Оскільки сучасна Німеччина є найбільшим туристичним, діловим і культурним центром, її межі щодня перетинають сотні тисяч людей. Всі вони повинні дотримуватися визначені законом Європи та Німеччини митні правила з характерними для них особливостями. Контролюючі функції в цій сфері виконує німецька митниця: Німеччина іменує Федеральну митну службу як Bundeszollverwaltung або Zoll. В силу відкритості європейських кордонів митні правила ФРН наділені своєю специфікою.
1 січня 1993 року в ЄС почав працювати єдиний внутрішній ринок. Його результатом стала ліквідація митних кордонів між країнами-учасницями об’єднання. Європа довго йшла до цього, ще в 1968 році створивши Європейський Митний союз: він скасовував ввізні мита при переміщенні товарів та послуг між країнами-учасницями та встановлював єдиний тариф для товарів, що ввозяться з третіх країн.
Через 50 років після початку дії Європейського Митного союзу, в його основі досі лежить ключовий принцип – принцип «чотирьох свобод»: свободи руху товарів, послуг, капіталу і робочої сили.
Цей ключовий принцип зумовив специфіку роботи митної служби, яка вийшла далеко за рамки банального збору мит і придбала багатогранний характер. Сьогодні німецька митниця:
Для виконання таких функцій Bundeszollverwaltung використовує сучасні методи та форми митного нагляду.
В рамках митної служби діє трирівнева система, фундаментом якої є три рівні: у нього входять 43 митниці, 288 митних постів, 28 комісаріатів, 8 оперативних митниць, 4 федеральні каси для приймання та адміністрування митних платежів та 5 лабораторій для проведення складних експертиз.
Діючи в 30-кілометрової «прикордонній зоні» (§14 ZollVG), з метою дотримання принципу законності митна служба наділена повноваженнями, що значно перевищують повноваження поліції. Для виявлення правопорушень митники мають право проводити обшуки автомобілів і приміщень, має право оглядати підозрюваних осіб та проводити інші заходи, пов’язані з виявленням порушників.
У служби є власне оперативно-розшукову управління, кінологічна служба та воєнізована охорона, яка бореться з митної злочинністю.
При всьому цьому митники практикують ліберальний підхід, заснований на принципі довіри: громадянам завжди пропонується добровільно задекларувати ввезене майно. Але у зв’язку з фактичною відсутністю кордонів далеко не все, в’їжджаючи в Німеччину, дотримуються цього правила.
І дарма – співробітники Bundeszollverwaltung напоготові майже цілодобово: вони блискавично виявляють порушників митного режиму, застосовуючи до них жорсткі заходи відповідно до законодавства. Тому пропонуємо детальніше зупинитися на головних прикордонних і митних правилах, які повинен дотримати іноземець при в’їзді в ФРН.
Як ми знаємо, Німеччина як європейська країна є частиною Шенгенської зони, на території якої фізично відсутні кордони між країнами. Тобто, в’їжджаючи в Німеччину сухопутним шляхом, наприклад, з території Чехії, Нідерландів, мандрівники не побачать звичного для них пункту пропуску і прикордонників з собаками. Втім, це не означає, що відразу за демаркаційними знаками вас не буде чекати митний або поліцейський патруль, який повноважний не тільки перевірити документи, але і обшукати транспортний засіб.
У будь-якому випадку, як би туристи з України не добиралися до Німеччини, їм обов’язково доведеться перетинати кордон Шенгенської зони. На автомобілі це може бути польський або чеський та словацький кордон, при подорожі авіатранспортом це межа Німеччини безпосередньо в аеропорту.
Де б українці на шляху в ФРН не перетинали кордон Шенгену, їх чекають однакові вимоги та правила в’їзду.
Умови перетину цих кордонів для громадян третіх країн визначені ст. 6 Шенгенського кодексу про кордони (Регламент ЄС 2016/399), згідно з яким для в’їзду вони повинні:
Крім того, для перебування у ФРН потрібно діє на території ЄС поліс медичної страховки, водійські права (на випадок поїздки на автомобілі або його оренди), банківська карта, туристична путівка або ваучер та інші документи в залежності від ситуації. Їх перевірку можуть здійснювати не тільки на кордонах Шенгенської зони, але і безпосередньо вже в Німеччині.
Основні митні правила Німеччини стосовно громадян і фізичних осіб нічим не відрізняються від митних правил інших країн ЄС. Вони визначені Митним кодексом ЄС (регламент ЄС № 952/2013) та підзаконними нормативно-правовими актами, такими, як постанови Єврокомісії № 2015/2446 від 28.07.2015 і № 2015/2447 від 24.11.2015.
Проте тут є свої особливості, які часто незнайомі особам, що в’їжджають з третіх країн і, зокрема, країн СНД. Варто зазначити, що правила будуть відрізнятися в залежності від порядку в’їзду в країну. Коротко розглянемо особливості проходження митниці при прибутті авіа – та автомобільним транспортом.
У всіх німецьких аеропортах з метою прискорення митного оформлення для пасажирів введена система червоних і зелених коридорів. Зелений коридор використовують всі ті, хто прибув до Німеччини та не везе в багажі заборонених або обмежених до використання товарів, ким не перевищені норми безмитного провезення товарів і кому, по суті, просто нічого декларувати.
Все базується на довірі. Але вибір зеленого коридору не означає, що пасажир зможе безперешкодно покинути територію аеропорту і перевозити в багажі все, що завгодно. Митники мають повне право зупинити пасажира, провести особистий огляд, огляд багажу.
Всі інші, кому є що декларувати, відправляються в червоний коридор. Туди, до речі, відправляються навіть ті, у кого є комерційний товар, звільнений від митних зборів. Там пасажири заповнюють митні декларації та проходять всі пов’язані з митним контролем процедури.
Звертаємо увагу, що ввезений в якості багажу товар залишається під митним наглядом весь час, поки він знаходиться на території Німеччини, незалежно від того, був він задекларований або оглянутий.
Простіше кажучи, митне законодавство вимагає, щоб пасажир привіз із собою з Німеччини все, що привіз, за винятком витрачених коштів, природних втрат, зносу і так далі. Тобто закон забороняє продавати, закладати, дарувати іншим чином відчужувати безмитно ввезені товари, за деякими винятками. Якщо що-небудь залишається в ФРН, за це необхідно заплатити мито.
При відвідуванні Німеччини на автомобільному транспорті ніяких митних коридорів проходити не потрібно. Митне оформлення здійснюється після прибуття в Німеччину, за допомогою звернення до одного з митних офісів. Аналогічним чином здійснюється і розмитнення вантажів, ввезених на комерційній основі.
Щоб уникнути проблем при відвідуванні Німеччини на автомобілі, транспортний засіб має відповідати певним вимогам, зокрема:
Ввезений в автомобілі багаж, як і сам автомобіль, будуть перебувати під митним наглядом протягом усього часу перебування в Німеччині: їх можна продавати, здавати в оренду або відчужувати іншим чином, інакше необхідно сплатити мито.
У більшості випадків митне законодавство ЄС дозволяє пасажирам без всяких перешкод і мита ввозити в ФРН багаж з речами для особистого користування у встановлених нормативними актами розмірах. Такий багаж, однак, не повинен містити речей, заборонених для ввозу в країну.
Якщо в ньому виявилися речі обмеженого обороту, їх власник повинен пред’явити відповідні сертифікати та ліцензії на їх використання і внести їх в декларацію, в іншому випадку речі будуть вилучені, а пасажир буде притягнутий до відповідальності.
Європейське законодавство все ж допускає ввезення речей і товарів, які згодом залишаться у ФРН, наприклад, подарунки родичам. Однак вони повинні ввозитися в межах норм безмитного ввезення, інакше обов’язковою умовою їх передачі стане оплата митних зборів.
Таким чином, громадяни третіх країн можуть безмитно ввозити речі, сувеніри та подарунки, якщо вони дотримуються дві умови:
Розглянемо, що конкретно розуміється під нормами безмитного ввезення: що можна і що не можна провозити через німецьку кордон.
Питання безмитного ввезення товарів до Німеччини окремо регулює німецьким Положенням про свободу ввезення товарів в особистому багажі пасажирів (Verordnung über die Einfuhrabgabenfreiheit von Waren im persönlichen Gepäck von Reisenden, EF-VO). Відповідно до §1 EF-VO, товари в особистому багажі подорожуючих, які ввозяться з території третьої країни, звільняються від імпортних мит, якщо їх склад відповідає нормам безмитного ввезення.
Максимальні кількості та вартості товарів, у свою чергу, визначені §2 EF-VO, згідно з яким максимальна вартість безмитно провозяться речей, що входять в багаж, буде становити:
Зазначені межі поширюються на одиницю товару, що ввозиться на одну фізособу, за умови, що мова йде про товари не обмежених і не заборонених в обігу – електроніка, меблі, спортивний одяг та взуття і так далі.
Крім вартісних меж звичайних речей та товарів, положення визначає кількісні максимуми щодо алкогольних і тютюнових виробів, палива і ліків. Так, незалежно від вартості таких товарів, положення дозволяє провозити в Німеччину:
При підготовці матеріалу ми неодноразово зустрічали інформацію про ліміти ввезення кави, парфумів (50 мл) і туалетної води (250 мл).
До речі, зазначені межі діють для ввезення в ФРН лише товарів з третіх країн – якщо такі товари ввозяться з країн ЄС для особистого користування, у принципі вони можуть безмитно ввозитися незалежно від їх обсягу і вартості. Однак для обмеження некомерційного ввезення з території ЄС можуть встановлюватися деякі межі, про які розповімо трохи пізніше.
Німецьке законодавство жорстко регулює обмеження для ввозу певних товарів спеціальними галузевими законами. Враховуючи їх положення, законодавство забороняє ввозити в Німеччину:
За великим рахунком, турист, який відвідав Німеччину, зобов’язаний вивести з неї все, що він привіз із собою, за винятком природного зносу і втрат. Що ж стосується вартісних і кількісних обмежень відносно окремих категорій продукції, що вивозяться з Німеччини в якості особистого багажу, то вони законодавства ФРН не встановлені. Але такі обмеження для безмитного в’їзду можуть бути визначені країною призначення.
Крім того, деякі обмеження можуть бути встановлені стосовно специфічних категорій товарів, наприклад, щодо:
Звертаємо увагу, що даний список не є вичерпним, оскільки обмеження можуть встановлюватися самими різними галузями законодавства щодо різного роду товарів.
В основному заборони на вивіз з Німеччини встановлені лише щодо об’єктів, які мають велике культурне або історичне значення. Такі заборони, зокрема, встановлено щодо:
Крім того, німецьке законодавство забороняє вивозити з країни:
При в’їзді до Німеччини з третьої країни або виїзд з Німеччини в таку країну особа, що володіє сумою в 10 тис. євро і більше, має задекларувати зазначені кошти.
Якщо гроші є у вигляді готівки, вони підлягають письмовому декларуванню. Якщо мова йде про еквівалентних цій сумі засоби платежу, то вони підлягають усному декларуванню.
В останньому випадку маються на увазі дорожні чеки, акції, облігації та інші цінні папери. Порушення цього правила тягне за собою адміністративну відповідальність, в тому числі штраф до 1 млн євро.
При провезенні в Німеччину товарів, вартість яких перевищує вищезазначені вартісні чи кількісні ліміти, у фізособи виникає необхідність сплатити митні збори. Для цього йому необхідно звернутися в один з митних офісів, подавши відповідну митну декларацію.
Порядок обкладення митом значно відрізняється залежно від країни, з якої ввозиться багаж. Важливим чинником є те, чи входить вона в ЄС. Розглянемо детальніше.
В принципі, будь-які товари, придбані на території ЄС і ввозяться в Німеччину для особистого користування громадян, не обкладаються ніякими податками та митами, незалежно від їх вартості та обсягів – це головний принцип митного союзу ЄС. Однак іноді вони ввозяться в таких обсягах, що їх особисте використання видається митникам сумнівним.
Тому у відношенні підакцизних товарів були встановлені наступні межі:
При перевищенні зазначених меж пасажиру доведеться заплатити акцизну мито, розмір якої встановлюється для кожної категорії товарів окремо і залежить від розмірів. Наприклад, розмір акцизу для тютюнових виробів визначено §2 закону про податок на тютюн (TabStG).
Водночас, сплати зазначених зборів можна уникнути, якщо пасажир доведе, що все це було куплено виключно для особистого користування. Використовуючи таке виправдання, більшість громадян Німеччини без проблем уникає плати мит при ввезенні підакцизних товарів з ЄС, навіть якщо вони перевищують вказані межі.
З ввезенням багажу з третіх країн принципово інша ситуація. По-перше, в їх відношенні встановлені більш низькі межі безмитного ввезення підакцизних товарів – про них можна почитати вище. По-друге, стосовно інших товарів з країн, що не входять в ЄС, встановлені вартісні межі: 430 € для морського та повітряного транспорту і 300 € для сухопутного.
При перевищенні зазначених вартісних і кількісних меж діють наступні правила:
Сплата ввізного мита повинна здійснюватися на місці, при декларуванні товарів за виданою митниками квитанції. При відсутності можливості сплатити мито на місці буде надано відстрочку строком до 10 днів, але сам товар в такому разі залишиться у митної служби в якості застави.
При відвідуванні Німеччини у туристів є прекрасна можливість заощадити на покупках, повернувши ПДВ. Документи для цього оформляють у більшості магазинів для туристів на території туристичних центрів. Згідно з п. 3а §6 UStG, для цього необхідно:
Дане правило не поширюється на будь-які послуги, у тому числі проїзд або проживання в готелі та не включає покупки, пов’язані з особистим транспортом (як матеріали, так і деталі). Все, що потрібно – оформити документи у продавця, а після зажадати внесення підтверджують експорт товару даних при проходженні митного контролю при виїзді з Німеччини.
Після отримання підтвердження продавець зобов’язаний переказати гроші на ваш рахунок (5-15 % залежно від товару). Детальніше про такс-фрі та повернення ПДВ читайте в статті “Як оформити в Німеччині Tax free“.
Таким чином, можемо констатувати, що в Німеччині діють жорсткі, але справедливі митні правила. При ввезенні товарів з третіх країн в цілях особистого користування та внесення в декларацію правдивої інформації майже завжди можна обійтися без сплати додаткових зборів.
При ввезенні товарів з країн ЄС обов’язок платити такі мита може виникнути лише у виняткових випадках. Більш того, який приїхав до Німеччини в якості туриста податкове законодавство дозволяє навіть повернути ПДВ – важливо лише дотримати формальні умови та не забути оформити документи на митниці при виїзді.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy