---|---|---|---|---|
| Німеччина | 63-67 | 1400 | 20 | 40 |
| Великобританія | 60-65 | 900 | 20 | 40 |
| Франція | 65-67 | 1200 | 20 | 40 |
| Данія | 67 | 1800 | 35-50 | 40 |
| Швеція | 65 | 1000 | 18,5 | 40 |
| Норвегія | 67 | 2000 | 25 | 40 |
| Польща | 60-65 | 460 | 19,5 | 15-20 |
| Іспанія | 65 | 900 | 18 | 37 |
Ознайомившись з даною таблицею, можна порівняти пенсії в розвинених країнах ЄС. У деяких державах Європи пенсіонери живуть на більш скромні виплати, наприклад:
- Росія – 100 євро;
- Латвія – 300 євро;
- Болгарія – 130 євро;
- Естонія — 230 євро;
- Румунія – 175 євро;
- Литва — 220 євро.
Вік виходу на пенсію і тривалість життя пенсіонерів
Громадяни, що працюють – основне джерело наповнення бюджету. Саме від їх доходів залежить добробут і рівень життя пенсіонерів. Для зміни ситуації на краще держави тримають курс на збільшення пенсійного віку. Ці заходи дозволять стабілізувати ситуацію і створити комфортні умови життя населення похилого віку.
В Європі пенсіонери, які працюють не рідкість, адже багато людей досить енергійні та активні для продовження трудової діяльності. При цьому роботодавці цінують співробітників з досвідом і всіляко вітають працездатних пенсіонерів.
Вік виходу на пенсію в країнах Європи становить 65-67 років.
Для тих громадян, які працюють довше, передбачені додаткові привілеї, пільги та збільшення рівня виплат.
У цієї категорії населення найвищі пенсії. Літні люди можуть отримувати пенсію повністю або частково, у розмірі 20-50 %, якщо трудова діяльність триває.
Тривалість життя пенсіонерів в країнах ЄС досить висока. Наприклад, у Німеччині вона становить 80 років, у Франції – 81 рік, в Норвегії – 90 років, у Великобританії – 79 років.
Після виходу на пенсію жителі ЄС ведуть активний спосіб життя, подорожують, займаються спортом, забезпечуючи собі міцне здоров’я і відмінне самопочуття.
Рівень медицини в країнах ЄС — один з найвищих у світі. Для європейських пенсіонерів обслуговування в сучасних клініках абсолютно безкоштовне, що сприяє збільшенню тривалості життя.
Маючи необхідний трудовий стаж, пенсіонер отримає гідні виплати та зможе мати високий рівень добробуту.
Висновок
Уряди країн ЄС постійно вдосконалює пенсійну систему, намагаючись забезпечити високий рівень життя пенсіонерам. Чим довше працює людина, тим на більшу виплату він може розраховувати.
Європейський союз подає приклад іншим країнам. Як показує практика, жителі в інших державах можуть користуватися досвідом європейців і самостійно робити накопичення, що дозволить збільшити розмір пенсії на 20-40 %. Урядам залишається створювати для цього сприятливі умови, спираючись на практику західних сусідів.