Питанням, як виїхати на ПМП до Ізраїлю, задається кожен єврей. Але їм пощастило – в осіб єврейської національності є право на спрощений порядок переїзду на Землю обітовану. Втім, неєвреї також можуть переїхати до Ізраїлю для постійного проживання, адже статус постійного жителя (ПМП) не передбачає обов’язкового отримання ізраїльського паспорта. Для них законодавство передбачає кілька офіційних способів для імміграції.
Відразу розглянемо плюси та мінуси ПМП в Ізраїлі. Так, статус постійного жителя Ізраїлю (תושב קבע) присвоюється всім особам, чий «центр життя» знаходиться на ізраїльській території. Це не обов’язково євреї – постійними жителями можуть бути будь-які іноземці, які відповідно до ст. 2 Закону “Про в’їзд в Ізраїль” від 1952 року (חוק הכניסה לישראל) отримали візу на постійне проживання.
Права за статус постійного жителя Ізраїлю практично не відрізняються від прав, гарантованих громадянам. Постійні мешканці також мають право необмежену кількість часу проживати в Ізраїлі, працювати, користуватися медичною допомогою і соціальними благами (пенсією, соціальними виплатами та пільгами), які гарантовані громадянам. Вони навіть можуть голосувати на муніципальних виборах.
Але перш ніж прийняти рішення, чи варто їхати в Ізраїль на ПМП, врахуйте і недоліки статусу постійного жителя:
Ізраїльська система права може здивувати метаморфозами будь-якого українського юриста. Річ у тім, що ізраїльське законодавство не містить єдиних критеріїв і умов, дотримуючись яких можна отримати візу на ПМП в Ізраїлі.
Наприклад, репатріанти можуть отримати статус постійного жителя одразу по приїзді в країну, тільки довівши єврейське походження.
Для членів сімей громадян Ізраїлю умови значно жорсткіше: щоб переїхати до Ізраїлю на постійне проживання без єврейських коренів, їм потрібно прожити не менше чотирьох років у статусі тимчасового мешканця, який щорічно необхідно продовжувати. Крім того, знадобляться знання івриту на належному рівні.
В цілому, головна умова для отримання ПМП для будь-якої категорії іноземців – тривале проживання по довгостроковій візі на тимчасове проживання.
Але, оскільки переважна більшість іммігрантів мають єврейське коріння, переїхати жити до Ізраїлю не єврею – величезна складність. У будь-якому випадку таке бажання має бути обумовлено намірами влаштуватися в країні, а тому основні шляхи імміграції, не пов’язані з програмами репатріації, припускають або родинні зв’язки з місцевими громадянами, або пошук притулку.
Ізраїль – країна, що проповідує демократичні цінності, тому тут немає вікового, мовного чи іншого цензу для переїзду: еміграція до Ізраїлю з України пенсіонеру доступна так само, як українському тінейджеру або громадянину Італії середніх років. Водночас, як показує досвід, для осіб єврейської національності імміграція проходить значно простіше.
Розглянемо докладніше найпоширеніші шляхи імміграції в Ізраїль.
Основний нормативний акт, який регулює репатріацію, – це Закон “Про повернення” (חוק השבות). За його нормами репатріація в Ізраїлі (повернення на батьківщину предків) доступна для всіх євреїв, які за змістом закону мають єврейське коріння, тобто є галахічними євреями по материнській лінії (від єврейки матері або бабусі).
Для них є безліч програм репатріації, що забезпечують всебічну допомогу з боку держави, починаючи від безкоштовного квитка в Ізраїль і закінчуючи тимчасовим житлом, фінансовою допомогою та професійною адаптацією.
Ключове право євреїв – ізраїльське громадянство. Паспорт Ізраїлю видається їм відразу по прильоту, ще в аеропорту. Замість паспорта вони можуть отримати ПМП в Ізраїлі з єврейським корінням.
Статус постійного жителя зазвичай запитують євреї – вихідці з держави, чиє законодавство забороняє подвійне громадянство (наприклад, України).
Для участі в програмі репатріації іммігрантам необхідно довести наявність єврейських коренів, надавши свідоцтво про народження з вказівкою єврейської національності матері чи бабусі (або інші документи), а також свідоцтво про спорідненість з родичем-євреєм.
Возз’єднання сім’ї в Ізраїлі передбачає право членів сім’ї ізраїльських громадян і постійних жителів на переїзд в країну. Таке право стосується іноземних подружжя та дітей (у тому числі дітей подружжя), а також батьків ізраїльтян.
Як такої спеціальної програми возз’єднання сімей в Ізраїлі немає, а щось схоже передбачається тільки для подружжя. Водночас можливість імміграції передбачається профільними нормативно-правовими актами. Наприклад, у випадку репатріації Закон “Про повернення” також дає право на виїзд в Ізраїль дітям, онукам, подружжю і навіть подружжю дітей.
Возз’єднання сім’ї допускається з гуманітарних підставах. У цих цілях МВС запустило ряд директив, одна з яких «Старий самотній батько». Згідно з нею ізраїльська посвідка на проживання може бути видана самотньому батьку ізраїльського громадянина, якщо такий батько потребує щоденної допомоги. Переїхати до Ізраїлю на постійне місце проживання можуть батьки старше 65 років (для жінок) і 67 років (для чоловіків).
Ізраїль є підписантом Конвенції ООН про статус біженців, тому кожен, хто піддається виправданою загрозу переслідувань за релігійними, мовними, етнічними, національними, політичних та інших мотивів і при цьому не може отримати захист від держави національної приналежності, вправі запросити притулок у країні. Біженці в Ізраїлі отримують притулок на підставі «Процедури поводження з шукачами притулку» (נוהל הטיפול במבקשי מקלט מדיני בישראל).
Передбачений в країні порядок передбачає, що іноземець, що шукає притулок, може подати заяву на статус біженця при перетині кордону Ізраїлю або протягом року з моменту в’їзду. Після цього йому доведеться здати відбитки пальців, сфотографуватися, пройти кілька співбесід і чекати, поки протягом декількох місяців винесуть рішення.
Якщо воно виявиться позитивним і причини переїзду в Ізраїль у вигляді загрози переслідувань підтвердяться, іноземець отримає статус біженця, що прирівнює його до тимчасового жителю. Згодом на цій підставі він зможе оформити та ПМП.
Детальніше читайте в статті “Як отримати статус біженця в Ізраїлі“.
Відповідно до ст. 7 Закону “Про громадянство” (חוק האזרחות), шлюб, укладений іноземцем з ізраїльтянином, є підставою для надання іноземцю ізраїльського індигенату.
Шлюб з громадянином Ізраїлю, втім, не дає права на автоматичне отримання громадянства. Подружжю доведеться пройти тривалу бюрократичну процедуру, яка за найскромнішими розрахунками займе мінімум 4,5 року. Це так звана ступенева процедура сімейного об’єднання, в процесі якого органи внутрішніх справ повинні будуть упевнитися, що укладений шлюб є фіктивним, незалежно від місця його укладення.
Нижче ми поетапно розглянемо, як проходить переїзд на ПМП до Ізраїлю для подружжя ізраїльтян:
Детальніше читайте в статті “Особливості укладення шлюбу в Ізраїлі“.
Згідно з Законом “Про повернення”, нарівні з особами, що мають єврейське коріння, євреями визнаються особи, які пройшли гіюр. Вони також використовують переїзд в Ізраїль для євреїв по репатріації.
Гіюр – це процедура прийняття іудаїзму через релігійні структури, в тому числі за межами Ізраїлю. Прийняти іудаїзм не можна без зв’язку з підтримуючим рабином, який буде навчати майбутнього іудея і всіляко наставляти його.
Він, як і його друзі, які дотримуються Тору і її заповіді, повинні будуть дати Головному рабинату рекомендації про особу, яка бажає пройти гіюр.
Процес передбачає кілька етапів:
Те, які документи потрібні для переїзду на ПМП до Ізраїлю, залежить від підстави, за якою іноземець планує переїхати. Якщо це репатріація, заявнику потрібно:
Якщо переїзд пов’язаний з браком, список документів на ПМП до Ізраїлю (для отримання запрошення) буде включати:
Якщо програма виїзду в Ізраїль з подальшим ПМП передбачає переїзд дітей чи стареньких батьків, потрібні також:
При подачі запиту на притулок рекомендується мати документальні докази переслідувань на батьківщині.
У кінцевому підсумку для подачі заявки на статус постійного жителя потрібно:
Відповідь на питання, де оформити ПМП, також залежить від підстав для його набуття. Наприклад, репатріантам попередній запит на репатріацію необхідно подавати в посольство за місцем їх постійного проживання. В Україні — в Посольство Ізраїлю в Києві.
Після прийому заяви з претендентами буде проведено співбесіду, вивчені всі обставини, після чого буде запропоновано виїхати на ПМП в Ізраїль з України, з Білорусії чи іншої країни.
В інших випадках процедура виїзду також буде починатися з посольства, але основним завданням буде не отримати схвалення на репатріацію, а оформити в’їзну візу для тимчасового перебування. Вона також видається посольством або консульством, і тільки на її основі можна в’їхати в країну.
Згодом, коли після тривалого проживання виникне право на ПМП в Ізраїлі для українців, для його оформлення необхідно звертатися в органи внутрішніх справ: відповідно до ст. 2 Закону “Про в’їзд”, повноваження щодо оформлення посвідки на постійне проживання перебувають у винятковому веденні глави МВС.
Строки розгляду в кожному випадку індивідуальні. Наприклад, для репатріантів, які вирішили виїхати на ПМП з України в Ізраїль, термін розгляду заявки посольством зазвичай становить близько трьох місяців. В аналогічний термін розглядаються і заявки на в’їзні візи.
У разі подання документів на статус постійного жителя в МВС безпосередньо на ізраїльській території строк розгляду також в кожному випадку індивідуальний і може становити від 3 місяців до півроку і більше. За цей час співробітники МВС проводять співбесіду з претендентом.
Якщо статус пов’язаний з браком, співбесіда проводиться з обома з подружжя.
Для репатріантів в’їзні візи та ПМП/громадянство оформляються безкоштовно. Для решти вартість оформлення ПМП до Ізраїлю на його території становить 170 шекелів. Оплатити квитанцію можна одночасно з подачею заяви, в тому числі кредитною карткою або чеком.
Процедура розгляду заявки органами безпеки – тривалий процес, який займе не один і навіть не два місяці. Очевидно, що громадян цікавить можливість відстеження статусу розгляду заявки онлайн. На жаль, така процедура не передбачена.
Якщо ПМП для українця в Ізраїлі буде схвалено, заявник отримає письмове повідомлення із результатами, після чого може з’явитися у відділення МВС, підписати декларацію та отримати посвідчення особи жителя Ізраїлю. У будь-якому випадку інформацію щодо результатів розгляду також можна запитати в телефонному режимі або за допомогою особистого звернення.
Ізраїльське МВС далеко не завжди дозволяє виїхати на ПМП з України в Ізраїль, як і з інших країн, відмовляючи в статус постійного мешканця і залишаючи заявників з тимчасовою ПНП.
В якості причини відмови зазвичай виступає:
У будь-якому випадку відмова в отриманні ПМП в Ізраїлі повинна бути мотивована письмово і доведена до заявника.
Якщо відмова не аргументована або заснована на помилці, заявник має право її оскаржити безпосередньо в МВС, в ізраїльському апеляційному або Вищому суді справедливості в залежності від ситуації.
Прецеденти позитивних рішень у судах поодинокі, однак це єдиний інструмент захисту порушених прав іммігрантів.
Для неєвреїв основний спосіб отримати громадянство в Ізраїлі – це натуралізація (התאזרחות). Для цього вони повинні дотримуватися ряду обов’язкових умов:
Поряд з цим закон передбачає ряд категорій претендентів, здатних виїхати жити в Ізраїль і без виконання зазначених умов, у тому числі: особи, які пройшли службу в ізраїльській армії, діти армійців, загиблих на службі і деякі інші.
Крім того, за рекомендацією голови МВС деякі кандидати можуть бути повністю або частково звільнені від виконання цих умов.
Статус постійного жителя в Ізраїлі (ПМП) має ряд подібностей зі статусом громадянина, тому багато хто вибирає саме його замість громадянства. Отримати ПМП можуть як репатріанти, так і інші іммігранти, що приїжджають в Ізраїль метою возз’єднання сім’ї або по шлюбу. Головна умова – тривале проживання (не менш 4-6 років) зі статусом тимчасового мешканця, а також наявність доказів того, що Ізраїль є “центром життя” заявника.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy