Релігія в житті сучасної Німеччини
Подорожі по світу та імміграція змушують багатьох людей, які прибули в ту чи іншу країну, рахуватися з місцевими звичаями. У чому менталітет того чи іншого суспільства залежить від пануючої в ньому релігії. Навіть нерелігійні люди вбирають основні моральні установки, поняття про добро і зло з навколишнього середовища, тому те, яка релігія домінує в країні перебування, має велике значення. Спробуємо розібратися в тому, яку роль відіграє релігія в Німеччині і які релігійні течії тут поширені.
Зародження та розвиток релігійних течій в Німеччині
Приблизно до III століття н. е. на території сучасної Німеччини включала в себе землі, що входили до складу Римської імперії, і землі, на яких проживали різні племена та їх об’єднання, які не входили в це державне утворення. Однак релігійні уявлення жителів цих земель мало чим відрізнялися. В основному це були різні язичницькі культи.
Тобто віросповідання німців в Німеччині в ті далекі часи було політеїстичної, що визнає наявність безлічі богів, кожен з яких відповідав за свою частину організації життя. Різниця була лише в тому, що мешканці частини тій частині Німеччини, яка входила в Римську імперію, взяли її пантеон богів, а жителі вільних територій сповідували язичницькі культи, які прийшли зі Скандинавії.
У пізній римський період, приблизно з 300-х років нашої ери на територію Німеччини стало проникати християнство. У результаті поряд з численними римськими храмами стали з’являтися і християнські культові споруди.
Зокрема, однією з перших була побудована базиліка Костянтина в Трірі, яка в даний час є найбільшим зі збережених християнських храмів античної епохи. У північній частині країни значний вплив мала кельтська церква – відгалуження християнства, деякий час поширене в Ірландії та на Британських островах.
Хрестителем країни вважається святий Боніфацій – єпископ Майнца. Пануючою релігією на території Німеччини християнство стало в епоху Каролінгів – династії франків, що побудувала свою імперію в центрі сучасної Європи.
До 1000-го року нашої ери велика частина населення сучасної території Німеччини сповідувала християнство.
На початку XVI століття зловживання католицької верхівки, зокрема продаж індульгенцій, і інквізиція привели до зародження руху Реформації. В 1517 році з’явилися «Тези» Мартіна Лютера – список із 95 питань, адресованих церкви, фактично є її критикою, які були підтримані значною частиною духівництва і населення. Крім того, Лютер переклав Біблію латиною на маловідомий діалект німецької мови, якою говорив він сам. В результаті саме цей діалект став тим самим німецькою мовою у нашому сьогоднішньому розумінні.
Реформація і подальше поширення протестантизму призвели до релігійних війн, по закінченні яких була встановлена відносна віротерпимість.
До початку XX століття велика частина населення сучасної Німеччини були парафіянами римо-католицької чи лютеранської християнських церков. В 1918 році утворилася на уламках німецьких імперій Веймарської республіки, релігія на законодавчому рівні була відокремлена від держави, а всім громадянам була гарантована свобода віросповідання.
За часів влади Гітлера відносини з релігією у держави були складні. З одного боку, фашисти прагнули отримати повний контроль над усіма церквами, з іншого – пропагували відмову від віри та офіційний вихід з церкви. Крім того, робилися спроби ввести неоязичництво.
Голокост, розв’язаний фашистськими ватажками, катастрофічно скоротив єврейське населення країни та суттєво позначився на поширення юдаїзму.
Після розколу країни в 1949 році на дві частини НДР (Східна Німеччина) активно насаджувався атеїзм, тоді як уряд ФРН (Західна Німеччина) керувалося щодо релігії заповітами Веймарської республіки. Наслідком цього стало те, що східні землі країни досі переважно атеїстичні.
У другій половині XX – початку XXI століття у ФРН активно проникають мігранти. Це призвело до значного поширення релігій, раніше нехарактерних для цієї країни.
Релігія в житті сучасної Німеччини
В житті сучасних німців релігія відіграє другорядну роль. Багато хто за традицією продовжують відвідувати церкву, але в повсякденному житті релігійні приписи та настанови більшістю населення не дотримуються. Це стосується не тільки християн, але і мусульман і представників інших релігій.
Ісламізація країни має місце, але її роль в даний час сильно перебільшена засобами масової інформації. Просто найбільш ортодоксальні прихильники різних релігій більш помітними та активніше дають інформаційні приводи для згадки у пресі.
Сучасний релігійний склад Німеччини у відсотках виглядає наступним чином:
- до 72 % населення є християнами різних конфесій. У загальному складі населення країни приблизно 31 % жителів ФРН – католики, 33 % – протестанти, 1 % – православні, 7,5 % – прихильники інших християнських течій. Що стосується православних, то це не тільки вихідці з колишнього СРСР: православ’я поширене в колишній Югославії, Румунії, Греції та інших країнах.
- 2,2 % населення сповідують іслам.
- 0,1 % – прихильники юдаїзму.
- 1,3 % – послідовники інших релігій і релігійних груп.
- решта населення країни, а це близько 24 %, не дотримується ніяких релігійних поглядів. Ці люди діляться на атеїстів, які впевнені, що Бога немає, і агностиків, які переконані, що довести наявність або відсутність Бога неможливо, тому питання про його існування не має ніякого значення.
Статистичні дані, в залежності від організацій, що проводили дослідження, сильно відрізняються. Ряд організацій вказує, що до 57 % населення країни взагалі не відвідують церкву і не дотримуються обрядів, причому в східних землях частка таких людей становить 70 % населення.
Згідно зі статистичними даними, найбільш релігійно населення невеликих міст і сільських населених пунктів. Католицизм більше поширений на заході та півдні держави, євангелісти різних конфесій переважно живуть на півночі та сході країни.
Атеїзм же найбільш поширений у великих містах києві та по всій території східних земель.
Роль релігії в житті країни
Значну роль у повсякденному житті жителів Німеччини релігія не відіграє. Пріоритетом для нинішнього керівництва країни є сама людина, а не його віросповідання.
Основна частина населення держави вважає себе членами різних релігійних конфесій, але в повсякденному житті це ніяк не виражається.
Правда, у школах Німеччини існують уроки релігії. Ці заняття проводять виключно католики та лютерани. Учні-атеїсти та представники інших релігій зобов’язані замість них відвідувати уроки етики.
Є і питання, які, маючи релігійну форму, прямого відношення до релігії не мають. Так, в Ганновері, Любеку, Гамбурзі та Бремені було прийнято рішення про необхідність оголошення Дня Реформації – 31 жовтня – святковим днем.
Попри гадану релігійну складову основна ідея цього полягає в тому, що в східних землях менше свят, ніж в західних, де неробочими днями є ряд католицьких свят. Любек і Гамбург пропозицію вже затвердили, Ганновер і Бремен очікують прийняття рішення.
Найбільш помітно вплив релігії на життя Німеччини щонеділі. В цей день практично не можна знайти працюючий магазин – ортодокси в уряді вважають, що цей день повинен бути присвячений родині та церкві, а не купівлі.
Церковний податок
Конституція країни зараховує різні релігійні організації до цивільно-правових корпорацій. Це дозволяє таким організаціям стягувати зі своїх членів податки, які витрачаються на різні, в першу чергу, благодійні аспекти діяльності релігійних громад.
Податок сплачується одночасно з прибутковим податком. Його розмір становить 2-3 % від доходу.
Щоб почали стягувати податок, платник має добровільно заявити про свою приналежність до громади. Можливо, саме з цією особливістю законодавства пов’язаний такий високий відсоток офіційних атеїстів в Німеччині.
Релігійні пам’ятки Німеччини
Попри атеїстичний настрій населення Німеччини церков різних релігійних конфесій в країні дуже багато. Особливо це помітно в невеликих містечках з малоповерховою забудовою: в церквах проходять служби, на службах присутні парафіяни, періодично чути дзвін.
У ФРН велику кількість церковних споруд, які є пам’ятками історії та культури. До таких споруд відносяться:
- католицький собор;
- протестантський Ульмський собор;
- Імперський собор в Аахені, в якому коронувалися імператори Священної Римської імперії;
- Базиліка 14-ти святих помічників у Баварії;
- Стара капела в Регенсбурзі;
- Колегіальна церква св. Стефана в Майнці.
Список приголомшливих пам’яток церковної архітектури та історії можна продовжувати майже нескінченно – в кожному німецькому містечку ви обов’язково знайдете прекрасну церкву.
Висновок
Попри величезну кількість церков в житті сучасної Німеччини релігія не займає багато місця. Основна частина населення є християнами або вихідцями з цього середовища. Моральні та етичні установки у християн всіх конфесій однакові, і жителям України, Молдови, Білорусії вони близькі. Значного впливу ісламського чинника в країні поки що не відчувається.