Податкові системи більшості європейських країн схожі одна на одну в розумінні структури й сфери охоплення. Проте будь-який бізнесмен, який бажає інвестувати в економіку іноземної держави, або громадянин, який має намір переїхати туди на ПМП, розуміють, що скрізь є свої особливості. Тим, хто доглядає теплі країни, щоб почати нове життя в Європі, слід уважно вивчити податки в Іспанії.
Основне завдання фіскальної системи в Іспанії – збалансувати економічну привабливість країни для інвесторів, які мають намір створювати тут нові робочі місця, і величину податкових зборів. З цією метою іспанський уряд активно домовляється з іншими державами про взаємне визнання та обмеження випадків подвійного оподаткування.
Левову частку всіх податкових платежів у бюджет держави всередині країни складає податок з доходів фізичних осіб та оподаткування прибутку суб’єктів підприємництва.
При цьому податкова система Іспанії передбачає велику кількість пільг і зниження ставок для тих, хто може підтвердити статус резидента.
Всі податкові платежі в Іспанії розділені на кілька груп:
Оподаткування в королівстві здійснюється на трьох рівнях:
Визначити конкретно, які податки в Іспанії потрібно заплатити окремо взятому підприємству або приватній особі, можна тільки в тому випадку, якщо знати напевно статус платника, його територіальне розташування або реєстрацію.
Головним податком для фізичних осіб в Іспанії по праву вважається прибутковий, проте крім цього резиденти та нерезиденти країни повинні сплачувати ще кілька досить поширених зборів:
Найменування | Іспанська назва | Ставка | Примітка |
---|---|---|---|
Прибутковий податок з резидентів | Impuesto sobre la Renta de las Personas Físicas (IRPF) | 19-45 % | Прогресивна шкала ставок, де дохід до 12 450 євро в рік оподатковуються за мінімальною ставкою (19 %), а максимальна (45 %) застосовується до заробітків вище 66 000 євро |
Податок з нерезидентів | Impuesto sobre la Renta de no Residentes, IRNR | 0.24 | Право на зниження податків дає сертифікат резидента. Громадяни ЄС сплачують податок у розмірі 19 % |
Податок на спадщину та дарування | Impuesto sobre Sucesiones y Donaciones | 7,65–34% | В залежності від рішення місцевої влади та вартості дарування |
Податок на дороге майно | Impuesto sobre el Patrimonio | 0,2–2,5% | Зазвичай податок стягується з нерухомості дорожче 700 тисяч євро, але в деяких регіонах цей поріг може бути істотно нижче |
На нерухоме майно | Impuesto sobre Bienes Inmuebles, IBI | 0,4–1,1 % | Податкова база – кадастрова вартість нерухомості або земельної ділянки |
Транспортний податок | Impuestos obre vehículos de tracción mecánica | Ставка затверджується муніципалітетом і залежить від об’єму двигуна і його екологічності | Сплачують власники будь-якого справного транспорту на механічній тязі, придатного для участі в дорожньому русі, крім велосипедів, тракторів, автобусів, мотоциклів та причепів. |
Підприємства та організації Іспанії нарівні з приватними особами зобов’язані вносити свою лепту у формування дохідної частини бюджету держави. Для юросіб головними вважаються:
Найменування | Іспанська назва | Ставка | Примітка |
---|---|---|---|
Податок на прибуток | Impuesto sobre Sociedades (IS) | 0.25 | Для новостворених компаній в перші два роки може застосовуватися ставка 15% |
ПДВ | Impuesto sobre el Valor Añadido (IVA) | 21 %, 10 %, 4 % та 0 % | Знижені ставки застосовуються для продуктів харчування, ліків, товарів першої необхідності, громадського транспорту, нового будівництва |
Акцизи | Impuestos Especiales | Встановлюються на кожну категорію окремо продукції | Підакцизними вважаються алкоголь, пиво, тютюнові вироби, паливо, ПММ |
Податок, пов’язаний з видом економічної діяльності | Impuesto sobre actividad economica, IAE | 1000-4000 євро в рік | Муніципальний збір, тільки для підприємств з оборотом понад 1 млн євро |
Чимало клопоту платникам доставляє непрямий податок на додану вартість (IVA). Всупереч тому, що його сплачують кінцеві споживачі, обов’язки по звітності та формування платежів на всіх етапах покладені на бізнес.
У розумінні іспанських фіскалів спадкування активів і отримання їх у дар – операції одного порядку. З тією тільки різницею, що дарування прирівнюється до купівлі-продажу майна, отже, дарувальник буде змушений сплатити податок з доходів навіть при безоплатній передачі власності (IRPF).
У свою чергу одержувач дару або спадщини повинен заплатити своє зобов’язання – Impuestos sobre Sucesiones y Donaciones.
Оскільки даний податок є регіональним, його ставка варіюється в залежності від того, в якій провінції знаходиться успадковане майно. Це правило незмінно для нерезидентів Іспанії, а от тим, хто підтвердив іспанське податкове резіденство, можна вибирати й при бажанні скористатися ставками своєї провінції.
Так, наприклад, у Валенсії ставки на спадщину і дарування коливаються в межах 7,65-34 % від вартості отриманих активів. Остаточна величина податку буде залежати від суми оцінки майна та ступеня споріднення зі спадкодавцем.
Кризові явища в економіці змусили уряд Іспанії задуматися про можливості стягувати додаткові податки на майно з власників дорогих активів або предметів розкоші (Impuesto sobre el patrimonio).
Критерієм для сплати такого податку стала сумарна вартість майна, що перебуває у власності або придбаного у звітному періоді:
Ставка податку на розкіш» залежить від того, наскільки фактична вартість всіх активів (рахунків у банках, нерухомості, цінних паперів та іншого) перевищує точку відліку.
В залежності від регіону власник може заплатити від 0,2% до 2,5% від чистої вартості об’єктів.
При покупці дорогої нерухомості застосовується ставка, що діє на території розташування об’єкта, навіть якщо власник постійно проживає в регіоні, де Impuesto sobre el patrimonio не застосовується (наприклад, в Мадриді).
Для того щоб вважатися податковим резидентом Іспанії, недостатньо просто проживати в країні 183 і більше днів у році. Податкова резиденція іноземця вважається підтвердженою тільки в тому випадку, якщо платник податку відповідає хоча б одному з критеріїв:
Знизити свої податкові зобов’язання громадянин іншої держави може тільки на підставі сертифіката, який видається іспанськими податковими органами. Термін дії такого документа для резидентів-іноземців становить 365 днів, потім його потрібно оформляти знову.
Тим, хто не підходить ні під один з критеріїв, доводиться платити додаткові або підвищені податки. Хоча і з цього правила є винятки.
Наприклад, громадяни країн ЄС сплачують податок з доходів у розмірі 19 % від прибутку, у той час як власники громадянства інших держав позбавлені такої переваги.
Крім того, для нерезидентів встановлені збори, які не сплачують іспанці:
Нарівні з громадянами Іспанії іноземці зобов’язані сплачувати:
Крім того, муніципальні та регіональні бюджети потрібно сплачувати місцеві збори.
Крім громадян Євросоюзу, на податкове послаблення можуть розраховувати тільки громадяни тих держав, уряди яких підписали угоду про уникнення подвійного оподаткування з Іспанією. Так, у 1998 році можливість не платити двічі прибутковий податок з капіталу, на прибуток організацій, на дивіденди, проценти, роялті, пенсій і стипендій та інших доходів.
У переліку країн, які підписали міжурядові договори щодо взаємних правил оподаткування іноземних громадян, також колишні республіки СРСР, правонаступники Чехословаччини (Чехія та Словаччина), а ще Албанія, Аргентина, Австралія, Болівія, Бразилія, Індія, Китай, Канада, Корея, Мексика, Норвегія. Таїланд, Туніс, Марокко, Філіппіни, Швейцарія, Японія, Еквадор.
Основою фіскальних поблажок в Європі є податкові відрахування. В Іспанії вони залежать від безлічі факторів:
Список відрахувань затверджується на державному рівні й може бути розширений в кожному автономному співтоваристві. При цьому пільги за різними напрямками підсумовуються, а не виключають один одного.
В Іспанії широко практикується подання податкової декларації про річні доходи на кожного громадянина, а про спільні на сімейну одиницю.
Це дозволяє спростити залік сум відшкодування та зобов’язань з ПДФО, якщо право на великий вирахування має один із подружжя, а загальний дохід інший.
Найбільш поширені види зниження суми податків за рік:
Кожен іспанська платник податків, крім імені або назви компанії повинен мати ще один код – унікальний номер NIF. Резидентам країни його видають податкові органи (внутрішній документ – DNI), а нерезиденти можуть отримати код в головному Управлінні поліції або в іспанському консульстві у власній країні: ідентифікаційний номер іноземця – NIE. Цей код використовується і при заповненні декларацій, і при сплаті податків у банку.
Часто великою проблемою для нерезидентів стає своєчасне перерахування фіскальних зобов’язань.
Якщо власник активів проживає на території Іспанії не постійно, застосовується практика використання послуг податкового представника.
Іноді призначення посередника вимагають самі податківці.
Однак слід мати на увазі, що не всі податкові платежі здійснюються на підставі декларації. Наприклад, муніципальний податок на володіння майном сплачується на підставі рахунку, щорічно направляється податковими інспекторами, а податок на приріст капіталу від продажу нерухомості утримується з договірної суми та перераховується продавцем.
Податки з пасивних доходів (процентів по депозитах) можуть утримуватися банками.
Нерезидент в Іспанії повинен не тільки сплачувати податки, але і вчасно їх декларувати. Якщо для компаній, що працюють в королівстві через представництва, обов’язок регулярно заповнювати декларацію добре знайома, то для приватних осіб, що володіють житловою нерухомістю в країні, на даний момент нерідко стає сюрпризом.
Оскільки неподання звітності та несвоєчасна сплата податкового зобов’язання загрожує неприємностями, звіт по Impuesto sobre la Renta de no Residentes або IRNR (форма 210) краще заповнити та надати в податкову (Agencia Tributaria) до 31 грудня року, наступного за звітним.
Для полегшення життя нерезидентів заповнення та подання декларації Modelo 210 можлива в електронному вигляді:
Для тих, хто знає іспанську, можна скористатися інструкцією щодо заповнення форми 210 на сайті Agencia Tributaria
Сонячні береги Іспанії, тягнуть туристів зі всього світу, можуть виявитися не такими гостинними, якщо людина вирішить перенести сюди свій бізнес.
Враховуючи, що отримати сертифікат податкового резидента в королівстві не так просто, потрібно заздалегідь з’ясувати, укладена між урядами двох держав угоди про виключення подвійного оподаткування.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy