Кібуци в Ізраїлі: життя та умови проживання
Кібуц – це унікальний вид сільськогосподарської громади, своєрідна візитна картка Ізраїлю. Високий рівень життя, соціальний престиж, взаємодопомога, підтримка і впевненість у завтрашньому дні – все це забезпечують членам своєї громади кібуци в Ізраїлі.
Суспільство соціальної справедливості
На початку XX століття багато єврейські репатріанти мріяли про створення суспільства соціальної справедливості та були готові на будь-які позбавлення, щоб втілити ці мрії на практиці.
Перший кібуц створили переселенці з Російської імперії в 1909 році. Їм довелося зіткнутися з величезними труднощами, але завдяки наполегливості, взаємовиручку і хорошою організації праці юні ідеалісти подолали всі негаразди та зробили те, що раніше вважалося неможливим: створили в безводній пустелі передове сільськогосподарське виробництво.
Досвід новаторів взяли на озброєння інші переселенці. До початку Першої світової війни в країні було 8 кібуців, до моменту набуття Ізраїлем незалежності – понад 170, у 80-ті роки XX століття – понад 250.
Завдяки кібуцам в країні в порівняно короткі терміни було створено високопродуктивне сільське господарство. Держава Ізраїль змогло не тільки забезпечувати власне населення продовольством, але й експортувати сільгосппродукцію.
Не всі кібуци були сільськогосподарськими. У першій половині XX століття організовувалися також робочі комуни. В наші дні кібуци трансформувалися відповідно до нових економічних реалій, і зараз лише частина з них спеціалізується на сільському господарстві. Є громади, які поєднують працю на землі з випуском промислових товарів і навіть інноваційними науковими розробками. Деякі комуни повністю перейшли на роботу у сфері туризму, є також міські кібуци.
Спочатку головним законом комун було рівність. Приватної власності та права спадкування не існувало, земля, будинки та всі засоби виробництва належали громаді, всі важливі рішення приймалися колегіально. Жителі кібуцу харчувалися в загальних їдалень і отримували однакову зарплату незалежно від якості виконуваної роботи, а для поїздок в місто брали громадські автомобілі.
Зараз багато громади змінили правила: земля і засоби виробництва залишилися громадськими, але жителі кібуців можуть мати у приватній власності будинки, машини та побутову техніку, а зарплата стала диференційованою.
Розмірковуючи про те, що таке кібуц в Ізраїлі, багато жителів пострадянських країн порівнюють комуни з радянськими колгоспами. Але це не зовсім коректно: кібуци були добровільними об’єднаннями громадян, у той час як колгоспи виникли під потужним тиском держави та всі аспекти життя і роботи в них жорстко контролювалися.
Кібуци сьогодні
Сучасні ізраїльські комуни – це високотехнологічні підприємства з високою ефективністю виробництва. В країні 274 кібуцу, в яких проживає менше ніж 2 % її населення, але при цьому комуни виробляють до 40 % сільськогосподарської продукції Ізраїлю.
Наприклад, Кібуц Йотвата отримує найвищі у світі надої молока і забезпечує якісними молочними продуктами майже половину ізраїльського ринку. Крім того, в Йотвате розводять і випускають в заповідник Хай-Бар вимираючих тварин і зникаючих видів.
Кібуц Sde Eliahu відомий унікальними екологічними розробками, що не мають аналогів у світі.
Умови проживання в кібуцах Ізраїлю формуються внутрішніми законами, які превалюють над загальнодержавним законодавством. Ступінь релігійності громад різниться, але в більшості комун досі діє 12-годинний робочий день і діти беруть участь у суспільному виробництві з 12 років.
Рівень життя і соціальної захищеності в громадах дуже високий. Якість освіти в дитячих садах і школах кібуців вище, ніж в цілому по країні. Молодь навчається у будь-яких вузах Ізраїлю та за кордоном до статусу бакалавра на кошти комуни.
Після служби в армії молоді люди мають право вибирати – їм залишитися в кібуці або виїхати. Лікування в будь-яких клініках країни повністю оплачує кібуц. Пенсіонери живуть безбідно і забезпечуються усією необхідною соціальною і медичною допомогою.
Вступити в кібуц може будь-який громадянин Ізраїлю у віці до 35 років. Випробувальний термін становить 1 рік, після чого рішення про прийом виноситься старійшинами.
До числа явищ, які в кібуцах можна назвати унікальними, входять архітектура (особлива різновид конструктивного функціоналізму будівель та їх просторової планування), а також великий список технологічних розробок.
Наприклад, в кібуці Изреэль був створений робот для чищення басейнів, який зараз використовується в усьому світі. У кібуці Хацерим був винайдений метод крапельного зрошення. Кібуц Лохан відома як одна з кращих екосіл світу. У кібуці Дан випускаються автоматизовані системи контролю сонячних панелей.
Для знайомства з соціальним і технологічним досвідом кібуців щорічно приїжджають волонтери з різних країн.
Репатріація
Репатріація – це повернення людей певної національності або мають етнічні корені на історичну батьківщину. Репатріація в Ізраїль має назву «алія». Євреї активно переселялися на землю пращурів з початку XX століття – спочатку із США, Російської імперії та Європи, пізніше з країн Близького Сходу та Північної Африки.
Остання велика хвиля репатріантів ринула у країну з території Радянського Союзу після його розпаду. Держава підтримує репатріантів і надає їм різноманітні пільги, але для приїжджих адаптація в Ізраїлі часто виявляється нелегким процесом. Кібуци беруть участь у програмах, які допомагають переселенцям з інших країн асимілюватися в ізраїльське суспільство.
Програма «Перший будинок на батьківщині»
«Перший будинок на батьківщині» – програма економічної та соціальної підтримки, яку проводять кібуци Ізраїлю для репатріантів. Значна частина переселенців починає життя на новій батьківщині саме в сільськогосподарських комунах, і це значно прискорює і полегшує пристосування до незвичних умов.
Кібуци за програмою в Ізраїлі приймають сім’ї з дітьми та одиноких репатріантів віком 28-45 років. Перший етап адаптації триває 6 місяців.
Переселенцям надається квартира з пільгами по оплаті (враховуючи високі ціни на оренду житла в Ізраїлі, це суттєва підмога). Вони проходять 5-місячний курс вивчення івриту із зануренням у мовне середовище та беруть участь у культурних заходах комуни.
Переселенці можуть влаштуватися на роботу в кібуці або найближчому населеному пункті. Дітей влаштовують в освітні установи громади – ясла, дитячий сад чи школу. Там вони щодня перебувають до 16.00 і навіть на канікулах займаються в гуртках і секціях, не вимагаючи піклування батьків.
Медичне обслуговування непрацюючим переселенцям перші 6 місяців надається безкоштовно.
Надалі час проживання в кібуці на пільгових умовах можна продовжити ще на півроку – поки не закінчиться термін виплати державної субсидії. Але близько 50 % репатріантів залишаються в кібуці ще на рік і більше на умовах тимчасових мешканців, які орендують житло і послуги.
Висновок
Кібуци – унікальна різновид комун, життя в яких будується на принципах соціальної справедливості. Жителі кібуців займаються сільським господарством, високотехнологічним виробництвом або обслуговуванням туристів. Життя на природі, взаємодопомога, соціальна захищеність, безкоштовна освіта і медицина – список переваг, якими користуються члени кібуців, досить великий.