Як іммігрувати до Італії

Мало хто з туристів зміг залишитися байдужим до Італії. Скуштувавши всі принади італійського благополуччя, важко встояти перед спокусою залишитися в цієї південноєвропейської країні назавжди. Але імміграція до Італії доступна далеко не всім: щоб переїхати на ПМП, безумовно потрібні вагомі підстави, одного лише бажання стати італійцем недостатньо. Сьогодні ми детально розберемося з найпопулярнішими напрямками для міграції, опишемо тривалий процес легалізації на італійській території, а також розглянемо основні витрати, які доведеться понести мігранту у 2024 році.

Шість причин для переїзду в Італію

Італія – це не тільки узбережжі відразу п’яти морів, скелясті хребти гір, неповторна архітектура і колорит. Ті, хто зважився виїхати жити на Апеннінський півострів, вибирають Італію зовсім з інших причин. І дійсно, ця південноєвропейська країна здатна запропонувати легальним мігрантам значно більше, ніж туристичні визначні пам’ятки.

Розглянемо основні переваги:

1. Членство в ЄС. Мабуть, головний плюс переїзду в Італію – це набуття статусу резидента Євросоюзу. Мігранти, які проживають тут на законних підставах (наприклад, мають посвідку на проживання), отримують право на безвізовий в’їзд і перебування в будь-якій з країн Євросоюзу протягом тримісячного періоду, а також перетин кордонів Шенгенської зони.
2. Рівень життя. Середня зарплата в Італії – близько 1,6 тис. євро. Але більшість вакансій з такою зарплатою – це низькокваліфікований працю. Фахівці з кваліфікацією заробляють від 2 тис. євро, яких вистачить і на оренду житла, і на прожиток/одяг, і навіть на літній відпочинок. І це плюс офіційної імміграції – нелегали на таку зарплату розраховувати не можуть.
3. Працевлаштування в інших країнах. Спочатку при переїзді в Італію мігрант не зможе працювати в інших країнах. Але ситуація зміниться, коли він придбає можливість довгострокового проживання (ПМП) – з цього моменту для нього будуть відкриті й інші держави ЄС, як для постійного проживання, так і для працевлаштування.
4. Охорону здоров’я. За даними ВООЗ, Італія лідирує по якості та ефективності медобслуговування в Європі. Державна система охорони здоров’я доступна і живуть в країні мігрантам, які стоять на обліку в Національній санітарній службі SSN (Servizio sanitario nazionale). При цьому переважна більшість витрат на медобслуговування покривається державою.
5. Освіту. Італія славиться не тільки якісним, але і відносно дешевим державним утворенням. Середня вартість річного контракту в державному вузі всього близько 500 євро. Правда, приватна освіта значно дорожче і може доходити до 25 тис. євро за курс.
6. Туристичні потоки. Туризм генерує близько 12 % італійського ВВП, приносячи щорічно близько 10 млрд $. Сама Італія – 5-я країна туристичної популярності у всьому світі, кожен рік у неї приїжджає близько 58 млн туристів. Все це є основою для розвитку дрібного бізнесу, яким активно займаються в тому числі й іноземці.

До речі, саме бізнес на туристах штовхає багатьох наших співвітчизників переїхати в Рим, Мілан або Венеції. Втім, це далеко не єдиний напрямок для імміграції – зупинимося на них докладніше.

Шляхи імміграції в Італії

Італійське законодавство дозволяє переїжджати до Італії без мети лише тим іноземцям, які в змозі забезпечити собі безбідне існування без необхідності займатися якою-небудь діяльністю. Для решти еміграція відкрита лише в рамках певних міграційним законодавством підстав.

Найпоширеніші мети проживання:

• робота на італійського роботодавця;
• ведення незалежної комерційної діяльності та підприємництво;
• отримання освіти;
• вступ у шлюб і возз’єднання сім’ї;
• здійснення інвестицій в італійську економіку;
• запит на притулок та отримання статусу біженця;
• переїзд в Італію заможних іноземців для проживання без комерційних цілей і так далі.

Розглянемо основні напрями докладніше.

