Оподаткування фізичних осіб в Німеччині відрізняється від подібних систем в інших європейських країнах. Резиденти сплачують податки з усіх джерел доходу, які були отримані на території проживання. В основному питанням фінансових відрахувань у скарбницю займаються роботодавці, які регулярно утримують певний відсоток із заробітної плати. Але, крім податку з зарплати, існує ще прибутковий податок, який сплачується фізичними особами самостійно. Податкова декларація в Німеччині після закінчення року подається кожним жителем країни, які отримують дохід. З її допомогою можна повернути частину грошей, сплачених державі.
Для розрахунку податків в Німеччині спеціально передбачені податкові класи, за якими розподіляються платники. Всього існує 6 класів, кожен з яких може бути наданий фізичній особі залежно від його сімейного статусу. Ставлячись до тієї чи іншої категорії, людина може розраховувати на певні фінансові пільги або ж платити повну суму.
Податкові класи розподіляються наступним чином:
I – Самотні, розлучені, бездітні особи.
II – Батьки-одинаки. Такі особи мають можливість отримати пільгу за дитину.
III, V – Сімейні пари. При різних доходи, а також якщо працює тільки один член сім’ї, громадяни можуть розраховувати на подвійну пільгу (8 354 євро на людину).
IV – Пари у шлюбі, мають однаковий дохід.
VI – Особи, зайняті на декількох роботах. В даному випадку одна робота буде підлягати оподаткуванню за класом з I по V, а друга підпадає під VI клас без пільг.
Оподаткування фізичних осіб в Німеччині не обмежується одним лише зарплатних збором. Особи, які постійно проживають на території країни, зобов’язані платити державні збори з будь-якого отриманого доходу.
До них відносяться:
Також у Німеччині існують і інші податки, обов’язкові для фізичних осіб:
Більше інформації – у статті “Податки в Німеччині“.
Особи, які проживають у Німеччині понад 6 місяців, можуть подавати декларацію про доходи. Резиденти, які відносяться до 3, 4, 5 і 6 класів оподаткування, повинні подати цей документ в обов’язковому порядку. Для 1 і 2 класів існують певні винятки.
Насправді практично всі німці заповнюють податкову звітність, оскільки для них це вигідно: на відміну від інших країн, у Німеччині за допомогою декларування доходів і витрат можна повернути левову частку виплаченого за рік податку.
Основою для розрахунку податку є прибуток фізичної особи, отриманий протягом року. Для її розрахунку приймаються всі грошові надходження працівника як за основним місцем зайнятості, так і за додатковим, а також нетрудові вигоди.
З дохідної частини віднімаються витрати, передбачені до відрахування відповідно до законодавства. Отримана сума нетто-доходу приймається до оподаткування. Саме з допомогою заповнення головного фінансового документа можна визначити всі витрати, що компенсуються державою.
Податкова декларація включає в себе основний формуляр (Mantelbogen) і доповнення (Anlagen). Кожен додаток має літерне позначення:
Кожна окрема тема має свій додаток.
До декларації вносяться особисті дані, адресу, номер банківського рахунку, наявні страхові поліси, а також вказуються всі витрати, які дозволяють знизити податкове навантаження.
Німецька податкова система дозволяє в значній мірі зменшити зобов’язання, віднімаючи з них різного роду витрати.
До відрахування дозволяється приймати витрати, понесені у зв’язку з такими діями:
Також списати з податків можуть непередбачені витрати на похорони, розлучення, судові тяжби, придбання нового майна у зв’язку з втратою старого в результаті пожежі або крадіжки. Але при цьому податкова служба спочатку перевірить відшкодовані суми по страховці, врахує наявність дітей і вважатиме загальні доходи. Тільки після всіх розрахунків буде повернута покладена сума.
Для того, щоб повернути в наступному році утримані у поточному році суми податків, треба збирати протягом року всі чеки, довідки, квитанції про оплату, і прикласти їх до декларації.
Заповнювати декларацію можна кількома способами:
Заповнений документ підписують і відправляють в Finanzamt.
На обробку отриманих матеріалів у податкової служби зазвичай йде не більше двох-трьох тижнів, після чого від неї приходить підтвердження про приймання документів в роботу.
Результатом перевірки декларації буде висновок із зазначенням суми, яку можна одержати назад або доплатити.
Той, хто повинен заповнювати декларацію, зобов’язаний зробити це до 31 травня року, наступного за звітним. Наприклад, документ про доходи за минулий рік слід подати до податкової служби не пізніше 31.05 поточного року.
Якщо декларант звертається за допомогою до податкового раднику, який все бере на себе, кінцевий термін подання продовжується до 31 грудня.
Коли людина не має зобов’язань щодо заповнення даного фінансового документа, але при цьому бажає повернути частину сплачених податків, він може подавати звіт протягом наступних чотирьох років.
За затримки, пов’язані з подачею документів у податковий орган, відповідальність несе платник податків. У разі неподання декларації або несвоєчасного заповнення звіту передбачений штраф до 10 % від суми податків до сплати, але не більше 25 000 євро.
Податкову декларацію у ФРН зобов’язаний подавати кожен, хто проживає в країні понад 6 місяців в році та отримує якийсь прибуток. Платники розподіляються за класами. Декларація заповнюється з допомогою фахівців-консультантів, сайтів-помічників або в податковій службі.
Чесне декларування доходів в Німеччині дає можливість повернути частину витрачених грошей. Знаючи всі нюанси заповнення фінансового документа, можна отримати від держави значні грошові відшкодування за свої придбання та особисті витрати.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy