Коли проблема вибору житла і роботи в Америці вже вирішена, перед іммігрантом виникає нова непросте завдання – вивчити податки в США у 2024 році. Це дозволить отримати хоча б загальне уявлення про величину утримань із заробітку і пільгових вирахування, що знижують базу оподаткування. А якщо розібратися в цій темі ще до переїзду, то можна вибрати нове місце проживання з урахуванням фіскального навантаження в штаті та економити на податках щорічно.
В Америці, як у більшості держав з федеративним устроєм, система оподаткування має декілька рівнів:
Податкове законодавство Америки включено до складу Збірки кодексів США в розділ 26 (Про внутрішні доходи). В ньому визначено коло платників фіскальних зобов’язань:
На перший погляд, податкова система в США здається заплутаною, оскільки в кожному штаті діють свої додаткові правила, які кардинально відрізняються навіть у межуючих між собою федеральних суб’єктів.
Ще один міф – надто високі ставки податків. На практиці з’ясовується, що оподаткування доходів відбувається за прогресивною шкалою: чим більше заробіток, тим вище ставка прибуткового.
Для людей з невисоким річним доходом або обтяжених підвищеними соціальними зобов’язаннями (сім’я, діти, непрацездатні утриманці, хвороба, виплати по кредитах на житло та інше) діє система податкових відрахувань, що зменшують базу оподаткування.
Федеральна податкова служба США (IRS, Internal Revenue Service) безпосередньо підпорядкована Міністерству фінансів країни (Department of the Treasury). Її обов’язок – стежити за дотриманням законодавства про податки та за зборами усіх платників податків.
Підрозділи IRS є в кожному штаті, оскільки управління адмініструє й регіональні податкові збори. До компетенції IRS належать дії з пошуку тих, хто ухиляються від сплати податків, а також накладення стягнень за несплату зобов’язань або відмова від подання декларацій.
Оскільки в США діє система суцільного декларування отриманих за рік доходів, в перелік звітуючих потрапляють і ті, для кого процес самостійного заповнення документів є непосильним завданням. Якщо скористатися професійною допомогою бухгалтера їм не дозволяє фінансове становище, отримати безкоштовну консультацію та допомогу від волонтерів з Фонду AARP.
Перелік виплат в бюджет країни може відрізнятися в кожному штаті, якщо мова не йде про федеральні зобов’язання.
Найменування | Федеральний рівень | Рівень штату | Місцевий рівень | Федеральний норматив |
---|---|---|---|---|
Прибутковий податок з фізосіб (Individual Income Tax) | + | + | + | Підрозділ А частина 1 параграфа 26 U. S. Code |
Корпоративний податок на прибуток юридичних осіб (Corporate income tax) | + | + | + | Підрозділ А частина 2 параграфа 26 U. S. Code |
Соціальні внески на страхування по старості, на випадок безробіття або інвалідності (Old-age, survivors, and disability insurance) | + | Підрозділ А глава 2 параграфа 26 U. S. Code | ||
Внески на медичне страхування (Hospital insurance) | + | Підрозділ А глава 2 параграфа 26 U. S. Code | ||
На успадкування та дарування (Estate and Gift Taxes) | + | + | + | Підрозділ параграфа 26 U. S. Code |
Акцизи (excise tax) | + | + | – | Підрозділ Е параграфа 26 U. S. Code |
На приріст капіталу (capital income tax) | + | + | + | Стаття 865 параграфа 26 U. S. Code |
Мито (customs duties) | + | Параграф 19 U. S. Code | ||
Податок з продажів (Sales taxes) | + | + | ||
Збори з власників майна (Property taxes) | + | + | + | Частина 41 параграфа 26 U. S. Code |
На доходи від джерела (Income from sources) | + | Підрозділ N параграфа 26 U. S. Code | ||
Екологічний збір (environmental tax) | + | + | Частина 52 параграфа 26 U. S. Code |
Збори на рівні штату і місцеві податки в США встановлюються незалежно від того, чи діє такий механізм в якій-небудь місцевості. Єдина умова: регіональні та муніципальні податки не повинні йти врозріз з федеральним законодавством і суперечити Конституції США.
Основні податки в США для юридичних осіб:
Свій податок на прибуток корпорацій у США представлений на кожному фіскальному рівні:
Додаткові податки в Америці, понад 21 % федерального корпоративного збору, стягують 44 штатів і округ Колумбія. Ще 6 суб’єктів відмовилися від збільшення розміру ставок за рахунок регіональних надбавок: Невада, Південна Дакота, Техас, Огайо, Вашингтон і Вайомінг.
