Туристи, що приїхали в Барселону, як правило, бувають здивовані тим, що в цьому регіоні говорять відразу двома мовами, обидві з яких мають статус державної. Це традиційна іспанська і каталонська мова (catala). Проте в цьому немає нічого дивного, адже Барселона – столиця автономної області Каталонії, тому два схожих прислівники знайомі жителям Іспанського королівства з раннього дитинства. І хоча за законом іспанська вважається офіційною мовою Іспанії, каталонці дуже ревно ставляться до свого наріччя, вважаючи його більш давнім і незаслужено відсунутим державою на другий план.
Називати каталонським діалектом ніхто не наважиться – тривалий час саме вона була офіційною мовою королівства, і тільки в 16-17 століттях, коли його столицею стає Мадрид, придворним прислівником була обрана кастильська версія іспанської. Поступово Барселона, Валенсія та інші великі міста втрачають колишній вплив, і мову каталонців стає варіантом, який використовується тільки простими людьми.
В історії взаємин Каталонії та Іспанії було чимало складних моментів, оскільки протягом декількох століть в одну державу об’єднувалися регіони з різними устроями та традиціями, які не завжди адекватно сприймалися в столиці. Приміром, диктатор Франко в першій половині XX століття взагалі заборонив «регіональні діалекти», чим дуже образив каталонців.
Мабуть, з цієї причини сьогодні в Каталонії вся ділова документація і листування ведеться на catalan. На ній же оформлені всі вивіски, таблички, вказівники та назви – каталонці ревно стежать за цим.
За своїм звучанням мову Каталонії нагадує суміш іспанських, французьких, італійських слів з характерним неаполітанським «дзижчанням». Річ у тім, що його основою є латинь, а саме прислівник відноситься до західної групи романських мов. Водночас catala – це не діалект, а самостійна мова, яка є більш близьким «родичем» французької та італійської, ніж іспанської чи португальської. Вважається, що вона дуже схожа на провансальську, поширену раніше у Франції, але тільки з іспанським відтінком.
Слід зазначити, що в ході свого розвитку іспанська і каталонська ніколи не перетиналися і, на думку лінгвістів, піддавалися різним впливам, вбираючи в себе слова і традиції різних народів.
Як відомо, довгий час Каталонія належала Франції, тому її мова стала більше схожа на французьку, а ось в Мадриді протягом майже 7 століть панували маври, тому кастильське наріччя піддалося абсолютно іншого впливу.
Сьогодні каталанською ставляться п’єси, пишуть книги, видають газети та журнали. При цьому багатьох цікавить, як правильно: мова каталонська або каталанська? Українські словники дають рівноправне написання, проте іспанці, каталонці вважають за краще перший варіант.
Незважаючи на те що в Каталонії іспанську на офіційному рівні намагаються використовувати якомога рідше, на побутовому рівні, як правило, перевага віддається тому способу спілкування, який зручний обом співрозмовникам. Гірше йдуть справи з офіційною мовою Мадрида у віддалених селах, а також в Андоррі – невеликому незалежному князівстві, розташованому між Францією та Іспанією, де іспанською практично ніхто не говорить. Безумовно, певний словниковий запас, отриманий у школі, у людей, які проживають тут, все ж таки є, але в розмові вони швидко збиваються і переходять на каталонську.
Каталанським наріччям також користуються у Валенсії, на Балеарських островах і навіть у Франції – на острові Сардинія.
І хоча їх діалекти відрізняються, місцеві жителі при зустрічі з представниками інших каталаномовних регіонів цілком стерпно розуміють один одного.
Хоча каталанська вимова трохи нагадує іспанську, це пояснюється, швидше, довгим періодом співіснування в рамках однієї держави, ніж загальним походженням. Зрозуміло, за ці роки каталонці сприйняли деякі особливості кастильського наріччя, але відмінності все ж вельми помітні. Вони проявляються і в лексиці, і в граматиці, і в фонетиці.
Причому, якщо спробувати розібратися, в чому різниця між іспанською та каталонською мовами, виявиться, що відмінностей досить багато.
Перелік відмінностей можна продовжити, однак ці нюанси більше цікавлять лінгвістів. А на питання про те, чим каталонська мова відрізняється від іспанської, можна відповісти набагато простіше: вся річ у тім, що каталонці та іспанці відчувають себе різними народами зі своїми засобами спілкування.
Як у будь-якої мови, у каталанської є свої діалекти. Їх переважно використовують жителі Середземноморського узбережжя Іспанії та Франції.
У Валенсії, наприклад, поширена валенсійська мова, який більшість фахівців визнає наріччям, спорідненим каталонській.
На Балеарських островах, острові Сардинія, на півдні Франції використовується східно-каталонський діалект, в інших областях Іспанії більш поширений західний.
Лінгвісти називають критерієм поділу вимова ненаголошених голосних О, А, Е. Носії західно-каталанського діалекту вимовляють їх чітко – так, як пишуть. У східних же діалектах ці звуки звучать неясно, часто — це щось середнє між Е й І, О та А.
Каталонці пронесли любов і повагу до своєї мови через століття, не втративши її та зберігши для нащадків. Самобутня і древня каталонська мова і сьогодні звучить у Барселоні, Валенсії та інших містах – на ній говорить близько 11 млн людей в різних країнах Середземноморського басейну. І що б не говорили недоброзичливці, це зовсім не діалект, а самостійна мова, на якій складали свої вірші ще середньовічні трубадури.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy