Як отримати ПМП (ПМЖ) в Іспанії

Будучи іспанським резидентом і тривало законно проживаючи в Іспанії, будь-який іноземець має право претендувати на постійне місце проживання (ПМП) в королівстві. Такий статус підтверджує довгостроковість відносин між іноземцем та Іспанією, але не робить його громадянином країни. Втім, багато іммігрантів впевнені, що сам по собі переїзд в країну, незалежно від часу проживання і статусу іноземця, вже є ПМП в Іспанії. Це оману. Сьогодні ми детально розповімо, як та хто може отримати ПМП, і які підстави дають право на легальне проживання.

Що дає постійне місце проживання

Довгострокове проживання в Іспанії (Residencia de larga duración) – це статус, який надається іноземцям, які вирішили влаштуватися в королівстві та пов’язати своє життя з ним. Згідно зі ст. 33 закону № 4/2000 від 11.01.2000 Sobre права і y libertades de los extranjeros en España y su integración social, він дає його власникові право на безстрокове проживання і вільне працевлаштування без дозволів на всій території країни.

По суті, законодавець прирівняв власників ПМП до громадян країни лише з деякими обмеженнями в політичних правах.

Крім цього, власник ПМП має можливість:

• вільно пересуватися у межах Євросоюзу і виїжджати/в’їжджати в Іспанію і будь-яку іншу країну ЄС без візи;
• перевозити в Іспанію родичів за програмами возз’єднання сім’ї;
• користуватися системами державного освіти та охорони здоров’я;
• без дозволу самостійно переїхати в будь-який регіон королівства;
• користуватися програмами соціального захисту та допомоги;
• клопотати про надання громадянства за умови дотримання необхідного терміну проживання.

Втім, щоб отримати право на постійне довгострокове проживання, іноземець повинен відповідати вимогам закону.

Кому і за якими вимогами видається ПМП

За загальним правилом, встановленим п. 2 ст. 32 закону № 4/2000, право на Residencia de larga duración виникає у будь-якого іноземця, який прожив в Іспанії на постійній основі безперервно протягом 5 років.

Термін безперервного проживання може бути перерваний виїздом з Іспанії на термін не більше 6 місяців, за умови, що сукупно такий термін не перевищує 10 місяців за всі 5 років. Якщо такий виїзд пов’язаний, наприклад, з робочими відрядженнями, сукупно претендент на ПМП може виїхати не більше ніж на 12 місяців.

Якщо іноземець має Blue Card ЄС, для розрахунку часу його постійного проживання можуть бути враховані періоди його проживання за межами Іспанії – в інших країнах ЄС. У такому разі мінімальний термін проживання в Іспанії становить 2 роки.

Крім зазначеної загальної групи, відповідно до п. 3 ст. 148 Королівського указу № 557/2011 від 20.04.2011, правом на ПМП без прив’язки до 5-річного терміну проживання мають:

• іноземці-резиденти королівства, які в результаті трудової діяльності на території Іспанії має право отримувати пенсію в системі соціального забезпечення. Для пенсіонерів термін проживання значення не має;
• іноземці-резиденти королівства, які претендують на пенсію у зв’язку з «абсолютною» або тяжкою інвалідністю, в тому числі в системі соціального забезпечення, або які одержують іншу соціальну допомогу, якого достатньо для утримання іноземця;
• іноземці-резиденти Іспанії, народжені на її території і які проживали на ній у момент досягнення повноліття, за умови проживання впродовж останніх трьох років;
• іспанці за національністю, які в силу конкретних причин втратили іспанське громадянство;
• іноземці-резиденти Іспанії, які на момент повноліття перебували під опікою державної організації протягом останніх 5 років;
• апатриди, біженці або прохачі притулку, які отримали на території Іспанії відповідний статус;
• іноземці, незалежно від строку їх проживання в королівстві, якщо вони внесли істотний внесок в економічний, культурний, науковий розвиток Іспанії, в тому числі якщо такий внесок був внесений в іспанський проект за кордоном.

Незалежно від того, до якої категорії відноситься претендент на ПМП, він повинен відповідати загальним вимогам для іноземців, які претендують на проживання в Іспанії, в тому числі:

• не мати громадянства іншої країни ЄС, європейського економічного простору і будь-якої іншої країни, яка прирівняна до ЄС (наприклад, Швейцарія), і не бути членом сім’ї такого громадянина;
• не перебувати в Іспанії без законних підстав;
• не мати судимостей в Іспанії та країнах свого попереднього проживання за злочини, визнані іспанським Кримінальним кодексом;
• не мати заборони на в’їзд в Іспанію та інші країни, з якими королівство має єдиний простір (ЄС);
• не брати участі в програмах добровільного повернення в країну походження і так далі.

Способи легалізації на території Іспанії

З вищесказаного зрозуміло, що для вихідців з країн СНД найбільш реальний шлях оформлення ПМП – це тривале проживання на території королівства протягом певного періоду часу і на будь-якій законній підставі.

Легалізація може починатися з дозволу на тимчасове перебування або тимчасового виду на проживання.

Для різних категорій іноземців в залежності від цілей їх перебування в країні такі підстави можуть значно відрізнятися один від одного. Пропонуємо розглянути найбільш поширені випадки.

Здобуття освіти

Іноземці, які бажають отримати диплом іспанської вузу, згідно зі ст. 33 закону № 4/2000, можуть перебувати в країні на умовах перебування в цілях навчання (Estancia por estudios). Тривалість дозволу для них визначається тривалістю контракту з вузом.

При цьому дозвіл підлягає регулярному продовження: щорічно студента перевіряють на предмет відповідності вимогам закону та освітнім вимогам університету.

Крім цих вимог, студент повинен мати необхідні кошти для власного змісту (100 % IPREM (багатофункціональний загальний показник доходу), тобто 537,84 євро в місяць) і мати поліс державної або приватної страховки. Після трьох років перебування в цілях навчання він має право запитувати ВНП.

Шлюб з іспанцем

Іноземці, які є подружжям громадян Іспанії, згідно зі ст. 8 Королівського Указу № 240/2007 від 16.02.2007, можуть оформити tarjeta de residencia de familiar de ciudadano de la Unión» – карту місця проживання для членів сім’ї громадянина ЄС.

Це аналог традиційного виду на проживання, який видається за умови наявності місця роботи (з правом на працевлаштування) або наявності необхідних коштів для утримання.

Після 5-річного використання іноземний громадянин має право запросити tarjeta de residencia permanente – картку постійного проживання, що вже є аналогом ПМП: додатково оформляти Residencia de larga duración нема потреби. Докладніше читайте в статті “Особливості укладення шлюбу в Іспанії“.

Возз’єднання сім’ї

Відповідно до ст. 17 закону № 4/2000, будь-який іноземець, повторно оформив ВНП, має право возз’єднатися зі своєю родиною, забезпечивши їй переїзд до Іспанії. Правом на таке возз’єднання мають подружжя, неповнолітні або недієздатні діти іноземця та його утриманці, підопічні іноземця, а також його батьки, якщо вони старше 65 років.

Запрошуюча сторона повинна довести наявність коштів на утримання членів своєї сім’ї. Після переїзду всі вони отримують La autorización de residencia por reagrupación familiar – спеціальний тимчасовий ВНП, який згодом можна замінити на постійний. Докладніше читайте в статті “Процедура возз’єднання з сім’єю в Іспанії“.

Інвестиції в нерухомість

Відповідно до ст. 63 закону № 14/2013 від 27.09.2013 De apoyo a los emprendedores y su internacionalización, будь-який іноземець, який здобуває, наприклад, в Мадриді або іншому іспанському місті нерухомість, вартістю, яка дорівнює або вище 500 тис. євро, має право отримати Visado de residencia para inversores – візу на проживання для інвесторів. Вона дає право на проживання в Іспанії протягом 12 місяців з можливістю продовження.

Якщо нерухомість залишиться у власності іноземця, він має право претендувати на Autorización de residencia para inversores – ВНП для інвесторів. На його підставі по закінченні 5 років можна претендувати вже на ПМП.

До речі, ВНП може бути наданий і іншим інвесторам, якщо розмір їхніх капіталовкладень у бізнес чи цінні папери, у тому числі в офшорні зони, наприклад, на Канарські острови, становить 1-2 млн євро.

Статус біженця

Біженці – особлива гуманітарна категорія, яка присвоюється за переслідування на батьківщині за расовими, релігійними, етнічними, мовними та іншими ознаками. При отриманні статусу біженця перелік прав іноземця значно розширюється у порівнянні з пересічною ситуацією імміграції.

Так, законом № 12/2009 від 30.10.2009 Reguladora del derecho de asilo y de la protección subsidiaria для біженців передбачений вільний в’їзд до країни без отримання візи, а разом зі статусом їм надається ВНП. Більш того, ст. 148 Королівського указу № 557/2011 дає їм право на ПОСТІЙНЕ проживання без якого-небудь терміну проживання. Докладніше читайте в статті “Як отримати статус біженця в Іспанії“.

Працевлаштування в Іспанії

Autorización de residencia y trabajo – це вид на проживання для трудових мігрантів, які бажають переїхати в Іспанію і влаштуватися на роботу. Проте приїхати та працевлаштуватися на місці не вийде: для отримання такого ВНП спочатку треба домовитися з роботодавцем, який самостійно направляє запит в міграційні органи.

Якщо все вдається, ВНП видається на строк дії трудового договору. Для українців та інших вихідців з СНД важливо знати: при видачі дозволу враховується національна ситуація з зайнятістю, так що шукати роботу в престижних напрямках не варто.

При наявності пасивного доходу

Відповідно до п. 2 ст. 31 закону № 4/2000, якщо іноземець здатний обґрунтувати наявність у нього достатніх коштів на життя, він має право претендувати на Autorización inicial de residencia temporal no lucrativa – початковий ВНП в некомерційних цілях.

Такий дозвіл на проживання не дає права на роботу, що, однак, не виключає можливості зміни профілю виду на проживання в майбутньому. Для отримання некомерційного ВНП важливо довести високий рівень доходу: на щомісячні витрати заявник повинен мати не менше 400 % IPREM (2151,36 євро) на себе і 100 % IPREM на членів своєї сім’ї.

У ситуаціях осілості

Як стверджує п. 3 ст. 31 закону № 4/2000, ВНП як форма легалізації, може надаватися громадянам, які потрапили в ситуацію «осілості». В цю ситуацію потрапляють всі іноземці, які тривалий час проживають в Іспанії без легальних підстав.

Правом на ВНП за осілості володіють іноземці, які прожили в Іспанії:

• 2 роки, 6 місяців з яких вони мають роботу;
• 3 роки – за умови, що у них є робота і сімейні зв’язки з іспанцями;
• не має значення, скільки – якщо іноземці є батьками іспанців.

При народженні в Іспанії

Відповідно до пп. з) п. 3 ст. 148 королівського указу № 557/2011, факт народження в Іспанії є підставою для отримання права на постійне проживання. Місце народження, будь це Ібіца або Малага, особливого значення не має.

Головними умовами для такого іноземця є:

• проживання на території королівства на момент досягнення повноліття;
• мінімум три роки безперервного проживання на момент подачі заявки на видачу ПМП.

Всі ці три роки такий іноземець зобов’язаний проживати в країні на легальних підставах, тобто по виду на проживання. Отримати його народжена в Іспанії іноземець міг по одному з зазначених вище підстав, в тому числі й на підставі народження від батьків-іноземців, що володіють таким статусом.

Порядок оформлення ПМП в Іспанії

Всі вищеописані категорії, якщо ПМП не гарантується їм автоматично, повинні будуть прожити на підставі виду на проживання в королівстві не менше 5 років (крім випадків, коли право на ПМП не прив’язане до терміну проживання).

Коли цей (або інший спеціальний) термін буде досягнутий, а сам іноземець буде відповідати всім вищеописаним вимогам, для отримання Residencia de larga duración йому буде потрібно:

1. зібрати пакет необхідних документів;
2. сплатити держмито;
3. звернутися до компетентного міграційний орган;
4. пройти перевірку часу безперервного перебування на іспанській території;
5. дочекатися встановленого терміну та отримати повідомлення про прийняте рішення;
6. подати заяву встановленої форми та отримати посвідчення іноземця.

На основних моментах даної процедури пропонуємо зупинитися докладніше.

Пакет необхідних документів

Оскільки зацікавлений в отриманні ПМП іноземець зобов’язаний довести відповідність своєї особистості до вимог міграційного законодавства, він зобов’язаний надати міграційні органи пакет документів.

Виходячи з положень п. 2 ст. 149 Королівського указу № 557/2011, цей пакет буде включати:

• заяву встановленої форми (ЕХ-11), заповнена іспанською мовою і підписану особисто іноземцем. Зі зразком заяви можна ознайомитися тут;
• копія всіх сторінок закордонного паспорта іноземця;
• квитанція, що підтверджує погашення державного мита за обробку процедури;
• для іноземців-резидентів королівства – звіт, виданий автономними органами муніципалітету, що підтверджує періоди безперервного проживання;
• там, де це застосовано – документи, що підтверджують періоди проживання власника Блакитної картки ЄС;
• документи, що підтверджують:
  • право на пенсію в Іспанії, в тому числі по інвалідності;
  • народження і проживання в Іспанії;
  • перебування під опікою іспанської організації;
  • втрату іспанського громадянства;
  • статус біженця або інший пільговий статус, за яким ПМП надається без дотримання вимоги про п’ятирічний термін проживання;
• іноземцями-нерезидентами додатково подається довідка про несудимість.

Громадяни з дітьми додатково подають аналогічний пакет документів, що включає:

• свідоцтво про народження або інший документ на дитину;
• звіт з навчальної організації, яка здійснює навчання дітей шкільного віку.

Як правило, всі документи подаються в копіях з одночасним наданням оригіналів при подачі.

Всі документи, видані органами влади третіх країн, підлягають перекладу на іспанську мову, апостилюванню, а в деяких випадках і консульської легалізації.

Куди звертатися

Адресат звернення іноземця залежить від його статусу:

• Якщо він є іспанським резидентом і знаходиться на території королівства, він може звернутися із заявою до будь-якого офіс місцевої міграційної служби (Oficina de Extranjería) в населеному пункті за місцем свого проживання. Інформацію про конкретні адреси служб, номери телефонів, інших контактах і графіку роботи можна знайти тут. Наприклад, в Барселоні адреса офісу міграційного органу: 08027, Calle Murcia, 42.
• Якщо він не є резидентом, звернення необхідно направляти в міграційне управління провінції, де іноземець має місце проживання. Адреси можна знайти тут.
• Іноземці, які перебувають за межами Іспанії, але бажають оформити ПМП, можуть звернутися в дипломатичне представництво або консульство, розташоване в країні їх місцезнаходження.

Вартість і строки розгляду

Як вже сказано, при подачі документів заявник на ПМП зобов’язаний сплатити держмито. Сплату не обов’язково виробляти до подачі документів – її нарахування здійснюється в момент обробки запиту, а оплата повинна бути проведена протягом 10 робочих днів після нарахування.

Чинні тарифи зобов’язують зацікавлених у ПМП осіб сплачувати в якості мита 21,23 євро.

Максимальний термін розгляду питання, згідно з п. 4 ст. 149 королівського указу № 557/2011, становить 3 місяці з моменту внесення заяву до реєстру. За цей час адміністративне відомство перевірить попередній час перебування на іспанській території, відомості про судимості, а також запросить іншу необхідну інформацію.

За результатом заявнику надсилається повідомлення із рішенням. Якщо воно виявиться позитивним, протягом місяця з моменту його отримання іноземець повинен звернутися у відділення поліції за місцем проживання, подати заяву встановленої форми, здати відбитки пальців і отримати посвідчення особи іноземця, який підтверджує право на довгострокове проживання.

Звертаємо увагу іммігрантів, що сам ПМП є безстроковою, однак посвідчення іноземця, відповідно до ст. 150 королівського указу № 557/2011, підлягає заміні раз в 5 років.

Причини, за якими можуть відмовити

Виходячи з практики, нерідко заявники отримують відмову від міграційних органів. До числа причин, якими він може бути обумовлений, зазвичай входять випадки, коли:

• після перевірки виявилося, що термін необхідного проживання в 5 років (або інший термін) не був дотриманий;
• заявник подав підроблені документи, подав недостовірні відомості про себе;
• заявник мав непогашену судимість в країні походження;
• заявник отримав постійне місце проживання або громадянство іншої країни ЄС;
• заявник отримав авторизацію статусу, що дає право на ПМП, обманним шляхом;
• заявник не мав законних підстав для перебування в Іспанії протягом строку проживання або не відповідає іншим вимогам законодавства.

Цей перелік причин для негативного рішення не є вичерпним. В процесі перевірки можуть бути виявлені й інші невідповідності, які можуть послужити причиною для відмови.

Висновок

Резюмуючи все сказане, тезисно виділимо головні моменти:

• іспанська ПМП не є обов’язковим для іноземців, однак значно розширює їх цивільні, трудові та інші права;
• ПМП в Іспанії видається іноземцям, які прожили в країні 5 років на легальній основі, не мають судимість або не створили інших перешкод для подальшого проживання в країні;
• в залежності від статусу іноземця оформлення ПМП може здійснюватися в міграційних органах населеного пункту, регіону або ж у дипломатичних представництвах за кордоном;
• питання розглядається протягом 3 місяців.

Як переїхати в Іспанію на ПМП: Відео