На місцевому рівні оподатковувати прибуток підприємств вважають не дуже ефективним. В основному запроваджують податок з продажів або збору за певні види діяльності.
Ще одна відмінність ПДВ від податку з продажів полягає в тому, що сума додаткового збору не включається у вартість товару, що купується і не відбивається в ціннику. Наприклад, щоб купити чашку кави в Маямі, доведеться заплатити 5,34 долара, навіть якщо у вітрині всього 5,00 доларів, оскільки ставка податку з продажів дорівнює 6,8 %.
«Зайві» гроші доводиться платити, оскільки в кожному штаті й навіть місті працює своя комбінована ставка податку з продажів:
Повністю відсутні додаткові збори в Монтані, Делавері, Нью-Гемпширі та Орегоні. На Алясці законодавчі збори штату не вводило даний фіскальний внесок, проте дозволило впроваджувати його на місцевому рівні, тому середньозважений показник тут становить 1,43 %.
Ситуація по штатах відмінно зображений на інфографіці від некомерційного фонду Tax Foundation.
У класичному вигляді податок на приріст капіталу стягується з фізичних осіб у разі перепродажу майна за ціною вище первісного придбання з урахуванням витрат, понесених у період володіння. Це може бути як нерухомість, так і акції або частка в компанії.
Окрема прогресивна процентна шкала введена у 2024 році тільки для фізосіб, причому в U. S. Code зазначається, що межі застосування ставок повинні коригуватися щороку на показник зміни цін за минулий період. Станом на 2024 рік збір потрібно платити виходячи з розміру отриманої позитивної різниці від продажу.
Ставка, % | Межі (для платників без сім’ї), дол./рік | Межі (для одружених, які подають декларації спільно), дол./рік |
---|---|---|
0 | до 39 375 | до 78 750 |
15 | до 434 550 | до 488 850 |
20 | 434 550,01 і вище | 488 850,01 і вище |
3.8 | якщо інвестиційний прибуток перевищила 200 000 | якщо інвестиційний прибуток перевищила 250 000 |
Поряд з федеральними ставками до доходу від операцій з капіталом застосовуються регіональні збори (до 13,3 % залежно від штату).
Основний перелік включає:
Із заробітку фізичної особи прибутковий податок в Америці утримують за правилами федерального законодавства і за нормативами кожного штату. Загальнодержавна шкала у 2024 році виглядає так:
Ставка, % | Межі (для платників без сім’ї), дол./рік | Межі (для одружених, які подають декларації спільно), дол./рік |
---|---|---|
10 | менше 9 700 | менше 19 400 |
12 | до 39 475 | до 78 950 |
22 | до 84 200 | до 168 400 |
24 | до 160 725 | до 321 450 |
32 | до 204 100 | до 408 200 |
35 | до 510 300 | до 612 350 |
37 | 510 300,01 і більше | 612 350,01 і більше |
Проте це не єдині податки на зарплату в США.
Крім федерального збору, що підлягає сплаті ПДФО за законами штату. Його стягують у 43 суб’єктах: 41 штат обкладає всі доходи, а в Нью-Гемпширі та Теннессі обкладають тільки дивіденди та відсотки від вкладень.
Регіональний податок становить основу бюджету штату, до 37 % усієї дохідної частини. Додаткові утримання відсутні на території 7 суб’єктів: в Неваді, на Алясці, в Техасі, Вайомінгу, Вашингтоні, Південній Дакоті та Флориді.
Прогресивне оподаткування в США часто зустрічається на рівні штату, 32 штату користуються ступінчастою схемою визначення розміру зобов’язання: максимальне число градацій для доходів прийнято на Гаваях, тут їх 12, а в Каліфорнії – 10.
Величина ставок теж неоднакова: максимальна верхня межа діє в тій же Каліфорнії – 13,3 %, а мінімальна у 2,9 % – в Північній Дакоті. В середині шкали розташувалися:
Для забезпечення соціального захисту працюючого населення із зароблених коштів регулярно утримуються страхові внески в США:
Роботодавець зобов’язаний утримати 7,65 % з зарплати в день її видачі найманій особі та перерахувати цю суму в бюджет країни. У той же момент наймач зобов’язаний додати ще 7,65 % від нарахованого доходу за рахунок коштів компанії. Підприємець повинен заплатити «за себе» 15,3 % від прибутку.
Підсумовані ставки оподаткування в Сполучених Штатах не можна назвати низькими, проте це з успіхом компенсує система відрахувань і пільг по податках. Наприклад, для сімей, які подають декларацію спільно, і для голови домогосподарства податкові відрахування в США такі.
Найменування вирахування | Для подружжя, які подають звітність спільно, дол./рік | Для голів домогосподарств, дол./рік |
---|---|---|
Стандартний | 24 400 | 18 350 |
Для доходів від ведення бізнесу | 321 400 | |
Щодо подарунків | 15 000 дол, якщо дарувальник і одержувач не є чоловіком і дружиною, подружжя безподаткові суми зростають до 155 000 дол./рік |
Крім відрахувань, на федеральному рівні у 2024 році діють податкові пільги в США:
Оподаткування малого бізнесу в США не виділяється якимись спеціальними пільгами або послабленнями. Стимулювання і підтримка дрібного підприємництва відбувається за рахунок прогресивної шкали податку на прибуток і стандартних вирахувань для домогосподарства.
Реформа Трампа обмежила загальну величину особистого вирахування з оподатковуваної бази до 10 000 дол./рік., однак не заборонила застосовувати пільги на рівні штатів. Влади регіонів застосовують також підвищені межі для визначення прогресивних ставок.
Коли на території Америки проживають іноземці, податки в США для нерезидентів не справляються, крім випадків роботи за наймом.
Щоб уникнути плутанини, в справу вступають державні органи.
На повну потужність фіскальні правила починають діяти, тільки коли людина проживає в країні 183 і більше днів у році. З цього моменту іммігрант набуває статусу податкового резидента.
Оскільки американський бізнес має інтереси по всьому світу, зовнішньополітичні відомство веде активну діяльність щодо укладення двосторонніх угод з метою усунути подвійне оподаткування у США щодо доходів, отриманих за кордоном.
Результатом роботи уряду стали 134 договору про залік фіскальних зобов’язань – TIEA (в основному щодо ПДФО та податку на прибуток), а також обміну фіскальною інформацією між податковими службами – FATCA.
Цими домовленостями охоплені понад 100 країн, що допомагає Америці відстежувати факт сплати громадянами податків на території інших держав, а також здійснювати повернення податків у США для тих, хто сплачує їх за завищеними іноземним ставками.
Офіційно крайня дата надання звітності в Сполучених Штатах визначена як 15 числа четвертого місяця після закінчення фінансового року. Для більшості американських платників цей день настає 15 квітня кожного року і вважається останнім, коли повинна бути подана податкова декларація в США, щоб у відношенні людини не було претензій від податківців, а заявлений повернення переплачених зобов’язань був вчасно перераховано на поточний рахунок.
Якщо ця дата припадає на вихідний, то термін звітності переносять на наступний робочий день.
Надати річну звітність можна особисто або поштою в паперовому варіанті. Однак для зручності платників, навіть тих, хто проживає за межами своєї офіційної реєстрації, передбачена можливість відзвітувати дистанційно:
Коли закінчується податковий рік у США, роботодавець або інше джерело доходів зобов’язаний надати одержувачеві прибутку інформацію про нараховані доходи та утримані суми у вигляді форми W-2. Зазвичай це відбувається в січні наступного звітного періоду.
Більшість мріють переїхати в Америку звикли порівнювати лише умови життя за океаном і рівень життя на батьківщині. Для отримання більш повної картини треба розглядати вартість життя, а також податкові системи України та США.
В Україні регіональній владі відведено не так багато повноважень, як в Америці. Більшість прав щодо встановлення податкових ставок обмежена. Крім того, жорстко регламентуються рівень мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, а також ступінь відповідальності у трудових відносинах.
Якщо порівнювати абсолютні цифри, то різниця в фіскального навантаження видно з порівняння величини прибуткових утримань. В Україні діє фіксована ставка ПДФО (18 %) і податку на прибуток підприємств (20 %), і вони нижче, ніж у США.
Важче порівнювати непрямі податки на споживання, оскільки в Україні використовується ПДВ (20 % від приросту ціни), а в Америці – податок з продажів (до 12 %), що справляється з загальної суми покупки.
Тим, хто тільки переїхав за океан або почав замислюватися про відкриття власної справи, потрібно розуміти, що податкова політика США базується на наданні великий економічної свободи для штатів. Це виражається в широті повноважень при визначенні переліку локальних зборів, меж їх застосування і відрахувань. З-за того, що податкове навантаження кардинально відрізняється від штату до штату, жителі США можуть навіть змінювати місце проживання з метою зниження суми щорічних виплат у бюджет.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy