Злочинність у Німеччині: статистика, факти і міфи

Довгі роки Німеччина входила в число найбільш безпечних країн Європи. Приїжджих не переставав захоплювати розмірений ритм життя німців, не відчувають абсолютно ніякої небезпеки на вулицях. Але зараз все змінилося: з 2015 року німці відзначають значне погіршення криміногенної обстановки в країні. Багато хто пов’язує це з напливом біженців. Однак згідно з офіційною статистикою, злочинність у Німеччині в минулому році взагалі впала. Але чи це так у 2024 році?

Найпоширеніші злочини

Бувши багатомільйонною країною, Німеччина демонструє значні відмінності в характері здійснюваних на її території злочинів. На жаль, на даний момент доступна статистика лише за 2016 рік, але вона наочно демонструє структуру злочинів. Так, серед найбільш поширених кримінальних проступків фігурують:

• насильницькі злочини – зареєстровано 573 тис. випадків, 140 тис. з яких – небезпечні та серйозні тілесні ушкодження;
• майнові злочини – у загальній складності зафіксовано 2,37 млн випадків, що робить крадіжки та грабежі однією з найбільш серйозних проблем;
• злочини сексуального характеру – зареєстровано 47 тис. інцидентів, однак цифри, в силу великої кількості незареєстрованих справ, можуть бути необ’єктивними;
• вбивства – вони в Німеччині рідкість: за 2016 рік зафіксовано всього 761 випадок, при цьому жертвами (закінчена вбивство) стали всього 373 людини;
• політично мотивовані злочини – 23 тис. випадків, велика частина з яких – використання забороненої символіки.

Злодійство в Німеччині

На правопорушення майнового характеру, зокрема, крадіжки та грабежі, у 2016 році припало 37 % від загальної кількості вчинених проступків, що робить ці злочини найбільшою проблемою для німців. Найбільш поширеними випадками крадіжки є:

• магазинні крадіжки – зафіксовано 378 тис. випадків;
• крадіжки велосипедів – 332 тис. випадків;
• крадіжки транспортних засобів – 313 тис. випадків, серед яких автомобілі фігурували в 36 тис. випадків;
• крадіжки зі зломом і квартирні крадіжки – 151 тис. випадків;
• грабежі та пограбування – 43 тис. випадків, серед яких лише 2,5 тис. – кишенькові крадіжки та пограбування на заправках.

Ці показники демонструють стійке зростання починаючи з 2012 року. Крадіжка – це не злочин з необережності, тому зростання цих показників викликає у німців тривогу.

Сьогодні центральні засоби масової інформації публікують поради, як не стати жертвою грабіжників, гучномовці в поїздах попереджають пасажирів про кишенькових злодіїв, а по телебаченню розповідають про нових схемах вуличних шахраїв і нових видах грабежу. Все це в дивину для німців, а ось у вихідців з країн пострадянського простору особливого подиву не викликає.

Вуличні крадіжки та грабежі стали серйозною проблемою німецького суспільства. Найчастіше злочинці орудують на масових заходах, на розпродажах в супермаркетах і магазинах, у громадському транспорті.

Щорічно збитки, заподіяні ними, перевищують 50 млн євро. При цьому розкриття залишає бажати кращого: в залежності від форми крадіжки, вона становить 6-25 %.

По-перше, це пов’язано з недбалим поведінкою самих німців, а по-друге, з винахідливістю й хитрощами злочинців, що діють на території відразу кількох країн.

Працюючи над зменшенням злочинності у Німеччині, поліцейські не перестають повідомляти обивателів і розповідати їм про способи захисту від крадіжок і грабежу, заходи безпеки та захисту від злодіїв, методи «роботи» квартирних злодіїв, автомобільних грабіжників, викрадачів двоколісних транспортних засобів та інших злочинців, жертвами яких ризикують стати німці.

Наприклад, найпоширенішими способами вуличних грабіжників вважаються:

• «Антанц-трюк» (Antanztrick) – форма вуличної крадіжки на масових заходах, під час якої жертва відволікається рухами та дружнім фізичним контактом грабіжника (наприклад, обіймами), при якому і відбувається крадіжка.
• «Трюк Ремпеля» (Der Rempel-Trick) – людини в натовпі переслідує кілька злочинців. В один момент один з них спотикається або присідає, зупиняючи тим самим жертву. У плутанині переслідуваний позбавляється гаманця чи мобільного телефону.
• «Карта міста» (Der Stadtplan-Trick) – до жертви підходить незнайомець з картою міста і просить вказати конкретний напрямок. Поки жертва відвернена, вона може втратити вмісту сумки та кишень і навіть самої сумки.
• «Трюк жебраків» (Der Bettel-Trick) – ніким не супроводжувана натовп дітей обступає жертву і починає жебракувати. Поки людина в замішанні намагається «відбитися» від жебраків, один з дітей користується моментом і краде гаманець.
• «Трюк забруднювача» (Beschmutzer-Trick) – після відвідування жертвою банкомату нібито випадковий перехожий нібито випадково марає жертву кетчупом з хот-дога, обливає лимонадом або інший брудною рідиною. Поки жертві посилено допомагають позбутися від плям, зняті в банкоматі гроші зникають.

З усього цього можна зробити перший проміжний висновок: винахідливість грабіжників не знає меж, при цьому будь-які їх дії насамперед спрямовані на відволікання уваги жертви, тому не дайте приспати свою пильність – будьте завжди напоготові. Тим більше, що німецькі міста тепер далеко не такі безпечні, як були раніше.

Найнебезпечніші міста ФРН

Статистичні підрахунки роблять найнебезпечнішим населеним пунктом Німеччини маленьке містечко Трір, розташований неподалік від кордону з Люксембургом. Саме тут спостерігається найбільша кількість злочинів на 100 тис. жителів. Схожі показники демонструють і такі «злочинні райони», як Берхтесгаден і Розенхайм – тут влада фіксує понад 100 тис. злочинів на 100 тис. жителів.

Об’єктивно такий рівень злочинності обумовлений незаконним в’їздом і перебуванням на території Німеччини іноземних громадян. В Трірі, наприклад, знаходиться приймальний центр для біженців, а Розенхайм і Берхтесгаден лежать на шляху так званого балканського маршруту, яким активно користуються біженці.

Якщо ж не враховувати порушення міграційного законодавства, то зазначені райони не увійдуть навіть в 30-ку найбільш небезпечних населених пунктів, а самим криміногенним виявиться Берлін.

Берлін

Столиця Німеччини дійсно є самим небезпечним її містом. Найбільш поширені злочини в Берліні – це вуличні грабежі, крадіжки жіночих сумочок і ручної поклажі, кишенькові та дорожні крадіжки, пошкодження та крадіжка товарів з вітрин магазинів. Не рідкість тут і проституція, азартні ігри та торгівля наркотиками.

За даними місцевих статистиків, щорічно в Берліні реєструється близько 15 тис. злочинів на 100 тис. населення, що робить його справжньою столицею злочинів», як вже не перший рік називають у пресі це місто. В цілому ж тільки офіційно у 2019 році в столиці було зафіксовано понад півмільйона злочинів.

Виною всьому півтора десятка злочинних кланів, що діють на території столиці. За останні 20 років організована злочинність, немов гігантський спрут, простягла свої щупальця по всьому місту. Поліцейські з усіх сил намагаються забезпечити безпеку в Берліні, посилюючи патрулювання вулиць і розширюючи мережу відеокамер для спостереження за порядком у громадських місцях, однак їх ресурси обмежені. І хоча статистика демонструє позитивну динаміку і поліпшення криміногенної обстановки, громадяни не відчувають себе в безпеці.

У 2017 році навіть був опублікований так званий kriminalitätsbelasteter оrte – раніше засекречений список найбільш небезпечних місць від берлінської поліції, згідно з яким найбільш небезпечні райони Берліна – це:

• Александерплац (Alexanderplatz);
• Леопольдплац (Leopoldplatz);
• Клейнер Тіргартен (Kleiner Tiergarten);
• Шенеберг-Норд, Ноллендорфплац, «Регенбоген-Кіз» (Schöneberg-Nord, Nollendorfplatz, „Regenbogen-Kiez“);
• Парк Герлицер (Görlitzer Park);
• Варшавський міст (Warschauer Brücke);
• Коттбуссер-Тор (Kottbusser Tor);
• Германштрассе, Германплац, вулиця Ризька (Hermannstraße, Hermannplatz, Rigaer Straße).

У порівнянні з попередніми роками кількість небезпечних місць значно скоротилася, оскільки раніше kriminalitätsbelasteter оrte включав близько 20 локацій. І все ж з настанням темряви в зазначених районах місцеві жителі намагаються не з’являтися.

Інші «небезпечні» міста

Столиця, до речі, не єдиний центр злочинності у Німеччині. Крім Берліна, в десятку найнебезпечніших також входять:

• Франкфурт-на-Майні. У гессенском мегаполісі торік нарахували близько 14,9 тис. злочинів на 100 тис. населення, що навіть більше, ніж у столиці. Злочинність тут процвітає в силу того, що місто – великий туристичний і діловий центр.
• Ганновер. Хоча рівень злочинності в Ганновері та прирівнюється до столичного, кількість скоєних злочинів тут в рази менше – в минулому році всього 114 тис. випадків. У Ганновері переважають грабежі, насильницькі злочини й крадіжки.
• Дрезден. Зі своїми 14,3 тис. злочинів на 100 тис. осіб Дрезден став одним із національних антилідерів. Найчастіше в місті відбуваються насильницькі злочини й крадіжки, а також злочини, пов’язані з обігом наркотиків.
• Лейпциг. На 100 тис. населення в Лейпцигу припадає 13,9 тис. злочинів. Кількість зареєстрованих злочинів досить висока – зареєстровано близько 106 тис. випадків. Однак всупереч тому, що загальний рівень злочинності знижується, кількість сексуальних злочинів, в тому числі зґвалтувань, зростає.
• Галле. 12,7 тис. злочинів на 100 тис. населення – величезний показник для 240-тисячного міста. До числа найбільш поширених злочинів входить сімейне насильство, крадіжки велосипедів та домашні крадіжки.

А де в Німеччині безпечніше? В минулому році цей статус одержав Мюнхен. У минулому році рівень злочинності в місті склав всього 6,6 тис. злочинів на 100 тис. населення, що в 1,5 раза менше, ніж в тому ж Дрездені або Ганновері.

Більш того, число злочинів в баварській столиці за минулий рік скоротилася на 15,4%, що є одним з найбільш значних досягнень в масштабах країни.

Статистика злочинності: цифри та настрої в суспільстві

Дані поліції різко дисонують з громадським настроєм. Згідно з поліцейською статистикою, кількість скоєних злочинів у Німеччині почала різко скорочуватися. У загальній складності поліцейськими було зареєстровано 5,76 млн інцидентів проти 6,37 млн злочинів, скоєних у 2016 році.

За твердженням статистиків, це не просто 9,6-відсоткове зниження в річному вираженні – це найбільше зниження злочинності за останні 25 років і найнижче кількість зареєстрованих злочинів з моменту падіння Берлінської стіни. Подібні показники останній раз спостерігалися ще у 1992 році. Наочно ознайомитися з ними допоможе діаграма.

На тлі зниження федеральних показників знижуються і показники злочинності в регіонах. Наприклад, рівень злочинності в Берліні знизився на 9 %, а кількість зареєстрованих кишенькових крадіжок – на 39,6 %. Однак, попри таке небувале зниження, експерти не радять робити передчасні висновки про підвищення безпеки в країні.

Підтримується така позиція та у суспільстві. Більшість німців впевнені в тому, що життя в Німеччині з кожним роком стає все небезпечніше. До наведеної ж вище статистикою вони ставляться скептично: значна частина населення, судячи з обговорень в соціальних мережах, вважає опубліковані дані не відповідають дійсності та бачить в них «теорію змови», тоді як інші вважають, що статистика фіксує лише результати роботи правоохоронних органів і не показує реального стану справ зі злочинністю.

Погіршення криміногенної ситуації багато німців пов’язують з великою кількістю мігрантів і біженців, що заполонили країну. Але чи це так?

Злочинність у Німеччині та мігранти

З 2014 по 2016 роки рівень злочинності у Німеччині демонстрував стійке зростання. Саме на ці роки довелося і «нашестя» мігрантів. Не дивно, що пересічний бюргер, зіставивши ці два факти, прийшов до висновку, що у всьому винні біженці з Африки та Близького Сходу.

Плюс новорічні події в Кельні, після яких з мігрантами більше не заведено делікатничати. І дійсно, мігранти в кримінальній статистиці сьогодні непропорційно представлені широко.

Наприклад, у Нижній Саксонії на мігрантів припадає близько 15 % всіх злочинів, що незрівнянно з їх часткою в населенні регіону. В інших федеральних землях частка скоєних мігрантами злочинів у загальній структурі складає від 8 до 12 %.

Офіційна статистика по країні: до 2015 року іноземці скоїли 270 тис. кримінальних правопорушень, у 2016 – 293 тис., у 2017 – близько 265 тис. злочинів. І це при тому, що на минулий рік загальна кількість зареєстрованих іммігрантів становила близько 1,5 млн осіб.

Приблизно третина всіх вчинених ними злочинів – це крадіжки, в більшості своїй вуличні. Ще 24 % – це злочини насильницького характеру та грабежі. Все це наштовхує на думку про те, що мігранти мають «підвищеної злочинної енергією», а в Німеччину під виглядом біженців хлинув потік хуліганів і ґвалтівників. Багато в чому це дійсно так, але є і виключення.

Так, переважна більшість біженців прибуло в країну з Іраку, Сирії та Афганістану – в загальному числі приїжджих їх близько 54 %. Проте їх частка в крадіжках і грабежах становить лише 16 %.

Частка північних африканців (вихідці з Гамбії, Сомалі, Нігерії, Марокко), у свою чергу, становить близько 31 %, хоча їх частка в загальній структурі мігрантів становить лише 0,9 %. Все це говорить про те, що вихідці з країн, де дійсно існує військовий конфлікт, поводиться в Німеччині набагато скромніше. А ось молоді північноафриканці, навпаки, не геть зіпсувати німцям кримінальну статистику.

Деякі навіть знаходять пояснення такій поведінці. З-за відсутності в країні результату військового конфлікту вони розуміють, що не зможуть залишитися в Німеччині назавжди, тому покарання за злодійство їх не лякає – їм просто нічого втрачати. Однак непропорційне їх кількістю число скоєних ними злочинів формує певний стереотип і змушує керівництво країни вживати заходів.

Види покарань у Німеччині

Німецьке кримінальне законодавство значно відрізняється від законодавства будь-якої країни пострадянського простору. Кримінальний кодекс Німеччини (Strafgesetzbuch, StGB) визначає багаторівневу систему наслідків за вчинення кримінально карного вчинку. Так, система санкцій у кримінальному законодавстві включає в себе:

• Основні покарання. Основне покарання може бути у вигляді штрафу або позбавлення волі, зокрема, у вигляді:
  • довічного позбавлення волі (п. 1 §38 StGB). Це виняткова міра відповідальності, що застосовується у випадках особливо тяжких злочинів, наприклад, зухвалого вбивства (п. 2 §212 StGB), грабежу, що спричинило смерть жертви (§251 StGB), зради батьківщині (п. 2 §94 StGB) та інших подібних злочинів;
  • позбавлення волі на певний строк. Згідно з §38 StGB, строк позбавлення волі може становити від 1 місяця до 15 років. Застосовується до великого переліку злочинів, наприклад, у випадку підробки грошей (§146 StGB), зґвалтування (§177 StGB), завдання небезпечних тілесних ушкоджень (§224 StGB) або важкого пограбування (§250 StGB);
  • штрафу. Відповідно до §40 StGB, штраф призначається в добових ставки – від 5 до 360 ставок за конкретний злочин. Розмір ставки визначається судом в кожному випадку індивідуально, залежно від особистих і економічних обставин злочинця. Як правило, він встановлюється в розмірі добового доходу, який злочинець може отримати за 1 день. Межі такого доходу становлять від 1 до 30 тисяч €. Якщо злочинець не може сплатити штраф, він, відповідно до §43 StGB, замінюється тюремним ув’язненням в еквіваленті 1 добова ставка = 1 день укладення. Такі заходи відповідальності можуть застосовуватися до не особливо тяжких проступків на зразок опору поліції (п. 1 §113 StGB), нанесення легких тілесних ушкоджень (§223 StGB) або дрібної крадіжки (§ 242 StGB).
• Додаткові покарання. Відповідно до §44 StGB, у Німеччині діє лише одне додаткове покарання – заборона на водіння транспортного засобу. Може бути встановлений на термін 1-3 роки в якості додаткової форми відповідальності до позбавлення волі або штрафу і лише тоді, коли злочин скоєно з використанням або при використанні автомобіля чи іншого ТЗ.
• Додаткові наслідки. Згідно з §45 StGB, серед них виділяють заборона на заняття державних посад, заборона на участь в прилюдних виборах, заборона на активну чи пасивну участь у виборах. Термін дії такої заборони та правила його застосування залежать від отриманого раніше покарання.

Будь-яка із зазначених заходів відповідальності може бути накладена лише компетентним судом і лише за його вироком. Виконання покарань у Німеччині знаходиться в компетенції Міністерства юстиції, а безпосереднім виконавцем, згідно §451 StPO (КПК), є прокурор.

Висновок

Резюмуючи все сказане, можна зробити висновок, що Німеччина вже не така безпечна країна, якою її було заведено вважати раніше. Як показує статистика, фундаментальних зрушень у рівні злочинності не відбулося, проте змінилася сама структура злочинності. Німці часто пов’язують це з напливом мігрантів, хоча далеко не всі з них пов’язані зі злочинною діяльністю.

Найбільш поширеними злочинами у Німеччині є крадіжки, а найнебезпечнішим містом можна вважати Берлін. Попри це, кримінальна статистика минулого року демонструє обнадійливі зрушення, які, можливо, незабаром помітить і німецьке суспільство.

П’ять мінусів у Німеччині: Відео