Працевлаштування в Італії

Офіційна робота – одним з найбільш популярних варіантів переїзду. Але не все так просто: згідно зі ст. 21 Зведеного тексту закону про імміграцію та становище іноземців № 286/1998 від 25.07.1998 (Testo unico delle disposizioni concernenti la disciplina-immigrazione e norme sulla condizione dello straniero), в’їзд іноземних працівників допускається лише у межах встановленої квоти. Наприклад, на цей рік передбачено близько 31 000 квот, з них 18 тис. з яких – для сезонних працівників.

Щоб отримати квоту, іноземця роботодавець повинен попередньо погодити її з міграційною службою і центром зайнятості. Для цього він представляє список професій, за якими немає можливості найняти італійського громадянина, і тільки після цього отримує дозвіл на працевлаштування іноземця. На підставі цього дозволу іноземець може отримати дозвіл на проживання для роботи.

Поза квот, згідно зі  ст. 27-quater закону № 286/1998, можуть в’їхати й отримати роботу висококваліфіковані фахівці, що володіють вищою освітою та мінімум 3-річним досвідом роботи. Для них оформляється спеціальна посвідка на проживання – Blue Card.

Ведення підприємницької діяльності

Італія зацікавлена в залученні іноземних підприємців, бо дозволяє мігрантам, які бажають вести бізнес, проживати в країні: їм, згідно зі ст. 26 закону № 286/1998, видається посвідка на проживання для самостійної роботи (Il permesso di soggiorno per lavoro autonomo).

Отримати його можуть:

• підприємці, в тому числі здійснюють діяльність в якості фізичної особи;
• власники та співвласники часткою в статутному капіталі італійських господарських товариств (якщо строк господарської діяльності компанії складає не менше 3 років), а також особи, що займають в них керівні посади;
• підприємці, які розвивають інноваційні стартапи.

Обов’язкова умова – отримання у Торгово-промисловій палаті свідоцтва з описом параметрів планованої економічної діяльності та доступних ресурсів для її ведення. Крім того, потрібно дозвіл Nulla Osta від міграційних органів, документи, що підтверджують наявність зазначених ресурсів (не менше 5 тис. євро), документи про реєстрацію та інша дозвільна документація та ліцензії.

Здобуття освіти

Згідно зі ст. 39 закону № 286/1998, отримання освіти в Італії є однією з підстав для тимчасового проживання на італійській території. Однак іноземці з України та інших неєвропейських країн отримують доступ до вищої освіти лише в межах квот, які щороку затверджуються кожним навчальним закладом.

Переїзд в Італію для проживання можливий лише після зарахування студента в державний вуз або отримання запрошення від комерційного навчального закладу.

На їх підставі іноземець отримує студентська посвідка на проживання (Permesso di soggiorno per studio) з відміткою studente (студент), tirocinante (стажист) або alunno (учень).

Студенти мають право працювати у вільний від навчання час, однак це ще не означає їх фінансової спроможності. Тому обов’язкова умова переїзду в Італію по цій підставі – наявність місця проживання (власна або орендована квартира), а також наявність достатніх коштів для власного змісту (з розрахунку не менше 28 євро в день), крім грошей на навчання, проживання і дорогу в країну.

Укладення шлюбу

Шлюб іноземних громадян з італійцями або резидентами країни також можна розглядати в якості популярного способу переїхати в Італію з нуля. Італійське законодавство не забороняє місцевим укладати шлюби з іноземцями, головна умова – відсутність перешкод для шлюбу (наявність чоловіка, недосягнення шлюбного віку і так далі). Це повинно бути доведено документально – довідкою з консульства.

Після укладення шлюбу, відповідно до пп. а) п. 1 ст. 29 закону № 286/1998, іноземний чоловік італійця має право на возз’єднання з ним в Італії. Але це можливо, тільки коли приймаюча сторона отримала в міграційному відомстві дозвіл Nulla Osta, здатна забезпечити іноземця відповідним санітарним нормам житлом і достатнім грошовим утриманням.

Але пам’ятайте: якщо шлюб укладено лише з єдиною метою в’їзду іноземця в Італію (фіктивний шлюб), дозвіл на возз’єднання видано не буде. Дізнайтеся більше, як відбувається укладання шлюбу з громадянином Італії.

Інші шляхи міграції

Це лише найпопулярніші, але далеко не всі способи, за якими можна емігрувати. Крім описаних причин, у якості шляхів для отримання дозволу на проживання в Італії закон № 286/1998 розглядає:

• Сімейні мотиви. Возз’єднання сім’ї в Італії можливо не тільки з чоловіком, але і з:
  • неповнолітнім неодружені (незаміжні) дитиною, в тому числі народжених поза шлюбу, або з дитиною іноземного подружжя, якщо другий його батько дав на це згоду;
  • залежними в силу стану здоров’я дітьми, незалежно від їх віку;
  • залежними батьками, якщо в країні результату у них немає інших дітей або якщо вони досягли 65-річного віку, мають серйозні проблеми зі здоров’ям і інші їхні діти не можуть забезпечити їм лікування.

• Інвестиції в Італію. Згідно зі ст. 26 bis закону № 286/1998, це може бути:
  • купівля державних облігацій на суму у 2 млн євро;
  • внесення в статутний капітал італійського юрособи не менше 1 млн євро, за умови, що іноземна частка буде зберігатися не менше 2 років;
  • внесення в статутний капітал італійської компанії, яка кваліфікується як «інноваційний стартап», не менше 500 тис. євро;
  • внесення безоплатного внеску в соціально значущий проект в розмірі 1 млн євро.

• Вибір Італії в якості місця проживання. Вибране місце проживання (Residenza elettiva) – це підстава імміграції для заможних іноземців. Такий варіант використовують іноземні пенсіонери, акціонери підприємств, меценати, власники нерухомості та просто фінансово незалежні мігранти, які мають постійний пасивний дохід, не пов’язаний з роботою за наймом, не менше 31 тис. євро в рік. Якщо разом із заявником на PDS претендує його дружина, мінімальна сума доходу збільшується на 20 %, якщо з дитиною – ще + 5 %. Підсумкова мінімальна сума доходу на сім’ю з трьох осіб – 40 тис. євро.

• Запит притулку. Просити притулку в Італії можуть іноземці, щодо яких доведена реальна загроза переслідувань на батьківщині з політичних, етнічних, релігійних, расових, мовних, національних та інших дискримінаційних мотивів. Якщо іноземець отримує притулок, йому присвоюється статус біженця, що автоматично дає дозвіл на проживання та роботу в Італії. У своїх правах вони прирівнюються до інших мігрантів. Наприклад, як і вони, біженці мають право запитувати дозвіл на сімейне возз’єднання. Більше інформації у статті «Біженці в Італії».

Звертаємо увагу, що покупка нерухомості в Італії, незалежно від вартості житла, не розглядається як підстава для отримання дозволу на проживання. Однак наявність власної квартири, безсумнівно, буде враховано як плюса при будь-якій іншій підставі, наприклад при переїзді до обраного місця проживання.

Процедура імміграції

Якою б не була кінцева мета іноземця та наявні у нього підстави для переїзду в Італію, процесуально процедура імміграції завжди буде складатися з кількох послідовних етапів:

1. Поява підстави для імміграції. Для працівників це укладення трудового договору та отримання дозволу на працевлаштування для студентів – здача іспитів і виклик на навчання, для возз’єднання сім’ї – укладання шлюбу, і так далі.
2. Оформлення по цій підставі візи для перебування на італійській території. Отримати її можна в будь-якому візовому центрі Італії або в італійському консульстві.
3. В’їзд в Італію протягом терміну дії візи.
4. Подача заявки на отримання посвідки на проживання. Підставою для посвідки на проживання повинна служити та ж мета, для якої оформлялася віза.
5. Збереження підстав, за якими здійснювався в’їзд і у зв’язку з цим продовження посвідки на проживання.
6. Отримання довгострокової посвідки на проживання за умови тривалого проживання на італійській території.
7. Отримання італійського громадянства.

Звертаємо увагу, що описаний вище повний цикл імміграції, проходження якого займе понад 10 років. Іноземцю зовсім не обов’язково проходити його повністю – для отримання тимчасового проживання досить посвідки на проживання, який, однак, істотно обмежує права і вимагає постійного поновлення. Розглянемо основні етапи докладніше.

Віза і документи для її отримання

Перший і, по суті, головний етап імміграції – це отримання в’їзної візи з вищенаведених підстав. Чому ми називаємо цей етап головним? Якщо у візі буде відмовлено (не за процесуальним причин), значить, італійські власті вважають причину для імміграції недостатньою.

Якщо віза буде отримана, ймовірність подальшого оформлення посвідки на проживання по приїзду в Італію – 95%. Тому до цього етапу необхідно підійти з особливою увагою.

Під час оформлення в’їзної візи потрібні такі документи:

1. Заяву на отримання візи. Формуляри заяв будуть відрізнятися в залежності від категорії дозволу. Бланк заяви може бути заповнений італійською або англійською мовами від руки. У разі онлайн-запис у Візовий центр і введення на сайті своїх персональних даних сервіс сформує заяву автоматично.
2. Підтвердження проживання. Підійдуть документи про право власності або оренди житла, у тому числі якщо вони оформлені на приймаючу сторону (наприклад, роботодавця або члена сім’ї).
3. Медична страховка. Вона повинна діяти на території всієї Шенгенської зони протягом усього передбачуваного терміну перебування. Найрозумніше оформити страховий поліс у візовому центрі. Щоб уникнути шахрайства при оформленні поліса за межами офісу упевніться в повноваженнях страхового агента.
4. Квитки або виписка про броні квитків. Якщо заявник планує подорож на власному транспорті, він являє свідоцтво про реєстрацію автомобіля, автостраховку, маршрут прямування та водійське посвідчення.
5. Оригінал закордонного паспорта (термін дії якого триває не менше трьох місяців після закінчення дії візи) та копія сторінки з особистою інформацією і фото.
6. Одна кольорова фотокартка заявника у форматі 3х4 см або 3,5х4,5 см, зроблена протягом останніх півроку.
7. Внутрішній паспорт. Видається оригінал + копії сторінок з особистими даними та реєстрацією.
8. Квитанція за оплату консульського збору. Про його розмірі, як і про інших витратах, ми розповімо нижче.
9. Оригінал згоди на обробку персональних даних. Воно дається на спеціальному бланку, який видається у візовому центрі.
10. Документи, що підтверджують наявність достатніх коштів для проживання в Італії (принаймні, перший час). Наприклад, виписка з рахунку.

Якщо разом з дорослим віза запитується і на дитину, також будуть потрібні:

• свідоцтво про народження;
• нотаріально завірену згоду на виїзд від одного з батьків (якщо дитина виїжджає з другим) або від обох батьків (якщо дитина виїжджає з третьою особою), або перехресні згоди (від одного батька на іншого) в разі виїзду дитини на тривалий час;
• копії паспортів батьків, що дають дозвіл на виїзд дитини;
• документи, що підтверджують спорідненість з бабусею/дідусем, у випадку виїзду з ними;
• рішення суду про призначення опікуна та згоду на виїзд з боку опікунської ради, якщо виїжджає дитина, яка перебуває під опікою.

Звертаємо увагу, що це лише базовий пакет документів. Залежно від підстав для в’їзду будуть потрібні додаткові папери – дізнатися про них більше зі статті «Віза в Італію».

Тимчасова та довгострокова посвідка на проживання

Протягом 8 днів після в’їзду в країну, незалежно від підстави, іноземець повинен запитати тимчасовий вид на проживання. Це повинні робити всі, хто планує залишитися в країні довше 3 місяців. Запит можна направити:

• в імміграційне бюро місцевої префектури (Sportello Unico per l Immigrazione);
• у найближче поштове відділення;
• безпосередньо в місцеве відділення поліції.

Термін дії дозволу буде залежати від підстав для його набуття; зазвичай він видається на 1-2 роки.

Протягом усього строку дії посвідки на проживання іноземці повинні повідомляти в міграційні органи про зміну місця проживання, сімейного статусу, роботи й так далі.

В майбутньому, якщо до моменту закінчення терміну дії дозволу обставини, на підставі яких він отриманий, збережуться, документ може бути продовжений. Дізнайтеся, як отримати посвідку на проживання в Італії.

Проживши з тимчасовою посвідкою на проживання не менше 5 років, іноземці мають право запросити довгостроковий дозвіл. Він є безстроковим і дозволяє проживати та працювати в Італії будь-який час, фактично зрівнюючи іноземців та італійців. Більш того, власники ПМП має право проживати й в інших країнах ЄС. Прочитайте більше про те, як отримати ПМП в Італії.

Італійське громадянство

Іноземці, які прожили в Італії на підставі тимчасової та довгострокової посвідки на проживання не менше 10 років, мають право запросити італійське громадянство. Цей термін є загальним і може бути скорочений залежно від підстав для проживання.

Наприклад, біженці мають право запросити італійський паспорт вже через 5 років проживання. Подружжя італійців можуть скоротити цей термін ще більше: їм громадянство видається після 1 року проживання в Італії при наявності спільних дітей з італійцем або через 2 роки без наявності таких дітей.

У будь-якому випадку іноземець, запитувач громадянство, повинен підтвердити наявність достатнього доходу і законність джерела його отримання, наявність житла, відсутність судимостей, та виконати низку інших вимог. Доводити знання італійської мови та відмовлятися від наявного громадянства не потрібно.

Питання громадянства перебувають у віданні Міністерства внутрішніх справ. Заявку на паспорт можна подати через спеціальну інтернет-форму, попередньо сплативши обов’язковий внесок у розмірі 200 євро. Дізнайтеся більше про те, як оформляється італійське громадянство.

Витрати на переїзд

Переїзд в Італію завжди буде включати в собі базовий перелік витрат, які доведеться понести іммігранту. Він обов’язково буде включати:

• візові витрати (консульський + сервісний збір + інші витрати, наприклад, консультації та юридичний супровід);
• транспортні витрати (купівля квитка);
• витрати на проживання та утримання сім’ї: підтвердження місця проживання, підтвердження наявності достатніх коштів;
• витрати на вид на проживання: гербовий збір, збір за обробку посвідки на проживання, кур’єрські витрати й так далі;
• основні обов’язкові витрати – оплата освіти, лікування, інвестицій і так далі.

Розрахуємо мінімальну вартість переїзду для кожного з підстав для переїзду:

1. Для роботи за наймом: 35/116 євро візовий збір (залежно від контракту) + сервісний збір (16,25 євро + 20% ПДВ) + не менше 150 євро страховий поліс на 1 рік + 50-150 євро квиток до Риму + особиста фінансова гарантія (принаймні, на 1 місяць, до першої зарплати) не менше 1-1,2 тис. євро + 116,5 євро витрати на оформлення посвідки на проживання.
2. Для відкриття бізнесу: 116 євро візовий збір + сервісний збір (16,25 євро + 20% ПДВ) + не менше 150 євро страховий поліс на 1 рік + 50-150 євро квиток до Риму + не менше 5 тис. євро економічних ресурсів + мінімум 1 тис. євро на оренду скромного житла + 116,5 євро витрати на оформлення посвідки на проживання.
3. Отримання освіти: 0/35/50 євро візовий збір (залежно від виду навчання) + сервісний збір (16,25 євро + 20% ПДВ) + не менше 50 євро страховий поліс + 50-150 євро квиток до Риму + мінімум 1 тис. євро на оренду скромного житла + 10,2 тис. євро особистої фінансової гарантії (на перший рік, з розрахунку 28 євро/день) + оплата навчального курсу від 500 до 2,2 тис. євро в рік для державного вузу і до 25 тис. євро для приватного + 116,5 євро витрати на оформлення посвідки на проживання.
4. Возз’єднання сім’ї: 0/116 євро візовий збір (залежно від статусу приймаючої сторони) + сервісний збір (16,25 євро + 20% ПДВ) + не менше 150 євро страховий поліс на 1 рік + 50-150 євро квиток до Риму + витрати на перевезення особистих речей + 116,5 євро витрати на оформлення посвідки на проживання.
5. Вибране місце проживання. 116 євро візовий збір + сервісний збір (16,25 євро + 20% ПДВ) + не менше 150 євро страховий поліс на 1 рік + 50-150 євро квиток до Риму + мінімум 1 тис. євро на оренду скромного житла + 31 тис. євро особистої фінансової гарантії на заявника або 40 тис. євро на сім’ю з трьох осіб.
6. Запит притулку: 50-150 євро квиток до Риму, вхід на територію країни при запиті притулку припустимо без візи, інші витрати бере на себе держава.

Висновок

В якості висновку розберемо очевидні плюси й мінуси кожного з популярних способів імміграції:

Як мігрувати до Італії: Відео