Вийти заміж за іспанця – блакитна мрія будь-якої провінціалки й не тільки. Але сьогодні, коли кордони та відстані вже не є проблемою, такі мрії українок стають реальністю. Інше питання – оформлення шлюбу. Остерігаючись фіктивних спілок, іспанське законодавство передбачає ряд особливостей узаконення стосунків з іноземцями, а чиновники готують для парі допитливу перевірку. Спробуємо розібратися, до чого повинні бути готові молодята і які подружні та цивільні права з’єднання будуть у них після укладення шлюбу у 2024 році.
Для початку коротко розглянемо основні особливості, які слід врахувати інтернаціональної парі. Маючи намір узаконити стосунки з громадянином Іспанії, потрібно пам’ятати, що:
Про все це і про багато іншого йтиметься далі. А почнемо з чинних в країні форм оформлення подружніх відносин.
Як і в багатьох країнах Європи, Іспанія визнає кілька допустимих форм шлюбу. Згідно зі ст. 49 Codigo Civil, іспанці можуть укласти:
Крім того, місцеве законодавство дозволяє укладати таку форму офіційного союзу, як Pareja de hecho (фактичне співжиття). Подібну реєстрацію можуть оформити чоловіки й жінки, що проживають разом у фактичних шлюбних відносинах. Якщо один зі співмешканців іноземець, Pareja de hecho дозволяє оформити посвідку на проживання.
Така реєстрація окремо регулюється. Наприклад, в Андалусії це закон №5/2000 від 16.12.2000, в Арагоні – закон №6/1999 від 26.03.1999, а в Каталонії – закон №10/1998 від 15.07.1998. У будь-якому випадку для реєстрації в якості співмешканців кожен з пари повинен бути не одружений, володіти повною дієздатністю і проживати з іншим тривалий час (1-2 роки залежно від регіону).
Будь-який іноземець, який вирішив оформити подружні відносини на території Іспанії, зобов’язаний зібрати і надати особі, відповідальній за громадський реєстр, такі документи:
Як правило, для перевіряльника і контрольних органів такого пакету цілком достатньо. В залежності від регіону також може знадобитися Certificado de Edictos – довідка, що підтверджує публікацію наміри вступити в шлюб, довідка про несудимість та інші.
Всі іноземні документи повинні бути апостильовані та належним чином перекладені на іспанську мову.
Для майбутньої дружини або чоловіка з іспанським громадянством потрібно підготувати:
Існує думка про те, що проходження співбесіди перед укладенням шлюбу – це вимушена міра, що застосовується виключно до змішаних шлюбів, які укладаються між іспанцями та іноземцями. Насправді це вірно лише частково. Річ у тому, що ст. 56 Codigo Civil і ст. 58 закону №20/2011 вимагають проходження такої співбесіди від будь-якої пари – без уточнення, чи є серед наречених іноземці.
Розглянемо загальні умови укладення шлюбу в Іспанії:
Співбесіда дозволяє чиновникам виявити фіктивний шлюб та інші обставини, що перешкоджають реєстрації відносин (недосягнення шлюбного віку, перебування заміжня, відсутність підстав для укладення союзу). Враховуючи важливість процедури, вона не проводиться формально. Раніше її проводили виключно судді, судові клерки або глави муніципалітетів, а з 30.07.2017 такими повноваженнями наділені нотаріуси, які володіють юрисдикцією за місцем проживання пари.
Для проходження співбесіди необхідно звернутися до обопільно обраному нотаріусові, судді або іншій особі, відповідальній за громадський реєстр, і подати йому вищеописаний пакет документів. На їх підставі формується повідомлення, яке, згідно зі ст. 243 Reglamento para la aplicación de la Ley del Registro Civil (RRC), буде опубліковано в пункті проживання (якщо в ньому не менше 25 тис. жителів) для того, щоб виявити осіб, які знають про факти, що перешкоджають укладенню такого шлюбу.
Якщо пара проживає в більш великому населеному пункті (ст. 244 RRC), повідомлення не публікується, однак у цьому випадку співбесіду також доведеться пройти й свідкам (родича або близького друга), які підтвердять відсутність факторів, що перешкоджають шлюбу.
Паралельно співбесіда проводиться і з самої парою. Для виявлення порушень, відповідно до ст. 246 RRC, така процедура проводиться з нареченим і нареченою окремо, строго конфіденційно.
Вони заповнюють письмову анкету і спілкуються з посадовою особою в усній формі. Їм можуть поставити різні питання, наприклад, про те, як вони познайомилися через сайт знайомств або інакше, як довго тривали їхні стосунки до того моменту, коли вони прийняли рішення їх узаконити.
Дозвіл на подружжя може бути видано лише за результатами співбесіди. Причому з’ясування деталей і зіставлення відповідей може бути досить тривалим і прискіпливим.
Якщо посадова особа виявить розбіжності, що вказують на шахрайські дії, відсутність справжньої волі сторін на створення сім’ї, або зрозуміє, що укладається союз фіктивний, він, керуючись ст. 247 RRC, відмовить у видачі дозволу. Відмова має бути аргументованою і вказувати на недоліки та перешкоди, які не допускають шлюб. Однак навіть у випадку невдалого проходження інтерв’ю та отримання відмови, згідно з п. 4 ст. 58 закону №20/2011, пара має право на подачу апеляції у Головне управління реєстрів і нотаріусів та проходження повторного співбесіди.
Якщо рішення чиновника виявиться позитивним, згідно зі ст. 249 RRC, парі надається право вибрати дату і час одруження, яке має відбутися не раніше, ніж через місяць. При наявності заслуговують уваги обставин сторони можуть попросити відповідальна особа провести реєстрацію шлюбу протягом трьох днів після завершення розгляду шлюбної справи.
Щоб подружній союз мав правові наслідки, він повинен бути зареєстрований в цивільному реєстрі. Для цього посадова особа, що реєструє шлюб, складає протокол церемонії та направляє його в цивільний реєстр. Нагадаємо, що це можна зробити через міську раду, реєстраційні офіси (РАЦС) або нотаріуса.
При реєстрації повинні бути присутніми два свідки. В результаті проведеної церемонії, згідно з п. 4 ст. 59 закону №20/2011, пара отримує шлюбне свідоцтво, яким підтверджується законність і дійсність укладеного союзу.
Приймаючи рішення вийти заміж за іспанця чи одружитися з іспанкою, важливо знати про своїх подружніх права. До речі, вони повинні бути зачитані парі посадовою особою, яка оформляє шлюб, безпосередньо перед реєстрацією.
Подружніх прав і обов’язків присвячені ст. ст. 66-71 Codigo Civil, згідно з якими:
Відповідно до ст. 60 закону №20/2011, одночасно з реєстрацією шлюбних відносин повинен бути зареєстрований і економічний режим подружнього майна. Простіше кажучи, іспанський законодавець пропонує новоявленим подружжям відразу ж укласти шлюбний контракт.
Згідно зі ст. 1316 Codigo Civil, якщо вони не зроблять цього, буде діяти майновий режим, встановлений в регіоні їх проживання (кожен регіон має право самостійно визначати його умови).
Існує два можливих режими.
Перший – це режим спільного майна (Régimen de gananciales), який діє як базовий у більшості регіонів королівства. Згідно зі ст. 1347 Codigo Civil, спільним вважається майно і доходи:
Водночас, згідно зі ст. 1346 Codigo Civil, власністю кожного з подружжя визнається все те, що:
Згідно зі ст. 1344 Codigo Civil, якщо подружжя не можуть довести, що це їх особисте майно, воно є спільним подружнім, а частки кожного з них в ньому рівні.
Другий – це режим роздільного подружнього майна (Separación de bienes). У деяких регіонах (наприклад D’aragón, Cataluña, Navarra) такий режим є законним, в інших же він може бути встановлено шлюбним контрактом між подружжям (ст. 1325 Codigo Civil). Такий режим означає, що подружжя не формують у шлюбі загального майна, а все, що було придбано або зароблено кожним з них, залишається їх особистою власністю.
Такий режим, однак, не звільняє подружжя від їх спільного подружнього тягаря, тому вони повинні утримувати сім’ю пропорційно їх економічних ресурсів. Якщо ж хто-небудь з них не має доходу у силу того, що займається домашнім господарством, його внесок в тягар шлюбу вважається рівним і іноді він навіть може претендувати на компенсаційну пенсію.
Якщо іноземний чоловік іспанського громадянина не має права на постійне або тимчасове проживання на території королівства, він має право отримати такий дозвіл після весілля. Відповідно до ст. 8 Королівського указу №240/2007 від 16.02.2007, члени сім’ї іспанця, не володіють громадянством однієї з країн ЄС, можуть оформити tarjeta de residencia de familiar de ciudadano de la Unión (карту місця проживання для членів сім’ї громадянина ЄС).
По суті, ця карта являє собою ВНП, що дає право на проживання в Іспанії протягом 5 років, з можливістю вільного працевлаштування або вступу на навчання. Однак така картка може бути видана тільки за умови:
Після закінчення терміну дії ДОЗВОЛУ ст. 11 Королівського указу №240/2007 дозволяє чоловікові-іноземцю запитувати tarjeta de residencia permanente (картку постійного проживання), що виконує, по суті, роль ПМП. Більш того, подружній статус дає іноземному партнеру право на прискорене отримання громадянства.
Так, відповідно до ст. 22 Código Civil, іспанський паспорт може бути отриманий уже через рік проживання в Іспанії за ВНЖ або ПМЖ за умови, що:
Приймаючи рішення про переїзд до свого чоловіка в Іспанію, важливо розуміти, що життя в королівстві має свої плюси та мінуси. Безумовно, кожен бачить їх по-своєму, і ми лише коротенько звернемо вашу увагу на деякі особливості, зокрема:
Таким чином, укладення шлюбу в Іспанії має суттєві відмінності від правил, прийнятих у пострадянських державах. Укладаючи шлюбний союз, необхідно пам’ятати, що в Іспанії:
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy